вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"25" січня 2021 р. м. Київ Справа № 911/697/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс
веста», м. Київ
до Приватного акціонерного товариства «Білоцерківська теплоелектроцентраль»,
м. Біла Церква
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1. Публічного акціонерного товариства «Білоцерківська
теплоелектроцентраль», м. Біла Церква
2. Приватного акціонерного товариства «Росава», м. Київ
3. Товариство з обмеженою відповідальністю «Росава-Брок»,
м. Біла Церква
про стягнення 40 681 293,73 грн
за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства «Білоцерківська
теплоелектроцентраль», м. Біла Церква
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс веста», м. Київ
про зміну Договору про мультивалютну кредитну лінію № 25-04/4 від 29.04.2004
Суддя Христенко О.О.
за участю представників:
від позивача (відповідач за зустрічним позовом): Мельник М.В. - адвокат, довіреність №142 від 28.12.2020; Кучерявий Д.В. - адвокат, довіреність № 146 від 28.12.2020;
від відповідача (позивач за зустрічним позовом): Гринчук О.Ю. - адвокат, ордер серії КВ № 806903 від 26.09.2019;
від третьої особи (на стороні позивача за первісним позовом): не з'явився;
від третіх осіб на стороні відповідача (за первісним позовом): 1. не з'явився;
2. не з'явився;
3. не з'явився.
В провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа №911/697/17 Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс веста» до Приватного акціонерного товариства «Білоцерківська теплоелектроцентраль» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1. Публічного акціонерного товариства «Білоцерківська теплоелектроцентраль», 2. Приватного акціонерного товариства «Росава», 3. Товариство з обмеженою відповідальністю «Росава-Брок» про стягнення 40681293,73 грн за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства «Білоцерківська теплоелектроцентраль» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс веста» про зміну Договору про мультивалютну кредитну лінію № 25-04/4 від 29.04.2004.
Ухвалою господарського суду від 16.12.2020 поновлено провадження у справі №911/697/17 та призначено підготовче засідання на 25.01.2021.
25.01.2021 через канцелярію суду відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) подано клопотання (вх. № суду 1635/21) про виключення доказів, а саме меморіальних ордерів, які надані в матеріали справи.
В підготовчому засіданні 25.01.2021 представником відповідача (позивач за зустрічним позовом) підтримано клопотання від 06.11.2020 (вх. № суду 24520/20 від 09.11.2020) про зупинення провадження у справі, обґрунтовуючи його тим, що у господарському суді міста Києва перебувала справа № 910/5251/20 за позовом ПрАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль» до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс веста», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ТОВ «Фьост Файненшінал Нетворк Юкрейн» про визнання недійсним електронних торгів та їх результатів, визнання недійсним укладеного 06.12.2012 між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс веста» договору відступлення прав вимоги.
Рішенням господарського суду міста Києва від 20.10.2020 по справі № 910/5251/20 визнано недійсними електронні торги та їх результати, а також договір відступлення прав вимоги, якими ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс веста» обґрунтовуює свої вимоги до ПрАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль». У разі, якщо рішення господарського суду міста Києва від 20.10.2020 по справі № 910/5251/20 набере законної сили, то правочин, на якому ґрунтуються вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс веста» до ПрАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль» буде недійсним, а отже, такий правочин не створює юридичних наслідків у вигляді права ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс веста» на стягнення заборгованості. Враховуючи те, що предметом пору у даній справі є стягнення заборгованості, право на стягнення обґрунтоване положенням кредитного договору та договору відступлення прав вимоги, а предметом спору у справі № 910/5251/20 є визнання недійсності такого відступлення прав вимоги, то справа № 911/697/17 є пов'язаною із справою № 910/5251/20, тому представник відповідача (позивач за зустрічним позовом) вважає за доцільним зупинити провадження у справі до вирішення питання у справі №910/5251/20.
