Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"02" лютого 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3022/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жиляєва Є.М.
при секретарі судового засідання Калашников Г.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, буд. 5)
до Фізичної особи-підприємця Верещак Ігоря Олександровича ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 207812,00 грн.
за участю представників:
позивача - Гур'єв А.А., довіреність б/н від 01.08.2020
відповідача - Котляр А.О, ордер АХ№1032604 від 07.12.2020
21.09.2020 Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" (далі ГС "УЛАСП") (позивач) звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Верещак Ігоря Олександровича (відповідача), в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача паушальну суму в розмірі 250000,00 грн. В обґрунтування позову позивач вказує на те, що 29.11.2019 та 13.01.2020 у приміщенні ресторану "44 Favorite Plase" (61022, м. Харків, вул. Пушкінська, 44), в якому здійснює власну господарську діяльність ФОП Верещак І.О., представниками Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" було встановлено факт використання відповідачем ряду фонограм музичних творів без укладання відповідного договору про використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, обов'язок укладення якого покладений на відповідача в силу приписів частини третьої статті 20 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав".
Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи складається зі сплати судового збору за подання даного позову до суду у розмірі 3750,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 03.11.2020 о 12:00.
Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 03.11.2020 підготовче засідання відкладено на 16.11.2020 на 10:30.
16.11.2020 у системі документообігу суду зареєстровано відзив на позовну заяву ФОП Верещак І.О. (вх. № 26589) з додатковими документами, які досліджено та приєднано до матеріалів справи.
Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 16.11.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 03.01.2020 та відкладено підготовче засідання на 08.12.2020 на 10:30.
24.11.2020 у системі документообігу суду зареєстровано відповідь на відзив Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (вх. № 27463), який досліджено та приєднано до матеріалів справи.
07.12.2020 у системі документообігу суду зареєстровано заяву Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" про зменшення розміру позовних вимог (вх. №28506).
08.12.2020 у системі документообігу суду зареєстровано клопотання ФОП Верещак І.О про відкладення розгляду справи (вх. № 28627).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.12.2020 прийнято заяву Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 28490 від 07.12.2020).
Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 08.12.2020 у справі № 922/3022/20 клопотання відповідача про поновлення строку для подання заперечень на відповідь на відзив задоволено, встановлено відповідачу строк - до 14.12.2020 для подання заперечень на відповідь на відзив; клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволено, підготовче засідання відкладено на 14.12.2020 на 12:30 год.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.01.2021 по справі № 922/3022/20 клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання (вх. № 225 від 18.01.21) задоволено та відкладено підготовче засідання на 02.02.2021 о 12:45.
Присутній у судовому засіданні по суті 02.02.2021 представник позивача просить суд задовольнити позов повністю з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні по суті 02.02.2021 просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
З огляду на те, що у матеріалах справи достатньо документів для правильного вирішення спору по даній справі, у судовому засіданні 02.02.2021 на підставі ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду по даній справі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.
ГС "УЛАСП" є акредитованою організацією колективного управління в сфері діяльності, передбаченої положеннями п. 3 абз. 3 ч. 5 ст. 12 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", що підтверджується витягом з Реєстру організацій колективного управління станом 31.05.2019 №4 (т. I, а.с. 16-18).
29.11.2019 представником ГС "УЛАСП" Вороний К.В. (який діє на підставі довіреності від 26.06.2019 №б/н (т. I, а.с. 49) було здійснено фіксацію комерційного використання фонограм та зафіксованих у них виконання музичних творів у публічному закладі "44 Favorite Plase", що розташований за адресою: 61022, м. Харків, вул. Пушкінська, 44, в якому здійснює господарську діяльність відповідач, про що складено акт фіксації комерційного використання об'єктів суміжним прав (фонограм та зафіксованих у них виконань музичних творів) способом публічного виконання від 29.11.2019 №03/11/2019 (т. I, а.с. 51-54).
Зі складених представником ГС "УЛАСП" додатків №№1, 2 (т. I, а.с. 52-53) до Акту фіксації від 29.11.2019 №03/11/2019 убачається, що в зазначеному публічному закладі зафіксований факт публічного виконання 16 фонограм та відповідно такої самої кількості зафіксованих у фонограмах виконань. Фіксація зазначених порушень була здійснена представником ГС "УЛАСП" також за допомогою проведення відео - та звукозапису (т. I, а.с. 77).
