Ухвала від 02.02.2021 по справі 44/472-б

УХВАЛА

02 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 44/472-б

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Пєскова В. Г., Погребняка В. Я.

розглянув матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2020

у складі колегії суддів: Копитової О. С. - головуючого, Грека Б. М., Верховця А. А.

у справі за заявою ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінгз Кепітал"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

14.01.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , скаржник) на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2020 у справі № 44/472-б, якою відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про виправлення описки у судовому рішенні - ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020 у справі № 44/472-б.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 44/472-б визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, Пєскова В. Г., Погребняка В. Я., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 14.01.2021.

Дослідивши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2020 у справі № 44/472-б, з наступних підстав.

Згідно із пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2020 у справі № 44/472-б відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про виправлення описки у судовому рішенні - ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020 у справі № 44/472-б щодо зазначення у мотивувальній частині ухвали відповідних недоліків апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви, керувався статтею 243 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та не встановив в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020 у справі № 44/427-б жодних помилок чи описок, оскільки заява ОСОБА_1 за своє суттю не є заявою про виправлення описки, а її задоволення може привести до зміни змісту судового рішення.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2020 у справі № 44/472-б, а також повністю задовольнити заяву про виправлення описок в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020, зокрема зазначити у мотивувальній частині ухвали відповідні недоліки апеляційної скарги, які не були вказані судом апеляційної інстанції.

Частина перша статті 243 ГПК України визначає порядок виправлення описок та арифметичних помилок, допущених в рішенні чи ухвалі суду, що може здійснюватися судом з власної ініціативи або за заявою учасників справи шляхом винесення ухвали.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо) або мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту рішення).

Суд зазначає, що Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 27.05.2020 у справі № 904/10956/16 зроблено висновок щодо змісту статті 243 ГПК України, зокрема правила цієї статті передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. При цьому опискою визнається помилка, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, які мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат і строків. Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприймання.

Аналогічна правова позиція є усталеною та викладена в ухвалах Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 908/219/20; від 25.05.2020 у справі № 910/2650/19; від 17.01.2019 у справі № 910/3965/18; від 18.12.2019 у справі № 910/17075/18; від 31.10.2019 у справі № 908/1855/19; від 27.08.2019 у справі № 903/77/17; від 03.06.2019 у справі № 916/457/15-г.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційного господарського суду про відмову у задоволенні заяви про виправлення описки, так як правові підстави, з якими положення статті 243 ГПК України пов'язують можливість внесення виправлень у судове рішення, у даному випадку відсутні, оскільки зазначена заява про виправлення описки у судовому рішенні стосується зміни підстав та обґрунтування прийнятого судового рішення, а не виправлення описок чи арифметичних помилок у ньому.

Ураховуючи, що доводи, викладені у касаційній скарзі заявника, вже спростовано судом апеляційної інстанції, а тому відсутні підстави вважати, що касаційна скарга заявника є обґрунтованою, оскільки для Верховного Суду правильне застосування судом апеляційної інстанції норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Відповідно до частини другої статті 293 ГПК України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на викладене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 44/472-б за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2020 на підставі частини другої статті 293 ГПК України.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 293, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2020 у справі № 44/472-б.

2. Копію цієї ухвали, оригінал касаційної скарги із доданими до скарги матеріалами надіслати ОСОБА_1 .

3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді В. Г. Пєсков

В. Я. Погребняк