Представники позивача (відповідач за зустрічним позовом) заперечували проти задоволення клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки на день проведення даного підготовчого засідання (25.01.2021) відсутнє рішення суду, яке б набрало законної сили, про визнання недійсним укладеного 06.12.2019 між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс веста» договору відступлення прав вимоги, тому такий правочин є правомірним в силу закону, а тому породжує для його сторін відповідні правові наслідки, а також, ухвалою господарського суду Київської області від 10.01.2020 у справі №911/697/17 вже надано оцінку законності правонаступництва у відповідних кредитних правовідносинах на підставі оспорюваного у справі № 910/5251/20 Договору, та встановлено відсутність підстав нікчемності вказаного правочину, а отже зупинення провадження у справі № 911/697/17 до набрання законної сили рішення у справі №910/5251/20 є безпідставним, недоцільним та грубо порушує права учасників процесу на розгляд спору у справі № 911/697/17 у розумні строки.
Розглянувши в підготовчому засіданні клопотання відповідача (позивач за зустрічним позовом) від 06.11.2020 (вх. № суду 24520/20 від 09.11.2020) про зупинення провадження у справі, вислухавши пояснення сторін, суд відмовляє у його задоволенні з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов'язаний з'ясовувати: 1) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Вказані правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі №922/1962/17, від 17.12.2019 у справі №917/131/19, від 10.09.2019 у справі №922/1962/17, від 23.01.2020 у справі № 917/130/19.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього.
Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18, від 29.04.2020 у справі №903/611/19, від 18.05.2020 у справі №905/1728/14-908/4808/14.
При цьому пов'язаною є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (ч.ч. 4-6 ст. 75 ГПК України).
Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, яким чином пов'язана справа, яка розглядається іншим судом, а також, чим саме обумовлюється неможливість розгляду цієї справи. Саме по собі твердження про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України.
Вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №910/12694/18, від 17.04.2019 у справі № 924/645/18, від 20.12.2019 у справі №910/13234/18, від 13.09.2019 у справі № 912/872/18, від 21.02.2019 у справі № 910/974/18.
Сама лише взаємопов'язаність двох справ (у тому числі й тих, у яких місцевий господарський суд дійшов протилежних висновків) не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у справі. При цьому наведена процесуальна норма прямо встановлює, що суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 02.06.2020 у справі №910/6674/19, від 20.07.2020 у справі №910/11236/19.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПП) в рішенні від 07.07.1989 зі справи «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/5425/18.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення від 08.11.2005 ЄСПЛ «Смірнова проти України»).
Так, рішенням господарського суду міста Києва від 20.10.2020 по справі №910/5251/20 визнано недійсними електронні торги та їх результати, а також договір відступлення прав вимоги, якими ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс веста» обґрунтовуює свої вимоги до ПрАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль», проте станом на 25.01.2021 рішення у даній справ не набрало законної сили (відсутня інформація в Єдиному державному реєстрі судових рішень), а отже немає преюдиційного значення для вирішення спору, ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.
В підготовчому засіданні 25.01.2021 представником відповідача (позивач за зустрічним позовом) підтримано клопотання (вх. № суду 1635/21) про виключення доказів, а саме: меморіальних ордерів, які надані до матеріалів справи ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», оскільки подані меморіальні ордери не відповідають вимогам Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій Постановою Правління НБУ № 22 від 21.01.2004, що викликають сумніви щодо їх достовірності та можливо є підробленими.
Представники позивача (відповідач за зустрічним позовом) заперечували проти задоволення клопотання про виключення доказів із матеріалів справи, оскільки такі докази були подані до суду у 2017 році, за період підготовчого провадження у справі у відповідача (позивача за зустрічним позовом) були відсутні жодні заперечення щодо невідповідності та недостовірності поданих доказів до матеріалів справи, тому вважають, що подане клопотання є спробою затягування розгляду даної справи та просять суд, відмовити у його задоволенні.
Відповідно до ч. 11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, особа, яка подала цей документ, може просити суд до закінчення підготовчого засідання виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.
Розглянувши в підготовчому засіданні клопотання відповідача (позивача за зустрічним позовом) (вх. № суду 1635/21) про виключення доказів, суд відмовляє у його задоволенні з огляду на наступне.
Відповідно до п.1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ № 22 від 21.01.2004 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/8976) (в редакції, яка була чинна в період видачі кредитних коштів) меморіальний ордер це - розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунку платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та нормативно-правових актів Національного банку.
Додатком 1 до вказаної Інструкції передбачена форма меморіального ордеру.
