21.01.2021 року м.Дніпро Справа № 904/1043/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,
суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.
секретар судового засідання Кандиба Н.В.
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області про результати розгляду заяви конкурсного кредитора про грошові вимоги до банкрута у справі про банкрутство від 01.09.2020 (суддя Мартинюк С.В.)
у справі №904/1043/20
за заявою Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м. Київ
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "КС ГРУПП", м. Дніпро
про визнання грошових вимог в загальному розмірі 636 008 452,63 грн.,-
22.02.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс СК Плюс", м. Дніпро звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "КС Групп", м. Дніпро.
Ухвалою господарського суду від 16.03.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "КС Групп", м. Дніпро (49041, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр-т Праці, буд. 2-Т, код ЄДРПОУ 36054349). Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс СК Плюс", м. Дніпро на суму 7 285 088, 33. В іншій частині грошові вимоги (4 593 835, 86 грн - штрафу) - залишено на розгляді суду. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію) згідно ст.41 Кодексу України з процедур банкрутства. Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів, призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "КС Групп", м. Дніпро (49041, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр-т Праці, буд. 2-Т, код ЄДРПОУ 36054349) арбітражного керуючого Чичву Олега Сергійовича (свідоцтво №815 від 17.04.2013, адреса для листування: 49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, 12, оф. 16). Призначено попереднє засідання суду на 12.05.2020 о 10:00 год..
17.03.2020 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі інтернет господарським судом Дніпропетровської області здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "КС Групп", м. Дніпро (49041, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр-т Праці, буд. 2-Т, код ЄДРПОУ 36054349), № 64671.
22.04.2020 до суду від Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" про визнання грошових вимог в загальному розмірі 636 008 452,63 грн. та судового збору у розмірі 4 204,00 грн..
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області про результати розгляду заяви конкурсного кредитора про грошові вимоги до банкрута у справі про банкрутство від 01.09.2020 визнано грошові вимоги АТ КБ "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КС ГРУПП" (49041, м. Дніпро, проспект Праці, б. 2Т, ідентифікаційний код 36054349) а саме - 4 204, 00 грн. (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 241 762,00 грн. - судовий збір по справах №904/1557/18 та №904/7198/17 - 4 черга задоволення вимог кредиторів; 26 666 768,76грн. - заборгованість за кредитом - 4 черга задоволення вимог кредиторів; 39782236,95 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом - 4 черга задоволення вимог кредиторів; 189 843 989,55 грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів - пеня; 2 588 523,41 грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів штраф.
Включено окремо вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» в розмірі: 30 960 000,00 грн., як забезпечені іпотекою для позачергового задоволення.
Включено окремо вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» в розмірі: 20 084 246,28 грн., як забезпечені заставою для позачергового задоволення.
Решту кредиторських вимог відхилено.
Не погодившись з даною ухвалою Акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" подано апеляційну скаргу, згідно якої останній просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області про результати розгляду заяви конкурсного кредитора про грошові вимоги до банкрута у справі про банкрутство від 01.09.2020 в частині відхилення грошових вимог Кредитора до боржника в розмірі 109 818 110,96 грн. (заборгованості за винагородою згідно з п.4.7 Кредитних договорів №2К109Г від 23.03.2011 та №2К123Г від 28.01.2014) і ухвалити в цій частині нове рішення, яким визнати грошові вимоги АТ КБ "ПриватБанк" з заборгованості за винагородою у розмірі 109 818 110,96 грн.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував обставини і не надав правову оцінку тому, що:
- грошові вимоги АТ КБ «Приватбанк» вже були розглянуті і визнані судом у судових рішеннях від 25.09.2017р. по справі № 904/7198/17 та від 31.07.2018р. по справі №904/1557/18;
- умови Кредитних Договорів щодо сплати винагороди за користування кредитом є цілком правомірними та відповідають нормам ст. 1048, 1054, 1056-1 ЦК України, а Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту не підлягають застосуванню до даних спірних правовідносин.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.10.2020 поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області про результати розгляду заяви конкурсного кредитора про грошові вимоги до банкрута у справі про банкрутство від 01.09.2020 у справі №904/1043/20, розгляд апеляційної скарги призначено у судове засідання з викликом сторін на 12.11.2020р. о 14 год. 30 хв..
04.11.2020 року до Центрального апеляційного господарського суду від ПрАТ «Фортуна» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.11.2020 розгляд апеляційної скарги відкладено в судове засідання на 03.12.2020 о 15:30 год..
25.11.2020 року до Центрального апеляційного господарського суду від ТОВ «КС Групп» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
02.12.2020 року до Центрального апеляційного господарського суду від ТОВ «Арт-Престіж» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
02.12.2020 року до Центрального апеляційного господарського суду від ТОВ «КУА «Фінансовий Капітал»» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
02.12.2020 року до Центрального апеляційного господарського суду від ТОВ «КС Групп» надійшли додаткові письмові пояснення до відзиву на апеляційну скаргу, в яких останній підтримав викладену раніше позицію щодо відсутності підстав для задоволення апеляційної скарги.
