ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.01.2021справа № 910/13265/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні
справу №910/13265/20
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )
до товариства з обмеженою відповідальністю «Файненс компані» (01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 5-Б; ідентифікаційний код 41090620),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Українсько-іспанське товариство з обмеженою відповідальністю «Харвест Індустріалес,С.Л.» (69057, м. Запоріжжя, вул. Антенна, буд. 11; ідентифікаційний код 24912645),
про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 07.03.2019 №1,
за участю представників:
позивача - не з'явився;
відповідача - Іваніва А.Р. (ордер від 05.10.2020 серія КС №520450);
третьої особи - Орловського С.О. (довіреність від 09.09.2020 №б/н).
1. Стислий виклад позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Файненс компані» (далі - Товариство) про визнання недійсним укладеного публічним акціонерним товариством «Омега Банк» (далі - ПАТ «Омега Банк») та Товариством договору відступлення права вимоги від 07.03.2019 №1 (далі - Договір від 07.03.2019 №1) в частині відступлення права вимоги за кредитним договором від 26.07.2007 №15-К/ЗРД (далі - Кредитний договір) та іпотечним договором від 26.07.2007 №15-3/ЗРД (далі - Іпотечний договір).
Позовні вимоги мотивовано тим, що:
- 26.07.2007 акціонерним комерційним банком «ТАС-Коммерцбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Омега Банк», та Українсько-іспанським товариством з обмеженою відповідальністю «Харвест Індустріалес, С.Л» (далі - Українсько-іспанське товариство; позичальник) укладено Кредитний договір, відповідно до якого Банк має право надати позичальнику грошові кошти у вигляді невідновлювальної кредитної лінії у сумі 1 200 000 доларів США зі сплатою 14,5% річних (фактично надано кредит у сумі 1 198 000 грн.), а позичальник зобов'язується повернути кошти, одержані в рахунок кредитної лінії з кінцевим терміном повернення заборгованості до 18.07.2012, з урахуванням змін та доповнень до Кредитного договору;
- 26.07.2007 ПАТ «Омега Банк» (іпотекодержатель) та Українсько-іспанським товариством (іпотекодавець) було укладено Іпотечний договір із змінами та доповненнями, відповідно до якого іпотекодавець передав в іпотеку належне йому на праві власності майно: комплекс будівель і споруд загальною площею 3 756,7 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Антенна, 11;
- у жовтні 2014 року ПАТ «Омега Банк» звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Українсько-іспанського товариства про звернення стягнення на предмет іпотеки;
- 31.12.2014 ПАТ «Омега Банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Іпотека кредит» (далі - ТОВ «ФК «Іпотека кредит») укладено договір купівлі-продажу права вимоги (в тому числі за Кредитним договором та Іпотечним договором), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В. та зареєстрований у реєстрі за №1898 (далі - Договір від 31.12.2014);
- ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.06.2015 у справі №908/3929/14 здійснено заміну позивача з ПАТ «Омега Банк» новим позивачем - ТОВ «ФК «Іпотека кредит»;
- 04.07.2015 ТОВ «ФК «Іпотека кредит» та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» (далі - Компанія) укладено договір купівлі-продажу прав вимоги (в тому числі за Кредитним договором та Іпотечним договором), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В. та зареєстрованим у реєстрі за №912 (далі - Договір від 04.07.2015);
- ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.03.2016 у справі №908/3929/14 здійснено заміну позивача ТОВ «ФК «Іпотека кредит» новим позивачем - Компанією;
- рішенням господарського суду Запорізької області від 11.04.2016 у справі №908/3929/14 позов задоволено; звернуто стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором, що є власністю Українсько-іспанського товариства;
- 17.05.2016 Компанією та ОСОБА_1 укладено договір №437 відступлення права вимоги (далі - Договір №437) щодо сплати заборгованості за Кредитним договором та право вимоги за Іпотечним договором, розрахунки за яким було проведено в повному обсязі, та в строки, передбачені умовами вказаного договору;
- ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.06.2016 у справі №908/3929/14 здійснено заміну позивача - Компанії новим позивачем - ОСОБА_1 ;
- постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.07.2019 у справі №910/10364/16 встановлено нікчемність укладеного ПАТ «Омега Банк» та ТОВ «ФК «Іпотека кредит» Договору від 31.12.2014; наслідки нікчемності договору, зокрема, реституція не застосовувались;
