"01" лютого 2021 р.Справа № 916/617/17
Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.
секретар судового засідання Драганова А.І.,
розглянувши заяви Южненської міської ради Одеської області, подані в порядку ст.ст. 52, 334 ГПК України та скаргу на незаконні дії та бездіяльність державного виконавця Южненського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), подані у справі №916/617/17
За позовом: Южненської міської ради Одеської області (65481, Одеська область, м. Южне, проспект Григорівського десанту, 18)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 290404,81 грн.
заінтересовані особи: Южненський міський відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (65481, Одеська область, місто Южне, проспект Григорівського Десанту, будинок 18)
та
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 )
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
від ОСОБА_1 : Павлова О.В. - ордер № 1019558 від 21.12.2020р.
від суб'єкта оскарження: не з'явився;
Обставини звернення Южненської міської ради до суду. Правова позиція Великої Палати Верховного Суду. Процесуальні дії у справі.
У березні 2017 року Южненська міська рада Одеської області звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення 290 404,81 грн збитків за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач як власник нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , користується земельною ділянкою загальною площею 0,2300 га, яка перебуває в комунальній власності, без правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, що позбавляє позивача права отримувати від цієї земельної ділянки дохід у розмірі орендної плати.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 14 червня 2017 року позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 203 211,47 грн збитків за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26 липня 2017 року рішення суду першої інстанції частково скасовано, постановлено нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Стягнуто з відповідача на користь позивача 290 404,81 грн збитків за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.
Господарським судом Одеської області 01 серпня 2017 року видано наказ на виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 26 липня 2017 року у справі №916/617/17.
06 грудня 2019 року Южненська міська рада Одеської області звернулася до Господарського суду Одеської області із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, згідно з якою просить суд замінити сторону виконавчого провадження №54517433 ФОП ОСОБА_2 правонаступником - ОСОБА_1 .
Заяву Южненської міськради обґрунтовано тим, що у зв'язку зі смертю боржника заборгованість підлягає стягненню з ОСОБА_1 , яка є спадкоємицею ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 25 листопада 2019 року № 2208.
Правовими підставами заяви Южненською міською радою Одеської області визначено положення статті 334 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17 грудня 2019 року, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26 лютого 2020 року, у задоволенні заяви відмовлено.
Ухвала суд першої інстанції мотивована тим, що суд позбавлений можливості визначення чи перекриває вартість майна, одержаного у спадщину ОСОБА_1 , вартість боргів померлого боржника, а тому суд дійшов висновку про недоведеність підстав для заміни сторони у виконавчому провадженні № 54517433, а відтак - про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, на додаток до мотивів місцевого господарського суду також відхилив доводи стягувача щодо можливості заміни сторони правонаступником на будь-якій стадії процесу, тобто і при відсутності виконавчого провадження.
10 лютого 2020 року Южненська міськрада звернулася до Господарського суду Одеської області зі скаргою на незаконні дії та бездіяльність старшого державного виконавця, в якій Южненська міськрада просить суд визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця від 19 листопада 2019 року № 54517433 про закінчення виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу від 01 серпня 2017 року у справі № 916/617/17, виданого Господарським судом Одеської області.
Скаргу обґрунтовано тим, що в ході ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження представником скаржника було встановлено, що є тільки одна сканована чорно-біла копія свідоцтва про смерть боржника, яка не має жодних ознак підтвердження дійсності (згідно з оригіналом), відсутня будь-яка інформація ким або коли свідоцтво було надано до Южненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, скаржник не отримував від органу ДВС постанови про закінчення виконавчого провадження. Також скаржник вказав, що оригінал наказу господарського суду залишається в матеріалах виконавчого провадження та до суду не надісланий. Позивачем було сплачено 5991,05 грн авансового внеску відповідно до заяви Южненської міськради щодо звернення до примусового виконання наказу, проте скаржник не має ніякої інформації щодо використаних коштів на проведення виконавчих дій або повернення коштів згідно з матеріалами виконавчого провадження; в оскаржуваній постанові про це також не зазначено.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17 березня 2020 року, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13 травня 2020 року, у задоволенні скарги відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що документи, які надані скаржником до скарги у копіях, не засвідчені належним чином. Южненською міською радою взагалі не надано суду доказів, які підтверджують посилання скаржника на те, що постанова про закінчення виконавчого провадження винесена старшим державним виконавцем на підставі сканованої чорно-білої копії свідоцтва про смерть боржника, яка не була засвідчена у встановленому законодавством порядку. Надсилання постанов виконавця, як і надсилання виконавчого документа разом із постановою про закінчення виконавчого провадження, є відповідними діями виконавця, не виконання яких свідчить про бездіяльність виконавця, можуть оскаржуватися до суду та не свідчать про незаконність рішення (постанови) виконавця. Водночас у скарзі не заявлено вимог щодо незаконних дій/бездіяльності виконавця. Посилання скаржника на те, що в оскаржуваній постанові не зазначено розміру авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, суди до уваги не прийняли, оскільки скаржником не надано суду належних доказів, які дозволяють встановити обставини внесення авансового внеску.
