61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
03.02.2021р. Справа №905/445/17
за скаргою від 13.01.2021р. Акціонерного товариства "Мелітопольський м'ясокомбінат", м.Мелітополь
на бездіяльність державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Воробйова Владислава Володимировича щодо виконання рішення суду по справі №905/445/17
за позовом Публічного акціонерного товариства "Мелітопольський м'ясокомбінат", м.Мелітополь
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Таурус-2015", м.Маріуполь
про стягнення заборгованості в розмірі 6935,43 грн.
Суддя Левшина Г.В.
при секретарі судового засідання Ламановій А.В.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
державний виконавець: не з'явився
В засіданні суду брали участь:
Рішенням господарського суду Донецької області від 03.04.2017р. у справі №905/445/17 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Мелітопольський м'ясокомбінат", м.Мелітополь до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таурус-2015", м.Маріуполь про стягнення заборгованості в розмірі 6935,43 грн. задоволено повністю: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Таурус-2015" на користь Публічного акціонерного товариства "Мелітопольський м'ясокомбінат" заборгованість в розмірі 6935,43 грн., судовий збір в сумі 1600,00 грн.
18.04.2017р. господарським судом Донецької області на виконання рішення господарського суду Донецької області від 03.04.2017р. по справі №905/445/17, яке набрало законної сили 14.04.2017р., видано відповідний наказ.
Згідно з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 28.08.2018р. та копії витягу зі Статуту, з 27.08.2018р. відбулася зміна типу акціонерного товариства з Публічного акціонерного товариства "Мелітопольський м'ясокомбінат" на Акціонерне товариство "Мелітопольський м'ясокомбінат".
15.07.2019р. на адресу господарського суду Донецької області надійшла скарга №09/07юр від 09.07.2019р. Акціонерного товариства "Мелітопольський м'ясокомбінат", м.Мелітополь на дії Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області по справі №905/445/17 щодо виконання рішення суду від 03.04.2017р.
Згідно з ухвалою від 03.09.2019р. скаргу №09/07юр від 09.07.2019р. Акціонерного товариства "Мелітопольський м'ясокомбінат", м.Мелітополь на дії Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області по справі №905/445/17 щодо виконання рішення суду від 03.04.2017р. задоволено:
- визнано протиправною бездіяльність Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, яка полягає в ухиленні від прийняття заяви про відкриття виконавчого провадження разом з клопотанням про заборону на виїзд за кордон по справі №905/445/17;
- зобов'язано Центральний відділ державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області згідно вимог та у порядку, встановлених Законом України "Про виконавче провадження", вчинити дії щодо прийняття на примусове виконання наказу господарського суду Донецької області від 18.04.2017р. по справі №905/445/17 та здійснити заходи, направлені на примусове виконання рішення суду від 03.04.2017р. у справі №905/445/17;
- стягнуто з Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на користь Акціонерного товариства "Мелітопольський м'ясокомбінат" витрати на правничу допомогу в сумі 2700,00 грн.
04.05.2020р. на адресу господарського суду Донецької області надійшла скарга від 27.04.2020р. Акціонерного товариства "Мелітопольський м'ясокомбінат", м.Мелітополь Запорізька область на бездіяльність начальника Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків).
Згідно з ухвалою від 13.05.2020р. закрите провадження у справі №905/445/17 з розгляду скарги від 27.04.2020р. Акціонерного товариства "Мелітопольський м'ясокомбінат", м.Мелітополь, Запорізька область на бездіяльність начальника Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) щодо несвоєчасного розгляду скарг на дії державного виконавця та відсутність контролю за ним під час виконання рішення суду по справі №905/445/17.
10.06.2020р. на адресу господарського суду Донецької області надійшла скарга від 03.06.2020р Акціонерного товариства "Мелітопольський м'ясокмбінат", м.Мелітополь на дії Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) при виконання рішення суду по справі №905/445/17.