- 07.03.2019 ПАТ «Омега Банк» та Товариством укладено Договір від 07.03.2019 №1, за яким ПАТ «Омега Банк» відступило Товариству право вимоги, в тому числі за Кредитним договором та Іпотечним договором;
- 30.06.2020 до господарського суду Запорізької області від Товариства надійшла заява про заміну позивача (стягувача) у справі №908/3929/14 з ОСОБА_1 на Товариство;
- ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.07.2020 заява Товариства про заміну позивача (стягувача) прийнята до розгляду;
- за наслідком встановлення нікчемності у справі №910/10364/16 правочинів з купівлі-продажу прав вимоги, вчинених ПАТ «Омега Банк» і ТОВ «ФК «Іпотека кредит» (31.12.2014), ПАТ «Омега Банк» не витребувало спірні права у ОСОБА_1 як добросовісного набувача в порядку статей 330 та 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України);
- на момент укладення з Товариством договору цесії від 07.03.2019 ПАТ «Омега Банк» не володіло правом вимоги до боржника за Кредитним договором та Іпотечним договором з 31.12.2014, а тому не могло відступити такі майнові права на користь Товариства; ОСОБА_1 набув статусу кредитора боржника у справі №908/3929/14 відповідно до ухвали господарського суду Запорізької області від 13.06.2016 у справі №908/3929/14 про заміну кредитора правонаступником, яка є чинною;
- таким чином, оскаржуваний правочин суперечить статтям 656 та 658 ЦК України з підстав того, що ПАТ «Омега Банк» як первісний кредитор на момент укладення з Товариством Договору від 07.03.2019 №1 не було законним власником майнових прав за Кредитним договором та Іпотечним договором, так як після встановлення судами у справі №910/10364/16 ознак нікчемності Договору від 31.12.2014, ПАТ «Омега Банк» не витребувало майнові права у їх добросовісного набувача - ОСОБА_1 у порядку віндикації;
- позивач є добросовісним набувачем майнових прав, які є предметом оскаржуваного правочину, а тому дана обставина виключає витребування майнових прав з його добросовісного володіння.
2. Стислий виклад заперечень відповідача
06.10.2020 Товариство подало суду відзив на позовну заяву, в якому заперечило проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що:
- Договір від 31.12.2014 є нікчемним (недійсним) та не створює будь-яких юридичних наслідків як для його сторін, так і для інших осіб; у зв'язку з цим всі наступні договори купівлі-продажу прав вимоги за Кредитним договором та Іпотечним договором, а також інші правочини, що укладені внаслідок укладення нікчемного правочину, предметом яких є передача або відчуження права вимоги за Кредитним договором та Іпотечним договорами, не несуть жодних правових наслідків;
- у справі №910/10364/16 було встановлено нікчемність договору купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014, визнано недійсним Договір від 04.07.2015;
- саме внаслідок укладення Договору від 31.12.2014, Договору від 04.07.2015 до Компанії номінально перейшло право вимоги за Кредитним договором та Іпотечним договором, яке в подальшому останнє відчужило на користь ОСОБА_1 за договором про відступлення права вимоги від 17.05.2016;
- право вимоги за Кредитним договором не перейшло і не могло перейти ні до Компанії, ані до ОСОБА_1 ;
- єдиним законним кредитором за Кредитним договором та законним іпотекодержателем за Іпотечним договором, а також правонаступником ПАТ «Омега Банк» у зазначених правовідносинах є Товариство;
- укладенню оспорюваного договору передували ряд встановлених законним порядком дій, які стали підставою для його укладення, зокрема, прийняття Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) рішення про затвердження умов продажу активів, підготовка та проведення відкритих торгів з продажу активів, отримання ТОВ «Файненс Компані» перемоги на зазначених торгах; жодну із зазначених дій позивач у даній справі не оскаржує;
- внаслідок визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 12.09.2014 у відповідності до статті 216 ЦК України належним кредитором за Кредитним договором було саме ПАТ «Омега Банк», а тому ПАТ «Омега Банк» як законний кредитор мало право відчужувати права вимоги за Кредитним договором;
- таким чином, укладення Договору від 07.03.2019 №1 відбулось на виконання законної процедури, передбаченої положеннями Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та Положенням щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, затвердженим рішенням Фонду від 24.03.2016 №388.