У судовому засіданні 03.12.2020 було оголошено перерву до 24.12.2020 на 15:50.
23.12.2020 року до Центрального апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Чичви О.С. надійшли пояснення на апеляційну скаргу, в яких останній проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити оскаржувану ухвалу без змін.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.12.2020 розгляд справи №904/1043/20 призначено в судове засідання на 21.01.2021р. о 16 год. 20 хв..
В судове засідання 21.01.2021р. з'явилися представники апелянта АТ «КБ «Приватбанк», боржника ТОВ «КС Групп», кредиторів ПрАТ «Фортуна», ТОВ "Альянс СК Плюс".
Арбітражний керуючий Чичва О.С. у судове засідання не з'явився, проте надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.
Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Враховуючи те, що суд не визнавав обов'язковою явку учасників справи, в тому числі арбітражного керуючого, з огляду на наявність в матеріалах справи процесуальних документів учасників справи, в яких останні висловили свою позицію щодо апеляційної скарги, серед яких є відзив та пояснення на апеляційну скаргу арбітражного керуючого Чичви О.С, та констатуючи достатність матеріалів для здійснення перегляду справи в апеляційному порядку, з метою дотримання процесуальних строків, встановлених ГПК України, колегія суддів вважає можливим розглянути апеляційну скаргу без участі арбітражного керуючого, а відтак відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник апелянта у судовому засіданні 21.01.2021 підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд оскаржувану ухвалу у відповідній частині скасувати та прийняти нове судове рішення, яким визнати грошові вимоги в розмірі 109 818 110,96 грн.. Представники боржника та присутніх кредиторів в свою чергу проти задоволення апеляційної скарги заперечували з підстав, викладених у поданих ними відзивах, просили суд оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні учасників справи, їх представників, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні у справі докази та перевіривши правильність висновків місцевого господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017р. №2147-VIII викладено Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції, яка набрала чинності 15.12.2017р..
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII (зі змінами, що набрав чинності 21.10.2019р.) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Частиною 4 Прикінцевих та перехідних положень встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства).
За положеннями ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (правонаступником якого є АТ КБ ПриватБанк), як Банком та ТОВ "КС ГРУПП", як Позичальником укладено кредитний договір № 2К109Г від 23.03.2011 (зі змінами й доповненнями), відповідно до п.п. А.1., А.2, 1.1., 2.1.2 якого (в редакції Договору про внесення змін від 04.06.2015р.) АТ КБ ПриватБанк за наявності вільних грошових коштів зобов'язався надати ТОВ "КС ГРУПП" кредит у вигляді відновлюваної кредитної лінії з лімітом 51 750 468,23 грн. на поповнення обігових коштів, не пізніше 5 днів з моменту надання ТОВ "КС ГРУПП" розрахункових документів на використання кредиту, в обмін на зобов'язання ТОВ "КС ГРУПП" щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим Договором терміни.
Згідно з п.п. 1.2., А.3. Кредитного договору (в редакції Договору про внесення змін від 04.06.2015р.) термін повернення кредиту - згідно з Графіком зменшення поточного ліміту (Додаток № 1 до Кредитного договору) - був визначений - 25.02.2017.
Відповідно до п.п. А.6., А.7., А.8., 4.1., 4.2., 4.3. Кредитного договору (в редакції Договору про внесення змін від 04.06.2015р.) за користування кредитом ТОВ "КС ГРУПП" зобов'язалося сплачувати проценти у розмірі 12,00 % річних, а у випадку порушення Позичальником будь-якого з грошових зобов'язань у розмірі 24,00 % річних; датою сплати процентів є 25 число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання цього Договору.
Згідно з п. А.12, 4.7. Кредитного договору (в редакції Договору про внесення змін від 25.07.2016 р.) Позичальник сплачує Банку винагороду за користування кредитом, розмір винагороди розраховується за формулою, наведеною у п. 4.7. цього Договору.
Згідно з п. 5.1. Кредитного договору (в редакції Договору про внесення змін від 04.06.2015р.) у випадку порушення Позичальником будь-якого із зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди Позичальник сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до п. 5.4. Кредитного договору (в редакції Договору про внесення змін від 04.06.2015р.) нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 15 років.
Згідно з п. 5.7. Кредитного договору (в редакції Договору про внесення змін від 04.06.2015р.) терміни позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені та штрафів за Кредитним договором встановлені сторонами тривалістю 15 років.