28 лютого 2020 року Южненська міськрада звернулася до Господарського суду Одеської області із заявою у порядку статті 52 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою заявник просив суд замінити відповідача у справі № 916/617/17 ФОП ОСОБА_2 правонаступником - ОСОБА_1 .
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17 березня 2020 року, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13 травня 2020 року, у задоволенні заяви відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що заявник Южненська міська ради Одеської області може звернутись із заявою про заміну відповідача правонаступником лише в порядку статті 334 Господарського процесуального кодексу України. Водночас Южненською міською радою Одеської області вже було подано до Господарського суду Одеської області заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні з тих самих підстав, які зазначені у даній заяві, за результатом розгляду якої судом було прийнято ухвалу від 17 грудня 2019 року про відмову у задоволенні вказаної заяви, яка залишена без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду 26 лютого 2020 року.
У березні 2020 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Южненської міської ради Одеської області на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26 лютого 2020 року й ухвалу Господарського суду Одеської області від 17 грудня 2019 року, в якій скаржник просив оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким замінити сторону у виконавчому провадженні № 54517433.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 18 травня 2020 року поновив Южненській міській раді Одеської області строк на касаційне оскарження, відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Южненської міської ради Одеської області, призначив розгляд справи у порядку письмового провадження та надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
23 червня 2020 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою передав справу № 916/617/17 разом, зокрема, з касаційною скаргою Южненської міськради на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26 лютого 2020 року та ухвалу Господарського суду Одеської області від 17 грудня 2019 року на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
У червні 2020 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Южненської міськради на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13 травня 2020 року й ухвалу Господарського суду Одеської області від 17 березня 2020 року, в якій скаржник просив оскаржувані судові рішення скасувати та направити справу № 916/617/17 на новий розгляд.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 22 червня 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Южненської міської ради Одеської області, призначив розгляд справи у порядку письмового провадження та надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
23 червня 2020 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою передав справу № 916/617/17 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
У червні 2020 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Южненської міськради на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13 травня 2020 року й ухвалу Господарського суду Одеської області від 17 березня 2020 року, в якій скаржник просив оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким замінити відповідача у справі № 916/617/17 ФОП ОСОБА_2 правонаступником - ОСОБА_1 .
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 22 червня 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Южненської міськради, призначив розгляд справи у порядку письмового провадження та надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
23 червня 2020 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою передав справу № 916/617/17 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвалами від 07.07.2020р. Великою Палатою Верховного Суду прийнято до розгляду справу за касаційною скаргою Южненської міської ради Одеської області на: 1) постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 26 лютого 2020 року та ухвалу Господарського суду Одеської області від 17 грудня 2019 року, винесені за результатами розгляду заяви Южненської міської ради Одеської області про заміну сторони виконавчого провадження, 2) постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 13.05.2020р. та ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.03.2020 року, винесені за результатами розгляду скарги Южненської міської ради Одеської області на незаконні дії та бездіяльність старшого державного виконавця, 3) постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13 травня 2020 року й ухвалу Господарського суду Одеської області від 17 березня 2020 року, винесені за результатами розгляду заяви Южненської міської ради Одеської області про заміну відповідача ФОП ОСОБА_2 правонаступником - ОСОБА_1 , у справі №916/617/17 із призначенням справи до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020р.:
- касаційну скаргу Южненської міської ради Одеської області на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26 лютого 2020 року та ухвалу Господарського суду Одеської області від 17 грудня 2019 року у справі № 916/617/17, прийняті за результатами розгляду заяви Южненської міської ради Одеської області про заміну сторони виконавчого провадження, задоволено частково, постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26 лютого 2020 року та ухвалу Господарського суду Одеської області від 17 грудня 2019 року у справі № 916/617/17, прийняті за результатами розгляду заяви Южненської міської ради Одеської області про заміну сторони виконавчого провадження, скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду Одеської області;
- касаційну скаргу Южненської міської ради Одеської області на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13 травня 2020 року та ухвалу Господарського суду Одеської області від 17 березня 2020 року у справі № 916/617/17, прийняті за результатами розгляду скарги Южненської міської ради Одеської області на незаконні дії та бездіяльність старшого державного виконавця Южненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Яківчук Г. О., задоволено, постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13 травня 2020 року та ухвалу Господарського суду Одеської області від 17 березня 2020 року у справі № 916/617/17, прийняті за результатами розгляду скарги Южненської міської ради Одеської області на незаконні дії та бездіяльність старшого державного виконавця Южненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Яківчук Г.О., скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду Одеської області;
- касаційну скаргу Южненської міської ради Одеської області на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13 травня 2020 року та ухвалу Господарського суду Одеської області від 17 березня 2020 року у справі № 916/617/17, прийняті за результатами розгляду заяви Южненської міської ради Одеської області про заміну відповідача правонаступником, задоволено частково, постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13 травня 2020 року та ухвалу Господарського суду Одеської області від 17 березня 2020 року у справі № 916/617/17, прийняті за результатами розгляду заяви Южненської міської ради Одеської області про заміну відповідача правонаступником, скасовано, а справу направлено в цій частині на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.
