61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
18.01.2021 Справа № 905/1642/20
Господарський суд Донецької області у складі судді Харакоза К.С.,
секретар судового засідання Стрюкова А.О.,
розглянувши справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “МАРГАЗ”, м.Маріуполь, Донецької області,
до відповідача Комунального підприємства “Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства”, м.Маріуполь, Донецької області,
про стягнення 314311,72 грн. витрат,
за участю представників сторін:
від позивача: Фісінчук С.О. у режимі відеоконференції,
від відповідача: не з'явився,
Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю “МАРГАЗ”, м.Маріуполь, Донецької області, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», м.Маріуполь, Донецької області, з вимогами про стягнення витрат (шкоди) в сумі 314311,72грн..
Ухвалою суду від 24.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/1642/20; справу №905/1642/20 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 17.12.2020 року закрито підготовче провадження у справі №905/1482/20, призначено розгляд справи по суті.
Позивач звернувся до суду з вимогами до відповідача про відшкодування вартості матеріалів, які були ним придбані для виконання договору № 102/2019-БР/381 від 25.04.2019. Свої вимоги позивач обґрунтовує зменшенням обсягу робіт за ініціативою відповідача.
Як на правову підставу позивач посилається на ст.ст. 526, 610, 625, 629, 1166 ЦК України, ст.ст. 5, 6, 7, 175, 193, 216, 230 Господарського кодексу України.
Відповідач проти позову заперечував. У відзиві на позов зазначив, що в його діях відсутні порушення договору, оскільки сторонами за взаємною згодою у письмовій формі було внесено зміни до договору (додаткові угоди№1 та №2) та, відповідно до ст.ст. 208, 654 ЦК України, взаємні права та обов'язки сторін були змінені. Будь-яких заперечень від позивача про істотну зміну обставин у порядку, передбаченому законом, не надходило, а зміна договору відбулась внаслідок спільного волевиявлення обох сторін, що виключає можливість застосування правових наслідків у вигляді відшкодування збитків.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено у статті 1166 ЦК України, з якою вбачається, що шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов'язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина друга цієї ж статті).
Розглянувши справу, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню через відсутність в діях відповідача складу цивільного правопорушення, а також через недоведеність позивачем розміру фактичних витрат та причино-наслідкового зв'язку між витратами та виконанням договору.
Висновок суду обумовлений наступними обставинами:
За змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. У цьому висновку cуд опирається на подібні висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі №920/1771/14 та постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі №910/23369/17).
Так, згідно приписів ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільного права та інтересу може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до приписів статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.
Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
За змістом позовної заяви предметом спору по справі є стягнення з відповідача на користь позивача шкоди, що полягає у сумі понесених позивачем витрат в розмірі 314 311, 72 грн. на придбання матеріалів для виконання робіт (надання послуг) за договором № 102/2019-БР/381 від 25.04.2019, але не були ним виконані через односторонню відмову відповідача.
25.04.2019 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено договір про надання послуг №102/2019-БР/381, згідно п. 1.1. якого Виконавець зобов'язується згідно завдання Замовника, у строки та на умовах, встановлених Договором, надати послугу «Поточний ремонт водомірних вузлів в м. Маріуполі», а Замовник зобов'язується прийняти і сплатити надану Виконавцем послугу.
За змістом пункту 2.1. Договору, вартість послуги за цим Договором визначена у Договірній ціні (Додаток №1) та становить: 1 534 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 20%, що складає 255 666,67 грн.
П. 3.1. Договору сторони передбачили, що виконавець приступає до надання послуги, передбаченої умовами цього Договору, не пізніше З-х робочих днів з дня підписання акту-допуску.
Термін надання послуги - з 30 квітня по 31 жовтня 2019 року згідно календарному графіку (Додаток №2) (п. 3.2. Договору).
Умовами Договору передбачено, що Замовник зобов'язаний, зокрема: передати Виконавцю завдання, що містить вихідні дані, необхідні для надання послуг протягом 3 календарних днів з моменту підписання Договору (п. 4.2.1 Договору); прийняти надану послугу, та сплатити Виконавцю її вартість у порядку, встановлену Договором (п. 4.2.2 Договору); призупинити надання послуги Виконавцем, якщо в процесі її надання виявив недоцільність її продовження, про що письмово повідомити Виконавця у триденний строк (п. 4.2.3 Договору); у разі прийняття Замовником рішення щодо припинення надання послуги у випадку передбаченому п.4.2.3. цього Договору, оплатити у строк 60 календарних днів з моменту надання Виконавцем рахунку, та інших підтверджуючих документів, вартість фактичних витрат, понесених Виконавцем (п. 4.2.4 Договору).
Пунктом 4.4.9 Договору передбачений обов'язок Виконавця надати Замовнику до моменту приймання від нього послуги всю необхідну нормативно-технічну документацію. Замовник спільно з володільцем домоволодіння та водопровідних мереж забезпечує Виконавцю доступ для виконання послуг з поточного ремонту водомірного вузла на підставі акту-допуску.
