61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
12 січня 2010 р.Справа № 2-а-514/09/2003
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді - Шевцової Н.В.
Суддів Макаренко Я.М., Русанової В.Б.
за участю секретаря: Антоненко Н.В.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Близнюківському районі Харківської області на постанову Близнюківського районного суду Харківської області від 18.09.2009 року по справі № 2-а-514/09/2003
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Близнюківському районі Харківської області
про перерахунок пенсії,
ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Близнюківському районі Харківської області (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:
-визнати протиправними дії з боку Управління Пенсійного фонду України у Близнюківському районі Харківської області у відмові перерахунку та виплати пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій по 2 групі інвалідності за віком, та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, згідно ст. ст. 50,54 п.4,67 п.3, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
-зобов»язати Управління Пенсійного фонду України у Близнюківському районі Харківської області здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності (основної та додаткової) відповідно до ст. ст. 50,54 п.4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян», які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»із розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком та 75 % мінімальної пенсії за віком, що розраховується залежно від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, з моменту подачі заяви до Управління Пенсійного фонду 29.07.2009 року.
Постановою Близнюківського районного суду від 18.09.2009 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Близнюківському районі Харківської області щодо відмови позивачеві в перерахунку пенсій.
Зобов»язано Управління Пенсійного фонду України у Близнюківському районі Харківської області провести ОСОБА_1 перерахунок і виплату пенсії по інвалідності та додаткової пенсії відповідно до вимог ст. ст. 50 та 54, п. 3 ст. 61 закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 01 серпня 2009 року відповідно із розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком та 75 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідач не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу в якій просить суд оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме: Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідач зазначив, що судом першої інстанції не враховано те, що не має правових підстав використовувати, для проведення обчислення пенсії позивача, норми ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», оскільки мінімальний розмір пенсії за віком у розмірі прожиткового мінімуму застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з вище зазначеним Законом. Позивач отримує пенсію відповідно до спеціального Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач має першу категорію особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 ( а.с.10) та має другу групу інвалідності, пов»язаної з ліквідацією аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується довідкою МСЕК (а.с.12)
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач необґрунтовано виплачував пенсію виходячи із розміру пенсії, встановленого Постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 року „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" та Постановою Кабінету Міністрів № 654 від 16.07.2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», додаткову пенсію, виходячи з розміру, встановленого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
У відповідності до ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
по 1 групі інвалідності-10 мінімальних пенсій за віком;
по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;
по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;
дітям - інвалідам - 3 мінімальних пенсії за віком.
Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, визначається Кабінетом Міністрів України.
У ст. 54 зазначеного Закону передбачено, що обчислення і призначення вказаного виду пенсій проводиться відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення" .
Відповідно до ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до ст. 50 Закону „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії І, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах:
- інвалідам 1 групи-100 процентів мінімальної пенсії за віком; інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком;
- інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
При таких обставинах позивач має право на призначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком і як інваліду 2 групи, щодо якої встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, розмір пенсії не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Наявність такого права у позивача є визначальним для вирішення даного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (ч. 2 ст. 46).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положенням ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, закону України, міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України або іншому правовому акту України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, колегія суддів приходить до висновку що при визначенні розміру пенсії по відношенні до позивача, підлягають застосуванню ст. ст. 50, 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 року „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету", на підставі якої була нарахована пенсія позивачеві, оскільки остання суттєво звужує обсяг встановлених законом прав.
Зі змісту ст.ст. 50,54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що за основу нарахування пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, береться мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно чинного законодавства визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В цьому зв'язку суд не приймає до уваги положення ч. 3 ст. 28 Закову України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановленим абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, що передбачено ст. ст. 49, 50,54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно частиною третьою статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 05.10.2006 р. N 231-У встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Частиною першою ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України і щороку затверджується Верховною Радою України в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Оскільки позивачеві слід визначити пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії ОСОБА_1 повинен проводитися з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Колегія суддів, вважає, що суд правильно не взяв до уваги посилання відповідача на ч.5 ст.54 Закону №796, якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено мінімальний розмір пенсії за віком.
Таким чином, правильним є висновок суду щодо протиправності відмови відповідачем у перерахунку пенсій у разі встановлення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Між тим, рішення суду першої інстанції у частині зобов»язання відповідача і на майбутнє виплачувати пенсію по інвалідності у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»виходячи з встановленого законом мінімального розміру пенсії за віком, визначеного ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»не відповідає змісту законодавства.
Судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання. Воно не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.
Відповідно до вимог ст. 201 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про зміну резолютивної частини постанови суду першої інстанції, оскільки рішення не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.
За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку, прийняв правильне по суті рішення, однак з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права, в зв»язку з чим рішення суду першої інстанції в резолютивній частині необхідно змінити з зазначенням кінцевої дати проведення перерахунку та виплат державної та додаткової пенсії позивачу.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 195, 196, п.1 ч. 1 ст. 201, п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Близнюківському районі Харківської області-залишити без задоволення.
Постанову Близнюківського районного суду від 18.09.2009 року по справі № 2-а-514/09/2003 змінити, виклавши абзац третій резолютивної частини в наступній редакції:
«Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України у Близнюківському районі Харківської області провести ОСОБА_1 перерахунок і виплату пенсії по інвалідності та додаткової пенсії відповідно до вимог ст. ст. 50 та 54, п. 3 ст. 61 закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 01 серпня 2009 року по 12 січня 2010 року відповідно із розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком та 75 % мінімальної пенсії за віком.»
В іншій частині постанову Близнюківського районного суду від 18.09.2009 року по справі № 2-а-514/09/2003 -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя< підпис >Шевцова Н.В.
Судді< підпис >
< підпис >Макаренко Я.М. Русанова В.Б.
< Список > < Текст >
Повний текст ухвали виготовлений 18.01.2010 р.