Відповідно до ухвали суду від 13.07.2020р. скаргу від 03.06.2020р Акціонерного товариства "Мелітопольський м'ясокмбінат", м.Мелітополь на дії Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) при виконання рішення суду по справі №905/445/17 задоволено:
- визнано неправомірними дії заступника начальника відділу Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Хаваліц С.В. в частині винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 28.05.2020р. у виконавчому провадженні №60886541;
- визнано недійсною постанову заступника начальника відділу Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Хаваліц С.В. про повернення виконавчого документа стягувачу від 28.05.2020р. у виконавчому провадженні №60886541;
- зобов'язано Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) вчинити виконавчі дії згідно вимог Закону України "Про виконавче провадження" направлені на примусове виконання наказу господарського суду Донецької області від 03.04.2017р. по справі №905/445/17;
- стягнуто з Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь Акціонерного товариства "Мелітопольський м'ясокомбінат" витрати на правничу допомогу в сумі 1800,00 грн.
22.09.2020р. на адресу господарського суду Донецької області надійшла скарга від 17.09.2020р. Акціонерного товариства "Мелітопольський м'ясокомбінат", м.Мелітополь на бездіяльність Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) при виконання рішення суду по справі №905/445/17.
Згідно з ухвалою суду від 05.10.2020р. скаргу від 17.09.2020р. Акціонерного товариства "Мелітопольський м'ясокомбінат", м.Мелітополь на бездіяльність Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) щодо виконання рішення суду по справі №905/445/17 задоволено:
- визнано неправомірною бездіяльність Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) щодо виконання наказу господарського суду Донецької області від 18.04.2017р. № 905/445/17, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій із урахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження".
19.01.2021р. на адресу господарського суду Донецької області надійшла скарга від 13.01.2021р. Акціонерного товариства "Мелітопольський м'ясокомбінат", м.Мелітополь на бездіяльність державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Воробйова Владислава Володимировича при виконання рішення суду по справі №905/445/17. Зокрема, скаржником заявлено про:
- визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Воробйова Владислава Володимировича щодо виконання наказу Господарського суду Донецької області від 18.04.2017р. № 905/445/17, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій із урахуванням норм Закону України «Про виконавче провадження»;
- стягнення з Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь Акціонерного товариства «Мелітопольський м'ясокомбінат» за рахунок бюджетних асигнувань Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції документально підтверджену суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.
Ухвалою від 20.01.2021р. повідомлено сторони та державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Воробйова Владислава Володимировича про розгляд скарги від 13.01.2021р. Акціонерного товариства Акціонерного товариства "Мелітопольський м'ясокомбінат", м.Мелітополь в судовому засіданні, що відбудеться 03.02.2021 року о 14:00 год.
В судове засідання 03.02.2021р. представники сторін, ДВС не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали скарги, оцінивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга та докази за своїм внутрішнім переконанням, з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд, на підставі приписів чинного законодавства, дійшов висновку про те, що скарга від 13.01.2021р. Приватного акціонерного товариства "Агропромислова компанія", м.Мелітополь на бездіяльність державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) щодо виконання рішення суду по справі №905/445/17 задоволенню не підлягає виходячи з наступного:
Відповідно до ст.129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно ч.2 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Савіцький проти України" (Заява №38773/05) від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.
За приписами статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" основними стадіями виконавчого провадження є: 1) відкриття виконавчого провадження; 2) підготовка до примусового виконання; 3) вжиття заходів примусового виконання рішення; 4) закінчення виконавчого провадження.
При цьому, за змістом статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами, звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника, вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні, заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем, інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Згідно із ч.1 п.1 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Зокрема, статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Як зазначено вище, предметом оскарження даної скарги у справі є бездіяльність Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) щодо виконання рішення суду по справі №905/445/17 після відновлення завершеного виконавчого провадження.
Зокрема, як вказує стягувач у скарзі, та згідно з даними автоматизованої системи виконавчого провадження, державний виконавець 31.07.2020р. звернувся до Міністерства внутрішніх справ України з запитом №84117611 щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів. У відповіді на запит від 31.07.2020р. встановлено, що в МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби. Крім того, 31.07.2020р. особа, бездіяльність якої оскаржується, звернулася до Державної фіскальної служби України з запитом №84117598 про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, а також рахунки, відкриті боржником - юридичною особою через свої відокремлені підрозділи. З відповіді на запит від 31.07.2020р. вбачається, що за боржником наявні наступні рахунки:№ НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 в філії Донецьке обласне управління AT «Ощадбанк», м.Краматорськ. За наслідками чергового визнання в судовому порядку неправомірною бездіяльності державного виконавця в частині виявлення майна та примусового звернення на нього стягнення, державний виконавець після 05.10.2020р. жодних дій пов'язаних з виконанням вищезазначеного рішення суду не проводив.
