Рішення від 26.01.2021 по справі 916/1578/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

"26" січня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1578/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Д'яченко Т.Г.

При секретарі судового засідання Аганін В.Ю.

розглянувши справу №916/1578/20

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Интер ЛТД" (65020, м. Одеса, вул. Базарна, буд. 71; код ЄДРПОУ 35930831)

До відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 77А; код ЄДРПОУ 38962392), Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Авалон капітал" (01135, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 4, кабінет 201; код ЄДРПОУ 40428579)

За участю у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Адікт" (65065, м.Одеса, вул. Космонавта Комарова, буд. 14; код ЄДРПОУ 32432025), Товариства з обмеженою відповідальністю „Крипт Інвест Клуб" (65009, м. Одеса, вул. Педагогічна, буд. 21, корпус, 1 кв. 215; код ЄДРПОУ 41766371)

про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги за договором іпотеки

Та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Товариства з обмеженою відповідальністю „Крипт Інвест Клуб"

До відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 77А; код ЄДРПОУ 38962392), Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Авалон капітал" (01135, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 4, кабінет 201; код ЄДРПОУ 40428579)

За участю у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Товариства з обмеженою відповідальністю „Адікт" (65065, м.Одеса, вул. Космонавта Комарова, буд. 14; код ЄДРПОУ 32432025)

про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги за договором іпотеки

Представники:

від ТОВ „Интер ЛТД": Большан І.В., адвокат ордер

від ТОВ „Фінансова компанія „Паріс": не з'явився

від ТОВ „Фінансова компанія „Авалон капітал": Кравченко І.В., адвокат довіреність

від ТОВ „Адікт": не з'явився

від: ТОВ „Крипт Інвест Клуб": Павельченко І.В., адвокат ордер

Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю „Интер ЛТД" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою від 02.06.2020р. вх. № ГСОО 1628/20 до Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ", в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс", Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Авалон капітал" про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги за договорами іпотеки.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Интер ЛТД" направлено на визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 14.11.2019р., укладеного між Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний банк „Київ" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс", що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П., та Договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 21.02.2020р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Авалон капітал", що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зуєвою Н.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.06.2020р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Интер ЛТД" від 02.06.2020р. вх. № ГСОО 1628/20 залишено без руху. Позивачу запропоновано надати суду: докази, які підтверджують належне відправлення відповідачам копії позовної заяви, яка подана позивачем до суду 02.06.2020р. (вх. № ГСОО 1628/20), і всіх доданих до неї документів. Встановлено позивачу строк для усунення недоліку позовної заяви не пізніше 10 днів з дня отримання даної ухвали суду та із врахуванням Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020р. №540-ІХ. Повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю „Интер ЛТД", що відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

05.06.2020р. до господарського суду Одеської області позивачем супровідним листом були надані документи, в підтвердження усунення недоліків позовної заяви, які були визначені судом в ухвалі господарського суду Одеської області від 03.06.2020р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.06.2020р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Интер ЛТД" до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1578/20. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на "22" червня 2020 р. о 09:15. Запропоновано відповідачам підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду та із врахуванням Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020р. №540-ІХ. Запропоновано позивачу надати обгрунтоване клопотання, в порядку ст. 50 ГПК України щодо необхідності залучення до участі у справі третіх осіб, що були визначені позивачем у поданому позові. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 22.06.2020р. о 09:15.

Одночасно з поданням позовної заяви до суду, Товариством з обмеженою відповідальністю „Интер ЛТД" було подано заяву про забезпечення позову від 02.06.2020р. вх. № ГСОО 2-2414/20, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю „ИНТЕР ЛТД" просило суд вжити заходи забезпечення позову шляхом встановлення заборони Товариству з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Авалон капітал", Товариству з обмеженою відповідальністю „Крипт інвест Клуб" та суб'єктам державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам, а також іншим особам та органам у разі виконання ними повноважень державного реєстратора щодо вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо об'єкта нерухомого майна, а саме нежитлових приміщень та споруд загальною площею 10349, 1 квадратних метри, які в цілому складаються з: літ. А - адміністративно-виробнича будівля № 2, загальною площею 4, 120, 8 квадратних метри, літ „Б" - виробнича будівля № 1 - 4611, 2 квадратних метри, літ. „В,В1" - склад-допоміжна будівля № 1- 732,4 квадратних метри, літ. „В,В1" - склад-допоміжна будівля № 1-732,4 квадратних метри, літ. „Г" -виробнича будівля № 3 - загальною площею 269,2 квадратних метри, літ „Д" - склад № 2 - загальною площею 47,3 квадратних метри, літ. „И" - виробнича будівля № 4, № 5 - загальною площею 226,7 квадратних метри, літ. „К" - підсобна будівля № 1 - загальною площею 52,6 квадратних метри, літ. „М,М1" - допоміжна будівля № 1 - загальною площею 219, 2 квадратних метри, літ. „Л" - підсобна будівля № 2 - загальною площею 69,7 квадратних метри, літ."І" - вимощення, 1-6 - огорожа, що знаходяться за адресою АДРЕСА_2 (АДРЕСА_2).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.06.2020р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю „Интер ЛТД" у задоволенні заяви про забезпечення позову від 02.06.2020р. вх. № ГСОО 2-2414/20.

19.06.2020о. до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю „ИНТЕР ЛТД" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.06.2020р. відкладено підготовче засідання на "03" серпня 2020 р. о 10:00. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 03.08.2020р. о 10:00.

27.07.2020р. до суду від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Авалон капітал" надійшов відзив на позовну заяву. (а.с. 166-179, т.1).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.08.2020р. залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю „Адікт". Залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю „Крипт Інвест Клуб". Запропоновано залученим третім особам, відповідно до ст. 168 ГПК України надати пояснення щодо позову протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано у підготовче засідання, призначене на 19.08.2020р. о 10:20.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.08.2020р. відкладено підготовче засідання на "19" серпня 2020 р. о 10:20. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 19.08.2020р. о 10:20. Запропоновано позивачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати учасникам справи відповідь на відзив, оформлену з урахуванням вимог, встановлених ст.166 ГПК України, в строк до 14.08.2020р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.08.2020р. відкладено підготовче засідання на "09" вересня 2020 р. о 09:45. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 09.09.2020р. о 09:45.

19.06.2020р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.08.2020р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю „Интер ЛТД" про витребування доказів від 19.06.2020р. вх. № ГСОО 15821/20 задоволено частково. Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Авалон капітал": оригінал (на огляд) та належним чином посвідчену копію (для залучення до матеріалів справи) акту прийому-передачі з додатками до нього, який був підписаний сторонами на виконання умов Договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 21.02.2020р. Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс": оригінал (на огляд) та належним чином посвідчену копію (для залучення до матеріалів справи) Договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 14.11.2019р., укладеного між Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний банк „Київ", в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс"; оригінал (на огляд) та належним чином посвідчену копію (для залучення до матеріалів справи) акту прийому-передачі з додатками до нього, який був підписаний на виконання умов Договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 14.11.2019р. укладеного між Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний банк „Київ", в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс" ; оригінал (на огляд) та належним чином посвідчену копію (для залучення до матеріалів справи) платіжного доручення щодо сплати ціни відступлення за основним договором про відступлення права вимоги від 12.11.2019р. за №12/11-2019/2, укладеного між Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний банк „Київ", в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс". Витребувано у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб: оригінал (на огляд) та належним чином посвідчену копію (для залучення до матеріалів справи) акту приймання-передачі з додатками до нього, який був підписаний на виконання умов Договору про відступлення права вимоги №12/11-2019/2 від 12.11.2019р., укладеного між Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний банк „Київ", в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс". В іншій частині клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю „Интер ЛТД" про витребування доказів від 19.06.2020р. вх. № ГСОО 15821/20 залишено без задоволення.

18.07.2020р. за вх.№2525/20 до господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю „Крипт Інвест Клуб" надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору до Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ", в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс", Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Авалон капітал" про: визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 14.11.2019р., укладеного між Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний банк „Київ", від імені якого діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Караченцев Артем Юрійович та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс", що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П., за реєстровим номером 1457; визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 21.02.2020р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Авалон капітал", що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зуєвою Н.В. за реєстровим номером 34. Також, 20.08.2020р. до господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю „Крипт Інвест Клуб" надійшло клопотання про розгляд справи спочатку.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.08.2020р. прийнято позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Товариства з обмеженою відповідальністю „Крипт Інвест Клуб" до Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ", в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс", Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Авалон капітал" про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги за договорами іпотеки до спільного розгляду з первісним позовом у справі №916/1578/20, об'єднавши їх в одне провадження. Залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю „Адікт". Розпочато розгляд справи №916/1578/20 спочатку. Призначено позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Товариства з обмеженою відповідальністю „Крипт Інвест Клуб" до розгляду у підготовчому засіданні суду на "09" вересня 2020 р. о 09:45. Запропоновано учасникам справи подати до суду письмову позицію за змістом позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю „Крипт Інвест Клуб" протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду.

08.09.2020р. до господарського суду Одеської області відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс" супровідним листом були залучені документи на виконання вимог ухвали суду.

09.09.2020р. у судовому засіданні було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 28.09.2020р. о 09:30.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.09.2020р. повідомлено учасників справи №916/1578/20: Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний банк „Київ", в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Товариство з обмеженою відповідальністю „Адікт" про судове засідання, яке відбудеться "28" вересня 2020 р. о 09:30.

23.09.2020р. до господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Авалон капітал" надійшов відзив на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Крипт Інвест Клуб".

25.09.2020р. до господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю „Крипт Інвест Клуб" надійшло клопотання про долучення додаткових доказів.

Крім того, 09.09.2020р. до господарського суду Одеської області від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Авалон капітал" надійшло клопотання про закриття провадження, відповідно до якого останній просив суд закрити провадження у справі №916/1578/20 в частині позовних вимог, пред'явлених до Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ".

25.09.2020р. до господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю „Крипт Інвест Клуб" надійшло клопотання про закриття провадження стосовно позовних вимог до Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ", відповідно до якого ТОВ просило суд закрити провадження у справі №916/1578/20 в частині позовних вимог до Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ", в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.09.2020р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Авалон капітал" від 09.09.2020р. вх. № ГСОО 23867/20 задоволено. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю „Крипт Інвест Клуб" від 25.09.2020р. вх. № ГСОО 25439/20 задоволено. Провадження у справі №916/1578/20 за позовами Товариства з обмеженою відповідальністю „Интер ЛТД" та Товариства з обмеженою відповідальністю „Крипт Інвест Клуб" в частині позовних вимог до Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ", в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб закрито.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.09.2020р. відкладено підготовче засідання на "19" жовтня 2020 р. о 12:30. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 19.10.2020р. о 12:30.