Скасовуючи попередні судові рішення і направляючи дану справу в частині розгляду зав та скарги Южненської міської ради Одеської області на новий розгляд, Верховний Суд зазначив:
- на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження; після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 цього Кодексу з урахуванням підстав, визначених статтею 52 Господарського процесуального кодексу України; у разі відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою;
- закінчення виконавчого провадження без належних правових підстав грубо порушує права стягувача на неупереджене, ефективне, своєчасне і в повному обсязі виконання судового рішення; виконавець, установивши на підставі відповідних доказів факт смерті фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має вчинити дії щодо отримання даних, необхідних для вирішення питання про заміну такої сторони її спадкоємцями та надалі за заявою сторони звернутися до суду з відповідним поданням про заміну сторони виконавчого провадження; смерть, оголошення померлою або визнання безвісно відсутньою фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має виступати підставою для його закінчення лише коли виконання обов'язків такої особи чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва; судами не надано оцінку постанові виконавця на відповідність вимогам статті 28 Закону № 1404-VIII;
- процесуальне правонаступництво в розумінні ст. 52 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового провадження, включаючи й стадію виконання судового рішення; звернення кредитора безпосередньо до суду, зокрема, із заявами про процесуальне правонаступництво та (або) про заміну сторони виконавчого провадження слід розглядати як пред'явлення кредитором вимог до спадкоємця боржника в порядку статті 1281 Цивільного кодексу України; позивач не пропустив строку пред'явлення вимоги до спадкоємця боржника, встановленого статтею 1281 Цивільного кодексу України.
Крім того у своїй постанові Верховний Суд також наголосив на необхідності витребування матеріалів виконавчого провадження та їх дослідження, встановлення кола всіх спадкоємців померлого боржника, які прийняли спадщину, а також з'ясування обставини пред'явлення кредитором вимог до спадкоємців боржника та з'ясування питання чи було старшим державним виконавцем вжито всіх належних та достатніх заходів з примусового виконання рішення суду.
14.12.2020р. здійснено повторний автоматичний розподіл відповідної скарги за результатами якого останню було розподілено судді Господарського суду Одеської області Щавинській Ю.М.
Ухвалою суду від 21.12.2020р. заяви Южненської міської ради Одеської області про заміну сторони виконавчого провадження, про заміну відповідача його правонаступником та скаргу на незаконні дії та бездіяльність старшого державного виконавця Южненського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса), подані у справі №916/617/17, суддею Щавинською Ю.М. прийняті до свого провадження із призначенням до розгляду в засіданні суду на 13.01.2020р. об 11 год. 00 хв.
Вказаною ухвалою суду запропоновано Южненській міській раді Одеської області надати відомості щодо того, чи є ОСОБА_1 єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 , пояснення з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020р.; ДВС надати матеріали виконавчого провадження № 54517433, пояснення з урахуванням п.124-144 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020р., докази направлення постанови про закриття виконавчого провадження стягувачу; ОСОБА_1 надати пояснення з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020р.
Ухвалою суду від 22.12.2020р. витребувано у приватного нотаріуса Южненського міського нотаріального округу Одеської області Валігурського М.М. відомості про коло спадкоємців ОСОБА_2 , які прийняли спадщину, та обсяг спадкування кожним з них.
30.12.2020р. електронним зв'язком до суду від Валігурського М.М. надійшло повідомлення, згідно якого останній зазначає, що ним припинено приватну нотаріальну діяльність по Южненському міському нотаріальному округу Одеської області з відповідною передачею усіх документів до Одеського державного нотаріального архіву у зв'язку з чим відомості щодо кола спадкоємців можливо отримати в Одеському державному нотаріальному архіві.
Ухвалою суду від 04.01.2021р. зобов'язано Одеський державний нотаріальний архів терміново (у строк до 11.01.2021р.) надати відомості про коло спадкоємців ОСОБА_2 , які прийняли спадщину, та обсяг спадкування кожним з них (спадкова справа №26/2019, відкрита приватним нотаріусом Южненського міського нотаріального округу Одеської області Валігурським М. М.).