Таким чином, скаржник стверджує про те, що державний виконавець порушив строки щодо виявлення рахунків, рухомого та нерухомого майна боржника, як передбачено п.8 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з чим звернувся до суду із скаргою на його бездіяльність.
Щодо даної скарги стягувача суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений зокрема законом. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Положення норм національного процесуального закону кореспондуються зі ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, якою встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, були порушені, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Таким чином, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату у вигляді відповідного відшкодування.
Системний аналіз вищевикладених норм та офіційного тлумачення їх Конституційним судом свідчить про те, що дослідження факту наявності охоронюваного законом інтересу на момент звернення до суду з відповідним позовом повинно здійснюватися у взаємозв'язку з визначенням, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного інтересу тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного охоронюваного законом інтересу позивача, який, в свою чергу, не повинен суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
За змістом ст.339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Аналогічні положення закріплені в ст.74 Закону України «Про виконавче провадження».
Таким чином, звертаючись до господарського суду, стягувач як заінтересована сторона у виконавчому провадженні має вказати у скарзі в чому саме полягає бездіяльність, яка порушує його права, та у який спосіб належить здійснити судовий захист порушеного права.
Як вбачається з вищенаведених встановлених обставин, стягувач у виконавчому провадженні з виконання рішення суду по справі №905/445/17, неодноразово подаючи скарги на посадових осіб Державної виконавчої служби (дві з яких є майже ідентичними за своїм змістом), в якості мотивів неправомірності бездіяльності спирається на відсутність факту виконання судового рішення та відсутність систематичності у здійсненні виконавцем запитів, інших дій, направлених на виявлення грошових коштів та майна боржника.
При цьому, дані обставини вже досліджувалися судом під час розгляду попередньої скарги.
Одночасно, дана скарга не містить у собі нових аргументованих посилань та визначень, яким чином задоволення судом даної скарги та у якій спосіб вимоги скарги відновлять відповідне право стягувача, сприятимуть виконанню судового рішення. Зокрема, судом вже було встановлено, а скаржником наразі не заперечується той факт, що певний перелік заходів виконавчого провадження виконавцем було здійснено (у тому числі накладення арештів на все майно боржника, спрямованих на запобігання відчуження боржником свого майна, що фактично унеможливлює й відкривати нові рахунки в банківських установах, здійснювати реєстраційні дії нерухомого майна, тощо). Таким чином, подальше оскарження саме відсутності формального листування державного виконавця з відповідними органами на предмет наявності або відсутності матеріальних активів боржника не має наслідком реальне виконання судового рішення.
Крім цього, суд враховує, що правові приписи Закону України «Про виконавче провадження» передбачають принципи активної участі й самого стягувача у процедурі безпосереднього примусового виконання судових рішень. Так, згідно зі статтею 26 Закону у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, тощо.
Статтею 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб); збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою.
Натомість, представлені заявником матеріали скарги не містять будь-яких доказів виникнення нових обставин, які не були наявні під час розгляду попередньої скарги на бездіяльність виконавчої служби. Одночасно, доказів вчинення стягувачем дій, направлених на сприяння виконанню рішення (як то, звернення до виконавця з заявами, клопотаннями щодо ініціювання вчинення окремих виконавчих дій тощо), матеріали справи також не містять.
За таких обставин, враховуючи, що сам по собі факт систематичного визнання неправомірною бездіяльність посадової особи Державної виконавчої служби в судовому порядку не забезпечує ефективність судового захисту прав стягувача, а фактично має наслідком лише стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги від 13.01.2021р. Акціонерного товариства "Мелітопольський м'ясокомбінат", м.Мелітополь.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.123, 126, 234, 339-345 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити у задоволенні скарги від 13.01.2021р. Акціонерного товариства "Мелітопольський м'ясокомбінат", м.Мелітополь на бездіяльність державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Воробйова Владислава Володимировича щодо виконання рішення суду по справі №905/445/17.
Ухвалу підписано 03.02.2021р.
Згідно із ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Суддя Г.В. Левшина