19.10.2020р. до господарського суду Одеської області від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Крипт Інвест Клуб" надійшли письмові пояснення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.10.2020р. продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі №916/1578/20 на 30 днів. Відкладено підготовче засідання на "09" листопада 2020р. о 11:30. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 09.11.2020р. о 11:30.

30.10.2020р. до господарського суду Одеської області від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Авалон капітал" надійшла апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Одеської області від 28.09.2020р. по справі №916/1578/20.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.11.2020р. провадження у справі №916/1578/20 зупинено до перегляду ухвали господарського суду Одеської області від 28.09.2020р. в порядку апеляційного провадження.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2020р. апеляційну скаргу з додатками Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Авалон капітал" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 28 вересня 2020 року у справі №916/1578/20 повернуто скаржнику без розгляду. Матеріали справи №916/1578/20 повернуто господарському суду Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.12.2020р. провадження у справі №916/1578/20 поновлено. Призначено підготовче засідання у справі на "22" грудня 2020 р. о 10:30. Викликано представників учасників справи у судове засідання, призначене на 22.12.2020р. о 10:30.

21.12.2020р. до господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс" надійшли письмові пояснення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.12.2020р. закрито підготовче провадження у справі № 916/1578/20. Призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на "19" січня 2021р. о 10:30. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 19.01.2021р. о 10:30.

19.01.2021р. у судовому засіданні було оголошено перерву до 26.01.2021р. о 10:00.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.01.2021р. повідомлено учасників справи №916/1578/20: Товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс" та Товариство з обмеженою відповідальністю „Адікт" про судове засідання, яке відбудеться "26" січня 2021р. о 10:00.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Интер ЛТД" підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Крипт Інвест Клуб" підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс" заперечує проти позовів та просить суд відмовити в їх задоволенні.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Авалон капітал" заперечує проти позовів та просить суд відмовити в їх задоволенні.

Третьої особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариством з обмеженою відповідальністю „Адікт" пояснень щодо позову, в порядку ст. 168 ГПК України до суду надано не було.

У судовому засіданні 26.01.2021 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 02.02.2021р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи за час розгляду справи, суд встановив.

26 лютого 2010 року між Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний банк „Київ", як кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Интер ЛТД", як позичальником був укладений Договір про надання відновлювальної кредитної лінії за № 004/10, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю „Интер ЛТД" отримало від Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ" в кредит грошові кошти в сумі 40900000,00 грн.

В якості забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю „Интер ЛТД" зобов'язань за вищевказаним кредитним договором, 26 лютого 2010р. між Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний банк „Київ", як іпотекодержателем та Товариством з обмеженою відповідальністю „Адікт", як іпотекодавцем укладено іпотечний договір від 26.02.2010р., посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Запольською О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 198, згідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю „Адікт" передало в іпотеку Публічному акціонерному товариству „Акціонерний комерційний банк „Київ" нежитлові будівлі та споруди загальною площею 10349,1 квадратних метри, які в цілому складаються з: літ. А - адміністративно-виробнича будівля № 2, загальною площею 4, 120, 8 квадратних метри, літ „Б" - виробнича будівля № 1 - 4611, 2 квадратних метри, літ. „В,В1" - склад-допоміжна будівля № 1-732,4 квадратних метри, літ. „В,В1" - склад- допоміжна будівля № 1-732,4 квадратних метри, літ. „Г" -виробнича будівля № 3 - загальною площею 269,2 квадратних метри, літ „Д" - склад № 2 - загальною площею 47,3 квадратних метри, літ. „И" - виробнича будівля № 4, № 5 - загальною площею 226,7 квадратних метри, літ. „К" - підсобна будівля №1 - загальною площею 52,6 квадратних метри, літ. „М,М1" - допоміжна будівля № 1 - загальною площею 219, 2 квадратних метри, літ. „Л" - підсобна будівля № 2 - загальною площею 69,7 квадратних метри, літ. „І" - вимощення, 1-6 - огорожа, що знаходяться за адресою АДРЕСА_2, та належали іподекодавцеві на підставі Договору про поділ нерухомого майна в натурі та припинення спільної часткової власності від 09.02.2010р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Запольською О.В., зареєстрованого в реєстрі за № 198 право власності, яке зареєстроване згідно з Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого 10 лютого 2010 року КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості", номер витягу 25281346, реєстраційний номер - 29658810, номер запису 3058 в книзі 93неж-135.

Рішенням господарського суду Одеської області від 01.08.2011р. по справі №34/17-2164-2011 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтер ЛТД" на користь Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ" заборгованість за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №004/10 від 26.02.2010р. на загальну суму 53901257,44 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтер ЛТД" на користь Державного бюджету України витрати по сплаті державного мита у сумі 25500,00 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтер ЛТД" на користь бюджету витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236,00 грн.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 12.12.2016р. по справі №522/23012/16-ц (провадження №2/522/9055/16), зокрема, Договір іпотеки від 26 лютого 2010 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Запольською О.В., реєстровий номер 198, укладений між Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний банк „Київ" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Адікт" на забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю „Інтер ЛТД" зобов'язань за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії №004/10 від 26.02.2010р. визнано недійсним.

Зобовязано приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Запольську О.В., або іншого державного реєстратора внести відомості про припинення іпотеки за Договором іпотеки від 26 лютого 2010р., посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Запольською О.В., реєстровий номер 198, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, шляхом: скасування заборони відчуження спірних нежитлових будівель до припинення іпотеки, реєстровий номер 199, накладеної у зв'язку із посвідченням приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Запольською О.В. іпотечного договору від 26 лютого 2010 року, реєстровий номер 198, та скасування запису про заборону на нерухоме майно - нежилі будівлі, адреса: АДРЕСА_2, номер РПВН: 29658810, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю „Адікт", Код: 32432025, АДРЕСА_2, внесеного до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна Приватним нотаріусом Запольською О.В. 26.02.2010 року, номер запису про обтяження 16529210, підстава внесення запису рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 31519449 від 22.09.2016 року; скасування запису про іпотеку, реєстраційний номер іпотеки 9566168, об'єкт обтяження - нежилі будівлі, адреса: АДРЕСА_2, номер РПВН: 29658810, майновий поручитель Товариство з обмеженою відповідальністю „Адікт", Код: 32432025, АДРЕСА_2, внесеного 26.02.2010 року, номер запису про іпотеку: 16529086 реєстратором Приватним нотаріусом Запольською О.В., АДРЕСА_1 до Державного реєстру іпотек, підстава внесення запису - рішення про державну прав та їх обтяжень, індексний номер 31519449.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 28.11.2017р. по справі №522/23012/16-ц (провадження №2-п/522/285/17), зокрема, заяву представника Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ" задоволено. Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03.02.2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю „Адікт" про стягнення грошових коштів, зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Адікт" до ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного підприємства „АТП-15101", Товариства з обмеженою відповідальністю „Фортуна Інвест", Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ" про визнання договору поділу недійним, вилучення заборони та скасування арештів - скасовано.

Надалі, 12 листопада 2019р. між Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний банк „Київ" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс" (Новий кредитор) був укладений договір за №12/11-2019/2 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого, за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників, заставодавців (іпотекодавців) та поручителів, зазначених у додатку №1 до цього Договору (боржники), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту), договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору. Новий кредитор сплачує Банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.

Матеріали справи містять Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами, що є Додатком №1 до Договору №12/11-2019/2 про відступлення прав вимоги від 12.11.2019р.

Тобто, за вказаним договором Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний банк „Київ" відступило Товариству з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс" серед інших кредитних портфелів, право вимоги за кредитним договором № 004/10 від 26 лютого 2010 року на загальну суму 60196120,60грн. (з яких 40900000, 00 грн. - сума за кредитом, 10470400,00грн. сума за процентами, 8825720, 60 грн. - сума за пенями) у зв'язку із чим Товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс" стало новим кредитором у відповідних зобов'язаннях.

Надалі, 14 листопада 2019р. між Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний банк „Київ" (первісний іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс" (новий іпотекодержатель) був укладений договір відступлення права вимоги за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. та зареєстрований в реєстрі за № 1457, за умовами якого на умовах, викладених у цьому Договорі, та у зв'язку з укладанням Договору про відступлення права вимоги № 12/11-2019/2 від 12 листопада 2019р., укладеним між первісним іпотекодержателем та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс", з усіма додатковими угодами та додатками до нього, що є його невід'ємною частиною, Первісний іпотекодержатель відступає Новому іпотекодержателю права вимоги за Іпотечний договором, посвідчений Запольською О.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 26 лютого 2010 року за реєстровим №198, з усіма додатковими угодами та додатками до нього, що є його невід'ємною частиною, укладеним між Первісним іпотекодержателем та Товариство з обмеженою відповідальністю „Адікт", а Новий іпотекодержатель набуває зазначене право вимоги.

Отже, відповідно до умов цього договору, Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний банк „Київ" відступило Товариству з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс" право вимоги за іпотечним договором з усіма додатковими угодами та додатками до нього, що є невід'ємною частиною, а Товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс" набуло зазначене право вимоги.

У подальшому, 17 лютого 2020р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс" (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Авалон капітал" (Новий кредитор) був укладений договір за №17/02/2020-1 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого, за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників, заставодавців (іпотекодавців) та поручителів, зазначених у додатку №1 до цього Договору (боржники), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту), договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору. Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.

Матеріали справи містять Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами, що є Додатком №1 до Договору №17/02/2020-1 про відступлення прав вимоги від 17.02.2020р.

Тобто, за вказаним договором Товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс" відступило Товариству з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Авалон капітал" право вимоги за кредитним договором № 004/10 від 26 лютого 2010 року на загальну суму 60196120,60 грн.

21 лютого між 2020р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс" (Первісний іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Авалон капітал" (Новий іпотекодержатель) був укладений договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зуєвою Н.В. за реєстровим номером 34, відповідно до умов якого, на умовах, викладених у цьому Договорі, та у зв'язку із укладанням Договору про відступлення права вимоги №17/02/2020-1 від 17.02.2020р., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Авалон капітал", з усіма додатковими угодами та додатками до нього, що є невід'ємною частиною, Первісний іпотекодержатель відступає Новому іпотекодержателю права вимоги за Іпотечний договором, посвідченим Запольською О.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 26 лютого 2010 року за реєстровим номером 198, з усіма додатковими угодами та додатками до нього, що є його невід'ємною частиною, укладеним між Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний банк „Київ" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Адікт", а Новий іпотекодержатель набуває зазначене право вимоги.

Отже, за умовами зазначеного договору Товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс" відступило Товариству з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Авалон капітал" право вимоги за іпотечним договором від 26.02.2010 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зуєвою Н.В., зареєстрований в реєстрі за № 34.