06.01.2020р. до суду від Южненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області надійшов супровідний лист разом із постановою про закінчення виконавчого провадження.
12.01.2021р. до суду від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення щодо постанови Великої Палати Верховного суду.
13.01.2021р. електронним зв'язком до суду від Южненської міської ради Одеської області надійшло клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку з неможливістю прибуття в судове засідання через погодні умови.
В судове засідання 13.01.2021р. з'явився представник ОСОБА_1 . Приймаючи до уваги, що станом на 13.01.2021р. судом не отримано відомостей від Одеського державного нотаріального архіву, а також з урахуванням клопотання позивача про перенесення розгляду справи, протокольною ухвалою судом було відкладено розгляд заяв по справі №916/617/17 на 01.02.2021р. об 11:30.
15.01.2021р. до суду від Одеського державного нотаріального архіву надійшла витребувана судом інформація.
27.01.2021р. на електронну пошту суду від Южненського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) разом із супровідним листом надійшли матеріали виконавчого провадження №54517433.
Так, відповідно до ч.8 ст.42 Господарського процесуального кодексу України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).
За ч. 1 ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Статтею 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначено, що кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що надіслані Южненським міським відділом державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) лист та матеріали виконавчого провадження, які не засвідчені електронним цифровим підписом, не відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема, ч.8 ст.42 Господарського процесуального кодексу України, Закону України "Про електронні довірчі послуги", Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", а тому не підлягають залученню до матеріалів справи та оцінці.
У судовому засіданні 01.02.2021р. представник ОСОБА_1 , підтримав свою позицію, викладену у поясненнях, просиві суд відмовити у задоволенні заяв та скарги.
Представники заявника та суб'єкту оскарження у судове засідання не з'явилися.
Позиція ОСОБА_1 .
Чинним законодавством передбачені норми, що регулюють правонаступництво на кожних стадіях окремо, а саме: в порядку ст. 52 ГПК України - на стадії судового розгляду при розгляді справи по суті, в порядку ст.334 ГПК України - на стадії виконавчого провадження до його закінчення. Заміна сторони у виконавчому провадженні на підставі положень ст.334 ГПК України, яке закрито, є неможливим.
Стягувачу було відомо про смерть боржника ще до закінчення виконавчого провадження та до отримання свідоцтва про право на спадщину, про що свідчить відповідь на запит ОСОБА_1 від 23.10.2019р.; з моменту, коли Южненській міській раді Одеської області стало відомо про смерть боржника, та по сьогоднішній день стягувач не пред'являв вимогу до спадкоємця в порядку ст.1281 ЦК України.
Положеннями ст.39 Закону України "Про виконавче провадження" чітко визначено підстави для закінчення виконавчого провадження; встановлене положеннями цієї статті правонаступництво стосується лише припинення юридичних осіб.
Державний виконавець самостійно не має право встановлювати чи допускається правонаступництво, в якому порядку та обсязі; будь-які дії стосовно правонаступництва державний виконавець здійснює лише на підставі рішення суду; на момент винесення постанови про закінчення виконавчого провадження рішення суду щодо заміни сторони або будь-яких заяв щодо правонаступництва надано не було.
Вимоги щодо обов'язку державного виконавця стосовно отримання підтверджень чи спростувань даних щодо смерті боржника не встановлені чинною редакцією закону України "Про виконавче провадження".
Встановлені судом обставини, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду.
Постановою державного виконавця Южненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управляння юстиції в Одеській області Шишкою Т.С. від 15.08.2017р. відкрито виконавче провадження № 54517433 з виконання наказу №916/617/17 від 01.08.2017р. про стягнення коштів у розмірі 290 404,81 грн, боржником за яким є ОСОБА_2 .
Як встановлено судом, боржник ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
19 листопада 2019 року старшим державним виконавцем Южненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управляння юстиції в Одеській області Яківчук Г.О., на підставі пункту 3 частини першої статті 39 та статтею 40 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 54517433 з примусового виконання рішення суду у зв'язку зі смертю боржника ОСОБА_2
25.11.2019р. приватним нотаріусом Южненського міського нотаріального округу Одеської області Валігурським М.М. видано свідоцтво №2208 про право на спадщину за законом (т.1 а.с.197), відповідно до якого спадкоємцем майна ОСОБА_2 , а саме нежитлової будівлі, що знаходить за адресою: АДРЕСА_3 , є її дочка ОСОБА_1 .
Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (т.1 а.с.198), об'єкт нерухомого майна (нежитлова будівля загальною площею 1577,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 ) належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про спадщину від 25.11.2019р.