Перебування представника ГС "УЛАСП" в день складення Акту фіксації від 29.11.2019 №03/11/2019 з додатками в публічному закладі "44 Favorite Plase" за адресою: 61022, м. Харків, вул. Пушкінська, 44, в якому здійснює господарську діяльність відповідач ФОП Верещак І.О., підтверджується наявними в матеріалах справи чеками (т. I, а.с. 55).
13.01.2020 представником ГС "УЛАСП" Стецуном Р.С. було здійснено фіксацію комерційного використання фонограм та зафіксованих у них виконання музичних творів в публічному закладі "44 Favorite Plase", що розташований за адресою: 61022, м. Харків, вул. Пушкінська, 44, в якому здійснює господарську діяльність відповідач, про що складено акт фіксації комерційного використання об'єктів суміжним прав (фонограм та зафіксованих у них виконань музичних творів) способом публічного виконання від 13.01.2020 №03/11/19 2-Ф (т. I, а.с. 56-59).
Зі складених представником ГС "УЛАСП" додатків №№1, 2 (т. I, а.с. 58-59) до Акту фіксації від 13.01.2020 №03/11/19 2-Ф вбачається, що в зазначеному публічному закладі зафіксований факт публічного виконання 26 фонограм та відповідно такої самої кількості зафіксованих у фонограмах виконань. Фіксація зазначених порушень була здійснена представником ГС "УЛАСП" також за допомогою проведення відео - та звукозапису (т. I, а.с. 76).
Перебування представника ГС "УЛАСП" в день складення Акту фіксації від 13.01.2020 №03/11/19 2-Ф з додатками в публічному закладі "44 Favorite Plase" за адресою: 61022, м. Харків, вул. Пушкінська, 44, в якому здійснює господарську діяльність відповідач ФОП Верещак І.О., підтверджується наявними в матеріалах справи чеками (т. I, а.с. 60-61).
Враховуючи факт відсутності укладеного між сторонами договору на використання фонограм та зафіксованих у них виконань музичних творів з акредитованою організацією колективного управління, ГС "УЛАСП" звернулась з даним позовом до господарського суду з метою захисту порушених прав та інтересів.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 432 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 424 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності є: 1) право на використання об'єкта права інтелектуальної власності; 2) виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Відповідно до статті 443 ЦК України використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про авторське право та суміжні права» об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, а саме музичні твори з текстом і без тексту.
До майнових прав інтелектуальної власності на твір відповідно до статті 440 ЦК України відносяться: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Відповідно до статті 15 Закону України "Про авторське право та суміжні права" до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать виключне право на використання твору; виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом. Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів.
Статтею 35 Закону України "Про авторське право та суміжні права" передбачено, що об'єктами суміжних прав, незалежно від призначення, змісту, оцінки, способу і форми вираження, є виконання літературних, драматичних, музичних, музично-драматичних, хореографічних, фольклорних та інших творів; фонограми, відеограми; передачі (програми) організацій мовлення.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" організація колективного управління - громадське об'єднання зі статусом юридичної особи, зареєстроване в Установі, що не має на меті отримання прибутку, засноване виключно правовласниками, діяльність якого спрямована на колективне управління майновими правами на об'єкти авторського права і (або) суміжних прав.
Розширене колективне управління - колективне управління майновими правами на об'єкти авторського права і (або) суміжних прав незалежно від їх наявності в каталозі організації колективного управління (крім випадків, коли відповідні права вилучені правовласником з колективного управління в порядку, встановленому цим Законом), у визначених цим Законом сферах, що здійснюється акредитованими Установою організаціями у визначених цим Законом сферах.
Користувач - будь-яка юридична особа, фізична особа, фізична особа - підприємець, яка вчиняє дії, що відповідно до Закону України "Про авторське право і суміжні права" вимагають отримання згоди від суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, або яка іншим чином повинна виплатити винагороду чи відрахування правовласникам.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" організації колективного управління від свого імені та в інтересах правовласників здійснюють такі функції, зокрема укладають із користувачами договори про надання дозволу на використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та договори про виплату винагороди (відрахувань) за використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав; збирають, розподіляють та виплачують дохід від прав правовласникам; здійснюють моніторинг правомірності використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав згідно зі сферами управління правами, щодо яких зареєстровано організацію, та щодо об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, майнові права на які передані їй в управління; здійснюють інші функції, визначені цим Законом та статутом.
Частиною 5 ст. 12 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» визначено, що розширене колективне управління поширюється на всю територію України та здійснюється щодо майнових прав усіх правовласників за відповідною категорією у сферах, щодо яких акредитовано організацію, у тому числі тих, що не укладали договір про управління об'єктами авторського права і (або) суміжних прав з акредитованою організацією, незалежно від обраного такими правовласниками способу управління належними їм правами.