3. Процесуальні дії у справі
Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 12.10.2020.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.10.2020 підготовче засідання відкладено на 02.11.2020; залучено до участі у справі Українсько-іспанське товариство як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.11.2020 продовжено строк підготовчого провадження; оголошено перерву у підготовчому засіданні до 30.11.2020.
30.11.2020 третя особа подала суду пояснення щодо відзиву на позовну заяву, в яких заперечила проти доводів відповідача та зазначила, що в силу приписів частини третьої статті 215 та статті 228 ЦК України Договір №437 є дійсним, а право власності на майнові права вважається набутим ОСОБА_2 правомірно, доки інше не встановлено рішенням суду.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.11.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.01.2021.
Відповідач 28.12.2020 подав суду заперечення на пояснення Українсько-іспанського товариства, в яких зазначив, що доводи третьої особи, в тому числі щодо наявності у ОСОБА_1 права вимоги за Кредитним договором та Іпотечним договором є необґрунтованими, суперечать приписами чинного законодавства України, а третя особа не навела жодної обґрунтованої підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
У судовому засіданні 18.01.2021 представник відповідача подав клопотання про об'єднання в одне провадження зі справою №910/13313/20 справ №910/503/21, №910/504/21 та №910/506/21.
Представник третьої особи 18.01.2021 подав суду клопотання про зупинення провадження у справі №910/13265/20 до закінчення перегляду колегією суддів Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційної скарги Товариства на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 та ухвалу господарського суду міста Києва від 19.09.2019 у справі №50/311-б.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.01.2021 відкладено розгляд справи по суті на 25.01.2021; залишено без розгляду клопотання відповідача про об'єднання справ в одне провадження та клопотання третьої особи про зупинення провадження у справі.
Третя особа у судовому засіданні 18.01.2021 повторно заявила клопотання про зупинення провадження у справі.
Судом відкладено розгляд вказаного клопотання до наступного судового засідання.
Позивач у судове засідання 25.01.2021 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Представник третьої особи підтримав клопотання про зупинення провадження у справі та просив його задовольнити.
Представник відповідача заперечив проти задоволення клопотання третьої особи.
Пунктом 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
За твердженнями третьої особи Судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вирішуються правові питання повністю тотожні тим, що мають бути вирішені судом у даній справі.
Разом з тим, подібними правовідносинами (в іншій справі) є відносини з подібною підставою та предметом позову.
Суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання третьої особи про зупинення провадження у справі, оскільки Судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вирішується питання щодо правильного застосування судами положень законодавства стосовно заміни кредитора у справі про банкрутство, а предметом даного спору є встановлення підстав недійсності Договору від 07.03.2019 №1.
Крім того, зупинення провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України є правом, а не обов'язком суду.
Представник відповідача у судовому засіданні 25.01.2021 оголосив вступне слово та заперечив проти задоволення позовних вимог.
Представник третьої надав пояснення щодо предмета спору та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Суд, заслухавши вступне слово представників учасників справи, з'ясувавши обставини, на які посилаються учасники справи, дослідив в порядку статей 209 і 210 ГПК України докази у справі.
Після закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.
Представники учасників справи виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази, досліджені у судовому засіданні.
У судовому засіданні 25.01.2021 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.
