Постанова
Іменем України
28 січня 2021 року
м. Київ
справа № 760/14545/19
провадження № 61-15576св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М., Антоненко Н. О., Крата В. І.
позивач - компанія Xiaomi Inc.,
відповідачі: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРНЕТ ІНВЕСТ»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на ухвалу Київського апеляційного суду від 15 липня 2019 року у складі судді Саліхова В. В. ,
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2019 року компанія ІНФОРМАЦІЯ_1 Inc. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ТОВ «ІНТЕРНЕТ ІНВЕСТ» та просить зобов'язати ОСОБА_1 припинити використання позначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у доменних іменах ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 та позначення «ІНФОРМАЦІЯ_7» у доменних іменах ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_6, що порушує виключне майнове право ІНФОРМАЦІЯ_1 Inc. на торгівельні марки за міжнародними реєстраціями № НОМЕР_1 від 28.11.2012 («ІНФОРМАЦІЯ_1»), № НОМЕР_2 від 28.11.2012 («ІНФОРМАЦІЯ_7»);
зобов'язати ТОВ «ІНТЕРНЕТ ІНВЕСТ» здійснити переделегування доменних імен ІНФОРМАЦІЯ_2. ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, miot.coin.ua та mi.ua на користь компанії ІНФОРМАЦІЯ_1 Inc. та стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 30 травня 2019 року відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 оскаржив його до суду апеляційної інстанції.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що доводи апеляційної скарги стосуються порушення правил предметної, а не територіальної юрисдикції, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідно до вимог пункту 4 частини п'ятої статті 353 ЦПК України не може бути предметом апеляційного оскарження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить ухвалу апеляційного суду скасувати, справу направити за підсудністю до Господарського суду міста Києва або Шевченківського районного суду міста Києва.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що позивач неправильно визначив коло учасників справи, не залучив до справи відповідача ТОВ «Нісомі Україна», справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства в Господарському суді міста Києва або в порядку цивільного судочинства у Шевченківському суді міста Києва за місцем знаходження відповідача ТОВ «Нісомі Україна». Апеляційний суд, всупереч нормам цивільного процесуального права повернув апеляційну скаргу, подану на ухвалу суду першої інстанції, прийняту з порушенням правил підсудності.
Надходження відзиву на касаційну скаргу.
У вересні 2019 року компанія Xiaomi Inc. подала відзив, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу апеляційного суду, постановлену з додержанням норм процесуального права - без змін.
Відзив мотивований тим, що позивач правильно визначив коло відповідачів у зазначеній справі, справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства у Солом'янському районному суді міста Києва.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України від 15 січня 2020 року № 460-IX» касаційні скарги, подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 353 ЦПК України (в редакції, чинній на час постановлення ухвали оскарженої ухвали апеляційного суду) окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню (пункт 1 частини першої статті 358 ЦПК України.
Згідно частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 522/18296/14-ц (провадження 14-62цс19) зроблено висновок, що «питання цивільної юрисдикції врегульовані у главі 2 «Цивільна юрисдикція» розділу І «Загальні положення» ЦПК України, що розмежовує предметну та суб'єктну юрисдикцію (§ 1); інстанційну юрисдикцію (§ 2) та територіальну юрисдикцію (підсудність) (§ 3). З назви § 3 глави 2 «Цивільна юрисдикція» розділу І «Загальні положення» ЦПК України можна встановити, що процесуальний закон ототожнює поняття «територіальна юрисдикція» та «підсудність». Тому пункт 8 частини першої статті 353 ЦПК України слід розуміти як такий, що передбачає можливість оскарження і перегляду в апеляційному порядку окремо від рішення суду щодо суті спору ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження у справі лише з підстав порушення цим судом правил територіальної юрисдикції (підсудності).Відповідно до частини другої статті 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. Отже, ухвала Солом'янського районного суду міста Києва від 30 травня 2019 року могла бути оскаржена окремо від рішення суду в апеляційному порядку виключно у разі її постановлення з порушенням правил підсудності, тобто територіальної юрисдикції.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 442/4490/18 (провадження № 14-158цс19) зроблено висновок, що «оскільки ухвалу про відкриття провадження у справі не можна оскаржити в апеляційному порядку з підстав порушення судом правил предметної юрисдикції окремо від судового рішення щодо суті спору, таку ухвалу суду першої інстанції відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України не можна окремо оскаржити і у касаційному порядку. Аналогічні висновки Велика Палата Верховного Суду зробила в ухвалах від 13 червня 2018 року у справах № 522/14750/16-ц (провадження № 14-205 цс 18), № 761/6099/15-ц (провадження № 14-184 цс 18), № 761/30675/17 (провадження № 14-189 цс 18), від 17 жовтня 2018 року у справі № 750/14127/17 (провадження 14-374 цс 18) та від 13 березня 2019 року у справі № 522/18296/14-ц (провадження 14-62 цс 19)»
Оскільки ухвала Солом'янського районного суду міста Києва від 30 травня 2019 року про відкриття провадження у справі оскаржена в апеляційному порядку з підстав порушення правил предметної юрисдикції, суд апеляційної інстанції обґрунтовано з додержанням наведених норм процесуального права відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 400, 410 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 401, 409, , 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 15 липня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді М. М. Русинчук
Н. О. Антоненко
В. І. Крат