Товариством з обмеженою відповідальністю „Интер ЛТД", в обґрунтування поданого позову було зазначено суду, що він, як позичальник, по Договору про надання відновлювальної кредитної лінії за №004/10 від 26 лютого 2010р., який був укладений з Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний банк „Київ", вважає, що договори відступлення права вимоги за договором іпотеки від 14 листопада 2019р., який укладений між Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний банк „Київ" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс" та від 21.02.2020р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Авалон капітал" - є недійсними.

В обґрунтування позову, посилаючись на ч. 1 ст. 15, п. 2 ч. 2 ст. 16, ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу, Товариством з обмеженою відповідальністю „Интер ЛТД" було зазначено суду, що той факт, що іпотечний договір від 26 лютого 2010р. був укладений з Іпотекодавцем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Адікт" щодо передання останнім Публічному акціонерному товариству „Акціонерний комерційний банк „Київ" нерухомого майна в якості забезпечення виконання зобов'язань позичальника, який є позивачем за даними позовними вимогами, позивач вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Интер ЛТД" має обґрунтовані підстави для звернення до суду із заявленими позовними вимогами, оскільки договір іпотеки має похідний, залежний від основного зобов'язання характер, а відносини між позичальником та поручителем носять солідарний характер.

Таким чином, як вказує позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Интер ЛТД", як позичальник по Договору про надання відновлювальної кредитної лінії за №004/10 від 26 лютого 2019р., вважає, що відступлення права вимоги Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний банк „Київ" Товариству з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс", а останнім - Товариству з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Авалон капітал", є такими, що порушуються та зачіпають права позивача.

Товариством з обмеженою відповідальністю „Интер ЛТД" було зазначено суду, що він обґрунтовує незаконність набуття Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Авалон капітал" права вимоги по зобов'язанню за договором про надання відновлювальної кредитної лінії за № 004/10 від 26 лютого 2010 року і як наслідок, права вимоги за договором іпотеки від 26 лютого 2010 року, з підстав незаконної переуступки права вимоги від Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Авалон капітал".

В обґрунтування позову було зазначено суду, що після набрання заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 12.12.2016р. по справі №522/23012/16-ц чинності, відомості з Державних реєстрів про наявність іпотеки зазначених нежитлових приміщень, в порядку виконання судового рішення було видалено. Також було зазначено суду, що протягом року, в зв'язку з відсутністю будь-яких обмежень, зазначені нежитлові приміщення було неодноразово відчужено.

Після скасування заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03.02.2017 року, Іпотекодержателем - Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний банк „Київ" не було вчинено жодних дій щодо поновлення своїх прав Іпотекодержателя, тобто, як було пояснено суду у позові, протягом тривалого часу Банком не вчинялось ніяких заходів щодо реалізації своїх прав як Іпотекодержателя.

Посилаючись на п. 1 ч. 1 ст. 2, п .2 ч. 1 ст. 3, , ч. 2 ст. 3, ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 4, ч. 4 ст. 4, ч. 4 ст. 4, ч. 1 ст. 27 ч. 2 ст. 27 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст. 4, ч. 1 ст. 7, ст. 37 Закону України „Про іпотеку" позивачем було зазначено суду, що Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний банк „Київ" було зобов'язано здійснити дії щодо відновлення своїх прав Іпотекодержателя, шляхом поновлення запису про наявність іпотеки у відповідному реєстрі та внесення відомостей до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомості.

Також було зазначено суду, що Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний банк „Київ" після скасування рішення суду про визнання недійсним іпотечного договору, не звернувся до державного реєстратора із заявою про поновлення своїх прав Іпотекодержателя шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про заборону та іпотеку, щодо визначеного вище об'єкту нерухомого майна та зазначене свідчить про те, як наслідок, що своїх прав Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний банк „Київ" не відновило, оскільки відновлення іпотеки можливо лише після її реєстрації у відповідному розділі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У позові було пояснено суду, що на час укладання вказаного вище договору, Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний банк „Київ" не було наділене право відступлення вимоги за відповідним договором іпотеки, так як ним не було набуто прав Іпотекодержателя, в зв'язку з відсутністю реєстрації поновлення запису про іпотеку в у реєстрі.

Товариством з обмеженою відповідальністю „Крипт Інвест Клуб", в обґрунтування поданого позову було зазначено суду, що він не був стороною у жодному із вказаних вище договорів, в тому числі іпотечного договору, посвідченого Запольською О.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 26.02.2010р. за реєстровим номером 198, та він не передавав належне підприємству майно в іпотеку банку, не має перед Кредитором за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 004/10 від 26.02.2010 року жодної заборгованості.

Комплекс протиправних дій, направлених на набуття Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Авалон капітал" права власності на вказане нерухоме майно включало перереєстрацію права власності на нежитлові будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 під виглядом звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку на підставі ст. 37 Закону України „Про іпотеку", а також ним вчинялись дії щодо зміни сторони у виконавчому провадженні про звернення стягнення на нежитлові будівлі та споруди загальною площею 10349,1 кв.м., за адресою АДРЕСА_2 із зазначенням Товариства з обмеженою відповідальністю „Крипт Інвест Клуб" у якості боржника.

За таких обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю „Крипт Інвест Клуб" вимушене звернутися до суду із позовною заявою про визнання договорів відступлення права вимоги за іпотечним договором недійсними.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Крипт Інвест Клуб" вважає, що оспорювані правочини суперечать актам цивільного законодавства, у зв'язку з чим мають бути визнані недійсними.

За посиланням Товариства з обмеженою відповідальністю „Крипт Інвест Клуб", момент виникнення права вимоги за іпотечним договором чинне законодавство пов'язує з фактом державної реєстрації іпотеки в порядку, визначеному законодавством, та зважаючи на відсутність відповідних записів у державних реєстрах на час укладення оспорюваного правочину, Товариство з обмеженою відповідальністю „Крипт Інвест Клуб" вважає договір недійсним.

Отже, як вказує Товариство з обмеженою відповідальністю „Крипт Інвест Клуб", виникнення у іпотекодержатеди права на виступлення права вимоги за договором іпотеки та відповідний йому обов'язок іпотекодавця виконати вимоги нового іпотекодержателя, виникає лише після державної реєстрації відомостей про первинне відступлення у встановленому законодавством порядку.

В обґрунтування позову, Товариством з обмеженою відповідальністю „Крипт Інвест Клуб" було пояснено суду, що він є законним власником нежитлових будівель загальною площею 10349.1 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2, запис про право власності наявний у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Право власності Товариства з обмеженою відповідальністю „Крипт Інвест Клуб" на вказаний об'єкт зареєстроване на підставі наступної документації: протокол позачергових загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріал Проперті", серія та номер: 25-05-20, виданий 25.05.2020р. видавиик: Товариство з обмеженою відповідальністю "Індастріал Проперті"; акт приймання - передачі нерухомого майна, яке передається у власність Товариства з обмеженою відповідальністю „Крипт Інвест Клуб" у якості внеску (вкладу) до статутного капіталу, серія та номер: 25/05, виданий 25.05.2020р. видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Індастріал Проперті"" та Товариство з обмеженою відповідальністю „Крипт Інвест Клуб"; протокол позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Крипт Інвест Клуб", серія та номер: 25/1-05-20р. виданий 25.05.2020р. видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Індастріал Проперті" та ОСОБА_3 .

Позивачем було зазначено суду, що у результаті укладення оспорюваних правочинів Товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Авалон капітал" розпочало вживати протиправні дії. направлені на заволодіння нежитловими будівлями, розташованими за адресою: АДРЕСА_2 під виглядом задоволення своїх вимог за договором про надання відновлювальної кредитної лінії за №004/10., за яким Товариство з обмеженою відповідальністю „ИНТЕР ЛТД" отримало від Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ" в кредит грошові кошти, у забезпечення якого Товариством з обмеженою відповідальністю „Адікт", як Іпотекодавцем передано у іпотеку Публічному акціонерному товариству „Акціонерний комерційний банк „Київ" нежитлові будівлі та споруди загальною площею 10349,1 квадратних метри, за адресою АДРЕСА_2.

Товариством з обмеженою відповідальністю „Крипт Інвест Клуб" було зазначено суду, що зважаючи на викладені обставини та послідовні протиправні дії Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Авалон капітал", направлені на заволодіння нежитловими будівлями, розташованими за адресою: АДРЕСА_2 під виглядом звернення стягнення на іпотечне майно, позивач вважає, подання позову про визнання недійсними договорів відступлення права вимоїн за іпотечним договором, належним способом правового захисту прав Товариства з обмеженою відповідальністю „Крипт Інвест Клуб", як законного власника майна.

Надаючи відзив на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Интер ЛТД" відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Авалон капітал" було зазначено суду наступне.

Зазначаючи про фактичні обставини справи, відповідачем було зазначено суду, що 26.02.2010р. між Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний банк „Київ" та Товариством з обмеженою відповідальністю „ИНТЕР ЛТД", як позичальником, було укладено Договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 004/10, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю „ИНТЕР ЛТД" отримало від Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ" в кредит грошові кошти в сумі 40900000, 00 грн. на строк з 26.02.2010р. по 25.02.2013р. зі сплатою 26 % річних.

В забезпечення виконання грошових зобов'язань за кредитним договором між Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний банк „Київ" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Адікт", як майновим поручителем, укладено Іпотечний договір від 26.02.2010р., який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Запольською О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 198.

Згідно умов іпотечного договору в іпотеку Публічному акціонерному товариству „Акціонерний комерційний банк „Київ" з метою забезпечення зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю „ИНТЕР ЛТД", що випливають з кредитного договору, Товариство з обмеженою відповідальністю „Адікт" передало в іпотеку Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ" нежитлові будівлі та споруди загальною площею 10349, 1 кв.м, які в цілому складаються з: літ. „А" - адміністративно-виробнича будівля № 2 площею 4120,8 кв.м; літ. „Б" - виробнича будівля № 1 площею 4611, 2 кв.м; літ. „В, В1" - склад-допоміжна будівля № 1 площею 732, 4 кв.м; літ. „Г" - виробнича будівля № 3 площею 269, 2 кв.м; літ. „Д" - склад № 2 площею 47, 3 кв.м; літ. „И" - виробнича будівля № 4, № 5 площею 226, 7 кв.м; літ. „К" - підсобна будівля № 1 площею 52, 6 кв.м; літ. „М, М1" - допоміжна будівля № 1, площею 219, 2 кв.м; літ. „Л" - підсобна будівля № 2 площею 69, 7 кв.м; літ. „І" - вимощення, №№ 1-6 - огорожа та знаходяться за адресою: АДРЕСА_2.