Розширене колективне управління передбачає право правовласників вилучати повністю або частково належні їм права на об'єкти авторського права і (або) суміжних прав з управління акредитованої організації колективного управління в порядку, передбаченому цим Законом.
Розширене колективне управління об'єктами авторського права і (або) суміжних прав здійснюється виключно в таких сферах: 1) публічне виконання музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів; 2) публічне сповіщення музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів, крім кабельної ретрансляції; 3) право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою; 4) право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне сповіщення фонограм і зафіксованих у них виконань, відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою, крім кабельної ретрансляції.
Перелік сфер колективного управління, за якими здійснюється розширене колективне управління, визначений цією частиною, є вичерпним.
Згідно ч. 3 ст. 20 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» користувачі зобов'язані до початку використання у своїй діяльності об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім випадків, передбачених цим Законом та Законом України "Про авторське право і суміжні права", укласти з організацією колективного управління, яка здійснює управління майновими правами у відповідній сфері, договір про використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав. Процедура оскарження у судовому порядку тимчасових тарифів чи затверджених тарифів, опублікованих Установою, не може бути підставою для ухиляння користувачів від укладення договору. У разі якщо договір між користувачем та організацією колективного управління укладено на основі тимчасового тарифу, він має бути переукладений (шляхом підписання нового договору або укладення сторонами додаткової угоди) після оприлюднення Установою затвердженого тарифу.
Частина 1 ст. 73 ГПК України визначає, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
При цьому ч. 1 ст. 74 ГПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Так, за змістом приписів статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі встановлених обставин справи та з урахуванням наведених вище правових норм, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що актами позивача ГС "УЛАСП" від 29.11.2019 та від 13.01.2020 зафіксовано комерційне використання об'єктів саме суміжних, а не авторських прав (фонограм та зафіксованих у них виконань музичних творів) способом публічного виконання і відповідачем не спростовано зазначеної обставини. Тобто спір стосується порядку використання саме суміжних прав, які регулюються положення Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав".
Як зазначалось вище, ГС "УЛАСП" є акредитованою організацією колективного управління у сфері розширеного колективного управління «право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою».
Враховуючи підтверджений належним чином статус позивача - акредитованої організації колективного управління в сфері діяльності передбаченої п.3 абз.3 ч.5 ст.12 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», позивач управнений здійснювати функції розширеного колективного управління об'єктами авторського права і (або) суміжних прав у відношенні всіх правовласників не залежно від наявності договору між ними та позивачем.
Суд зазначає, що в даному випадку охоплені розширеним колективним управлінням правовідносини між всіма правовласниками та позивачем ГС "УЛАСП" засновані на законі та не потребують додаткового підтвердження договорами з тими, фонограми чиїх творів були використані відповідачем.
Тобто, у розумінні статті 421 ЦК України, позивач є суб'єктом прав інтелектуальної власності як інша особа відповідно до закону.
У разі порушення таких прав, а саме - використання користувачами фонограм і зафіксованих у них виконань без укладання відповідного договору із акредитованою організацією колективного управління, якою у даному випадку є позивач, останній в силу приписів п. b) статті 240 Угоди про Асоціацію, має право на стягнення із користувача, яким є у даному разі відповідач, компенсації у вигляді паушальної суми, яка являє собою суму комісійних платежів, що обраховуються відповідно до Тарифів, затверджених позивачем з урахуванням вимог ч. 2 ст. 20 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав».
Стягнення компенсації у вигляді паушальної суми є належним механізмом захисту охоронюваних законом прав та інтересів правовласників, в інтересах яких та від свого імені наділений правом виступати позивач, як акредитована організація колективного управління у відповідній сфері, в силу ч. 1 ст. 12 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав".
Разом із тим, з системного аналізу наведених вище приписів законодавства, слід дійти висновку, що винагорода за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань в інтересах їх виконавців та виробників, збирання якої забезпечує організація колективного управління в межах відповідної акредитації є за своєю правовою природою різновидом паушальної суми, тобто комісійними платежами (роялті), які на користь виконавців та виробників фонограм і зафіксованих у них виконань музичних творів зобов'язані сплатити особи, що здійснюють їх використання без наявності на те достатніх правових підстав та при цьому збирання такої паушальної суми у вигляді винагороди є одним із різновидів розширеного колективного управління об'єктами авторського права і (або) суміжних прав.
