Справа № 1-67/10
20 травня 2010 року Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Ритова В.І.
при секретарі Бережній О.В.
з участю прокурора Шило С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Царичанка Дніпропетровської області кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Олександрівка Ширяєвського району Одеської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 тимчасово проживає в АДРЕСА_2 раніше неодноразово судимого:
вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 7 грудня 2000 року за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140, 46-1 КК України 1960 року до 3 років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки,
вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 6 серпня 2001 року за ч. 3 ст. 185, 71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі,
вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 28 жовтня 2002 року за ст. ст. 15 ч. 3, 185, 71, 75 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки,
вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 21 лютого 2003 року за ч. 1 ст. 309, 71 КК України до 3 років 9 місяців позбавлення волі,
вироком Кобеляцького районного суду Полтавської області від 23 серпня 2007 року за ч. 3 ст. 185, 75, 76 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки
за ч. 3 ст. 185 КК України,
19 лютого 2010 року, близько 02 години ночі, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою викрадення чужого майна вирішив піти до приміщення адмінбудинку товариства з обмеженою відповідальністю „Шевченко”, розташованого по вул.. Шевченко, 12 в с. Рудка Царичанського району Дніпропетровської області.
Прибувши на місце, ОСОБА_1 шляхом відкривання кватирки у вікні проник до приміщення вказаної адміністративної будівлі, де, втілюючи свої злочинні наміри в життя, повторно таємно викрав гроші в сумі 300 грн. та гаманець вартістю 15 грн., належні гр.. ОСОБА_2, завдавши останній матеріальної шкоди на загальну суму 315 грн.
Підсудний ОСОБА_1 вину у скоєному злочині визнав повністю і показав, що 18 лютого 2010 року, приблизно о 23 годині, вийшов у нетверезім стані погуляти. Згадав, що працював у ТОВ „Шевченко” і був у приміщенні адміністративної будівлі товариства, подумав, що там можуть бути гроші і вирішив проникнути в будівлю з метою крадіжки грошей. Про те, чиї це будуть гроші, не думав. Через кватирку у вікні проник до приміщення і почав ходити по кабінетах та шукати гроші. В одному кабінеті в шухляді столу знайшов два гаманця з грошима, переклав гроші в один гаманець і викрав гроші, яких було 300 грн., разом з гаманцем. Через кватирку покинув приміщення товариства. Гроші використав на продукти харчування, пиво, цигарки. Кається, просить суворо не карати, врахувати те, що 6 лютого 2010 року закінчився іспитовий строк. Не заперечує проти відшкодування шкоди.
Вина підсудного ОСОБА_1 у скоєній крадіжці повністю підтверджується показами потерпілої, свідка, зібраними по справі доказами.
Потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що працює бухгалтером в товаристві з обмеженою відповідальністю Шевченко в с. Рудка Царичанського району. 19 лютого 2010 року їй повідомив кочегар адміністративної будівлі ТОВ Шевченко, що її кабінет відкритий і порушена обстановка. Прийшла на роботу і виявила пропажу гаманця чорного кольору, який розкривається як книжка, прошитий, вартістю 15 грн. та не стало грошей в сумі 300 грн. купюрами по 100 грн. Шкоду їй не відшкодовано, просить стягнути з підсудного завдану їй матеріальну шкоду.
Свідок ОСОБА_3 пояснила, що працює продавцем магазину в с. Рудка Царичанського району. 19 лютого 2010 року до магазину зайшов ОСОБА_1, дістав гаманець чорного кольору, прошитий і придбав у неї продукти харчування. Розплачувався грошима купюрами по 100 грн. Була трішки здивована наявністю у нього таких грошей, але де він їх узяв, вона не знає.
- заявою директора ТОВ Шевченко про пошкодження дверей (а. с. 6),
- заявою ОСОБА_2 про крадіжку грошей (а. с. 7)
- протоколом огляду місця злочину (а. с. 8-13),
- протоколом огляду куртки ОСОБА_1 та вилучення гаманця з грошима в сумі 54 грн. (а. с. 15, 16-18),
- протоколом огляду домоволодіння ОСОБА_4 та продуктів харчування, придбаних ОСОБА_1 на викрадені гроші (а. с. 19-20),
- речовими доказами (а. с. 58-59),
- квитанцією про прийом речових доказів до камери зберігання (а. с. 60),
- постановою про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно пошкодження дверей (а. с. 100),
- протоколом відтворення обстановки та обставин подій за участі ОСОБА_1, де він розповів про обставини скоєння крадіжки та показав як цю крадіжку він скоїв (а. с. 102-108),
Вислухавши покази підсудного, потерпілої, свідка, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєному злочині доказана у повному обсязі, його дії правильно кваліфіковані досудовим слідством за ч. 3 ст. 185 КК України, як він повторно вчинив таємне викрадення (крадіжку) чужого майна з проникненням до приміщення.
