61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
25 січня 2010 р. Справа № 2-а-313/09/1803
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Кононенко З.О.
Суддів: Донець Л.О. , Калиновського В.А.
за участю секретаря судового засідання Лаби О. П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Великописарівської районної державної адміністрації Сумської області на постанову Великописарівського районного суду Сумської області від 02.04.2009р. по справі № 2-а-313/09/1803
за позовом ОСОБА_1 < Список > < Текст >
до Управління праці та соціального захисту населення Великописарівської районної державної адміністрації Сумської області < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про стягнення недоплаченої допомоги учаснику війни,
27 листопада 2008 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Великописарівської районної державної адміністрації Сумської області (далі - відповідач), в якому просила суд стягнути з відповідача недоплачену разову грошову допомогу як учаснику війни за 2007-2008 роки у розмірі 2541 грн.
Постановою Великописарівського районного суду Сумської області від 02 квітня 2009 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Великописарівської районної державної адміністрації Сумської області по нарахуванню та виплаті ОСОБА_1 щорічної разової допомоги за 2007 - 2008 роки відповідно ст. 14 Закону України “ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ”.
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Великописарівської районної державної адміністрації Сумської області донарахувати та вчинити дії по виплаті ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги за 2007 - 2008 роки відповідно до вимог ч.5 ст.14 Закону України “ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ” по відношенню до розміру мінімальної пенсії за віком, виходячи з ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».
В задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати, постановити нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 95 Конституції України, ст.ст.12-15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», п.7 ч.1 ст.2, ст. 21 Бюджетного кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач має статус учасника бойових дій,тому набула право на отримання разової щорічної допомоги згідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ”.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з положення рішення Конституційного Суду України по справам щодо предмету та змісту Закону про Державний бюджет України від 09.07.2007року” №6-рп/2007, зокрема, положення ст.ст.29,36, ч.2 ст. 56, ч.2 ст.62, ч.1 ст.66, п.п. 7,9,12,13,14,23,29,30,39,41,43,44,45,46 ст.71,ст.98,101,111 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” в ч.5 ст.14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” , та рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008року №10-рп, яким було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення п.20 розділу П Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” вч.5 ст.14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” , якої встановлено, що щорічно до 5 травня учасником війни виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що така допомога у 2007-2008 роках позивачці повинна бути виплачена у розмірах, встановлених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Колегія суддів частково погоджується з цим висновком суду, виходячи з наступного.
Відповідно до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щорічно до 5 травня особам, зазначеним у цьому Законі, виплачується разова грошова допомога у кратному розмірі до мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 17 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів .
Відповідно до п.20 розділу П “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України” Про Державний бюджет на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”ч.5ст.14 Закону України ”Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” була викладена у новій редакції , а саме: щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України”.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007року №6-рп/2007 та Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008року №10-рп, було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення ст.ст.29,36, ч.2 ст. 56, ч.2 ст.62, ч.1 ст.66, п.п. 7,9,12,13,14,23,29,30,39,41,43,44,45,46 ст.71,ст.98,101,111 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, та положення п.20 розділу П Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” в ч.5 ст.14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, якою встановлено, що щорічно до 5 травня учасником війни виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Як свідчать матеріали справи у 2007 році разова грошова допомога в період часу до 05.05.2007 року отримана позивачем в розмірі 55 грн., та у 2008 році в період часу до 05.05.2008 року отримана позивачем в розмірі 65 грн.
Тому колегія суддів, погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції неправильно застосував до даних правовідносин рішення Конституційного Суду України.
Органи соціального захисту населення, здійснивши у зазначений період, виплату щорічної допомоги у розмірах, встановлених Законом України ”Про Державний бюджет на 2007 рік” та Законом України” Про Державний бюджет на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” правомірно діяли, на підставі у межах повноважень та у спосіб, що визначено діючим законодавством України.
Так, у 2007 році з 09.07.2007 року та у 2008 році з 22.05.2008 року вони не мали повноважень здійснювати зазначені виплати у розмірах встановлених Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” , оскільки протягом цього часу положення базових законів не діяли.
Застосування законодавства України у такий спосіб, ґрунтується на висновках Конституційного Суду України, наведених в мотивувальній частині рішення від 03.10.1997 року №4-зп, який у п.3 зазначив наступне: "Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше".
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції не звернув увагу на час отримання позивачем соціальних виплат та не врахував приписів положення Закону України ”Про Державний бюджет на 2007 рік”, Закону України” Про Державний бюджет на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” що призвело до неправильного вирішення справи.
Таким чином, колегія суддів, дійшла до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, тому задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Тому, колегія суддів, вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, < Список > ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Великописарівської районної державної адміністрації Сумської області задовольнити.
Постанову Великописарівського районного суду Сумської області від 02 квітня 2009 року
по справі №2-а-313/09/1803 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Великописарівської районної державної адміністрації Сумської області про стягнення недоплаченої допомоги учаснику війни відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя< підпис >Кононенко З.О.
Судді< підпис >
< підпис >Донець Л.О. Калиновський В.А.
< Список > < Текст >
Повний текст постанови виготовлений 29.01.2010 р.