Судом згідно з вимогами статей 222 і 223 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
26.07.2007 акціонерним комерційним банком «ТАС-Коммерцбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Омега Банк», та Українсько-іспанським товариством укладено Кредитний договір, відповідно до якого Банк має право надати позичальнику грошові кошти у вигляді невідновлювальної кредитної лінії у сумі 1 200 000 доларів США зі сплатою 14,5% річних (фактично надано кредит у сумі 1 198 000 грн.), а позичальник зобов'язується повернути кошти, одержані в рахунок кредитної лінії з кінцевим терміном повернення заборгованості до 18.07.2012, з урахуванням змін та доповнень до Кредитного договору.
26.07.2007 ПАТ «Омега Банк» (іпотекодержатель) та Українсько-іспанським товариством (іпотекодавець) було укладено Іпотечний договір із змінами та доповненнями, відповідно до якого іпотекодавець передав в іпотеку належне йому на праві власності майно: комплекс будівель і споруд загальною площею 3 756,7 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Антенна, 11.
У жовтні 2014 року ПАТ «Омега Банк» звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Українсько-іспанського товариства про звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.10.2014 порушено провадження у справі №908/3929/14 за вказаним позовом.
31.12.2014 ПАТ «Омега Банк» і ТОВ «ФК «Іпотека кредит» укладено Договір від 31.12.2014.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.06.2015 у справі №908/3929/14 здійснено заміну позивача з ПАТ «Омега Банк» новим позивачем - ТОВ «ФК «Іпотека кредит».
04.07.2015 ТОВ «ФК «Іпотека кредит» і Компанією укладено Договір від 04.07.2015.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.03.2016 у справі №908/3929/14 здійснено заміну позивача ТОВ «ФК «Іпотека кредит» новим позивачем - Компанією.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.04.2016 у справі №908/3929/14 позов задоволено; звернуто стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором, що є власністю Українсько-іспанського товариства, а саме: приміщення для зберігання інвентарю інв. №1000113, літ. Я, реєстраційний номер в РПВН 2283412, загальною площею 98,3 кв.м., що належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 13.11.2003, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим орендним підприємством Запорізьким міжміським бюро технічної інвентаризації 16.01.2004 за №2585900; згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданим орендним підприємством Запорізьким міжміським бюро технічної інвентаризації 24.07.2007 за №15341964 балансова (залишкова) вартість інв. №1000113 складає 15 822,76 грн.; склад цементу з побутовками інв. №1000136, літ. Ю, реєстраційний номер в РПВН 2282016, загальною площею 169,8 кв.м., що належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 13.11.2003, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим орендним підприємством Запорізьким міжміським бюро технічної інвентаризації 24.07.2007 за №15342014, балансова (залишкова) вартість інв. №1000136 складає 34 884,99 грн.; побутовий корпус цеху №25 інв. №1000059, літ. Ц-3, Ц-2, реєстраційний номер в РПВН 2281691, загальною площею 1 113,9 кв.м., що належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу майна від 29.09.2003 №1, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим орендним підприємством Запорізьким міжміським бюро технічної інвентаризації 16.01.2004 за №2585985; відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого орендним підприємством Запорізьким міжміським бюро технічної інвентаризації 24.07.2007 за №15342172 балансова (залишкова) вартість інв. №1000059 складає 295 280,01 грн.; будівля корпусу приміщень інв. №1000135, літ. Ш-3, реєстраційний номер в РПВН 2282999, загальною площею 1 242,2 кв.м., що належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу майна від 29.09.2003 №1, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим орендним підприємством Запорізьким міжміським бюро технічної інвентаризації 16.01.2004 за №2586032; згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданим орендним підприємством Запорізьким міжміським бюро технічної інвентаризації 24.07.2007 за №15341875, балансова (залишкова) вартість інв. №1000135 складає 271 621,76 грн.; корпус малого штампування інв. №1000112, літ. Б-2, реєстраційний номер в РПВН 2335206, загальною площею 1 132,5 кв.м., що належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 23.06.2003 №11 і акта приймання-передачі від 25.06.2003 №8, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим орендним підприємством Запорізьким міжміським бюро технічної інвентаризації 19.08.2003 за №1283346; відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого орендним підприємством Запорізьким міжміським бюро технічної інвентаризації 24.07.2007 за №15342091, балансова (залишкова) вартість інв. №1000112 складає 871 498,06 грн., що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Антенна, буд. 11, з метою часткового погашення заборгованості, яка виникла у Українсько-іспанського товариства за Кредитним договором у загальній сумі 901 467,24 доларів США, що становить за курсом Національного банку України станом на 03.07.2014 у гривневому еквіваленті - 10 674 371,85 грн. з яких: сума боргу за кредитом 604 500 доларів США (7 157 950,39 грн.), сума боргу за процентами 185 086,42 доларів США (2 191 628,48 грн.), сума пені 111 880,82 доларів США (1 324 792,98 грн.); визначено спосіб реалізації предмета іпотеки, шляхом продажу його на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку», за початковою ціною, на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; стягнуто з Українсько-іспанського товариства на користь Компанії 73 080 грн. судового збору.