При призначенні міри покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, злочин вчинив у нетверезім стані, що обтяжує відповідальність, дані про особу підсудного: попередні судимості, негативну характеристику, каяття і вважає, що покарання ОСОБА_1 повинно бути призначене в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України.
Суд не знаходить підстав для застосування ст. 75 КК України, оскільки ОСОБА_1 засуджувався п'ять разів за злочини, в тому числі і корисливі, до нього застосовувалася ст. 75 КК України, останній раз застосована за вироком Кобеляцького районного суду Полтавської області від 23 серпня 2007 року, коли йому було призначено покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі за ст. ст. 185 ч. 3, 75, 76 КК України з іспитовим строком три роки, злочин скоїв під час відбування покарання, а тому вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливо лише за умов ізоляції його від суспільства.
Суд не приймає до уваги покази підсудного в тій частині, що іспитовий строк закінчився 6 лютого 2010 року, оскільки цей довід спростовуються копією вироку Кобеляцького районного суду Полтавської області від 23 серпня 2007 року, з якого вбачається, що три роки іспитового строку з моменту ухвалення вироку закінчуються лише 23 серпня 2010 року (а. с. 81-84).
Вирішуючи питання про речові докази, суд вважає, що гаманець та гроші в сумі 54 грн., що знаходяться в камері зберігання речових доказів Царичанського РВ, необхідно повернути потерпілій ОСОБА_2, поліетиленову сумку господарську, пачку сигарет „Прилуки”, чотири порожні пачки з-під морозива, дві порожні пляшки з-під пива по 2 л. „Янтар” та „Оболонь”, дві білі хлібини, дві пачки рожок, каву „Форд”, розпаковану пачку цукру, пачку гречки, дві порожні пачки з-під цигарок „Новини”, що зберігаються там же, повернути матері підсудного ОСОБА_4, а при відмові отримати, - знищити, верхню частину металевої вішалки для одягу, що знаходиться там же, повернути товариству з обмеженою відповідальністю Шевченко.
Суд вважає, що позовні вимоги потерпілої ОСОБА_2 в сумі 315 грн. в судовому засіданні доказані у повному обсязі, сам підсудний ці вимоги визнав і не заперечує проти відшкодування матеріальної шкоди, а тому відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України з підсудного ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 необхідно стягнути матеріальну шкоду, але не в сумі 315 грн., а в сумі 246 грн., оскільки за вироком суду їй повертається гаманець вартістю 15 грн. та гроші в сумі 54 грн. (всього 69 грн.): 315 грн. - 69 грн. = 246 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд
ОСОБА_1 визнати винним та покарати за ч. 3 ст. 185 КК України позбавленням волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 71 ч. 1 КК України до призначеного покарання частково приєднати не відбуте покарання за вироком Кобеляцького районного суду Полтавської області від 23 серпня 2007 року і остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців та зарахувати у строк відбування покарання строк його тримання під вартою з 09.10.2006 року по 23.08.2007 року відповідно до зазначеного вище вироку Кобеляцького районного суду.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити тримання під вартою, строк покарання рахувати з 20 лютого 2010 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 246 грн.
Речові докази: гаманець чорного кольору та 54 грн., що знаходяться в камері речових доказів Царичанського РВ гумус України у Дніпропетровській області по квитанції № 119186 від 01.03.2010 року, повернути ОСОБА_2, поліетиленову господарську сумку, пачку сигарет „Прилуки”, чотири порожні пачки з-під морозива, дві порожні пляшки ємністю по 2 л. з - під пива „Янтар” та „Оболонь”, дві білі хлібини, дві пачки рожок, каву „Форд”, розпаковану пачку цукру, пачку гречки, дві порожні пачки з - під цигарок „Новини”, які знаходяться в камері зберігання речових доказів за тією ж квитанцією, повернути матері ОСОБА_1 ОСОБА_4, а при відмові отримати - знищити, верхню частину металевої вішалки для одягу, що знаходиться там же за тією ж квитанцією, повернути товариству з обмеженою відповідальністю Шевченко.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 15 днів засудженим з дня вручення копії, іншими учасниками - з дня його проголошення.
Головуючий В.І.Ритов.