На виконання умов даного Кредитного договору АТ КБ ПриватБанк надав ТОВ "КС ГРУПП" кредит, що підтверджується доданими виписками за рахунками Кредитного договору, однак, ТОВ "КС ГРУПП" з 26.02.2017 порушило взяті на себе зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів за його користування згідно з Графіком зменшення поточного ліміту (Додаток № 1 до Кредитного договору), що підтверджується розрахунком заборгованості та виписками за рахунками, на яких обліковується заборгованість за Кредитним договором, у зв'язку з чим у Позичальника виникла перед Банком заборгованість з повернення кредиту, сплати процентів за його користування, а також було нараховано винагороду й пеню за Кредитним договором, - й за період з 26.02.2017 р. по 15.03.2020 р., заборгованість ТОВ "КС ГРУПП" перед АТ КБ ПриватБанк за Кредитним договором № 2К109Г від 23.03.2011 складає 280 926 867,20 грн.:
- 35 598 024,55 грн. - заборгованість за кредитом,
- 24 723 652,53 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом,
- 85 619 133,34 грн. - заборгованість за винагородою (п. 4.7. Кредитного договору),
- 134 986 056,78 грн. - пеня.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2017 р. по справі №904/7198/17 судом було стягнуто з ТОВ "КС ГРУПП" на користь АТ КБ ПриватБанк заборгованість станом на 14.06.2017 р.:
- 35 598 024,55 грн. - заборгованість за кредитом,
- 9 155 449,80 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;
- 12 038 499,43 грн. - пеня,
- 1 000,00 грн. - штраф (фіксована частина),
- 2 587 523,41 грн. - штраф (відсоток від суми встановленого к п. А.2 договору ліміту на цілі, відмінні від страхових платежів та платежів за реєстрацію предмета застави - на підставі п.5.8 договору),
- 106 626 620,40 грн. - винагорода (переоцінка по тілу кредиту на підставі п. 4.7 договору),
- 240 000,00 грн. - судовий збір по справі №904/7198/17.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2018 р. по справі № 904/1557/18 було зобов'язано ТОВ "КС ГРУПП" в особі ліквідаційної комісії визнати кредиторські вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу - із заборгованості за Кредитним договором №2К109Г від 23.03.2011р., яка утворилася станом на 28.11.2017р. в сумі 188 007 625,01 грн., в т.ч.:
- 35 598 024,55 грн. - заборгованість за тілом кредиту,
- 13 118 696,53 грн. - заборгованість за процентами,
- 106 626 621,39 грн. - заборгованість за винагородою (згідно п. 4.7),
- 30 075 759,13 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань,
- 2 588 523,41 грн. - штраф згідно п. 5.8 договору,
а також стягнуто судовий збір у сумі 1 762,00 грн.
Відповідно до п. А.5. Кредитного договору № 2К109Г від 23.03.2011 р. (в редакції Договору про внесення змін від 04.06.2015р.) зобов'язання Позичальника забезпечуються, зокрема, Договором іпотеки № 2К109Г/2Т034Г від 14.01.2014.
Згідно з п. 1 даного Договору іпотеки № 2К109Г/2Т034Г від 14.01.2014 р., укладеного між ТОВ "КС ГРУПП" як Іпотекодавцем-1, ТОВ Терем, як Іпотекодавцем-2, та ПАТ КБ ПриватБанк (правонаступником якого є АТ КБ ПриватБанк), як Іпотекодержателем, - предметом цього договору є надання в іпотеку майна, зазначеного в п. 7 цього Договору, в забезпечення виконання зобов'язань Іпотекодавцем-1 та Іпотекодавцем-2 перед Іпотекодержателем, в силу чого Іпотекодержатель має право в разі невиконання Іпотекодавцями зобов'язань, забезпечених іпотекою, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами Іпотекодавців.
Відповідно до п. 2 Договору іпотеки (в редакції Договору про внесення змін № 1 від 19.06.2015 р.) за цим договором іпотекою забезпечується виконання зобов'язань Іпотекодавців, що випливають, зокрема, з Кредитного договору ТОВ "КС ГРУПП"№ 2К109Г від 23.03.2011 р. з повернення кредиту, сплати процентів, винагороди за користування кредитом, сплати пені тощо.
Згідно з п. 7 Договору іпотеки предметом іпотеки за даним договором є -
- об'єкт нерухомого майна: будівлі військового містечка №84, опис об'єкта: будівлі військового містечка №84, складаються з: літери А-2 - будинок офіцерів, цегла, А1} -3 - прибудова, цегла, А2}-3 - прибудова, цегла, А3} -1 - прибудова, шл. бл., А4} -1- прибудова, шл. бл., під. А-2 - підвал, загальною площею 3380, 9 кв.м., а1} - ганок, а2} - вхід в підвал, а3} - вхід в підвал, а4} - ганок, а5} - приямок, а6} - приямок, а7} - ганок, Г -1 - будівля службових приміщень, цегла, загальною площею 39,3 кв.м., Г1} - 2 прибудова, цегла, загальною площею 16,9 кв.м., г - ганок, Д- навіс, No1-3, І-споруди, розташовані за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Леніна, буд. 3, що належать Іпотекодавцю ТОВ "КС ГРУПП" на праві спільної часткової власності, частка 90/100.
Відповідно до п. 12 Договору іпотеки сторони визначили, що загальна вартість Предмету іпотеки складає суму 34 400 000,00 грн. (тобто частка 90/100 складає - 30960000,00 грн.).
