Ухвала
27 січня 2021 року
м. Київ
справа № 591/3776/18
провадження № 61-778ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 вересня 2020 року та Блажна постанову Сумського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_1 , до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), державного підприємства «Сетам», третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Катана» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Нагорнєвої Тетяни Володимирівни, про визнання недійсними торгів,
У липні 2018 року ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам»), третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Катана» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Нагорнєвої Т. В., про визнання недійсними торгів.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_2 приймала участь у торгах як фізична особа та мала намір придбати майно для власного споживання. У системі електронних торгів «Сетам» було розміщено відповідне оголошення про проведення електронних торгів у виконавчому провадженні, на продаж було запропоновано нерухоме майно - предмет іпотеки - перший-третій поверхи загальною площею 1 275,5 кв. м у 4-х поверховій нежитловій цегляній адміністративній будівлі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 подала заявку на участь у електронних торгах та сплатила гарантійний внесок за участь у торгах, за результатами їх проведення стала переможцем торгів, що було оформлено протоколом № 244905 від 23 березня 2017 року із зазначенням у протоколі кінцевої дати проведення оплати придбаного на електронних торгах майна до 06 квітня 2017 року. Відразу після проведення торгів ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 31 березня 2017 року у справі № 592/3424/17 (провадження № 2-з/592/29/17) було заборонено ДП «Сетам» приймати кошти, а переможцю торгів ОСОБА_2 сплачувати кошти на придбане майно. ОСОБА_2 не здійснила своєчасно оплату придбаного на торгах майна з причини, що не залежали від її волі та в результаті добросовісного виконання судового рішення від 31 березня 2017 року.
22 травня 2017 року позивач звернулась до обох відповідачів з претензією про повернення сплаченого нею гарантійного внеску за участь у торгах. Але з відповіді ДП «Сетам» вона дізналась, що торги були скасовані по причині несвоєчасної сплати переможцем торгів всієї суми коштів за придбане майно.
13 червня 2018 року ОСОБА_2 отримала відповідь ДП «Сетам», у якій висловлена категорична відмова у поверненні сплаченого гарантійного внеску та висловлено безпідставне звинувачення переможця торгів у несплаті всієї суми коштів за придбане на перших електронних торгах майно.
Посилаючись на вказані обставини, остаточно уточнивши позовні вимоги у зв'язку із заміною первісного позивача правонаступником, ОСОБА_1 просив:
визнати недійсними електронні торги, проведені 23 березня 2017 року ДП «Сетам» з продажу нерухомого майна - предмету іпотеки - перший-третій поверхи загальною площею 1 275,5 кв. м у 4-х поверховій нежитловій цегляній адміністративній будівлі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 за заявкою відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, оформлені протоколом № 244905 з ціною продажу 5 172 158,71 грн;
зобов'язати ДП «Сетам» повернути сплачений ОСОБА_2 гарантійний внесок у сумі 258 607,94 грн на користь нового кредитора ОСОБА_1 .
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Сумського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року, позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
14 січня 2021 рокуОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 вересня 2020 року та Блажна постанову Сумського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року, у якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права і просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що оскаржені рішення судів першої та апеляційної інстанції є помилковими та такими, що прийняті у результаті припущень та не взяття до уваги належних та допустимих доказів - постанов Харківського апеляційного господарського суду від 19 квітня 2017 року у справі № 920/564/13 та від 10 травня 2018 року у справі № 19/61-10, що призвело до невірного застосування норм матеріального права, не застосування норм матеріального права, які слід було застосувати до спірних правовідносин, а саме статей 1166, 1173, 1174 ЦК України і , як наслідок, невірного вирішення спору по суті.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі про визнання недійсними електронних торгів та зобов'язання повернути гарантійний внесок у сумі 258 607,94 грн.
Отже, справа № 591/3776/18 не є справою з ціною позову, що перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Справа № 591/3776/18 є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей. Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження.
З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, а також значення справи для сторін і суспільства, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином, оскаржені рішення ухвалено у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 вересня 2020 року та Блажна постанову Сумського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_1 , до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), державного підприємства «Сетам», третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Катана» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Нагорнєвої Тетяни Володимирівни, про визнання недійсним торгів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. І. Крат
Н. О. Антоненко
М. М. Русинчук