Меморіальні ордери повинні містити штамп банку та підписи відповідального виконавця банку, який оформив меморіальний ордер, та працівника, на якого покладено функції контролера. Інших вимог щодо уповноважених осіб банку, які підписують меморіальні ордери, вказана Інструкція не містила.
Таким чином, відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) не доведено та не обгрунтовано сумнівів щодо достовірності та можливої підробки меморіальних ордерів, наданих Банком «Фінанси та Кредит» на підтвердження надання відповідачу (позивачу за зустрічним позовом) кредиту, а тому клопотання відповідача (позивача за зустрічним позовом) про виключення доказів задоволенню не підлягає.
В підготовчому засіданні 25.01.2021 представник відповідача (позивач за зустрічним позовом) заперечував проти прийняття заяви позивача (відповідач за зустрічним позовом) про збільшення позовних вимог від 01.10.2019, оскільки подаючи до суду заяву про збільшення позовних вимог позивачем повинно було б бути сплачено судовий збір, за подання такої вимоги судовий збір складає 672 350,00 грн, а позивачем було сплачено при поданні позову тільки 240 000,00 грн судового збору, тобто до подання заяви про збільшення позовних вимог позивач повинен був доплатити судовий збір у сумі 432 350,00 грн, проте до вказаної заяви не подано жодних доказів сплати/доплати судового збору.
Представники позивача (відповідач за зустрічним позовом) заперечували проти заявлених відповідачем (позивач за зустрічним позовом) заперечень, оскільки при поданні позовної заяви позивачем було сплачено максимальний розмір судового збору станом на 2017 рік, а саме 240 000,00 гривень, тому підстави для сплати/доплати судового збору відсутні.
Позивачем (відповідач за зустрічним позовом) було сплачено судовий збір у сумі 240 000,00 грн, що на момент подання позовної заяви дорівнював максимальному розміру судового збору у встановленому законом розмірі. Тому, підстави для сплати/доплати судового збору позивачем (відповідач за зустрічним позовом) за подання вищевказаної заяви відсутні.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно ч. 5 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.
Подана позивачем (відповідач за зустрічним позовом) заява про збільшення позовних вимог відповідає вищевказаним вимогам господарського процесуального кодексу України.
Суд, вислухавши заперечення відповідача (позивач за зустрічним позовом) та позивача щодо прийняття заяви позивача про збільшення позовних вимог, вислухавши думку позивача (відповідач за зустрічним позовом) щодо заперечень відповідача (позивач за зустрічним позовом), приймає до розгляду заяву від 01.10.2019 (вх. № суду 18792/19 від 02.10.2019) про збільшення позовних вимог.
У підготовчих засіданнях судом проведено дії відповідно до частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України, роз'яснено сторонам обмеження строків на подання ними заяв по суті справи та доказів початком стадії розгляду справи по суті.
Представники третіх осіб в підготовче засідання 25.01.2021 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до частин 2, 5 статті 185 Господарського процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні 25.01.2021, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, у зв'язку з чим, з'ясована думка представників позивача та відповідача щодо дати призначення судового засідання для розгляду справи по суті.
Керуючись статтями 176, 182, 185, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Відмовити ПрАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль» у задоволенні клопотання від 06.11.2020 (вх. № суду 24520/20 від 09.11.2020) про зупинення провадження у справі.
2.Відмовити ПрАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль» у задоволенні клопотання від 22.01.2021 (вх. № суду 1635/21 від 25.01.2021) про виключення доказів.
3.Прийняти до розгляду заяву позивача (відповідач за зустрічним позовом) від 01.10.2019 (вх. № суду 18792/19 від 02.10.2019) про збільшення розміру позовних вимог.
4. Закрити підготовче провадження у справі № 911/697/17.
5.Призначити справу до розгляду по суті на 19.02.2021 об 11:00. Засідання відбудеться за адресою: м. Київ, вул. С.Петлюри, 16/108.
6. Викликати уповноважених представників учасників процесу в судове засідання.
7. Інформацію по справі сторони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (http://court.gov.ua/fair/).
8. Ухвалу направити учасникам справи.
Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 02.02.2021.
Суддя О.О. Христенко