Загальний розмір нарахованих кредитором грошових вимог АТ КБ ПриватБанк за Кредитним договором №2К109Г від 23.03.2011 р. становить 283 757 152,61 грн.:
- 35 598 024,55 грн. - заборгованість за кредитом,
- 24 723 652,53 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом,
- 85 619 133,34 грн. - заборгованість за винагородою (п. 4.7. Кредитного договору),
- 134 986 056,78 грн. - пеня,
- 2 588 523,41 грн. - штраф (п. 5.8 Кредитного договору - 2 587 523,41 грн.+1 000,00 грн. = 2 588 523,41 грн.),
- 240 000,00 грн. - судовий збір по справі №904/7198/17,
- 1 762,00 грн. - судовий збір по справі №904/1557/18,
Між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (правонаступником якого є АТ КБ ПриватБанк), як Банком та ТОВ "КС ГРУПП", як Позичальником укладено кредитний договір №2К123Г від 28.01.2014 (зі змінами й доповненнями), - відповідно до п.п. А.1., А.2, 1.1., 2.1.2 якого (в редакції Договорів про внесення змін від 30.12.2015р., від 12.03.2016 р.) АТ КБ ПриватБанк за наявності вільних грошових коштів зобов'язався надати ТОВ "КС ГРУПП" кредит у вигляді відновлюваної кредитної лінії з лімітом 24 040 357,83 грн. на поповнення обігових коштів, не пізніше 5 днів з моменту надання ТОВ "КС ГРУПП" розрахункових документів на використання кредиту, в обмін на зобов'язання ТОВ "КС ГРУПП" щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим Договором терміни.
Згідно з п.п. 1.2., А.3. Кредитного договору (в редакції Договорів про внесення змін від 30.12.2015р., від 12.03.2016 р.) термін повернення кредиту - згідно з Графіком зменшення поточного ліміту (Додаток № 1 до Кредитного договору) - був визначений - 21.03.2017 р..
Відповідно до п.п. А.6., А.7., А.8., 4.1., 4.2., 4.3. Кредитного договору (в редакції Договорів про внесення змін від 30.12.2015р., від 12.03.2016 р.) за користування кредитом ТОВ "КС ГРУПП" зобов'язалося сплачувати проценти у розмірі 12,00 % річних, а у випадку порушення Позичальником будь-якого з грошових зобов'язань у розмірі 24,00 % річних.
Згідно з п. А.12, 4.7. Кредитного договору (в редакції Договорів про внесення змін від 30.12.2015р., від 25.07.2016 р.) Позичальник сплачує Банку винагороду за користування кредитом, розмір винагороди розраховується за формулою, наведеною у п. 4.7. цього Договору.
Згідно з п. 5.1. Кредитного договору (в редакції Договору про внесення змін від від 30.12.2015р.) у випадку порушення Позичальником будь-якого із зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди Позичальник сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до п. 5.4. Кредитного договору (в редакції Договору про внесення змін від 30.12..2015р.) нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 15 років.
Згідно з п. 5.7. Кредитного договору (в редакції Договору про внесення змін від 30.12.2015р.) терміни позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені та штрафів за Кредитним договором встановлені сторонами тривалістю 15 років.
На виконання умов даного Кредитного договору АТ КБ ПриватБанк надав ТОВ "КС ГРУПП" кредит, що підтверджується доданими виписками за рахунками Кредитного договору, однак, ТОВ "КС ГРУПП" з 22.03.2017 р. порушило взяті на себе зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів за його користування згідно з Графіком зменшення поточного ліміту (Додаток № 1 до Кредитного договору), що підтверджується розрахунком заборгованості та виписками за рахунками, на яких обліковується заборгованість за Кредитним договором, у зв'язку з чим у Позичальника виникла перед Банком заборгованість з повернення кредиту, сплати процентів за його користування, а також було нараховано винагороду й пеню за Кредитним договором, - й за період з 22.03.2017 р. по 15.03.2020 р. (дату, що передує даті відкриття справи про банкрутство) нарахована кредитором заборгованість ТОВ "КС ГРУПП" перед АТ КБ ПриватБанк за Кредитним договором №2К123Г від 28.01.2014 р. складає 116 144 239,02 грн.:
- 22 028 744,21 грн. - заборгованість за кредитом,
- 15 058 584,42 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом,
- 24 198 977,62 грн. - заборгованість за винагородою (п. 4.7. Кредитного договору),
- 54 857 932,77 грн. - пеня.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2018р. по справі № 904/1557/18 було, зокрема, зобов'язано ТОВ "КС ГРУПП" в особі ліквідаційної комісії визнати кредиторські вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу - із заборгованості за Кредитним договором №2К123Г від 28.01.2014 р., яка утворилася станом на 06.11.2017 р. в сумі 62 252 043,45 грн., в т.ч.:
- 22 028 744,21 грн. - заборгованість за тілом кредиту,
- 7 554 125,56 грн. - заборгованість за процентами,
- 24 198 977,62 грн. - заборгованість за винагородою (згідно з п. 4.7),
- 8 470 196,06 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань,
АТ КБ «ПриватБанк» також є забезпеченим кредитором ТОВ "КС ГРУПП" на підставі Договору застави інвестиційних сертифікатів № ДЗ 7-2Н006Г від 14.03.2016 р., укладеного між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (правонаступником якого є АТ КБ ПриватБанк), як Заставодержателем та ТОВ "КС ГРУПП", як Заставодавцем.