Право власності Товариство з обмеженою відповідальністю „Адікт" на зазначені нежилі будівлі підтверджувалось договором про поділ об'єкту нерухомого майна в натурі та припинення спільної часткової власності від 19.02.2010р. та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 25281346 від 10.02.2010р.

Відповідачем було зазначено суду, що у зв'язку із несвоєчасним поверненням кредиту та утворенням заборгованості за кредитним договором, рішенням господарського суду Одеської області від 22.11.2010р. у справі № 15/148-10- 4045 звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 26.02.2010р., а саме на нежитлові будівлі та споруди загальною площею 10349,1 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 та належать Товариству з обмеженою відповідальністю „Адікт", для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ" за кредитним договором на загальну суму 46002608,44 грн. за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах.

Також було зазначено відповідачем, що 23.07.2013р. постановою Одеського апеляційного господарського суду зазначене рішення суду про звернення стягнення на майно залишено без змін та 29.09.20104р. ухвалою Вищого господарського суду України відмовлено у відновленні строку для подання касаційної скарги на судові рішення першої та апеляційної інстанцій у справі № 15/148- 10-4045.

Відповідачем також було повідомлено суд, що 01.08.2011р. рішенням господарського суду Одеської області по справі № 34/17-2164-2011 за позовом прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України в особі Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ" до Товариства з обмеженою відповідальністю „ИНТЕР ЛТД" стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „ИНТЕР ЛТД" на користь Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ" заборгованість за кредитним договором в сумі 53901257,44 грн. та зазначено, що вищезазначене рішення суду першої інстанції не оскаржувалось ані в апеляційному, ані в касаційному порядку, у зв'язку з чим набрало законної сили.

В подальшому, як було зазначено відповідачем, з метою ухилення від виконання взятих на себе зобов'язань за Іпотечним договором та створення штучних перешкод у виконанні рішення суду про звернення стягнення на іпотечне майно в рахунок погашення боргу за кредитним договором, Товариство з обмеженою відповідальністю „Адікт" розпочало процедуру безпідставного оскарження іпотечного договору від 26.02.2010р., намагаючись визнати його недійсним.

Проте, як було пояснено відповідачем, судовими рішеннями у справі №5017/786/2012 та у справі № 916/1482/13 двічі підтверджено правомірність та законність іпотечного договору від 26.02.2010р., реєстровий № 198, укладеного між Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний банк „Київ" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Адікт" з метою забезпечення грошових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю „ИНТЕР ЛТД" за Кредитним договором.

29.11.2016р. від імені фізичної особи ОСОБА_1 подано до Приморського районного суду міста Одеси позов, відповідачем за яким виступило Товариство з обмеженою відповідальністю „Адікт" та його засновник ОСОБА_2 про стягнення коштів на підставі документів, спеціально виготовлених для створення видимості судового спору та подання позовної заяви саме до Приморського районного суду м. Одеси та того ж дня суддею Приморського районного суду м. Одеси Бойчуком Андрієм Юрійовичем за вищевказаним позовом відкрито провадження у справі № 522/23012/16-ц та призначено судове засідання вже на 05.12.2016р.

05.12.2016р. Товариством з обмеженою відповідальністю „Адікт" поданий зустрічний позов до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Запольської О.В., Приватного підприємства „АТП-15101", Товариства з обмеженою відповідальністю „Фортуна Інвест", Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ", у відповідності до якого Товариство з обмеженою відповідальністю „Адікт" в особі директора ОСОБА_2, яка виступали відповідачем за первісним позовом, просило, зокрема, визнати недійсним договір іпотеки від 26.02.2010р., який укладений між Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний банк „Київ" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Адікт", вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про заборону відчуження та про іпотеку об'єктів нерухомості, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , в тому числі скасувати арешти, накладені в ході примусового виконання рішень державними виконавцями.

В судовому засіданні, яке відбулось 12.12.2016р., суддею Бойчуком А.Ю. ухвалено заочне рішення, яким в первісному позові відмовлено, а зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Адікт" про визнання недійсним іпотечного договору від 26.02.2010р., укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю „Адікт" та Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний банк „Київ", вилучення записів про заборону відчуження й про іпотеку та скасування арештів - задоволено повністю. В подальшому, а саме 28.11.2017р., за відповідною заявою Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ" зазначене заочне рішення скасовано самим же суддею, а ще через рік первісний позов ОСОБА_1 та зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Адікт" залишені без розгляду.

Також відповідачем було зазначено суду, що в квітні 2017 року забезпечено подання від імені громадянина Республіки Молдови ОСОБА_5 до Київського районного суду міста Одеси позову до громадянина Молдови ОСОБА_6 та Компанії „Sothedge Properties LP" про звернення стягнення на нерухоме майно, зареєстрованого за Компанією Sothedge Properties LP" на підставі підроблених документів, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, яке було іпотечним майном банку Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ", а наразі є іпотечним майном Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Авалон капітал". При цьому, з метою створення видимості наявності судового спору, до позовної заяви додані спеціально виготовлені для цієї мети підроблені офіційні документи - фіктивні договори позики, розписки до них тощо, за якими насправді жодні кошти не передавались та не отримувались.

14.04.2017р., суддею Київського районного суду міста Одеси Куриленко О.М. ухвалено рішення, яким позов задоволено повністю та звернуто стягнення на нерухоме майно, зареєстрованого за Компанією «„Sothedge Properties LP", розташованого за адресою: АДРЕСА_2, яке було іпотечним майном Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ", а наразі, як вказує відповідач, є іпотечним майном Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Авалон капітал".

На виконання вказаного судового рішення було видано три виконавчих листа, на підставі яких Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУ юстиції в Одеській області 27.04.2017р. розпочато три виконавчих провадження за №53851941,№53852226 та №53852330.

В подальшому, у зв'язку з нереалізацією майна на торгах, вказане майно передано стягувану - гр. Республіки Молдова ОСОБА_5 , про що в.о. начальника ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області складений акт від 19.06.2017р., на підставі якого 21.06.2017р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Хомою Анною Сергіївною видано свідоцтво про право власності на вказане нерухоме майно (реєстровий № 1406) на ім'я ОСОБА_5 та проведено державну реєстрацію права власності на таке майно.

22.06.2017р. ОСОБА_5 здійснив відчуження іпотечного майна на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Індастріал Проперті" шляхом внесення його до статутного капіталу вищезазначеного товариства, про що було складено відповідний акт приймання-передачі.

Як зазначає відповідач, 21.05.2020р. за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Авалон капітал" звернуто стягнення на іпотечне майно - нежитлові будівлі площею 10349,1 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (попередня адреса: АДРЕСА_2) в порядку статті 37 Закону України „Про іпотеку", тобто шляхом реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майна права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Авалон капітал".

Також відповідачем було зазначено суду, що 25.05.2020р. скасовано право власності Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Авалон капітал" на нежитлові будівлі площею 10349, 1 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 (попередня адреса: АДРЕСА_2) та відновлено право власності на вказане нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю „Індастріал Проперті", та 25.05.2020р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Індастріал Проперті" внесло вказане нерухоме майно до статутного капіталу іншої юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю „Крипт Інвест Клуб", у зв'язку з чим відбувся черговий перехід права власності на іпотечне майно.

Заперечуючи проти позову, відповідачем було зазначено суду, що на підставі Договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 14.11.2019р., укладеного між Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний банк „Київ" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. та зареєстрованим в реєстрі за№ 1457, та Договору про відстулпення права вимоги за договором іпотеки від 21.02.2019р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Авалон капітал", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зуєвою Н.В. та зареєстрованим в реєстрі за № 34, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Авалон капітал" набуло зазначене право вимоги.

Також в обґрунтування заперечень щодо позову, відповідачем було зазначено суду, що видалення з Державних реєстрів відомостей про іпотеку Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ" мало би законне походження лише в тому випадку, якщо б відповідне судове рішення залишилось чинним.

Проте, як вказувалось відповідачем, заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12.12.2016 у справі № 522/23012/16-ц скасовано ухвалою цього ж суду від 28.11.2017р., у зв'язку з чим, за твердженням відповідача, підстава, яка слугувала видаленню відповідних записів про іпотеку з реєстрів, повністю відпала.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена в постанові від 19.06.2019 по справі № 643/17966/14-ц, а також правової позиції Верховного Суду України, яка викладена в постанові від 05.06.2017 по справі № 6-1534цс16, якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення; у разі скасування судового рішення про визнання іпотеки недійсною, на підставі якого з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження, дія іпотеки підлягає відновленню з моменту вчинення первинного запису в Державному реєстрі іпотек, оскільки відпала підстава виключення цього запису. Це означає, що іпотека є дійсною з моменту внесення про неї первинного запису в Державний реєстр іпотек.

Таким чином, за твердженнями відповідача, враховуючи, що заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12.12.2016 у справі № 522/23012/16-ц є скасованим, у зв'язку з чим вказаний судовий акт не може породжувати жодних правових наслідків з моменту його ухвалення, іпотека Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ" є дійсною з моменту внесення про неї первинного запису в Державний реєстр іпотек.

Також було зазначено суду, що Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний банк „Київ" постійно здійснювало активних заходів щодо захисту своїх прав як Іпотекодержателя, зокрема: в межах справи № 15/148-10-4045 про звернення стягнення на предмет іпотеки (отримано рішення суду на користь банку); в межах справи № 34/17-2164-2011 про стягнення заборгованості за Кредитним договором (отримано рішення суду на користь банку); в межах справи № 5017/786/2012 про визнання недійсним Іпотечного договору (отримано рішення на користь банку); в межах справи № 916/1482/132012 про визнання недійсним Іпотечного договору (отримано рішення суду на користь банку); в межах справи № 522/23012/16-ц (скасовано за заявою банку заочне рішення про визнання недійсним Іпотечного договору).

При цьому, Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний банк „Київ" постійно здійснювались заходи з приводу виконання судового рішення господарського суду Одеської області у справі № 15/148-10-4045 про звернення стягнення на предмет іпотеки, що підтверджується тим, що Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний банк „Київ", не дивлячись на повернення наказу господарського суду без виконання у зв'язку із погашенням права власності Товариства з обмеженою відповідальністю „Адікт" на іпотечне майно на підставі заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12.12.2016 у справі № 522/23012/16-ц, з дотриманням строків пред'явлення виконавчого документу до виконання, повторно подано наказ господарського суду на примусове виконання, у зв'язку з чим 06.12.2018р. знову відкрито виконавче провадження, у якому на даний час стягувачем є Товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Авалон капітал".

