Справа № 2-208/10
14 травня 2010 року. Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Ритова В.І.
при секретарі Бережній О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Царичанська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2, третя особа: Царичанська державна нотаріальна контора, і просить визнати за нею, як спадкоємцем за законом, право власності на земельну ділянку площею 2,7 гектарів, розташовану на території Могилівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, яка належала померлій матері ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності серії 1-ДП № 067072.
На обгрунтування позовних вимог вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року мати померла і після її смерті залишилась спадщина: зазначена вище земельна ділянка та житловий будинок з господарськими спорудами на приватизованій земельній ділянці, площею 0,25 га. Спадкоємцями являються вона та онук померлої ОСОБА_2 - відповідач в справі.
20.03.2009 року державний нотаріус видала їй свідоцтво про право власності на спадщину за законом на житловий будинок та господарські споруди і на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку. На земельну ж ділянку свідоцтво не було видано з тих підстав, що неможливо було встановити, що саме матері належала земля, оскільки в Державному акті малося виправлення в даті реєстрації акту. Земля належала дійсно матері, що підтверджується тим, що сам акт видано на ім'я матері, в технічній документації зі складання державних актів на право приватної власності на земельні частки (паї) громадянам на території Могилівської сільської ради за рахунок колишнього КСП „Прогрес” в списку власників вказано прізвище „ОСОБА_3”, із записів в трудовій книжці також видно, що ОСОБА_3 з 1956 року по 1994 рік була членом колгоспу, іншого місця роботи не мала і відповідно мала право на земельну частку (пай) при розпаюванні земель. Той факт, що реєстрацію Державного акту вчинено 23 квітня 2003 року, підтверджується довідкою Царичанського відділу Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства „Центр державного земельного кадастру”.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, в заяві просить справу розглядати у його відсутності, позовні вимоги визнав.
Третя особа в судове засідання не з'явився, з нотаріальної контори надійшла заява з проханням справу розглядати без нотаріуса, не заперечує проти задоволення позовних вимог.
Вислухавши сторони, перевіривши справу, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Оскільки відповідач позовні вимоги визнав повністю, усі обставини, викладені у позовній заяві, на думку суду, не підлягають доказуванню і суд за наявності для того законних підстав може ухвалити рішення про задоволення позову.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
З витребуваної судом спадкової справи вбачається, що ОСОБА_2, який являється відповідачем у справі, відмовляється від спадщини, що залишилася після смерті бабусі ОСОБА_3, на користь ОСОБА_1 - позивачки у справі.
З трудової книжки колгоспника вбачається, що ОСОБА_3 була членом колгоспу „Прогрес” з 1956 року по 1994 рік (а. с. 8-9), згідно свідоцтва про право на спадщину, за ОСОБА_1 визнано право на спадщину за законом в частині домоволодіння (а. с. 15), згідно довідки про обмеження та обтяження на земельну ділянку за ОСОБА_3 у базі даних автоматизованої системи Державного земельного кадастру Дніпропетровської області зареєстрована земельна ділянка площею 2.? Га. на території Могилівської сільської ради і запис зроблено 23 квітня 2003 року (а. с. 20).
За вказаних обставин суд вважає, що у Державному акті просто зроблено не виправлення, а наведення першої букви „К” в слові „квітня”, у суду немає сумніву щодо власника земельної ділянки, а тому суд приходить до висновку, що за ОСОБА_1, як спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_3, необхідно визнати право власності на зазначену вище земельну ділянку.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Царичанська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, як спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_3, право власності на земельну частку (пай № 740) площею 2,7 гектарів, розташовану на території Могилівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з подачею апеляції через районний суд або шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження рішення з послідуючою подачею протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення апеляційної скарги через районний суд.
Головуючий В.І.Ритов.