17.05.2016 Компанією та ОСОБА_1 укладено Договір №437 щодо сплати заборгованості за Кредитним договором та право вимоги за Іпотечним договором, розрахунки за яким було проведено в повному обсязі, та в строки, передбачені умовами вказаного договору.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.06.2016 у справі №908/3929/14 здійснено заміну позивача - Компанії новим позивачем - ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що у червні 2016 року ПАТ «Омега Банк» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Компанії та ТОВ «ФК «Іпотека кредит», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про:
- визнання недійсним нікчемного правочину - Договору від 31.12.2014 із змінами та доповненнями;
- визнання недійсним Договору від 04.07.2015 із змінами та доповненнями.
Рішенням господарського суду міста Києва від 14.09.2016 зі справи №910/10364/16 (суддя Ващенко Т.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2017, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 30.05.2017 вказані рішення і постанову скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи ПАТ «Омега Банк» було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій ПАТ «Омега Банк» просило застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину та недійсного правочину, зобов'язати ТОВ «ФК «Іпотека кредит» і Компанію повернути ПАТ «Омега Банк» всі документи, які засвідчували права, що передавалися, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, а саме, що були ними отримані на виконання Договору від 31.12.2014 і Договору від 04.07.2015.
Рішенням господарського суду міста Києва від 04.09.2018 зі справи №910/10364/16 (суддя Шкурдова Л.М.) позов задоволено повністю; визнано Договір від 31.12.2014 недійсним; визнано недійсним Договір від 04.07.2015; застосовано наслідки недійсності нікчемного правочину та недійсного правочину, зобов'язано ТОВ «ФК «Іпотека кредит» і Компанію повернути ПАТ «Омега Банк» всі документи, які засвідчували права, що передавались, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, а саме, що були ними отримані на виконання Договору від 31.12.2014 і Договору від 04.07.2015.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2019 рішення господарського суду міста Києва від 04.09.2018 зі справи №910/10364/16 скасовано частково, викладено резолютивну частину в такій редакції: заяву ПАТ «Омега Банк» про збільшення розміру позовних вимог залишити без розгляду; позов задовольнити; визнати Договір від 31.12.2014 недійсним; визнати недійсним Договір від 04.07.2015; стягнути з ТОВ «ФК «Іпотека Кредит» на користь ПАТ «Омега Банк» 1 378 грн. судового збору за подання позовної заяви; стягнути з Компанії на користь ПАТ «Омега Банк» 1 378 грн. судового збору за подання позовної заяви.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.07.2019 рішення господарського суду міста Києва від 04.09.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2019 зі справи №910/10364/16 скасовано в частині задоволення позову щодо визнання недійсним Договору від 31.12.2014; ухвалено у відповідній частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову щодо визнання недійсним Договору від 31.12.2014; у решті постанову апеляційної інстанції залишено без змін; стягнуто з ПАТ «Омега Банк» на користь Компанії 2 756 грн. судового збору за подання касаційної скарги і 2 067 грн. судового збору, сплаченого за апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції.