Договір набирає чинності з дати його укладення (підписання та скріплення печатками) належним чином уповноваженими представниками обох Сторін і діє до 31.12.2019 року, а в частині фінансових зобов'язань до повного їх виконання. Закінчення терміну дії цього Договору не звільняє Сторони від виконання прийнятих на себе зобов'язань за цим Договором (п. 10.1, 10.2 Договору).
Згідно Додатку №1 до Договору №102/2019-БР/381 сторонами була визначена договірна ціна, найменування, та вартість витрат в загальній сумі 1 534 тис. грн. (а.с. 19).
У Додатку №2 до Договору №102/2019-БР/381 сторонами визначено графік надання послуг, із зазначенням терміну їх надання, а також найменування послуг (робіт) та адреси об'єктів, на яких необхідно виконати відповідні послуги (роботи) за переліком 197 адрес (а.с 20-21).
Вказаний Договір за своєю правовою природою є змішаним договором, у якому містяться елементи різних видів цивільно-правових договорів, а саме: договору підряду та договору про надання послуг, оскільки згідно з умовами такого Договору виконавець зобов'язувався надати послугу «Поточний ремонт водомірних вузлів в м. Маріуполі».
Згідно з ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України правовідносини сторін за змішаним договором регулюються положеннями актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі.
Правовідносини сторін щодо надання послуг, а також правовідносини сторін щодо підряду регулюються нормами чинного законодавства України, в т.ч. ЦК України, зокрема, главами 61 та 63 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результатів замовнику.
За змістом позову, позивач зазначає, що передбачені додатком 1 до Договору №102/2019-БР/381 від 25.04.2019 послуги не були виконані в повному обсязі, з причин:
- лічильники раніше встановлено відповідачем, що відображено у листі КП «Маріупольське ВУВКГ» від 08.05.2019р. №1814 - по 12 об'єктам;
- об'єкт включено до Договору №102/2019-БР/38І помилково (житловий сектор) - по 1 об'єкту;
- об'єкти включені до Договору №102/2019-БР/381 помилково (під час проведення публічної закупівлі дефектні акти на ці об'єкти не і оприлюднювалися) - по 2 об'єктам;
- лічильники раніше встановлено Відповідачем, що виявилось при виїзді на ці об'єкти працівників Позивача - по 4 об'єктам;
- КП «Маріупольське ВУВКГ» не було забезпечено працівникам ТОВ "МАРГАЗ" допуск до об'єктів для надання послуг (недопуск балансоутримувачем до місця, неможливість перекриття подачі води на дім) - по 44 об'єктам;
- монтаж водомірного вузла виконано без заміни лічильника, у зв'язку із тим, що заміна лічильника не була узгоджена КП «Маріупольське ВУВКГ» із Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку (ОСМД) - по 1 об'єкту;
Як було узгоджено сторонами Договору у п. 4.2.3, 4.2.4, Замовник зобов'язаний, зокрема, призупинити надання послуги Виконавцем, якщо в процесі її надання виявив недоцільність її продовження, про що письмово повідомити Виконавця у триденний строк; у разі прийняття Замовником рішення щодо припинення надання послуги у випадку передбаченому п.4.2.3. цього Договору, оплатити у строк 60 календарних днів з моменту надання Виконавцем рахунку, та інших підтверджуючих документів, вартість фактичних витрат, понесених Виконавцем.
Листом вих.№1814 від 08.05.2019р. відповідач повідомив позивача щодо змінення обсягу робіт через відсутність необхідності заміни водомірних вузлів за переліченими в листі адресами (роботи були виконані власними силами відповідача) (а.с.34).
За викладеними в позовній заяві доводами позивача, зазначений лист свідчить про односторонню відмову від отримання послуг (робіт) з боку відповідача.
Проте, 30.10.2019 року між сторонами було укладено додаткову угоду №1-1 до договору №102/2019-БР/381 від 25.04.2019, яким: 1) п.3.2 договору викладено в іншій редакції: «Термін надання послуги - з 30 квітня по 24 грудня 2019 року»; 2) Додаток №2 до Договору №102/2019-БР/381 від 25.04.2019р. викладено в редакції Додатку №1 до цієї Додаткової угоди (а.с 26).
У Додатку №1 до додаткової угоди №1-1 від 30.10.19 до Договору №102/2019-БР/381 сторонами визначено графік надання послуг, із зазначенням дат робіт та адрес об'єктів, на яких необхідно виконати відповідні послуги (роботи) за переліком 134 адрес (а.с 27-28).
21.12.2019 року між сторонами було укладено додаткову угоду №2 до договору №102/2019-БР/381 від 25.04.2019, за яким, п.2.1 Договору викладено в іншій редакції: «вартість робіт за цим Договором викладена у Договірній ціні та становить: 957 205,81 грн., у тому числі ПДВ 20%- 159 534,30 грн.».