Згідно з п. 1 даного Договору застави предметом цього договору є надання ТОВ "КС ГРУПП" в заставу інвестиційних сертифікатів, опис яких зазначений в п.6 цього договору, в забезпечення виконання зобов'язань Товариством з обмеженою відповідальністю «Нікабудсервіс» (юридична адреса якого: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 32, код в ЄДРПОУ 34052245) перед АТ КБ «ПриватБанк», в силу чого Заставодержатель має вищий пріоритет (переважне право) у випадку невиконання Позичальником зобов'язань, забезпечених заставою, та (або) невиконання Заставодавцем зобов'язань за цим договором, одержати задоволення за рахунок інвестиційних сертифікатів, переважно перед іншими кредиторами Позичальника та (або) Заставодавця.
Відповідно до п. 2 Договору застави за цим договором заставою забезпечується виконання зобов'язань ТОВ Нікабудсервіс, що випливають з Договору №2Н006Г від 25.04.2014 року з: повернення кредиту, сплати процентів за використання кредиту, сплати винагороди, сплати пені, сплати штрафу.
Згідно з п. 6 Договору застави в забезпечення виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором, та Заставодавцем зобов'язань за цим договором Заставодавець надав в заставу інвестиційні сертифікати ПВІФ «Соборний» ТОВ «КУА «ФІНАНСОВИЙ КАПІТАЛ», що належать Заставодавцю на праві власності, що підтверджується випискою про стан рахунку в цінних паперах на 02.03.2016 року вих. №1.12.0.0 1/2-1467 від 02.03.2016 року, наданої Заставодержателем (ліцензія серія АЕ №263148 від 12.06.2013 року), що є Зберігачем інвестиційних сертифікатів.
Обтяження майна боржника заставою зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, в якому визначено розмір основного зобов'язання 236 107 034,00 грн.
Таким чином, загальний розмір заявлених грошових вимог Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до боржника склав 636 008 452,63 грн. та судового збору у розмірі 4 204,00 грн..
Відхиляючи грошові вимоги на суму 109 818 110,96 грн., суд першої інстанції дійшов висновків про те, що пункти 4.7 кредитних договорів №2К109Г та №2К123Г не відповідають вимогам закону та загальним засадам цивільного законодавства, а відтак грошові вимоги в частині сум заборгованості за винагородою в зазначеному розмірі не підлягають визнанню.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками місцевого господарського суду та зазначає наступне з приводу доводів апеляційної скарги.
Згідно ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Як передбачено ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. У разі необхідності господарський суд може оголосити перерву в попередньому засіданні. За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу.
Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.
Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу.
Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.
Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).
Виходячи з вимог ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений саме на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
При цьому, заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги.
Під час розгляду заявлених грошових вимог, суд користується правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом.
Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.
Предметом розгляду, в даному випадку, є заява АТ КБ "ПриватБанк" з кредиторськими вимогами до боржника ТОВ "КС ГРУПП".
Судом першої інстанції встановлено, що грошові вимоги АТ КБ "ПриватБанк" до боржника за Кредитними договорами: №2К109Г та №2К123Г, складаються із заборгованості за кредитом, заборгованості по процентам за користування кредитом, заборгованості з винагороди (п. А. 12, 4.7 Кредитних договорів), штрафних санкцій: пені, штрафу та сум судового збору, загалом на 636 008 452,63 грн..
Апелянт оскаржує ухвалу господарського суду Дніпропетровської області про результати розгляду заяви конкурсного кредитора про грошові вимоги до банкрута у справі про банкрутство від 01.09.2020 року у справі №904/1043/20 лише в частині відмови у визнанні грошових вимог Кредитора до боржника в розмірі 109 818 110,96 грн. (заборгованості за винагородою згідно з п.4.7 Кредитних договорів №2К109Г від 23.03.2011 та №2К123Г від 28.01.2014) та просить суд її скасувати в цій частині та ухвалити нове рішення, яким визнати грошові вимоги АТ КБ "ПриватБанк" з заборгованості за винагородою у розмірі 109 818 110,96 грн..
В силу приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Так, за твердженнями апелянта, суми заборгованості за Кредитним договором № 2К109Г від 23.03.2011, присуджені до стягнення з боржника ТОВ "КС ГРУПП" рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2017 по справі № 904/7198/17, та суми заборгованості за Кредитними договорами № 2К109Г від 23.03.2011 та №2К123Г від 28.01.2014, які рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2018 по справі № 904/1557/18 боржника було зобов'язано визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу є безспірними та обов'язковими для визнання по даній справі про банкрутство, в зв'язку з преюдиційністю зазначених рішень суду.