Підставою для скасування рішення від 04.09.2018 і постанови від 23.04.2019 у наведеній частині стало те, що визнання нікчемного правочину недійсним за вимогою його сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.
07.03.2019 ПАТ «Омега Банк» та Товариством укладено Договір від 07.03.2019 №1, за яким ПАТ «Омега Банк» відступило Товариству право вимоги, в тому числі за Кредитним договором та Іпотечним договором.
30.06.2020 до господарського суду Запорізької області від Товариства надійшла заява про заміну позивача (стягувача) у справі №908/3929/14 з ОСОБА_1 на Товариство.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.07.2020 заява Товариства про заміну позивача (стягувача) прийнята до розгляду.
Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.10.2020 замінено стягувача у справі №908/3929/14 з ОСОБА_1 на Товариство.
Так, наведеною ухвалою господарський суд Запорізької області встановив таке:
- Договір від 31.12.2014 є нікчемним, а Договір від 04.07.2015 недійсний з моменту його вчинення; Компанія не набула права вимоги та, відповідно, не мала законних підстав для відступлення права вимоги на користь ОСОБА_1 ; зазначене свідчить про те, що право вимоги за Кредитним договором не перейшло і не могло перейти ні до Компанії, ані до ОСОБА_1 ;
- при вирішенні питання про процесуальне правонаступництво сторони у справі (кредитора) суд в першу чергу застосовує положення статей 512, 514 ЦК України; у випадку, якщо право вимоги кредитора виникло на підставі договору відступлення, який був укладений за наслідками недійсного правочину, такий кредитор не є правонаступником таких прав вимоги, оскільки недійсність первісного правочину з відступлення прав вимоги не створює для нового кредитора жодних правових (процесуальних) наслідків окрім права на реституцію за недійсним правочином відповідно до статті 216 ЦК України;
- таким чином, ОСОБА_1 не є належним законним правонаступником ПАТ «Омега Банк» за Кредитним договором та Іпотечним договором, оскільки попередні договори відступлення прав вимоги за цими договорами є недійсними;
- враховуючи надані докази та норми законодавства, Товариство є стягувачем у справі №908/3929/14.
Наразі ухвала господарського суду Запорізької області від 12.10.2020 у справі №908/3929/14 оскаржується в апеляційному порядку.
Судом встановлено, що у серпні 2019 року Товариство звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до дочірнього підприємства «Фірма «Дайленко» (далі - Фірма), товариства з обмеженою відповідальністю «БФ Груп», ТОВ «ФК «Іпотека кредит», Компанії, приватних нотаріусів Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олени Володимирівни, Рогач Вадима Вікторовича, Войтовського Вадима Сергійовича і Літвінова Артема Володимировича та товариства з обмеженою відповідальністю «Автопром-Чоп» про визнання права вимоги, визнання незаконними дії, визнання недійсними договорів, визнання незаконними та скасування рішення.
Рішенням господарського суду міста Києва від 12.02.2020 зі справи №910/10963/19 (суддя Ягічева Н.І.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2020 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.10.2020, позов задоволено частково; визнано за Товариством право вимоги за кредитним договором №638, укладеним 22.07.2008 закритим акціонерним товариством «Сведбанк Інвест» та Фірмою, у сумі 732 355 783,24 грн., з яких заборгованість за кредитом становить 324 694 673,59 грн., заборгованість за відсотками 407 663 109,65 грн.; визнано за Товариством право вимоги та права іпотекодержателя за такими іпотечними договорами: від 23.07.2008 №638/ІП-1, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М. та зареєстрованим в реєстрі за №4436; від 30.07.2008 №638/ІП-2, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М. та зареєстрованим в реєстрі за №4519; від 06.08.2008 №638/ІП-4, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М. та зареєстрованим в реєстрі за №4667; визнано недійсними правочини щодо звернення стягнення на майно з моменту вчинення за такими іпотечними договорами: від 23.07.2008 №638/ІП-1, яке було вчинене 30.11.2018; від 30.07.2008 №638/1П-2, яке було вчинене 30.11.2018; від 06.08.2008 №638/ІП-4 від 06.08.2008, яке було вчинене 02.12.2018; визнано недійсним договір купівлі-продажу від 28.12.2018, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С., зареєстрований в реєстрі за №4747; визнано недійсним договір купівлі-продажу від 28.12.2018, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С., зареєстрований в реєстрі за №4757; визнано недійсним договір купівлі-продажу від 28.12.2018, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С., зареєстрований в реєстрі за №4760; визнано недійсним додатковий договір №1 про внесення змін до договору іпотеки від 09.11.2017, серія та номер: 1123, виданий 27.06.2019, укладений ТОВ «БФ Груп» та ТОВ «Автопорт-Чоп», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогачем В.В.; скасовано рішення у сфері державної реєстрації щодо реєстрації права власності, іпотеки та іпотекодержателя, обтяжень, припинення іпотеки, припинення обтяжень, припинення об'єктів нерухомого майна та зміни об'єктів нерухомого майна, а саме записи щодо об'єктів нерухомого майна, визначених у пункті 9 резолютивної частини рішення від 12.02.2020 зі справи №910/10963/19.