Додатково було зазначено суду, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Авалон капітал", як правонаступник Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ" у відповідних правовідносинах внаслідок укладання договорів про відступлення прав вимоги, з'ясувавши всі обставини, що стосуються здійснених дій з іпотечним майном, в тому числі щодо самовільної зміни адреси іпотечного майна, вжило належних заходів щодо поновлення записів про іпотеку та заборону, про що 21.05.2020р. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно були внесені відповідні відомості. Станом на вказану дату власником іпотечного майна значилось Товариство з обмеженою відповідальністю „Індастріал Проперті". Однак, як вже вказувалось, 25.05.2020р. від імені державного реєстратору відділу адміністративних послуг та державної реєстрації Хорошівської районної адміністрації Житомирської області Гомонюк А.В., за відсутності на те будь-яких підстав з порушенням принципу територіальності вчинення реєстраційних дій, який визначений частиною 5 статті 3 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майна та їх обтяжень", відповідні записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно скасовані, після чого Товариство з обмеженою відповідальністю „Індастріал Проперті" з метою здійснення перешкод Товариству з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Авалон капітал" в реалізації прав іпотекодержателя передало іпотечне майно до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю „Крипт Інвест Клуб".

Як вбачається з тексту позовної заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю „Интер ЛТД" вважає, що у зв'язку з відсутністю реєстрації поновлення запису про іпотеку в Держаному реєстрі Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний банк „Київ" не було наділене правом відступлення права вимоги за Іпотечним договором.

За посиланням відповідача, державна реєстрація не є способом набуття права іпотеки, оскільки як вбачається з визначення „державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", яке міститься в статті 1 Закону України „Про реєстрацію речових прав на нерухому майно та їх обтяжень", державна реєстрація прав виступає лише засобом підтвердження фактів набуття чи припинення відповідного речового права та/або обтяження такого права. Відсутність реєстрації іпотеки відповідно до Закону України „Про реєстрацію речових прав на нерухому майно та їх обтяжень" не зумовлює позбавлення особи прав іпотекодержателя на іпотечне майно. Державна реєстрація - це не підстава набуття права іпотеки, а засвідчення державою вже набутого особою права, і ототожнювати факт набуття права іпотеки з фактом його державної реєстрації не видається за можливе. Сама по собі реєстрація права іпотеки не є підставою виникнення такого права, оскільки такої підстави закон не передбачає.

Таким чином, за посиланням відповідача, враховуючи, що Іпотечний договір є діючим, не розірваним та не визнаний в судовому порядку недійсним, права за цим договором повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки підлягають безумовному виконанню, незалежно від наявності чи відсутності записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про іпотеку та заборону, оскільки державна реєстрація не є способом набуття права іпотеки та відсутність запису про іпотеку в державному реєстрі речових прав жодним чином не впливає на дійсність Іпотечного договору.

Таким чином, за твердженням відповідача, внаслідок скасування заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12.12.2016 у цивільній справі № 522/23012/16-ц іпотека за Іпотечним договором вважається дійсною з моменту внесення про неї первинного запису в Державний реєстр іпотек незалежно від внесення відповідних записів про її поновлення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З огляду на вказані обставини, відповідач вважає, що є безпідставною вимога позивача про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 21.02.2020р.

Крім того, відповідачем були надані пояснення щодо відсутності порушених прав та законних інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю „Интер ЛТД".

Відповідач зазначає, що реалізуючи конституційне право, передбачене статтею 55 Конституції України, на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, господарський суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способом, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є самостійною підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Відповідно до пункту 3 статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа, в даному випадку - це Товариство з обмеженою відповідальністю „Интер ЛТД", заперечує проти його дійсності на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, виходячи із наведених приписів, позивач, звертаючись до суду із даним позовом та вимагаючись визнати недійсними договори, не будучи стороною за цими договорами, зобов'язаний довести, яким чином оспорювані ним договори порушують (зачіпають) його права та законні інтереси, а господарський суд, в свою чергу, повинен перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача.

В свою чергу, за змістом статті 512 Цивільного кодексу України, відступлення права вимоги є однієї з підстав для заміни кредитора у зобов'язанні. Згідно ж статті 514 цього Кодексу, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За приписами статті 516 вказаного Кодексу, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Таким чином, в силу положень та приписів ст.ст. 512, 514, 516 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов'язанні не впливає на становище боржника, оскільки така заміна не породжує для нього нових зобов'язань, у зв'язку з чим не зачіпає ані його права, ані охоронювані законом інтереси.

Більш того, за посиланням відповідача, як вбачається з позову, Товариство з обмеженою відповідальністю „Интер ЛТД" оскаржує договори про відступлення права вимоги між Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний банк „Київ" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс", між Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Авалон капітал", за умовами яких відбувався перехід прав іпотекодержателя за договором іпотеки від 26.02.2010р. між Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний банк „Київ" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Адікт", який укладався для забезпечення боргових зобов'язань позивача. Тобто, позивач не є стороною оскаржуваних правочинів, як і не є стороною у зобов'язанні, у якому відповідно до оспорюваних правочинів відбулась заміна сторони.

За таких обставин, враховуючи, що заміна кредитора у зобов'язанні не впливає на становище боржника, оскільки не породжує для нього нових зобов язань, а також той факт, що відповідно до оспорюваних правочинів мала місце заміна кредитора у зобов'язанні, у якому позивач взагалі не є стороною, оспорювані договори відступлення права вимоги жодним чином не можуть порушувати права та законні інтереси позивача, в тому числі з огляду на відсутність у останнього будь-яких прав на майно, що виступило предметом іпотеки, а уявлення позивача про невідповідність оспорюваних договорів нормам чинного законодавства за відсутності при цьому порушень його прав та інтересів, не є підставою для визнання таких договорів недійсним в судовому порядку, оскільки у відповідності до приписів ст.ст. 2, 4 Господарського процесуального кодексу України, особа звертається до суду саме за захистом своїх порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів. З огляду на вищевикладене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Интер ЛТД" не підлягає задоволенню, оскільки у вказаного товариства відсутнє суб'єктивне матеріальне право та інтерес з приводу предмета спору.

Надаючи відзив на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Крипт Інвест Клуб" відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Авалон капітал" було зазначено суду наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 12.12.2016 у цивільній справі № 522/23012/16-ц визнано недійсним іпотечний договір від 26.02.2010 між Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний банк „Київ" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Адікт", а також до припинення іпотеки скасовано записи про заборону та іпотеку, які стосувались нерухомого майна, на яке звернуто стягнення за судовим рішенням у справі № 15/148-10-4045.

В подальшому на підставі вказаного заочного рішення проведено скасування у відповідних реєстрах записів про заборону та іпотеку іпотечного майна, після чого з використанням юридичної особи-нерезидента з ознаками фіктивності та громадян Республіки Молдови здійснено ряд дій, направлених на самовільну зміну адреси іпотечного майна та власників такого майна шляхом його неодноразового відчуження, яке до того ж не містить доказів о платності.

В той же час, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 28.11.2017 у цивільній справі № 522/23012/16-ц вказане заочне рішення скасовано, а ухвалою цього ж суду від 27.11.2018 позови, які виступили предметом розгляду у вказаній цивільній справі, залишені без розгляду.

В свою чергу, як вказує відповідач, відповідно до усталеної практики Верховного Суду України та касаційних судів Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду у випадку скасування судового рішення про визнання іпотеки недійсною, на підставі якого з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження, договір іпотеки (права й обов'язки сторін) залишається чинним з моменту його первинної реєстрації в Державному реєстрі іпотек, оскільки скасоване судове рішення не породжує жодних юридичних наслідків з моменту його ухвалення. До того ж, в даному випадку необхідно також зазначити, що жодним нормативно-правовим актом не визначена ані процедура поновлення записів про іпотеку та заборону, ані обов'язок іпотекодержателя вчиняти дії, направлені на повторну реєстрацію обтяження майна іпотекою. В той же час, у відповідності до частини 2 статті 14 Цивільного кодексу України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Відповідач зазначає, що згідно статті абзацу 5 статті 3 Закону України „Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Враховуючи, що іпотечним договором від 26.02.2010р., який укладений між Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний банк „Київ" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Адікт", забезпечувались грошові зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю „Интер ЛТД" за кредитним договором, які є чинними з огляду на непогашення заборгованості, підстав для припинення іпотеки немає, оскільки у відповідності до пункту 6.3. іпотечного договору від 26.02.2010р. іпотека діє до припинення основного зобов'язання, що узгоджується із положеннями абзацу 5 статті 3 Закону України „Про іпотеку".

До того ж, державна реєстрація не є способом набуття права іпотеки, оскільки як вбачається з визначення „державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", яке міститься в статті 1 Закону України „Про реєстрацію речових прав на нерухому майно та їх обтяжень", така реєстрація виступає лише засобом підтвердження фактів набуття чи припинення відповідного речового права на нерухоме майно та/або обтяження такого майна. У зв'язку з цим, відсутність у відповідному реєстрі запису про іпотеку з огляду на його вилучення на підставі скасованого судового рішення у відповідності до Закону України „Про реєстрацію речових прав на нерухому майно та їх обтяжень" не зумовлює позбавлення в особи прав іпотекодержателя, оскільки державна реєстрація - це не підстава набуття права іпотеки, а засвідчення державою вже набутого особою права, і ототожнювати факт набуття права іпотеки з фактом його державної реєстрації не видається за можливе.

В свою чергу, як пояснює відповідач, враховуючи, шо іпотечний договір від 26.02.2010р. не розірваний та не визнаний в судовому порядку недійсним, відсутність у відповідному реєстрі запису про обтяження нерухомого майна Іпотекою жодним чином не впливає на чинність іпотеки, оскільки пріоритет мають відомості, що містяться у вищевказаному договорі, а не навпаки.

Також, як вказує відповідач, в даному випадку Товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Авалон капітал" вважає за необхідне звернутись і до частини 2 статті 3 Закону України „Про іпотеку" в редакції, чинній станом на дату укладення між Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний банк „Київ" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Адікт" іпотечного договору, тобто станом на 26.02.2010р. Так, на той час вказана норма передбачала, що взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають не з моменту державної реєстрації іпотеки, як це визначено зараз, а з моменту його нотаріального посвідчення.

Таким чином, права кредитора у зобов'язаннях, які випливають з іпотечного договору від 26.02.2010р., Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний банк „Київ" набуло в момент його нотаріального посвідчення і таке набуття не було пов'язано з фактом державної реєстрації іпотеки. З огляду на вказану обставину, навіть якщо і відійти від вказаної правової позиції Верховного Суду України, Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду, хоча таких підстав і не існує, скасування в державних реєстрах записів про обтяження нерухомого майна іпотекою жодним чином не впливає на вже набуті Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний банк „Київ" права кредитора у вказаних зобов'язаннях, оскільки діюче на той час законодавство не пов'язувало виникнення таких прав з фактом державної реєстрації іпотеки. В свою чергу, за змістом абзацу 2 статті 3 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України" до майнових прав належить в тому числі і право вимоги. Згідно ж частини 2 статті 190 Цивільного кодексу України майнові права є неспоживною річчю.