Апеляційний суд зазначає, що преюдиціальність - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акту, який вступив в законну силу.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Водночас, Верховний Суд у постанові від 18.12.2019р. у справі № 761/29966/16-ц зробив наступний правовий висновок що преюдиція при встановленні фактів судовим рішенням у іншій справі має місце лише тоді, коли в у ній брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.
Згідно ч. 5 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Отже, законодавство визнає преюдиційними тільки фактичні обставини справи (факти), установлені судом в результаті оцінки доказів, що знайшли відображення в тексті судового рішення. Преюдиційне значення можуть мати лише факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які зазначені в резолютивній частині рішення. Тому не мають преюдиційного значення правова кваліфікація встановлених судом обставин, оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, мотиви судового рішення.
Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: обставина встановлена судовим рішенням; судове рішення набрало законної сили; у справі беруть участь ті ж самі особи, які брали участь у попередній справі.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.02.2020 по справі №904/8484/16 та по справі №904/7905/16 від 03.03.2020.
Крім того, за приписами ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Апеляційний суд зауважує, що у справі № 904/7198/17 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до товариства з обмеженою відповідальністю «КС Групп» було стягнуто на користь позивача: 35 598 024,55 грн. - заборгованості за кредитом, 9 155 449,80 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом; 12 038 499,43 грн. - пені, 1 000,00 грн. - штрафу (фіксована частина), 2 587 523,41 грн. - штрафу (відсоток від суми встановленого к п. А.2 договору ліміту на цілі, відмінні від страхових платежів та платежів за реєстрацію предмета застави - на підставі п.5.8 договору), 106 626 620,40 грн. - винагороди (переоцінка по тілу кредиту на підставі п. 4.7 договору), 240 000,00 грн. - судового збору.
Предметом розгляду у справі №904/1557/18 було зобов'язання ТОВ "КС ГРУПП" в особі ліквідаційної комісії визнати кредиторські вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу:
- із заборгованості за Кредитним договором №2К109Г від 23.03.2011р., яка утворилася станом на 28.11.2017р. в сумі 188 007 625,01 грн., в т.ч.: 35 598 024,55 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 13 118 696,53 грн. - заборгованість за процентами, 106 626 621,39 грн. - заборгованість за винагородою (згідно п. 4.7), 30 075 759,13 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань, 2 588 523,41 грн. - штраф згідно п. 5.8 договору;
- із заборгованості за Кредитним договором №2К123Г від 28.01.2014 р., яка утворилася станом на 06.11.2017 р. в сумі 62 252 043,45 грн., в т.ч.: 22 028 744,21 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 7 554 125,56 грн. - заборгованість за процентами, 24 198 977,62 грн. заборгованість за винагородою (згідно з п. 4.7), 8 470 196,06 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань.
При розгляді справ №904/7198/17 та №904/1557/18 кредитор ПрАТ "Фортуна" та арбітражний керуючий Чичва О.С., які заперечують проти визнання грошових вимог в розмірі, визначеному кредитором за вищезазначеними рішеннями, участі не брали.
Крім того, у справі №904/1557/18 предметом розгляду була бездіяльність голови ліквідаційної комісії ТОВ «КС Групп» щодо включення вимог Банку до проміжного ліквідаційного балансу, а саме рішення мало зобов'язальний характер та стосувалося голови ліквідаційної комісії ТОВ «КС Групп», а не стягнення заборгованості з підприємства.
В свою чергу, у справі №904/7198/17 судом не надавалася оцінка дійсності Кредитного договору №2К109Г від 23.03.2011р. та його умов, в той час, як рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2020 у справі № 904/1043/20 (904/2649/20) було визнано недійсним пункт А. 12 кредитного договору № 2К109Г від 23.03.2011 у редакції додаткової угоди від 04 червня 2015 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «КС ГРУПП» та Акціонерним Товариством Комерційний Банк ПРИВАТБАНК; визнано недійсним пункт 4.7. кредитного договору № 2К109Г від 23.03.2011 у редакції додаткової угоди від 04 червня 2015 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «КС ГРУПП» та Акціонерним Товариством Комерційний Банк ПРИВАТБАНК. Саме на підставі вказаних умов Кредитного Договору і здійснювалося нарахування Банком винагороди за користування кредитом, яка, в тому числі, була предметом стягнення у справі №904/7198/17.
Дане рішення залишено без змін Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.01.2021р..
За таких умов, посилання скаржника АТ КБ "ПриватБанк" на преюдиційність обставин, встановлених рішеннями Господарського суду Дніпропетровської області у справах №904/7198/17 та №904/1557/15 є помилковими.
З приводу доводів апелянта про те, що умови Кредитних Договорів щодо сплати винагороди за користування кредитом є цілком правомірними та відповідають нормам ст. 1048, 1054, 1056-1 ЦК України, а Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту не підлягають застосуванню до даних спірних правовідносин., то колегія суддів вважає їх безпідставними та такими, що грунтуються на довільному та вибірковому тлумаченні норм законодавства.
