Справа №2-160/2010 р.
11 травня 2010 року Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Фаріна Н.Ю.,
при секретарі Головінової Т.В.
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
третьої особи ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тернівки цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, треті особи: ОСОБА_3; Тернівська державна нотаріальна контора,
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач ОСОБА_4 посилається на те, що у січні 2000 року мати позивача - ОСОБА_6 та його батько - ОСОБА_7 отримали у власність квартиру АДРЕСА_1.
Батьки позивача проживали в квартирі, яка є їх спільною сумісною власністю, до самої смерті матері позивача, а його батько і в подальшому проживав там до самої своєї смерті. Мати позивача померла ІНФОРМАЦІЯ_1 р.
У батьків позивача троє дітей: позивач та дві його сестри - ОСОБА_5 та ОСОБА_3.
Після смерті матері позивача, його батько став жалітися, що для нього одного трикімнатна квартира занадто велика, а на оплату комунальних послуг він витрачає значну частину його пенсії. Тому батько попросив своїх дітей допомогти йому продати свою трикімнатну квартиру, купити йому 1-кімнатну квартиру, а інші гроші дітям поділити між собою.
Первісно між позивачем та його сестрами була домовленість, ще ніхто з них не подаватиме до держнотаріальної контори заяву про прийняття спадщини матері і що спадщину оформить на себе батько (адже йому і так належала ? частина квартири). А коли ця спадщина буде оформлена на батька, діти поступлять так, як він і просив: батькову 3-кімнатну квартиру продадуть, йому куплять 1-кімнатну квартиру, а решту грошей поділять між собою.
Однак буквально за кілька днів до закінчення встановленого законом шестимісячного строку подачі заяв про прийняття спадщини матері, батько та молодша сестра телефоном повідомили позивачеві, що його старша сестра - ОСОБА_5, не повідомивши нікого зі своїх близьких родичів, все-таки подала до Тернівської держнотаріальної контори таку заяву. В той час позивач перебував в м. Іркутську Російської Федерації, де він постійно мешкає і працює, тож одразу приїхати не міг. Позивач зателефонував старшій сестрі (відповідачці), попросивши пояснити свій вчинок, адже разом вони домовлялися про інше. Однак відповідачка сказала, що свого рішення не змінить і свою заяву від нотаріуса не забиратиме.
Через віддаленість від місця відкриття спадщини своєї матері позивач вже не мав часу та можливості, щоб в межах встановленого законодавством України шестимісячного строку відпроситися з роботи, встигнути приїхати в м. Тернівку і також подати держнотаріусу заяву про прийняття спадщини своєї матері.
Тому 23.03.2008 р., практично в останній день подання такої заяви, позивач направив держнотаріусу Тернівської держнотконтори Надтоці З.В. телеграму, в якій просив включити його до складу спадкоємців своєї матері - ОСОБА_6 повідомивши, що від свої частки спадщини він не відмовляється.
При першій нагоді (десь у липні 2008 року) позивач приїхав в Тернівку і вони разом з молодшою сестрою - ОСОБА_3 пішли до нотаріуса подати заяви про прийняття спадщини нашої матері. Однак нотаріус повідомила, що строк подачі заяв вже сплив. Телеграма позивача отримана нотаріусом 24.03.2008 р., а ОСОБА_4 заяву взагалі не подавала. У встановлений 6-місячний строк заяву подала лише ОСОБА_5, яка не погоджується включити ОСОБА_4 та ОСОБА_3 до складу спадкоємців ОСОБА_6 В подальшому позивач неодноразово намагався врегулювати питання материної спадщини з відповідачкою, але та наполягала, що материна частина квартири має відійти як спадщина лише їй одній. 25.03.2009 року позивач отримав постанову держнотаріуса Надтоки З.В. про відмову у видачі йому свідоцтва про право на спадщину матері у зв'язку з пропуском шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини та відмовою ОСОБА_5 включити позивача та ОСОБА_4 до складу спадкоємців.