Представник третьої особи у судових засіданнях 18.01.2021 і 25.01.2021 наголошував на тому, що ухвалою господарського суду міста Києва від 19.09.2019 у справі №50/311-б (суддя Пасько М.В.) за заявою компанії «Тікон Бізнес ЛТД» до публічного акціонерного товариства «Київський завод гумових та латексних виробів» про банкрутство відмовлено у задоволенні заяви Товариства про заміну кредитора у справі №50/311-б.
Підставами відмови стало те, що:
- укладаючи договір купівлі-продажу з Товариством, ПАТ «Омега Банк» не набуло даного права вимоги, оскільки не витребувало його у АТ «Альфа-Банк», який в розумінні статей 330 та 388 ЦК України є добросовісним набувачем;
- вимоги за кредитним договором від 03.11.2006 №35/59454-KJT були повністю погашені за рахунок коштів отриманих від реалізації предмета іпотеки на аукціоні, який відбувся 10.11.2015 в рамках справи про банкрутство ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів»;
- Товариство за Договором від 07.03.2019 №1 набуло у ПАТ «Омега Банк» право вимоги за кредитним договором від 03.11.2006 №35/59454-KJI, яке фактично вже не існувало, оскільки було погашене, а будь-які права та вимоги інших осіб на нерухоме майно, що було предметом іпотеки, якою забезпечувалося виконання кредитних зобов'язань, припинилися в силу статті 50 Закону України «Про іпотеку», оскільки предмет іпотеки було реалізовано на аукціоні;
- відступлення майнових прав, яких набуло Товариство за іпотечним договором від 03.11.2006, підлягає обов'язковій державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та вважається вчиненим з моменту такої реєстрації;
- як вбачається з інформаційної довідки, наданої АТ «Альфа-Банк», в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня інформація про державну реєстрацію укладеного Товариством і ПАТ «Омега Банк» правочину, що свідчить про те, що такий правочин не є вчиненим.