Відповідно до п 4.7. Позичальник сплачує Банку винагороду за користування кредитом у розмірі, згідно формули. Винагорода за користування кредитом розраховується на дату передбачену п. 1.2. цього договору для остаточного повернення кредитних коштів у день дострокового повного виконання зобов'язань за цим Договором або у день повного фактичного виконання зобов'язань. Сума винагороди за користування кредитом сплачується понад суму процентів, що належить до сплати згідно з цим Договором у строк, встановлений у п.1.2. цього Договору або у день повного погашення.
Відповідно до пункту 3.1. Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 № 168 (які діяли на момент укладення Кредитного договору та підписання додаткових угод до нього), банки зобов'язані в кредитному договорі або в додатку до нього надавати детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача, зазначаючи при цьому значення процентної ставки та порядок обчислення процентних доходів відповідно до вибраного банком методу згідно з вимогами нормативно-правових актів Національного банку України.
На банки покладається також обов'язок зазначати в кредитному договорі сукупну вартість кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг та інших фінансових зобов'язань споживача, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і погашенням кредиту, а також зазначити її в процентному значенні та в грошовому виразі у валюті платежу за кредитним договором, у вигляді реальної процентної ставки, яка точно дисконтує всі майбутні грошові платежі споживача за кредитом до чистої суми виданого кредиту (пункт 3.3. Правил).
Так, винагорода ж банку за надані послуги має компенсаційний характер і її призначення полягає у тому, щоб покрити витрати банку, понесені ним у зв'язку з наданням кредиту. Це є безперечно дохід банку від проведення своєї банківської діяльності і поняття винагороди банку відсутнє у договірному законодавстві, внаслідок чого правова природа такої винагороди залежить від індивідуальної правової регламентації кожного банку.
Отже, винагорода за користування кредитом за формулою, яка міститься в кредитному договорі та залежить від коефіцієнта зміни курсу гривні до долара США, не відповідає вимогам змінюваної процентної ставки. Крім того, зазначена в договорі формула має значну кількість змінних величин, з яких не можливо визначити точну суму або відсоток, які мають бути в подальшому сплачені та фактичну кінцеву сукупну вартість кредиту. Формула нарахування винагороди, також, не визначає максимальний розмір збільшення процентної ставки, що не відповідає ч. 6 ст. 1056-1 ЦК України.
Відповідно до п. 3 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" фінансовий кредит - кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент.
Відповідно до ч. 8 ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду по своїх операціях. Тобто оплатне надання послуги щодо надання кредитних ресурсів не належить до предмету кредитного договору.
Відповідно до п. А.12 кредитних договорів № 2К123Г від 28.01.2014 року визначено, що позичальник сплачує банку винагороду за користування кредитом в розмірі, що визначається відповідною формулою, тобто свідчить про те, що кредитним договором не визначено, за які саме послуги банку встановлена спірна винагорода. Натомість, кредитними договорами визначено, що саме за користування кредитом позичальник сплачує річні відсотки по фіксованій ставці.
Таким чином, умовами кредитних договорів фактично визначено додаткову плату, що створило ситуацію подвійної оплати за користування кредитом.
Пунктом 6 частини 1 статті 3 ЦК України визначено, що основними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Цей принцип є своєрідною межею здійснення учасниками цивільних правовідносин своїх прав і виконання обов'язків, яка відділяє дозволену поведінку від недозволеної, справедливі, добросовісні і розумні дії від вчинків, які не відповідають цим критеріям.
Даний принцип віднайшов своє відображення у положеннях Цивільного кодексу України, які врегульовують правовідносини сторін, пов'язані з укладенням правочину.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно частини першої статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Тобто, принцип свободи договору не є безумовним, межі дії цього принципу визначаються критеріями справедливості, добросовісності, пропорційності, розумності, а погоджені сторонами умови договору повинні відповідати не лише вимогам цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а й засадам справедливості, добросовісності, розумності як складової елемента загального конституційного принципу верховенства права.
У цьому контексті варто зазначити, що принцип справедливості, добросовісності і розумності обмежує дію принципу свободи договору. Учасники цивільних правовідносин можуть, зокрема укладати договори і на свій розсуд визначати їх умови, але з урахуванням прав і інтересів контрагентів.
У своєму рішенні Конституційний Суд України від 10.11.2011 № 15-рп/2011 у справі №1-26/2011 зазначає, що держава, встановлюючи законами України засади створення і функціонування грошового та кредитного ринків (пункт 1 частини 2 статті 92 Конституції України), має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і охоронюваними законом правами та інтересами споживачів їх кредитних послуг.
У постанові від 10.10.2012 у справі №6-110цс12 Верховний Суд України виклав свою правову позицію про те, що свобода договору, передбачена статтями 6, 627 ЦК України, яка полягає у праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, при виборі контрагентів та при погодженні умов договору, не є безмежною.
Отже, закріплений Цивільним кодексом України принцип свободи договору має співвідноситися із принципами справедливості, добросовісності та розумності.
