Ухвала
26 січня 2021 року
м. Київ
справа № 761/37933/19
провадження № 61-15828ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 квітня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про заборону використання власного зображення і відшкодування моральної шкоди,
26 жовтня 2020 року ОСОБА_2 засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 квітня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 вересня 2020 року.
Ухвалами Верховного Суду від 03 листопада 2020 року та від 14 грудня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків. Особою, яка подала касаційну скаргу, на виконання ухвал Верховного Суду від 03 листопада 2020 року та від 14 грудня 2020 року ці недоліки було усунуто.
У клопотанні, яке міститься в уточненій касаційній скарзі, ОСОБА_1 просить поновити строк на касаційне оскарження, мотивуючи тим, що повний текст оскарженої постанови отримано поштою 03 жовтня 2020 року. На підтвердження указаних обставин суду надано ксерокопію конверту, адресованого Київським апеляційним судом ОСОБА_1 із штрихкодовим ідентифікатором № 0318630517044 та роздруківкою із сайту ПАТ «Укрпошта» щодо вручення указаного поштового відправлення 03 жовтня 2020 року.
Європейський суд з прав людини вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
У частині другій статті 390 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів свідчить, що строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин. Тому суд, на підставі статті 390 ЦПК України, поновлює його.
Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. Наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 161/19019/17 (провадження № 61-45700св18), від 30 січня 2019 року у справі № 308/5318/15-ц (провадження № 61-21960св18); відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Керуючись статтями 260, 389, 390, 394, 395 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 квітня 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 16 вересня 2020 року.
Відкрити касаційне провадження у справі № 761/37933/19.
Витребувати з Шевченківського районного суду м. Києва цивільну справу № 761/37933/19 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , Адміністрації Державної прикордонної служби України про заборону використання власного зображення і відшкодування моральної шкоди.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 12 лютого 2021 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
Н. О. Антоненко
М. М. Русинчук