Водночас, у разі відсутності у особи, яка здійснює використання фонограм і зафіксованих у них виконань, відповідного договору про використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав - організація колективного управління може визначити розмір винагороди відповідно до затверджених нею Тарифів, що є у розумінні частини 2 статті 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" та статті 240 Угоди про асоціацію комісією (паушальною сумою), яку мав би сплатити користувач на користь виконавців та виробників фонограм і зафіксованих у них виконань у разі їх звернення із відповідною заявою про надання дозволу на використання фонограм.
ГС "УЛАСП" затверджено Тарифи щодо сфери «право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою», які також розміщені на офіційному сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України http://me.gov.ua/.
Беручи до уваги правову природу спору, кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням положень ЦК України та ГК України, що регулюють відшкодування збитків.
При цьому, як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №750/8676/15-ц, кредитор, який вимагає відшкодування збитків, має довести: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. З іншого боку, боржник має право доводити відсутність своєї вини (стаття 614 ЦК України).
Факт використання відповідачем об'єктів інтелектуальної власності, зафіксований належними у розумінні п.6 ч.1 ст.12 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» доказами, достовірність яких не оскаржена та Відповідачем не спростована.
Ухилення від укладення договору, за висновком суду свідчить про порушення відповідачем вимог Закону України ч. 3 ст. 20 "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав".
Не отримання позивачем відповідного доходу (винагороди) перебуває у наслідковому зв'язку з зазначеними вище порушеннями.
У даному разі, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того факту, що правовласниками фонограм та зафіксованих у них виконань спірних музичних творів, відповідні права щодо збирання винагороди за використання фонограм та зафіксованих у них виконань спірних музичних творів були вилучені з управління позивача.
Також відповідачем не надано доказів на підтвердження наявності у нього майнових прав на використання вищевказаних фонограм і зафіксованих у них виконань музичних творів, зокрема, укладання ліцензійних договорів із відповідними правовласниками. А також, не спростовано факту виконання ним відповідачем у власній господарській діяльності спірних музичних творів.
Оскільки, позивачем доведений склад цивільного правопорушення, винне заподіяння збитків не спростоване відповідачем, виходячи з принципів справедливості, добросовісності та розумності, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову.
Як зазначає позивач у позовній заяві, ГС "УЛАСП" недоотримала винагороду в розмірі 50 мінімальних заробітних плат, втім просить суд відшкодувати за рахунок відповідача 44 мінімальних заробітних плат у зв'язку зі вчиненням правопорушення вперше, що становить 207812,00грн. із розрахунку 44*4723,00грн., що повністю узгоджується із ч. 1 ст. 240 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, ч. 2 ст. 20 Закону про ефективне управління майновими правами та здійснений з урахуванням Тарифів Спілки.
Судом встановлено, що згідно з преамбулою Тарифів (т. I, а.с. 43), в разі якщо користувач вже розпочав використовувати фонограму (фонограми) та/або виконання (певну кількість виконань), то неподання користувачем акредитованій організації колективного управління показників розрахунку, понижуючих коефіцієнтів і системи знижок свідчитиме про те, що договір мав би бути укладеним за базовим тарифом, який дорівнює 50 (п'ятдесяти) мінімальним місячним заробітним платам в розмірі передбаченому законом на початок календарного року, в якому користувач розпочав зазначене використання.
Разом із тим, пунктом 3 Тарифів (т. I, а.с. 46-47) визначено, що при використанні особою у своїй господарській діяльності фонограм та/або виконань без дозволу (без договору з акредитованою організацією колективного управління) застосовуються наступні тарифи для їх подальшого закріплення у договорі із акредитованою організацією колективного управління щодо періоду в якому такою організацією було зафіксоване зазначене порушення. Тариф за використання однієї фонограми та/або одного виконання без дозволу (без укладення договору з акредитованою організацією колективного управління) складає: 10 (десять) мінімальних місячних заробітних плат в розмірі передбаченому законом на початок календарного року в якому сталось бездозвільне (бездоговірне) використання.
Відтак, з аналізу вказаних положень Тарифів вбачається, що положення, які викладені у преамбулі стосуються правовідносин позивача ГС "УЛАСП", як акредитованої організації колективного управління та користувачів фонограм, в процесі узгодження показників розрахунку, понижуючих коефіцієнтів і системи знижок та визначає відповідальність у вигляді 50 (п'ятдесяти) мінімальних місячних заробітних плат, як базовий тариф для користувача, який підлягає застосуванню у разі неподання користувачем означених показників.