На виконання висновків Великої Палати Верховного Суду судом було витребувано відомості про коло спадкоємців ОСОБА_2 , які прийняли спадщину, та обсяг спадкування кожним з них.
З відповіді Одеського державного нотаріального архіву від 14.01.2021р. №42/01-20 (т.5 а.с.76) судом встановлено, що єдиною спадкоємицею майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її дочка ОСОБА_1 .
Щодо заміни учасника справи в порядку ст. 52 ГПК України.
Стаття 1291 Конституції України визначає, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За змістом статей 18, 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Питання процесуального правонаступництва регламентовані частиною першою статті 52 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Стаття 52 Господарського процесуального кодексу України вміщена до розділу І «Загальні положення» глави 4 «Учасники судового процесу» цього Кодексу, якими регламентуються загальні засади відносно кола учасників, сторін, третіх осіб судового провадження, осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, їх прав та обов'язків тощо. Натомість стаття 334 Господарського процесуального кодексу України, яка регламентує порядок заміни сторони виконавчого провадження, розташована в розділі V «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у господарських справах», що присвячений врегулюванню відносин, пов'язаних з примусовим виконанням судових рішень. Звідси нормативні приписи статті 52 Господарського процесуального кодексу України слід вважати загальними по відношенню до приписів, закріплених статтею 334 цього Кодексу.
При цьому суд, з урахуванням того, що виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, а сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, вказує, що у разі, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи.
На стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 цього Кодексу з урахуванням підстав, визначених статтею 52 Господарського процесуального кодексу України. У цьому випадку приписи статті 334 Господарського процесуального кодексу України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу.
Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України.
Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 Господарського процесуального кодексу України допускається на будь-якій стадії судового провадження, включаючи й стадію виконання судового рішення. На таких висновках наголосив Верховний Суд, скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції в рамках даної справи
Щодо можливості заміни боржника - фізичної особи - підприємця на його правонаступника - фізичну особу, суд зазначає таке.
Кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України). Це право закріплено й у статті 50 Цивільного кодексу України, в якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю та за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
Тобто фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус фізичної особи - підприємця сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.
Фізична особа, яка в установленому законом порядку набула статус підприємця, не втрачає свого статусу фізичної особи. Натомість згідно із частиною 9 статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Така правова позиція відповідає висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 920/50/19 (провадження № 12-129гс19).
Відповідно до ст. 52 ЦК України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Звідси наявність у спадкодавця статусу фізичної особи - підприємця не впливає на можливість заміни боржника (як сторони у справі, так і сторони виконавчого провадження) його правонаступником - фізичною особою.
Статтями 1216, 1218 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1231 Цивільного кодексу України передбачено, що до спадкоємця переходить обов'язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем. До спадкоємця переходить обов'язок відшкодування моральної шкоди, завданої спадкодавцем, яке було присуджено судом зі спадкодавця за його життя. До спадкоємця переходить обов'язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові із спадкодавця за життя спадкодавця. Майнова та моральна шкода, яка була завдана спадкодавцем, відшкодовується спадкоємцями у межах вартості рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ними у спадщину. За позовом спадкоємця суд може зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), розмір відшкодування майнової шкоди (збитків) та моральної шкоди, якщо вони є непомірно великими порівняно з вартістю рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ним у спадщину.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що у разі смерті боржника за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов'язанні.
У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво у порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника у зобов'язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Як вже було зазначено судом, з відповіді Одеського державного нотаріального архіву від 14.01.2021р. №42/01-20 (т.5 а.с.76) судом встановлено, що єдиною спадкоємицею майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її дочка ОСОБА_1 . Проти означених обставин не заперечував також і представник ОСОБА_1 у судових засіданнях при розгляду заяв та скарг.
Згідно із частиною першою статті 1281 Цивільного кодексу України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.
Кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину (частини друга та третя статті 1281 Цивільного кодексу України).
Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги (частина четверта вказаної статті 1281 Кодексу).
Як вже було зазначено, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а 25.11.2019р. приватним нотаріусом Южненського міського нотаріального округу Одеської області Валігурським М. М. видано свідоцтво № 2208 про право на спадщину за законом, відповідно до якого спадкоємцем майна (нежитлової будівлі) ОСОБА_2 є її ОСОБА_1 .
За таких обставин відповідно до положень статті 1281 Цивільного кодексу України Южненська міська рада Одеської області повинна пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину (або ж з дня, коли вона дізналася про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину).
Стаття 1281 Цивільного кодексу України не встановлює певного порядку пред'явлення вимог кредиторів. Пред'являння вимог може відбуватися як безпосередньо спадкоємцю, так і через нотаріуса (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 495/1933/15-ц).