Таким чином, зобов'язання сторін в частині зменшення обсягу та вартості робіт за договором, були змінені за спільним волевиявленням сторін, а саме шляхом підписання додаткової угоди до договору було врегульовано питання щодо зміни взаємних прав та обов'язків.
Викладене спростовує довід позивача, що зміна обсягу робіт (послуг) відбулось в односторонньому порядку відповідачем всупереч умовам договору.
Щодо вимог позивача про відшкодування суми витрат суд зауважує наступне:
Оскільки договором №102/2019-БР/381 не врегульовано питання використання матеріалів відповідача, за загальним правилом, що визначено ч.1. ст. 839 ЦК України, виконання робіт за договором мало бути здійснено із матеріалів позивача.
Позивач звертався до відповідача листами від 19.05.2020 року № 88, від 24.06.2020 №128 з вимогами про компенсування понесених ним витрат в сумі 314 311,72 грн. на придбання матеріалів для виконання робіт по адресам, які були в подальшому виключені із Додатку №1 до Договору № 102/2019-БР/З 81.
Листом №62.3.2-38456-62.1 від 02.07.2020 року відповідач відмовив позивачу в оплаті суми витрат позивача.
В підтвердження понесених позивачем витрат за договором №102/2019-БР/381 від 25.04.2019 в розмірі вартості придбаних матеріальних ресурсів в сумі 314311,72 грн. суду були надані наступні документи: копія підсумкової відомості невикористаних матеріалів на поточний ремонт водомірних вузлів в місті Маріуполі згідно Договору №102/2019-БР/381 від 25.04.2019; копія видаткової накладної №РН-0000543 від 22.04.2019р.; копія видаткової накладної №РН-0000668 від 22.04.2019р.; копія видаткової накладної №ТД-00014140 від 15.05.2019р.; копія видаткової накладної №ТД-00014139 від 15.05.2019р.; копія видаткової накладної №ТД-00014150 від 15.05.2019р.; копія видаткової накладної №ТД-00015645 від 28.05.2019р.; копія рахунку на оплату по замовленню №ТД-00015812 від 25.04.2019р.; копія видаткової накладної №РН-2336 від 20.05.2019р.; копія рахунку на оплату №СФ-05575 від 13.05.2019р.; копія видаткової накладної №Ма0000259 від 03.06.2019р.; копія рахунку на оплату №32134 від 23.05.2019р.; копія видаткової накладної №Ма0000258 від 18.06.2019р.; копія рахунку на оплату №32133 від 23.05.2019р.; копія видаткової накладної №Ин0000164 від 26.06.2019р.; копія рахунку на оплату №32525 від 13.06.2019р.; копія видаткової накладної №Ил0000238 від 17.07.2019р.; копія рахунку на оплату №33116 від 15.07.2019р.; оригінал рахунку на оплату №3064 від 15.06.2020р. (а.с. 69-91).
Зі змісту наданих документів вбачається факт отримання позивачем матеріалів, при цьому, за відсутності доказів оплати зазначених вище рахунків суд, не може вважати доведеним реальність витрат позивача.
Окрім того, суд звертає увагу, що деякі накладні датовані датою укладання договору (22.04.2021р.) і, враховуючи положення п.3.1. договору (необхідність допуску до об'єкту надання послуг), придбання таких матеріалів до моменту допуску позивача до виконання робіт, незрозумілі обставини придбання таких матеріалів.
Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості з приводу того, які саме матеріали мав використати позивач для виконання робіт (надання послуг) за договором, оскільки, матеріали справи не містять підписаного сторонами кошторису, погоджена сторонами ціна є договірною без деталізації переліку та витрат матеріалів за кожним із об'єктів виконання робіт, а текст договору містить лише загальну назву робіт «Поточний ремонт водомірних вузлів в м. Маріуполі» (п.1.1.) та «найменування послуги за ДК 021:2015:45330000-9 Водопроводі та санітарно технічні роботи» (п.1.2.).
Наданні позивачем відомості використаних матеріалів та невикористаних матеріалів (т.1. а.с. 83-91) не можуть бути прийняті судом в якості належних доказів необхідності витрат, оскільки вони не відповідають ознакам договірної документації, бо складені посадовими особами позивача без залучення відповідача.
Таким чином, позивачем не доведене наявності в діях відповідача складу цивільного правопорушення: протиправності поведінки відповідача, шкоди (фактичних витрат позивача); причинний зв'язок між придбанням позивачем матеріалів та виконанням договору, що зумовлює відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Судовий збір відповідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 42, 73, 86, 129, 165, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні позову за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “МАРГАЗ”, м.Маріуполь, Донецької області, до відповідача Комунального підприємства “Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства”, м.Маріуполь, Донецької області, про стягнення 314311,72 грн. витрат, - відмовити повністю.
В судовому засіданні 18.01.2021 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 28.01.2021р.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі http://dn.arbitr.gov.ua.
Суддя К.С. Харакоз