Згідно правової позиції Верховного Суду України від 16.11.2016 у справі № 6-1746цс16 та Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.07.2018 у справі № 910/11436/16, від 10.10.2019 у справі № 904/8902/17, нарахування винагороди (комісії) за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок боржника є незаконною.
Отже, положення кредитних договорів, які встановлюють обов'язок боржника сплачувати винагороду за користування кредитом, суперечать положенням ч. 1 ст. ст. 1048, 1054, 1056-1 ЦК України та принципам справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства та є несправедливими умовами договору.
Колегія суддів звертає увагу, що розмір винагороди за користування кредитами по Кредитних договорах № 2К109Г від 23.03.2011 та № 2К123Г від 28.01.2014 року становить 109 818 110,96 грн., що майже у двічі перевищує суми отриманих кредитів за вказаними договорами, яка складає 57 626 768,76 грн..
Крім того, частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.03.2018 у справі 916/4644/15, обов'язок доведення кредиторських вимог одночасно з поданням відповідних документів, що їх підтверджують, покладено саме на кредитора.
Тягар доведення наявності вимог до боржника належними, достатніми та допустимими доказами покладається на кредитора (правова позиція Верховного Суду, наведена в постанові від 23.04.2019 у справі № 910/21939/15).
На стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (правові висновки, зроблені Верховним Судом у постановах від 23.04.2019 у справі № 910/21939/15 та від 11.07.2019 у справі №904/2394/18).
Колегія суддів зазначає, що Банком під час розрахунків застосовано арифметичні знаки та символи попередньої редакції формули, що була вказана в п. 4.7. Кредитних договорів № 2К109Г від 23.03.2011 та № 2К123Г від 28.01.2014 року, а не в редакції, що діяла у період, за який здійснені відповідні нарахування, згідно змін, внесених на підставі Додаткових угод, що змінює алгоритм нарахування винагороди та суперечить формулі, погодженій Сторонами.
Разом з тим, апеляційним судом також враховується, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2020 у справі № 904/1043/20 (904/2649/20) було визнано недійсним пункт А. 12 кредитного договору № 2К109Г від 23.03.2011 у редакції додаткової угоди від 04 червня 2015 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «КС ГРУПП» та Акціонерним Товариством Комерційний Банк ПРИВАТБАНК; визнано недійсним пункт 4.7. кредитного договору № 2К109Г від 23.03.2011 у редакції додаткової угоди від 04 червня 2015 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «КС ГРУПП» та Акціонерним Товариством Комерційний Банк ПРИВАТБАНК.
В свою чергу, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2020 у справі № 904/1043/20 (904/2648/20) визнано недійсним пункт А. 12 кредитного договору № 2К123Г від 28.01.2014 року у редакції додаткової угоди від 30 грудня 2015 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «КС ГРУПП» та Акціонерним Товариством Комерційний Банк ПРИВАТБАНК; визнано недійсним пункт 4.7. кредитного договору № 2К123Г від 28.01.2014 року у редакції додаткової угоди від 30 грудня 2015 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «КС ГРУПП» та Акціонерним Товариством Комерційний Банк ПРИВАТБАНК.
Вказані судові рішення залишені без змін Постановами Центрального апеляційного господарського суду від 21.01.2021р., а отже є такими, що набрали законної сили.
З огляду на викладене, скаржником не доведено належними та допустимими доказами заявлені ним грошові вимоги до Боржника у розмірі 109 818 110,96 грн..
Таким чином, аргументи, викладені Банком в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.
Враховуючи у даному випадку сукупність встановлених вище обставин, підтверджених відповідними доказами, наявними в матеріалах справи, з огляду на положення ст.ст.74-80, 86 ГПК України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність обгрунтованих підстав для відмови АТ КБ "ПриватБанк" у визнанні його грошових вимог в частині нарахованої винагороди за користування кредитом.
Порушень або неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи (розгляду заяви), апеляційним судом під час перегляду справи в апеляційному порядку не встановлено.
З урахуванням фактичних обставин справи та норм чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвали, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування ухвали господарського суду Дніпропетровської області про результати розгляду заяви конкурсного кредитора про грошові вимоги до банкрута у справі про банкрутство від 01.09.2020 року у справі №904/1043/20 в оскаржуваній частині.
Оскільки ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2020 року у справі №904/1043/20 в частині визнання грошових вимог АТ КБ "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КС ГРУПП" (49041, м. Дніпро, проспект Праці, б. 2Т, ідентифікаційний код 36054349) учасниками справи не оскаржується, апеляційний господарський суд не перевіряє законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в цій частині.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 269, 270, 275-279, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області про результати розгляду заяви конкурсного кредитора про грошові вимоги до банкрута у справі про банкрутство від 01.09.2020 року у справі №904/1043/20 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області про результати розгляду заяви конкурсного кредитора про грошові вимоги до банкрута у справі про банкрутство від 01.09.2020 року у справі №904/1043/20 залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за Акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 03.02.2021
Головуючий суддя В.Ф. Мороз
Суддя Л.А. Коваль
Суддя А.Є. Чередко