Рішення суду про стягнення збитків підтверджує існуюче грошове зобов'язання, адже характер та обсяг прав і обов'язків його сторін залишається незмінним, додається лише безпосередня можливість примусового виконання зобов'язання. До моменту здійснення такого виконання відповідне зобов'язання продовжує існувати.
За таких обставин, суд вважає, що звернення кредитора безпосередньо до суду, зокрема, із заявами про процесуальне правонаступництво та (або) про заміну сторони виконавчого провадження слід розглядати як пред'явлення кредитором вимог до спадкоємця боржника в порядку статті 1281 Цивільного кодексу України, що свідчить про дотримання заявником строків пред'явлення своїх вимог до спадкоємця ОСОБА_1 .
Відповідно до положень статті 1282 Цивільного кодексу України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
Європейський суд з прав людини вказує, що "право на суд" було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Важко уявити, щоб ст.6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у ст.6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи конвенцію. Отже, для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (рішення від 19.03.97 у справі "Hornsby v. Greece", п. 40).
Отже, проаналізувавши вказані вище норми закону, взявши до уваги, що заміна відповідача у справі його правонаступником в порядку ст. 52 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового провадження, а також встановлення судом обставини дотримання заявником присічного строку на заявлення вимоги до спадкоємця, встановленого ст. 1281 ЦК України, суд дійшов висновку про необхідність заміни ФОП ОСОБА_2 її правонаступником (спадкоємцем) ОСОБА_1 .
При цьому, враховуючи положення ч.1 ст.1282 ЦК України суд вказує, що заміна померлого боржника його правонаступником здійснюється виключно в межах вартості одержаного у спадщину майна з метою погашення заборгованості у сумі 290 404,81 грн.
При цьому, суд враховує, що за змістом частин першої - третьої статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.
Викладене дає підстави для висновку про те, що не визначення вартості успадкованого майна не впливає на вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Враховуючи наведені висновки суду, доводи ОСОБА_1 щодо можливості заміни сторони правонаступником в порядку ст. 52 ГПК України лише до моменту винесення рішення у справі, а також щодо ненадіслання стягувачем вимоги до спадкоємця, не заслуговують на увагу.
Враховуючи чинність судового рішення, обов'язковість виконання якого встановлена положеннями, зокрема Конституції України, судом також не приймаються до уваги доводи ОСОБА_1 щодо порушення підвідомчості під час вирішення справи по суті та неможливість розгляду позовної заяви Южненської міської ради Одеської області за правилами господарського судочинства з огляду на припинення відповідачкою підприємницької діяльності ще 06.02.2017р., тобто до моменту звернення позивача до суду з відповідним позовом.
Щодо заміни сторони виконавчого провадження в порядку ст. 334 ГПК України.
Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі статті 334 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Вирішувати питання про заміну сторони виконавчого провадження слід з урахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження".
Так, частиною п'ятою статті 15 названого Закону передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.
За пунктом 2 частини першої статті 40 згаданого Закону виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до пункту 13 розділу 2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкція), правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення.
На стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 цього Кодексу з урахуванням підстав, визначених статтею 52 Господарського процесуального кодексу України. У цьому випадку приписи статті 334 Господарського процесуального кодексу України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу.
Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п'ятій статті 334 Господарського процесуального кодексу України.
Як вже зазначалось судом, старшим державним виконавцем Южненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управляння юстиції в Одеській області Яківчук Г.О. на підставі п.3 ч.1 ст.39 та ст.40 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 54517433 з примусового виконання рішення суду у зв'язку зі смертю боржника ОСОБА_2 .
За таких обставин, враховуючи, що станом на момент розгляду заяви Южненської міської ради Одеської області до суду про заміну сторони виконавчого провадження, виконавче провадження постановою від 19.11.2019р. є таким, що закінчено, підстави для задоволення поданої заявником в порядку ст.334 ГПК України заяви відсутні.
Крім того, враховуючи здійснення судом процесуального правонаступництва відповідача в порядку ст.52 ГПК України, права позивача є такими, що захищені та не потребують додаткового захисту шляхом заміни сторони виконавчого провадження.
Щодо скарги на незаконні дії та бездіяльність державного виконавця Южненського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" та пункту 6 розділу І Інструкції під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну (пункт 3 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження".
Згідно з абзацом другим пункту 1 розділу II Інструкції виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов'язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, у тому числі, у разі звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п'ятою статті 15 цього Закону.
У свою чергу частиною п'ятою статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
У силу пунктів 12, 13 Інструкції у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження (припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, виконавець за заявою сторони виконавчого провадження, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. На підставі постановленої судом ухвали виконавець своєю постановою замінює сторону виконавчого провадження. Ухвала суду та постанова виконавця долучаються до виконавчого документа при його передачі до іншого органу державної виконавчої служби або приватного виконавця або поверненні його стягувану чи до суду.
Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" .
Як уже зазначалося, згідно з пунктом 3 частини першої та другої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника. Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.
Закінчення виконавчого провадження без належних правових підстав грубо порушує права стягувача на неупереджене, ефективне, своєчасне і в повному обсязі виконання судового рішення.
Із зазначеного нормативного регулювання випливає, що, дотримуючись засад законності, справедливості, неупередженості та об'єктивності виконавчого провадження, його гласності та відкритості, виконавець зобов'язаний вживати передбачених чинним законодавством заходів щодо примусового виконання рішень, належного вчинення виконавчих дій.
За висновками суду, що в повній мірі також означено Великою Палатою Верховного Суду, отримавши дані про смерть фізичної особи - сторони виконавчого провадження, виконавець має отримати підтвердження чи спростування таких даних, звернувшись відповідно до пункту 3 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" із запитом до органу державної реєстрації актів цивільного стану згідно з компетенцією останнього, визначеного Законом України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану".
Після отримання даних про смерть сторони виконавчого провадження виконавець має звернутися до компетентних органів/осіб для отримання відомостей про заведення спадкової справи, видачу свідоцтва про право на спадщину. Це дасть змогу виконавцеві з'ясувати, які особи як спадкоємці померлої сторони виконавчого провадження зверталися за отриманням спадщини, та що саме ними було успадковано згідно зі свідоцтвом про право на спадщину.
Отже, виконавець, установивши на підставі відповідних доказів факт смерті фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має вчинити дії щодо отримання даних, необхідних для вирішення питання про заміну такої сторони її спадкоємцями та надалі за заявою сторони звернутися до суду з відповідним поданням про заміну сторони виконавчого провадження.
Смерть, оголошення померлою або визнання безвісно відсутньою фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має виступати підставою для його закінчення лише коли виконання обов'язків такої особи чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.
Як вже було вказано судом, 19 листопада 2019 року старшим державним виконавцем Южненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управляння юстиції в Одеській області Яківчук Г.О., на підставі пункту 3 частини першої статті 39 та статті 40 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 54517433 з примусового виконання рішення суду у зв'язку зі смертю боржника ОСОБА_2 .
На виконання вказівок Верховного Суду судом було витребувано матеріали виконавчого провадження, однак, враховуючи, що відповідний супровідний лист з доданими до нього матеріалами виконавчого провадження не містить електронного цифрового підпису, судом такі документи не можуть бути взяті до уваги. При цьому суд відзначає, що у паперовому вигляді засвідчені належним чином матеріали виконавчого провадження станом на момент розгляду скарги до суду не надходили. Не було надано держаним виконавцем також і пояснень з приводу скарги, та жодним чином не спростовано доводів Южненської міської ради Одеської області.
За змістом положень ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи ненадання державним виконавцем матеріалів виконавчого провадження, суд позбавлений можливості з'ясувати обставини залучення до матеріалів виконавчого провадження свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , направлення державним виконавцем запитів до органу державної реєстрації актів цивільного стану щодо підтвердження обставини смерті боржника, звернення виконавця до компетентних органів із запитами щодо отримання відомостей про заведення спадкової справи, видачу свідоцтва про право на спадщину.
Враховуючи наведене у сукупності, суд зазначає, що суб'єктом оскарження не спростовано належними доказами обставини, які покладені заявником в обґрунтування скарги, не надано доказів того, що ним були здійснені перелічені судом дії дій для з'ясування обставин наявності осіб, які звертались за отриманням спадщини, та що саме ними було успадковано, фактично не з'ясовано наявності правонаступників ОСОБА_2 .
Поряд з цим, з матеріалів справи судом встановлено, що 25 листопада 2019 року приватним нотаріусом Южненського міського нотаріального округу Одеської області Валігурським М. М. видано свідоцтво № 2208 про право на спадщину за законом, відповідно до якого спадкоємцем майна (нежитлової будівлі) ОСОБА_2 є її дочка - ОСОБА_1 (т. 1, а.с.197).
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 190141398 від 25 листопада 2019 року об'єкт нерухомого майна (нежитлова будівля загальною площею 1 577,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину № 2208 (т.1 а. с. 198).
Наведене у сукупності свідчить, що державним виконавцем не доведено, що при прийнятті постанови про закінчення виконавчого провадження ним вжито всіх належних та достатніх заходів з примусового виконання рішення суду, передбачених законом, що свідчить, з урахуванням встановлення наявності правонаступників боржника, про те, що виконавцем прийнято незаконне рішення про закінчення виконавчого провадження № 54517433, без з'ясування обставин наявності правонаступників боржника та зупинення виконавчого провадження до моменту вирішення питання щодо заміни боржника правонаступника.