Разом з тим, постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.10.2020 зі справи №910/10963/19 на наслідками розгляду касаційних скарг Компанії та ТОВ «БФ Груп» суд дійшов таких висновків:
- за змістом статті 24 Закону України «Про іпотеку» відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Іпотекодержатель зобов'язаний письмово у п'ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов'язанням. Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку;
- з наведеної норми вбачається, що правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню і саме відомості про відступлення прав іпотекодержателя підлягають державній реєстрації; внесення таких відомостей і є зміною речового права - права іпотеки;
- поряд із цим, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України «Про держану реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягають обтяження речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва: заборона відчуження та/або користування; арешт; іпотека; вимога нотаріального посвідчення договору, предметом якого є нерухоме майно, встановлена власником такого майна; податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва; інші обтяження відповідно до закону;
- з вказаного переліку знову ж вбачається, що державній реєстрації у Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень підлягає відповідна іпотека, а не правочин з відступлення прав за іпотечним договором, а тому чинність такого правочину не залежить від факту реєстрації іпотеки як зобов'язання;
- варто звернутися ще й до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 05.11.2018 у справі №754/12197/16-ц, згідно з якою законом не встановлено строку переоформлення прав від первісного кредитора до нового, а здійснення такого переоформлення через певний час не є підставою для припинення зобов'язань як за основним договором, так і за договором, який укладено на його забезпечення, оскільки змінюється лише суб'єктний склад сторін зобов'язання;
- підсумовуючи Верховний Суд зазначає, що судами попередніх інстанцій повністю дотримано вимог матеріального та процесуального права в частині висновків, які стосуються наявності/відсутності дійсного права вимоги у Товариства, питань переходу цього права до Товариства від ПАТ «Омега Банк» та дійсності Договору від 07.03.2019 №1.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до частини першої статті 514 ЦК України до нового кредиторам переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частинами першою - третьою і п'ятою статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Позовні вимоги ОСОБА_1 зводяться до того, що оскільки ПАТ «Омега Банк» не зверталося до ОСОБА_1 з віндикаційним позовом про витребування у останнього права вимоги, то Договір від 07.03.2019 №1 має бути визнаний недійсним, оскільки на момент його укладення ПАТ «Омега Банк» не володіло правом вимоги до боржника за Кредитним договором та Іпотечним договором.
Разом з тим, чинне законодавство наділяє власника майна правомочностями володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 317 ЦК України).
З метою захисту порушеного права власності (зокрема правомочності володіння) власник майна, якого незаконно позбавили права володіння, може звернутися до суду з позовом до невласника, який незаконно володіє майном, та вимагати повернення свого майна із чужого незаконного володіння.
З аналізу змісту ЦК України вбачається, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка заволоділа ним незаконно, без відповідної правової підстави (стаття 387), а також від особи, яка набула майно безвідплатно в особи, що не мала права його відчужувати (частина третя статті 388).
Крім того, від добросовісного набувача власник має право витребувати майно, відчужене за відплатним договором, лише у разі, якщо це майно вибуло з його володіння або особи, якій він його передав, поза їх волею, тобто було загублене, викрадене, вибуло з їхнього володіння іншим шляхом (частина перша статті 388 ЦК України).
Для застосування передбаченого статтями 387, 388 ЦК України правового механізму відновлення порушеного права власності необхідною умовою є одночасна наявність таких обставин:
- існування в натурі індивідуально визначеного майна з ідентифікувальними ознаками на момент подання позову та прийняття рішення суду про його витребування;
- наявність підтвердженого права власності або права законного володіння у позивача на відповідне майно;
- відсутність у власника чи титульного володільця можливості здійснювати фактичне володіння цим майном через те, що відповідач на момент подання позову та прийняття рішення у справі фактично тримає його у себе;
- відсутність договірних зобов'язань між позивачем і відповідачем, оскільки у противному разі застосовуються зобов'язально-правові способи захисту права власності.
Натомість право вимоги хоч і підлягає оцінюванню як майнове право у відповідності до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», проте не є річчю (не існує в натурі), яка може бути повернута шляхом подання віндикаційного позову.
В даному випадку оскільки первісний правочин щодо відступлення права вимоги є нікчемним в силу закону, то і укладені після такого правочину договори, зокрема, Договір №437, не створюють жодних правових (процесуальних) наслідків для сторін, окрім права ОСОБА_5 на звернення до суду з позовом до Компанії для застосування реституції.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_5 є безпідставними та необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на позивача.
Керуючись статтями 129, 233, 236 - 238, 240 та 241 ГПК України, господарський суд міста Києва
1. Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до товариства з обмеженою відповідальністю «Файненс компані» (01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 5-Б; ідентифікаційний код 41090620), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Українсько-іспанське товариство з обмеженою відповідальністю «Харвест Індустріалес,С.Л.» (69057, м. Запоріжжя, вул. Антенна, буд. 11; ідентифікаційний код 24912645), про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 07.03.2019 №1.
2. Судові витрати покласти на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 02.02.2021.
Суддя О.В. Марченко