02 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 5011-34/6378-2012
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В.(головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,
розглянувши матеріали касаційної скарги акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (далі- Банк)
на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.07.2020 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2020
за скаргою багатопрофільного підприємства "Солідарність" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Товариство)
про визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Суліми О.О. та скасування рішень у справі
за позовом Банку
до: Товариства;
товариства з обмеженою відповідальністю "Диво-Світ";
товариства з обмеженою відповідальністю "Солтрейд"
про стягнення 194 572 627,87 грн та 65 985, 08 шв. франків,
28.12.2020 (згідно з поштовою відміткою на конверті) Банк звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.07.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2020 у цій справі.
Однак вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху виходячи з такого.
Відповідно до частини першої та другої статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс) касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Права господарського суду при вирішенні питання, що виникають у зв'язку із відновленням пропущеного процесуального строку, унормовуються процесуальним законодавством, зокрема, відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Оскаржувана постанова апеляційного господарського суду у даній справі ухвалена 22.10.2020 (повний текст підписаний 30.11.2020), а тому строк на її оскарження закінчився 21.12.2020.
Касаційну скаргу ж було подано скаржником до Верховного Суду 28.12.2020, підтвердженням чого є поштова відмітка на конверті, в якому касаційна скарга надсилалася на адресу Суду, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження зазначеної постанови апеляційного господарського суду від 22.10.2020.
Звертаючись з клопотанням про поновлення строку на звернення з касаційною скаргою, Банк посилається на те, що копію зазначеної постанови від 22.10.2020 скаржник отримав 08.12.2020, що підтверджується трек номером (0411633137811) поштового відправлення, а тому вважає, що строк на касаційне оскарження підлягає поновленню.
Однак посилання скаржника лише на трек номер (0411631804160) поштового відправлення (а також його відстеження на сайті "Укрпошта") не можна вважати належним доказом отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, оскільки з цього номеру не можливо встановити якому відправленню (конверту) його було присвоєно, а також яка саме організація отримала поштове відправлення з таким номером. Належним доказом міг би бути конверт, в якому оскаржувана постанова апеляційної інстанції направлялася скаржнику, проте такого доказу на підтвердження отримання повного тексту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції скаржником не надано.
З огляду на викладене суд касаційної інстанції вважає, що клопотання Банку є необґрунтованим, оскільки ним не надано доказів на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження.
Статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Право на звернення до суду не є абсолютним, оскільки воно реалізується тільки в порядку і спосіб, встановлених законом, у цьому разі ГПК України.
Частиною третьою статті 292 ГПК України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Отже, суд касаційної інстанції зазначає, що Банку необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме: надати Суду інші докази, або навести інші підстави, за їх наявності, на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження.
Крім того, відповідно до статті 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Проте до касаційної скарги Банку додані лише фіскальні чеки від 28.12.2020, які не можуть вважатися належними доказами надіслання копії касаційної скарги іншій стороні у справі, оскільки останні не містять відомостей щодо найменування предметів, що були вкладені у цінний лист.
Неповідомлення учасника справи про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цієї сторони, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені частиною третьою статті 2 ГПК України.
З урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком відмову у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.07.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2020 зі справи № 5011-34/6378-2012 залишити без руху.
2. Надати акціонерному товариству "Державний експортно-імпортний банк України" строк для усунення недоліків касаційної скарги до 22 лютого 2021 року. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
3. Роз'яснити акціонерному товариству "Державний експортно-імпортний банк України", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали буде відмовлено у відкритті касаційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Булгакова
Суддя Б. Львов
Суддя В. Селіваненко