Про незаконність рішення про закінчення виконавчого провадження №54517433, без вжиття належних та достатніх заходів з примусового виконання рішення суду, передбачених законом також наголошено Великою Палатою Верховного Суду в п. 144 постанови від 03.11.2020р.
Доводи ОСОБА_1 щодо різної редакції Законів України "Про виконавче провадження", жодним чином не свідчать про відсутність у виконавця обов'язків встановлення правонаступників та повідомлення про це стягувача, що випливає із загального змісту та направленості Закону України "Про виконавче провадження" у новій редакції та визначених статтею 18 названого Закону прав та обов'язків.
Крім того, суд зауважує, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження", копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Системний аналіз зазначених норм права дає можливість зробити висновок про те, що права сторони у виконавчому провадженні щодо обізнаності про стан виконавчого провадження будуть належним чином реалізовані лише у випадку вчинення виконавцем дій спрямованих на надсилання документів у встановленому Законом України "Про виконавче провадження" порядку.
Не спростовано державним виконавцем також і тверджень заявника щодо не надіслання на його адресу постанови про закінчення виконавчого провадження.
Водночас відсутність доказів направлення скаржнику постанови про закінчення виконавчого провадження у строк, визначений Законом України "Про виконавче провадження", що свідчить про недотримання виконавцем вимог Закону, враховуючи предмет скарги, не є підставою визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження.
Крім того, суд погоджується із твердженням скаржника про те, що у постанові про закінчення виконавчого провадження, відповідно до пункту 22 розділу 3 Інструкції організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5, повинен зазначатися розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу. Водночас, відсутність у постанові про закінчення виконавчого провадження відомостей про повернення авансового внеску стягувачеві також не може слугувати підставою для визнання такої постанови незаконною та її скасування.
Водночас наведене не спростовує висновків суду про невжиття державним виконавцем всіх належних та достатніх заходів з примусового виконання наказу №916/617/17, передбачених законом, що є самостійною підставою для визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця від 19.11.2019р. про закінчення виконавчого провадження № 54517433 щодо примусового виконання наказу від 01 серпня 2017 року у справі №916/617/17.
Щодо розподілу судових витрат.
Враховуючи висновки, наведені у постанові пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", щодо розподілення судового збору за результатами нового розгляду справи, з огляду на задоволення заяви Южненської міської ради Одеської області, поданої в порядку ст.52 ГПК України, та скарги на незаконні дії та бездіяльність державного виконавця Южненського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг в рамках розгляду заяви в порядку ст. 52 ГПК України у сумі 4204 грн підлягають відшкодуванню заявнику за рахунок ОСОБА_1 , а за подання апеляційної та касаційної скарг в рамках розгляду скарги у сумі 4 204 грн за рахунок Южненського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).
Враховуючи відмову у задоволенні заяви Южненської міської ради Одеської області про заміну сторони виконавчого провадження, витрати за подання апеляційної та касаційної скарг в рамках даної заяви покладаються на Южненську міську раду Одеської області.
Керуючись ст.ст. 52, 234, ст.334, ч.2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Южненської міської ради Одеської області за вх.№2-237/20 від 28.02.2020р., подану в порядку ст.52 ГПК України у справі №916/617/17, задовольнити.
2. Здійснити процесуальне правонаступництво, замінивши відповідача у справі Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 на її правонаступника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , ід. код НОМЕР_1 ).
3. Скаргу Южненської міської ради Одеської області від 10.02.2020р. вх..№2-157/20 на незаконні дії та бездіяльність державного виконавця Южненського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), подану у справі №916/617/17, задовольнити.
4. Визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця від 19.11.2019р. про закінчення виконавчого провадження № 54517433 щодо примусового виконання наказу від 01 серпня 2017 року у справі № 916/617/17.
5. Відмовити Южненській міській раді Одеської області у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження за вх.№2-5995/19 від 06.12.2019р. у справі №916/617/17.
6. Стягнути з Южненського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (65481, Одеська область, місто Южне, проспект Григорівського Десанту, будинок 18, код ЄДРПОУ 35056497) на користь Южненської міської ради Одеської області (65481, Одеська область, м. Южне, проспект Григорівського десанту, 18, код ЄДРПОУ 37894235) судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарг у сумі 4 204 /чотири тисячі двісті чотири/ грн.
7. Стягнути з ОСОБА_1 (
АДРЕСА_2 , ід код НОМЕР_1 ) на користь Южненської міської ради Одеської області (65481, Одеська область, м. Южне, проспект Григорівського десанту, 18, код ЄДРПОУ 37894235) судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарг у сумі 4 204 /чотири тисячі двісті чотири/ грн.
Повний текст складено 02.02.2021р.
Ухвала набирає чинності 01.02.2021р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Суддя Ю.М. Щавинська