За твердженнями відповідача, враховуючи той факт, що Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний банк „Київ" набуло всіх прав іпотекодержателя за іпотечним договором від 26.02.2010р. в момент його нотаріального посвідчення, з того самого моменту Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний банк „Київ" і стало володільцем права вимоги за вказаним договором, яке є неспоживною річчю (майновим правом), існування якої в подальшому не могло бути обмежене наявністю чи відсутністю у реєстрах записів про іпотеку та заборону відчуження, адже, як вказувалось вище, акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі.

Таким чином, беручи до уваги, що станом на дату укладення іпотечного договору між Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний банк „Київ" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Адікт" закон не пов'язував факт набуття іпотекодержателем прав кредитора із фактом державної реєстрації іпотеки, а також враховуючи неспростовність презумпції правомірності вказаного договору іпотеки, Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний банк „Київ" у листопаді 2018 року незалежно від державної реєстрації обтяження майна іпотекою цілком правомірно уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс" договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 14.11.2019р., оскільки останній з 2010 року володів відповідною неспоживною річчю (майновим правом у вигляді права вимоги), а тому така річ могла виступити об'єктом цивільних прав.

Відповідно, Товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс" могло набути право на вже існуючу з 2010 року неспоживну річ (майнове право у вигляді права вимоги) та відчужити таку річ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Авалон капітал".

Враховуючи усе вищевказане, приймаючи до уваги, що з вказаної норми (частини 3 статті 24 Закону України „Про іпотеку") не випливає настання жодних юридичних наслідків через невнесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про відступлення права вимоги за іпотечним договором, а також той факт, що зазначена норма не висуває вимоги щодо реєстрації саме правочину про відступлення права вимоги, слід дійти висновку про те, що факт відсутності державної реєстрації відповідних відомостей сам по собі не спростовує переходу прав вимоги на предмет іпотеки, адже їх наявність чи відсутність не впливає на існування відносин сторін, що виникли на підставі укладених договорів. Такий висновок кореспондується із положеннями, які унормовані в пункті 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, де визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Щодо доводів Товариства з обмеженою відповідальністю „Крипт Інвест Клуб" відносно того, що оспорювані правочини суперечать статті 49 Закону України „Про нотаріат", то відповідач зазначає, що посилання на вказану статтю як на підставу недійсності правочину є безпідставним, оскільки, як вбачається зі змісту частини 3 статті 209 Цивільного кодексу України, нотаріальне посвідчення правочину можливе якщо відповідний правочин відповідає вимогам, встановленим статтею 203 цього ж Кодексу. В свою чергу, ані первісним позивачем, ані третьою особою із самостійними вимогами на предмет спору, не доведено, що оскаржувані договори про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 26.02.2010 не відповідають вимогам статті 203 Цивільного кодексу України, позивачами не надано доказів того, що зміст оспорюваних правочинів суперечить актам цивільного законодавства, що особи, які вчинили правочини не мали необхідного обсягу дієздатності, що волевиявлення одного з учасників правочину не було вільним і не відповідало його внутрішній волі, що спірні правочини, вчинені не у формі, встановленій законом, що такі правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Вищевказані обставини, за твердженням відповідача, свідчать про те. шо оспорювані правочини щодо відступлення права вимоги за іпотечним договором від 26.02.2010р. відповідають вимогам закону, оскільки предметом цих правочинів виступило дійсне право вимоги, чинність якого підтверджується судовим рішенням по справі №15/148-10-4045, яке як станом на дату укладення спірних договорів, так і станом на даний час було та залишається невиконаним. При цьому, з огляду на набрання законної сили вказаним судовим рішенням, встановлені цим рішенням обставини, в тому числі щодо підтвердження факту укладення іпотечного договору та дійсності права вимоги за ним, зокрема, права на задоволення вимог за рахунок предмета іпотеки шляхом звернення стягнення на нього, не підлягають доведенню при розгляді даної справи та не можуть бути поставлені під сумнів.

У зв'язку з викладеним, як вказує відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Авалон капітал", яке є правонаступником Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ" у вказаних правовідносинах, здійснені заходи щодо приведення відомостей в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у відповідність до фактичних обставин, а саме: поновлено записи про іпотеку та заборону відчуження, після чого звернуто стягнення на предмет іпотеки - нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 21Е (попередня адреса: м. Одеса, вул. Космонавта Комарова, 14), площею 10 349, 1 кв.м в порядку статті 37 Закону України „Про іпотеку" шляхом реєстрації прав власності за собою на вищевказаний об'єкт нерухомості.

Підсумовуючи усе вищевикладене, відповідачем зазначено, що наведені у позові третьої особи доводи і твердження не ґрунтуються на матеріалах справи та фактичних обставинах, а також на нормах закону, у зв'язку з чим позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Крипт Інвест Клуб" є необгрунтованою, а заявлені позовні вимоги - безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Надаючи письмові пояснення, Товариством з обмеженою відповідальністю „Крипт Інвест Клуб" було зазначено суду наступне.

Касаційним господарським судом у складі Верховного суду 12 жовтня 2020 року було винесено Постанову, за результатом розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Интер ЛТД" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.08.2020р. та ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.05.2020р. по справі №15/148-10-4045 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Авалон капітал" про заміну сторони виконавчого провадження за позовом Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Адікт", третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю „Интер ЛТД", про звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення вимог в сумі 46002608,44 грн.

Касаційним господарським судом у складі Верховного суду по справі №15/148-10-4045 в Постанові від 12 жовтня 2020р. було зроблено правовий висновок та, зокрема, зазначено, що момент виникнення права вимоги за іпотечним договором чинне законодавство пов'язує з фактом державної реєстрації іпотеки в порядку, визначеному законодавством. Наведене відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 27.08.2019 у справі №911/2392/17. Водночас, близькі за змістом висновки наведено у постановах Верховного Суду від 26.02.2020у справі № 751/2322/16-ц, від 12.06.2019 у справі № 569/16312/17-ц.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю „Крипт Інвест Клуб" вважає, що позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного суду підтверджує доводи та правове обґрунтування позовних вимог, що викладені в позовній заяві Товариства з обмеженою відповідальністю „Крипт Інвест Клуб", про те, що право вимоги за іпотечним договором виникає з моменту державної реєстрації іпотеки.

Враховуючи викладене, з урахуванням змісту Постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного суду, Товариство з обмеженою відповідальністю „Крипт Інвест Клуб" вважає, що наявні підстави для задоволення його позовних вимог в повному обсязі.

Надаючи письмові пояснення, відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс" було зазначено суду наступне.

Відповідач зазначає, що згідно усталеної практики Верховного Суду України та касаційних судів Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду у випадку скасування судового рішення про визнання іпотеки недійсною, на підставі якого з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження, договір іпотеки (права й обов'язки сторін) залишається чинним з моменту його первинної реєстрації в Державному реєстрі іпотек, оскільки скасоване судове рішення не породжує жодних юридичних наслідків з моменту його ухвалення.

В свою чергу, як вбачається з матеріалів даної справи та підтверджується витягом з Державного реєстру іпотек №26755384 від 07.04.2010р., запис про іпотеку внесений до Державного реєстру іпотек за №9566168 в день укладення між Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний банк „Київ" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Адікт" іпотечного договору від 26.02.2010р., у зв'язку з чим, враховуючи сталу правову позицію Верховного Суду України, Великої Палати Верховного Суду, а також беручи до уваги той факт, що заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12.12.2016р. у справі № 522/23012/16-ц про визнання вищезазначеного іпотечного договору недійсним скасовано, іпотека за вказаним договором вважається дійсною з моменту внесення про неї первинного запису в Державний реєстр іпотек незалежно від внесення відповідного запису про її поновлення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Також було зазначено суду, що як вірно було зазначено Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Авалон капітал", в даному випадку необхідно керуватись частиною 2 статті 3 Закону України „Про іпотеку" в редакції, чинній станом на дату укладення між Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний банк „Київ" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Адікт" іпотечного договору, тобто станом на 26.02.2010р. Так, на той час зазначена норма передбачала, що взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають не з моменту державної реєстрації іпотеки, як це визначено на даний час, а з моменту його нотаріального посвідчення. Тобто, діюче на той час законодавство не пов'язувало виникнення прав за іпотечним договором з фактом державної реєстрації іпотеки.

Таким чином, права кредитора у зобов'язаннях, які випливають з іпотечного договору від 26.02.2010р., набуті в момент його нотаріального посвідчення і таке набуття не було пов'язано з фактом державної реєстрації. Враховуючи той факт, що Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний банк „Київ" набуло всіх прав іпотекодержателя за іпотечним договором від 26.02.2010р. в момент його нотаріального посвідчення, з того самого моменту Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний банк „Київ" і стало володільцем (носієм) права вимоги за вказаним договором, існування якої в подальшому не могло бути обмежене наявністю чи відсутністю у реєстрі записів про іпотеку та заборону відчуження, адже, як вказувалось вище, акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі.

Враховуючи усе вищевикладене, можливо дійти висновку, що Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний банк „Київ" цілком правомірно уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс" договір про відступлення права вимоги від 14.11.2019р., який того ж дня був посвідчений приватним нотаріусом КМНО Ковальчуком С.П. за реєстр. № 1457.

Що ж стосується відсутності подальшої реєстрації відомостей про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 26.02.2010р., яке мало місце на підставі оспорюваного правочину від 14.11.2019р. між Публічним акціонерним товариство м „Акціонерний комерційний банк „Київ" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс", то слід зазначити, що така обставина зовсім не означає, що відповідний правочин є недійсним, оскільки у разі недотримання умови щодо державної реєстрації відомостей про відступлення права вимоги за іпотечним договором, сам правочин про таке відступлення є дійсним, але вимога нового іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно вже зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане і в іпотеку нерухоме майно.

За твердженнями відповідача, можливо дійти висновку про те, що договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 14.11.2019р., укладений між Публічним акціонерним товариство м „Акціонерний комерційний банк „Київ" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс", який посвідчений приватним нотаріусом КМНО Ковальчуком С.П. за реєстр. № 1457, з підстав, викладених в позовних заявах позивачами не може бути визнаний недійсним в судовому порядку, у зв'язку з чим Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс" вважає, що заявлені позовні вимоги зазначених осіб не підлягають задоволенню.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи за час розгляду справи, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про судоустрій та статус суддів", суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ст.4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

У розумінні зазначених приписів суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Процесуально-правовий зміст захисту права полягає у тому, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. (ст. 4 ГПК України).