Ствердження держнотаріуса про пропуск позивачем строку подання заяви про прийняття спадщини своєї матері мотивується тим, що телеграму позивача про прийняття спадщини, відправлену 23.03.2008 р., держнотаріус отримала 24.03.2008 р., коли строк вже сплив. Нотаріус і не могла б отримати телеграму позивача 23.03.2008 р. - в день який нотаріус вважає останнім днем подання заяви, оскільки ця дата припала на вихідний день (неділю), коли держнотаріальна контора не працювала. Таким чином, позивач вважає, що останнім днем подання до держнотаріальної контори заяви про прийняття спадщини є 24 березня 2008 року і телеграму позивача про прийняття спадщини держнотаріус отримала саме у цей день. Позивач не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини своєї матері у встановлений законом строк, але на його думку, на це у нього були об'єктивні причини, про які згадувалося вище, а саме попередня домовленість між позивачем та його сестрами про те, що ніхто з них не подаватиме заяву про прийняття спадщини матері, а прийме цю спадщину і оформить на себе їх батько. Коли ж позивач дізнався, що відповідачка всупереч їх попереднім домовленостям таки подала заяву про прийняття спадщини їх матері, позивач зі свого боку особисто подати до держнотконтори таку заяву у встановлений строк вже не мав фізичної можливості, оскільки проживає на території іншої держави, на значній віддаленості від місця відкриття спадщини.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, визнавши, що строк прийняття спадщини пропущений, але просив: визнати поважними причини пропуску ОСОБА_4 строку для подання до Тернівської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року; встановити ОСОБА_4 додатковий строк для подання до Тернівської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, в 3 (три) місяці.
Представник відповідача - адвокат ОСОБА_2 позов не визнала та просила ОСОБА_4 в його задоволенні відмовити.
Третя особа - ОСОБА_3 проти задоволення позову не заперечувала.
Третя особа - завідуюча Тернівської державної нотаріальної контори Надтока З.В. в судове засідання не з”явилась, але надала суду заяву з проханням слухати справу без її участі.
Вислухавши представників сторін, третю особу, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що в позові ОСОБА_4 слід відмовити з наступних підстав.
Згідно ст. 1269 ЦК України - спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Крім того, згідно ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців.
Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. ОСОБА_4 приїздив на похорони матері, перебував у місті Тернівка на протязі тижня, що підтвердила в судовому засіданні третя особа - ОСОБА_3 та свідки ОСОБА_8 і ОСОБА_11 і мав можливість звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, що відкрилася після її смерті. ОСОБА_4 достовірно знав про відкриття спадщини, що залишилася після смерті матері, але до нотаріальної контори про її прийняття не звертався, а подав заяву вже після того, як сплинув шестимісячний строк для звернення із заявою про прийняття спадщини. Останній день подачі заяви про прийняття спадщини припадав на 23.03.2008 року. Позивач відправив заяву до нотаріальної контори не 23.03.2008 року, як зазначено у позові, а 24.03 2008 року, о 20 годині 20 хвилин, доказом чого є квитанція ВАТ "Сибіртелеком» Іркутського філіалу та повідомлення ВАТ "Сибіртелекому" про те, що подана 24.03.2008 року телеграма вручена /а.с.12,13,/.
Таким чином, позивач без поважної причини пропустив встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини.
Згідно ст. 1272 ЦК України - за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини, якщо позивач надасть доказів наявності поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини. Поважними слід вважати ті причині, які роблять вчастне звертання в нотаріальну контору неможливим, або важким. Як роз”яснено в абз. 6 п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року “Про судову практику у справах про спадкування” - вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Вказані позивачем причини неприйняття спадщини у встановлений законом строк не можуть бути визнані судом поважними та говорять про те, що ОСОБА_4 пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини без поважних причин. Також не можуть бути визнані поважними причини пропуску строку для прийняття спадщини посилання позивача на те, що він проживає в Російській Федерації, так як для прийняття спадщини позивачу не обов”язково було приїзджати до України, достатньо було направити заяву поштою, а тому йому в позові необхідно відмовити.
На підставі викладеного, згідно ст. ст. 1269,1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 179, 192, 212-215 ЦПК України, суд -
ОСОБА_4 в позові до ОСОБА_5 про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, треті особи: ОСОБА_3; Тернівська державна нотаріальна контора - відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження цього рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження.
Головуючий