При цьому, вищеозначений пункт 3 Тарифів містить вказівку на відповідальність користувача за використання фонограми без дозволу (укладання договору із позивачем) у розмірі 10 мінімальних місячних заробітних плат, що є характерним для спірних правовідносин сторін, тож враховуючи, що суду не надано доказів на підтвердження факту того, що між сторонами виникли правовідносини щодо узгодження показників розрахунку, понижуючих коефіцієнтів і системи знижок, про які зазначено у преамбулі Тарифів, відтак, суд приходить до висновку, що при розрахунку винагороди, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача підлягає застосуванню положення п. 3 Тарифів.
Водночас, суд зазначає, що відповідно до пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
Так, виплата згаданої винагороди підпадає під ознаки "інших виплат", про які йдеться у наведеному приписі Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ, тобто розмір мінімальної заробітної плати, визначений цим Законом, на даний час не підлягає застосуванню як розрахункова величина при визначені винагороди, пов'язаної з порушенням авторського права і (або) суміжних прав.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік" у 2020 році прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня 2020 року складає 2102,00грн.
Таким чином, судом встановлено, що позивачем під час визначення суми винагороди застосовано невірну розрахункову величину, а саме мінімальну заробітну плату замість прожиткового мінімуму працездатних осіб.
За розрахунком суду згідно тарифів позивача за використання однієї фонограми без дозволу (без укладення договору з акредитованою організацією колективного управління) сплачується 10 (десять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб в розмірі передбаченому законом на початок календарного року в якому сталось бездозвільне (бездоговірне) використання, що розраховується за наступною формулою: 2102,00грн.*10*10 (фонограм) та становить 210200,00грн.
За таких обставин, вимоги позивача про зобов'язання відповідача сплатити винагороду за використання об'єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань) підлягають задоволенню у визначеному позивачем розмірі 207812,00грн.
Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву та запереченнях, судом відхиляються, з огляду на наступне.
Суд критично оцінює твердження відповідача про недоведеність обставин використання об'єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань), оскільки з відеофіксації достовірно вбачається, що фонограми музичних творів були використані шляхом їх публічного виконання саме в закладі "44 Favorite Plase" та були доступні для сприйняття колу осіб, що були присутні у ньому.
При цьому, саме на відповідача покладається обов'язок дотримуватись вимог чинного законодавства при провадженні власної господарської діяльності, в тому числі і з дотриманням прав суб'єктів авторського та суміжних прав.
Суд приймає до уваги, що такі програми як "SHAZAM" та "Sound Hound" в певних випадках не ідентифікують фонограми, з огляду на певні особливості функціонування даних програм, а також наявність відповідної фонограми у мережі Інтернет.
Разом із тим, суд зауважує, що оцінка доказів, що стосуються предмету спору на предмет їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності здійснюється судом з урахуванням приписів ст. 86 ГПК України.
Відповідачем усупереч вимог статей 13, 74 ГПК України не надано доказів на спростування відомостей щодо музичних творів, котрі зафіксовані на відповідних DVD-дисках. Крім того, суд враховує, що наразі відомості про конкретні назви музичних творів та їх виконавців не мають істотного значення для справи, оскільки відповідальність за використання об'єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань) згідно законодавства наступає за несанкціоноване використання музичних творів взагалі, а не конкретних творів конкретних виконавців. Те, що відповідними відеозаписами зафіксовано саме відтворення музичних творів сумнівів не викликає.
Суд приймає до уваги рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" від 17.06.2011, в якому суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.
Відтак, суд приходить до висновку, що DVD-диски із відеозвукозаписами, акти фіксації від 29.11.2019 №03/11/2019 та від 13.01.2020 №03/11/19 2-Ф, а також фіскальні чеки, в сукупності дозволяють встановити факт публічного використання відповідачем з комерційною метою фонограм і зафіксованих у них виконань музичних творів у загальній кількості 42 фонограм і зафіксованих у них виконань музичних творів.
При цьому суд вважає за необхідне врахувати практику Європейського суду з прав людини та керуючись рішенням цього суду від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" зазначає про те, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов'язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі). Суди зобов'язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Питання чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Зважаючи на вищенаведені обставини, суд дійшов висновку про наявність у справі достатніх правових та фактичних підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 ГПК України та враховуючи висновки суду про задоволення позову покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача у розмірі 3117,18 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, ст. 1, 13, 73-80, 86, 123, 129, 233, 236-238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Верещак Ігоря Олександровича ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, буд. 5, код ЄДРПОУ 42502769) - паушальну суму в розмірі 207812,00 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 3117,18 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "03" лютого 2021 р.
Суддя Є.М. Жиляєв