Частиною 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Положеннями ст. 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У своєму Рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004 року Конституційний суд України визначив основні ознаки охоронюваного законом інтересу, як правового феномену, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. А також дав його дефініцію: охоронюваний законом інтерес - це прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Зважаючи на викладене, охоронюваний законом інтерес характеризується такими ознаками: має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання; пов'язаний із конкретним матеріальним або нематеріальним благом; є визначеним благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним, у позовній заяві особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає; є персоналізованим (суб'єктивним), тобто належить конкретній особі (позивачу); суб'єктом порушення позивач вважає відповідача.

Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Тобто інтерес позивачів (у даному випадку стосовно вимог про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги за договором іпотеки) має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого дано в резолютивній частині вказаного рішення Конституційного Суду України.

Надаючи оцінку доводам позивачів та обґрунтуванням позовних вимог, викладеним Товариством з обмеженою відповідальністю „Интер ЛТД" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Крипт Інвест Клуб" в позовних заявах, та направленим на визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги за договором іпотеки, суд зазначає наступне.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Надаючи оцінку доводам позивачів та обґрунтуванням позовних вимог, викладеним ними у позовах, суд зазначає, що відповідно до ст.202 Цивільного Кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Згідно зі ст.203 Цивільного Кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно до статті 204 Цивільного кодексу України , правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Статтею 236 Цивільного кодексу України визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Отже, законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. І відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Вирішуючи господарський спір, суд з'ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Тобто, саме на позивача покладений обов'язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду доказами, тобто довести, що його права та інтереси порушуються укладанням спірних договорів, а тому потребують захисту. Отже, визнанню правочину недійсним має передувати встановлення судом наявності порушення прав та інтересів позивача, який не є стороною цього правочину, а в разі відсутності такого порушення в позові має бути відмовлено.

Крім того, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків та, у разі задоволення позовних вимог, зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними доказами, певного суб'єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача. Тобто законодавець пов'язує факт звернення до суду з наявністю вже порушених прав та інтересів позивача.

При цьому, невідповідність правочину актам законодавства як підстава його недійсності повинна ґрунтуватися на повно та достовірно встановлених судами обставинах справи про порушення певним правочином (чи його частиною) імперативного припису законодавства. Саме по собі відступлення сторонами від положень законодавства, регулювання їх іншим чином не свідчить про суперечність змісту правочину цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Суд зазначає, що вирішуючи даний спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу позивачів - Товариства з обмеженою відповідальністю „Интер ЛТД" та Товариства з обмеженою відповідальністю „Крипт Інвест Клуб" на момент їх звернення до господарського суду.

Це означає, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушеного права, свободи або інтересів особи на момент її звернення до суду. Суд зазначає, що таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися прав чи інтересів особи - позивача з боку відповідачів, яка стверджує про їх порушення. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Як встановлено судом, в обґрунтування підстав для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю „Интер ЛТД" до суду ним було зазначено, посилаючись на ч. 1 ст. 15, п. 2 ч. 2 ст. 16, ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу, що враховуючи той факт, що іпотечний договір від 26 лютого 2010р., було укладено з Іпотекодавцем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Адікт" щодо передання останнім Публічному акціонерному товариству „Акціонерний комерційний банк „Київ" нерухомого майна в якості забезпечення виконання зобов'язань позичальника, який є позивачем за даними позовними вимогами, позивач вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Интер ЛТД" має обґрунтовані підстави для звернення до суду із заявленими позовними вимогами, оскільки договір іпотеки має похідний, залежний від основного зобов'язання характер, а відносини між позичальником та поручителем носять солідарний характер.

Проаналізувавши доводи та посилання Товариства з обмеженою відповідальністю „Интер ЛТД", що були ним визначенні в обґрунтування підстав для звернення до суду з такими позовними вимогами щодо захисту свого порушеного права, суд зазначає, що ним критично оцінюються посилання позивача, оскільки за час розгляду справи позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами, яким чином права та інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю „Интер ЛТД" були порушені укладеними спірними договорами, оцінка щодо законності яких є наразі предметом розгляду даного спору.

Порушення права чи охоронюваного законом інтересу повинне мати об'єктивний характер і виражатися в позбавленні або зменшенні обсягу певних благ особи, права чи інтереси якої порушено, певних благ, які вона мала до порушення або справедливо очікувала набути у майбутньому.

Судом приймаються до уваги в цій частині доводи та пояснення відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Авалон капітал", що були надані ним за час розгляду справи, та відповідно до яких було зазначено суду, що спірні укладені договори, вимоги щодо визнання недійсності яких є наразі предметом розгляду справи, не порушують права та інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю „Интер ЛТД", оскільки предмети укладених спірних договорів не зачіпають а ні права, а ні інтереси цього позивача.

Отже, з урахуванням викладеного, за результатами надання оцінки доводам позивача, полкладеним в основу певних обгрунтувань наявності підстав для звернення до суду з даним позовом, суд дійшов до висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю „Интер ЛТД" не доведено належними та допустимими доказами, яке саме цивільне право позивача, за захистом якого він звернувся до суду, порушено, у чому полягає порушення його прав, та яким чином права або охоронювані законом інтереси позивача можуть бути поновлені в разі задоволення його позовних вимог.

Суд зазначає, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Приймаючи до уваги усе вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Интер ЛТД" залишаються судом без задоволення.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 4204,00 покладаються на Товариства з обмеженою відповідальністю „Интер ЛТД", у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Щодо позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Крипт Інвест Клуб", суд зазначає наступне.

В обґрунтування позову, Товариством з обмеженою відповідальністю „Крипт Інвест Клуб" було пояснено суду, що він є законним власником нежитлових будівель загальною площею 10349.1 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2, запис про право власності наявний у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Як встановлено судом, 26 лютого 2010 року між Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний банк „Київ" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Интер ЛТД", як позичальником був укладений Договір про надання відновлювальної кредитної лінії за № 004/10 та в якості забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю „Интер ЛТД" зобов'язань за вищевказаним кредитним договором 26 лютого 2010р. між Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний банк „Київ", як іпотекодержателем та Товариством з обмеженою відповідальністю „Адікт", як іпотекодавцем укладено іпотечний договір від 26.02.2010р., посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Запольською О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 198.

За умовами Іпотечного договору від 26.02.2010р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Запольською О.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 198, Товариство з обмеженою відповідальністю „Адікт" передало в іпотеку Публічному акціонерному товариству „Акціонерний комерційний банк „Київ" нежитлові будівлі та споруди загальною площею 10 349, 1 квадратних метри, які в цілому складаються з: літ. А - адміністративно-виробнича будівля № 2, загальною площею 4,120, 8 квадратних метри, літ „Б" - виробнича будівля № 1 - 4611, 2 квадратних метри, літ. „В,В1" - склад-допоміжна будівля № 1-732,4 квадратних метри, літ. „В,В1" - склад- допоміжна будівля № 1-732,4 квадратних метри, літ. „Г" -виробнича будівля № 3 - загальною площею 269,2 квадратних метри, літ „Д" - склад № 2 - загальною площею 47,3 квадратних метри, літ. „И" - виробнича будівля № 4, № 5 - загальною площею 226,7 квадратних метри, літ. „К" - підсобна будівля № 1 - загальною площею 52,6 квадратних метри, літ. „М,М1" - допоміжна будівля № 1 - загальною площею 219, 2 квадратних метри, літ. „Л" - підсобна будівля № 2 - загальною площею 69,7 квадратних метри, літ. „І" - вимощення, 1-6 - огорожа, що знаходяться за адресою АДРЕСА_2, та належали іподекодавцеві на підставі Договору про поділ нерухомого майна в натурі та припинення спільної часткової власності від 09.02.2010р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Запольською О.В., зареєстрованого в реєстрі за № 198, право власності, яке зареєстроване згідно з Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого 10 лютого 2010 року КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості", номер витягу 25281346, реєстраційний номер - 29658810, номер запису 3058 в книзі 93неж-135.

Рішенням господарського суду Одеської області від 01.08.2011р. по справі №34/17-2164-2011 позов Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ" задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтер ЛТД" на користь Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ" заборгованість за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №004/10 від 26.02.2010р. на загальну суму 53901257,44 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтер ЛТД" на користь Державного бюджету України витрати по сплаті державного мита у сумі 25500,00 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтер ЛТД" на користь бюджету витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236,00 грн.

За час розгляду даної справи судом з'ясовано, що заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 12.12.2016р. по справі №522/23012/16-ц (провадження №2/522/9055/16), зокрема, Договір іпотеки від 26 лютого 2010 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Запольською О.В., реєстровий номер 198, укладений між Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний банк „Київ" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Адікт" на забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю „Інтер ЛТД" зобов'язань за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії №004/10 від 26.02.2010р., визнано недійсним. Зобов'язано приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Запольську О.В., або іншого державного реєстратора внести відомості про припинення іпотеки за Договором іпотеки від 26 лютого 2010р., посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Запольською О.В., реєстровий номер 198 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, шляхом: скасування заборони відчуження спірних нежитлових будівель до припинення іпотеки, реєстровий номер 199, накладеної у зв'язку із посвідченням приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Запольською О.В., іпотечного договору від 26 лютого 2010 року, реєстровий номер 198 та скасування запису про заборону на нерухоме майно - нежилі будівлі, адреса: АДРЕСА_2, номер РПВН: 29658810, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю „Адікт", Код: 32432025, АДРЕСА_2, внесеного до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна Приватним нотаріусом Запольською О.В. 26.02.2010 року, номер запису про обтяження 16529210, підстава внесення запису рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 31519449 від 22.09.2016 року; скасування запису про іпотеку, реєстраційний номер іпотеки 9566168, об'єкт обтяження - нежилі будівлі, адреса: АДРЕСА_2, номер РПВН: 29658810, майновий поручитель Товариство з обмеженою відповідальністю „Адікт", Код: 32432025, АДРЕСА_2, внесеного 26.02.2010 року, номер запису про іпотеку: 16529086 реєстратором Приватним нотаріусом Запольською О.В., АДРЕСА_1 до Державного реєстру іпотек, підстава внесення запису - рішення про державну прав та їх обтяжень , індексний номер 31519449.

Проте, у подальшому, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 28.11.2017р. по справі №522/23012/16-ц (провадження №2-п/522/285/17), зокрема, заяву представника Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ" задоволено та заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03.02.2017 року по цивільній справі скасовано.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України „Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (редакція закону чинна з 02.11.2019р.), загальними засадами державної реєстрації прав є: обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.

Згідно до ч. 2 ст. 3 Закону України „Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (редакція закону чинна з 02.11.2019р.), речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Суд зазначає, що записи про іпотеку та заборону відчуження іпотечного майна були вилучені з реєстрів після 12.12.2016р., у зв'язку з ухваленням заочного рішення Приморським районним суду м. Одеси від 12.12.2016р. по справі №522/23012/16-ц, та відповідно, їх поновлення у реєстрі та відновлення можливості законної реалізації прав іпотекодержателя можливе лише після проведення відповідних реєстраційних дій у порядку, що визначено Законом України „Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ст. 4 Закону України „Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (редакція закону чинна з 02.11.2019р.), державній реєстрації прав підлягають: право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов'язання; речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності (крім права довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов'язань); інші речові права відповідно до закону; право власності на об'єкт незавершеного будівництва; заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України „Про іпотеку" (редакція закону чинна з 21.10.2019р.), обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Державна реєстрація застави повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання, космічних об'єктів проводиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Однак, як встановлено судом, 14 листопада 2019р. між Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний банк „Київ" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс" був укладений договір відступлення права вимоги за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. та зареєстрований в реєстрі за № 1457, відповідно до умов цього договору, Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний банк „Київ" відступило Товариству з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс" право вимоги за іпотечним договором, посвідченим Запольською О.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 26 лютого 2010р. за реєстровим №198, з усіма додатковими угодами та додатками до нього, що є невід'ємною частиною, а Товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс" набуло зазначене право вимоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України „Про іпотеку" (редакція закону чинна з 21.10.2019р.), взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України „Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (редакція закону чинна з 02.11.2019р.), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, момент виникнення права вимоги за іпотечним договором чинне законодавство пов'язує з фактом державної реєстрації іпотеки в порядку, визначеному законодавством.

З урахуванням встановлених вище обставин, суд зазначає, що обтяження нерухомого майна іпотекою підлягають державній реєстрації відповідно до приписів чинного законодавства, а під час укладання між Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний банк „Київ", від імені якого діяла уповноважена особа Фонду гаранутванняф вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_9 та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс" Договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 14.11.2019р., Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний банк „Київ" передало на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс" право вимоги, яке у встановленому законом порядку не було зареєстровано за відчужувачем за спірною угодою, оскільки судом встановлено відсутність державної реєстрації прав Банку як іпотекодержателя в порядку, визначеному законодавством.

Враховуючи викладене, встановлення судом обставин, що Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний банк „Київ", як Іпотекодержателем спірного майна, не було відновлено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, із врахуванням, що зворотнього відповідачами суду не доведено, суд зазначає, що виникнення у Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ" прав на укладення спірного договору, направленого на відчуження права вимоги Банку як іпотекодержателя за Іпотечним договором від 26.02.2010р., могло відбутися лише після відповідної державної реєстрації такого речового права на нерухоме майно.

Приймаючи до уваги усе вищевикладене, суд приходить до висновку щодо наявності правових та законних підстав задля визнання спірного договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 14.11.2019р. недійсним.

Крім того, суд зазначає, що за умовами ч. 1 ст. 24 Закону України „Про іпотеку", " (редакція закону чинна з 21.10.2019р.), відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.

Між тим, варто зазначити, що 12 листопада 2019р. між Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний банк „Київ" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс" було укладено договір за №12/11-2019/2 про відступлення прав вимоги, за яким Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний банк „Київ" відступило Товариству з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс" серед інших кредитних портфелів, право вимоги за кредитним договором № 004/10 від 26 лютого 2010 року на загальну суму 60196120,60грн. (з яких 40900000, 00 грн. - сума за кредитом, 10470400,00 грн. сума за процентами, 8825720, 60 грн. - сума за пенями), у зв'язку із чим Товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс" стало новим кредитором у відповідних зобов'язаннях, а вже 14 листопада 2019р. між Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний банк „Київ" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс" був укладений договір відступлення права вимоги за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. та зареєстрований в реєстрі за № 1457, відповідно до умов якого Товариству з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс" було передано право вимоги за іпотечним договором.

Як вже було встановлено судом, надалі, 21 лютого 2020р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Авалон капітал" був укладений договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зуєвою Н.В. за реєстровим номером 34, за умовами зазначеного договору Товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс" відступило Товариству з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Авалон капітал" право вимоги за іпотечним договором від 26.02.2010 року.

Приймаючи до уваги висновок суду, що перед укладанням договору від 14.11.2019р. Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний банк „Київ" не було отримано обсягу прав на укладення такого договору, за яким було відчужено права вимоги як іпотекодержателя за Іпотечним договором від 26.02.2010р., оскільки була відсутня відповідна державна реєстрація такого речового права Банку на нерухоме майно, що призвело до висновків суду щодо недійсності такого правочину, то, в свою чергу Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс" не було набуто такого права за укладеним договором від 14.11.2019р.

Отже, враховуючи встановлені судом обставини, що Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс" не було набуто право відповідної вимоги за Іпотечним договором від 26.02.2010р., то останній не мав правових підстав щодо укладання договору від 21.02.2020р. про відступлення права вимоги за договором іпотеки, та переданням такого правао на користь іншої особи, тобто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Авалон капітал".

З урахуванням викладених обставин, суд приходить до висновку щодо наявності підстав задля визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 21.02.2020р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Авалон капітал", що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зуєвою Н.В. за реєстровим номером 34.

Відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, а також надаючи оцінку доводам та обґрунтуванням Товариства з обмеженою відповідальністю „Крипт Інвест Клуб", суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Крипт Інвест Клуб" в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 4204,00 покладаються на відповідачів порівну, у зв'язку з задоволенням позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Крипт Інвест Клуб" в повному обсязі.

Приймаючи до уваги вищевикладене та встановлене судом, у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Интер ЛТД" судом відмовляється, а позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Крипт Інвест Клуб" підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Интер ЛТД" - відмовити в повному обсязі.

2.Витрати по сплаті судового збору у розмірі 4204,00 грн. покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю „Интер ЛТД".

3.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Крипт Інвест Клуб" - задовольнити повністю.

4.Визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 14.11.2019р., укладений між Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний банк „Київ", від імені якого діяла уповноважена особа Фонду гаранутванняф вкладів фізичних осіб на ліквідацію Караченцев Артем Юрійович та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс", що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. за реєстровим номером 1457.

5.Визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 21.02.2020р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Авалон капітал", що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зуєвою Н.В. за реєстровим номером 34.

6.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Паріс" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 77А; код ЄДРПОУ 38962392) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Крипт Інвест Клуб" (65009, м. Одеса, вул. Педагогічна, буд. 21, корпус 1, квартира 215; код ЄДРПОУ 41766371) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

7.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Авалон капітал" (01135, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 4, кабінет 201; код ЄДРПОУ 40428579) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Крипт Інвест Клуб" (65009, м. Одеса, вул. Педагогічна, буд. 21, корпус 1, квартира 215; код ЄДРПОУ 41766371) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Повний текст рішення складено 02 лютого 2021 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д'яченко

Попередній документ
94590976
Наступний документ
94590978
Інформація про рішення:
№ рішення: 94590977
№ справи: 916/1578/20
Дата рішення: 26.01.2021
Дата публікації: 04.02.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Одеської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Визнання договорів (правочинів) недійсними; банківської діяльності; кредитування; забезпечення виконання зобов’язання
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (19.10.2021)
Дата надходження: 19.10.2021
Предмет позову: про: визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги за договором іпотеки
Розклад засідань:
22.06.2020 09:15 Господарський суд Одеської області
03.08.2020 10:00 Господарський суд Одеської області
19.08.2020 10:20 Господарський суд Одеської області
09.09.2020 09:45 Господарський суд Одеської області
28.09.2020 09:30 Господарський суд Одеської області
19.10.2020 12:30 Господарський суд Одеської області
09.11.2020 11:30 Господарський суд Одеської області
22.12.2020 10:30 Господарський суд Одеської області
19.01.2021 10:30 Господарський суд Одеської області
26.01.2021 10:00 Господарський суд Одеської області
11.05.2021 14:30 Південно-західний апеляційний господарський суд
31.05.2021 14:30 Південно-західний апеляційний господарський суд
14.06.2021 14:30 Південно-західний апеляційний господарський суд
28.07.2021 14:00 Південно-західний апеляційний господарський суд
13.09.2021 15:00 Південно-західний апеляційний господарський суд
08.12.2021 15:40 Касаційний господарський суд
23.11.2022 14:00 Касаційний господарський суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
БОГАЦЬКА Н С
КІБЕНКО О Р
ЯРОШ А І
суддя-доповідач:
БОГАЦЬКА Н С
Д'ЯЧЕНКО Т Г
Д'ЯЧЕНКО Т Г
КІБЕНКО О Р
ЯРОШ А І
3-я особа:
ТОВ "Крипт Інвест Клуб"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Адікт"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Крипт Інвест Клуб"
3-я особа без самостійних вимог на стороні позивача:
Товариство з обмеженою відповідальністю "КРИПТ ІНВЕСТ КЛУБ"
3-я особа з самостійними вимогами:
Товариство з обмеженою відповідальністю "КРИПТ ІНВЕСТ КЛУБ"
3-я особа позивача:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Адікт"
в особі фонду гарантування вкладів фізичних осіб, 3-я особа без :
Товариство з обмеженою відповідальністю "АДІКТ"
в особі фонду гарантування вкладів фізичних осіб, 3-я особа з са:
Товариство з обмеженою відповідальністю "КРИПТ ІНВЕСТ КЛУБ"
відповідач (боржник):
Публічне акціонерне товариство АКБ "Київ"
Публічне акціонерне товариство АКБ "Київ", в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансовая компанія "Паріс"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Авалон Капітал"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Паріс"
заявник:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансовая компанія "Паріс"
Товариство з обмеженою відповідальністю "ИНТЕР ЛТД"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Індастріал Проперті"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Авалон Капітал"
заявник апеляційної інстанції:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансовая компанія "Паріс"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Індастріал Проперті"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Авалон капітал"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Авалон Капітал"
заявник касаційної інстанції:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Авалон Капітал"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Паріс"
орган або особа, яка подала апеляційну скаргу:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансовая компанія "Паріс"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Авалон Капітал"
позивач (заявник):
Товариство з обмеженою відповідальністю "Интер ЛТД"
Товариство з обмеженою відповідальністю "ИНТЕР ЛТД"
представник:
Адвокат Коваль Наталья Сергіївна
представник позивача:
Адвокат Большан Інна Володимирівна
представник скаржника:
Адвокат Коваль Надія Сергіївна
суддя-учасник колегії:
ДІБРОВА Г І
КОЛОКОЛОВ С І
КОНДРАТОВА І Д
ПРИНЦЕВСЬКА Н М
САВИЦЬКИЙ Я Ф
СТРАТІЄНКО Л В