Копія
Іменем України
Справа № 2а-1899/09/0107
15.04.10 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Шереніна Ю.Л.,
суддів Дадінської Т.В. , Дугаренко О.В.
при секретарі судового засідання Люфт Ю.Є.
за участю:
від позивача: ОСОБА_2, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Железнодорожним РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму від 02.02.1999,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Залізничного районного суду міста Сімферополя (суддя Масалигіна Н.С.) від 09.11.2009 у справі
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до відповідача - Роти Дорожньо-патрульної служби Відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території міста Сімферополь та автомобільно-технічної інспекції при Управлінні Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим (вул. Куйбишева, 7, місто Сімферополь, 95034)
про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач -ОСОБА_2 звернувся до Залізничного районного суду міста Сімферополя з позовом до Роти ДПС Відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території міста Сімферополь та АТІ при Управлінні ДАІ ГУ МВС України в АРК про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення (справа №2-а-1899/09, суддя Масалигіна Н.С.).
Безпідставність притягнення до адміністративної відповідальності позивач обґрунтував тим, що особливість дорожньої обстановки, яка склалася 18.04.2009 о 08:45 при проїзді проспекту Вернадського у місті Сімферополі, а саме маршрутний автобус здійснив виїзд від зупинки несподівано та без подання сигналу про намір розпочати рух від зупинки, примусила позивача, щоб уникнути зіткнення з даним автобусом, не застосовувати екстреного гальмування з-за наявності транспорту позаду на дорозі, та розпочати обгін з подальшим здійсненням руху по розділювальній смузі. При цьому позивач виходив з того, що дорожня розмітка на даній ділянці дороги є недосконалою - друга смуга руху переходить у першу смугу руху напроти зупинки маршрутних транспортних засобів; водій маршрутного автобусу сам порушив пункт 17.5 Правил дорожнього руху, який зобов'язує водіїв автобусів, мікроавтобусів і тролейбусів при намірі розпочати рух від зупинки вживати заходів для запобігання дорожньо-транспортних пригод.
Постановою суду першої інстанції від 09.11.2009 в задоволенні позову відмовлено (а. с. 27).
Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що дії позивача на дорозі не узгоджувались з дорожньою обстановкою, яка склалася; з аналізу письмових доказів вбачається наявність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого пунктами 11.9, 14.6 Правил дорожнього руху, за яке встановлена адміністративна відповідальність частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі -КУпАП); дії інспектора ДПС Дашивця Є.В. щодо складання адміністративного протоколу та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення знаходяться в межах його повноважень та здійснені у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; адміністративне стягнення призначено інспектором ДПС в межах санкції частини другої статті 122 КУпАП.
Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування постанови Залізничного районного суду міста Сімферополя від 09.11.2009, прийняття нової постанови про задоволення позову.
На думку заявника апеляційної скарги, судове рішення є незаконним, оскільки прийнято при неповному з'ясуванні судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи.
В судове засідання 15.04.2010 позивач явку забезпечив, наполягав на задоволенні апеляційної скарги.
Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Апеляційний розгляд справи здійснюється на основі наявних у справі доказів.
Згідно зі статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 N3353-XII (із змінами і доповненнями) учасник дорожнього руху може оскаржити дію працівника підрозділів Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України у разі порушення з його боку чинного законодавства.
Згідно зі статтею 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши пояснення позивача, обговоривши у відкритому судовому засіданні доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що інспектором Роти ДПС ВДАІ міста Сімферополя Дашивцем Євгеном Валерійовичем відносно позивача складений протокол про адміністративне правопорушення по факту порушення пунктів 14.6, 11.9 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність.
Суть адміністративного правопорушення полягала у тому, що 18.04.2009 о 08:45 у місті Сімферополі, проспект Вернадського, 167, позивач, керуючи автомобілем Лексус, держномер НОМЕР_2, здійснив обгін на крутому повороті, а також здійснив рух по розділювальній смузі.
Позивач з підставами для притягнення до адміністративної відповідальності не погодився, у письмових поясненнях зазначив, що рухався зі швидкістю 70-75км/год. по другий смузі руху, однак від зупинки транспортних засобів розпочав рух маршрутний автобус, який не дав дорогу транспортному засобу позивача, у зв'язку з чим позивач при здійснені маневру перестроїтися праворуч був вимушений заїхати на розділювальну смугу.
Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення на місці скоєння правопорушення, інспектором Роти ДПС ВДАІ міста Сімферополя Дашивцем Є. В. винесено постанову серії АК №088696 від 18.04.2009, якою до позивача застосовано адміністративне стягнення в виді штрафу в розмірі 500,00грн. згідно з частиною другою статті 122 КУпАП.
Згідно з пунктом 14.6г Правил дорожнього руху (затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001) обгін заборонено у кінці підйому, на мостах, естакадах, шляхопроводах, крутих поворотах та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості.
Пунктом 11.9 Правил дорожнього руху забороняється виїжджати на трамвайну колію зустрічного напрямку, відокремлені від проїзної частини трамвайні колії та розділювальну смугу.
Матеріалами справи та поясненнями позивача підтверджується, що позивач 18.04.2009 о 08:45 рухався у напрямку п. Марьїно по проспекту Вернадського у місті Сімферополі зі швидкістю 70-75км/год. по другий смузі руху. В цій же час з зупинки "Больничний городок" розпочав рухатися маршрутний автобус Еталон, держномер АК3472АА. Будучи ліворуч від маршрутного автобусу, позивач здійснив маневр перестроювання праворуч, однак при цьому скоїв обгін на крутому повороті та наїзд на розділювальну смугу. Попереджувальній знак про звуження смуги руху позивач бачив, однак свої дії на дорозі пояснив тим, що прийняв міри по усуненню зіткнення з зазначеним маршрутним автобусом.
Згідно зі статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до пункту 2.3б Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну.
Відповідно до пункту 12.4 Правил дорожнього руху у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.
Разом з тим, згідно з пунктами 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості руху.
Відповідно до пунктів 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. У разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися. За одночасного перестроювання транспортних засобів, що рухаються в одному напрямку, водій, який знаходиться ліворуч, повинен дати дорогу транспортному засобу, що знаходиться праворуч.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що в діях позивача є склад правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП, - порушення водієм транспортного засобу правил обгону, за яке встановлена адміністративна відповідальність в виді штрафу розміром від двадцяти п'яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно зі статтями 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За приписами норм КУпАП підтвердженням наявності чи відсутності адміністративного правопорушення є докази.
Відповідно до статті 251 КУпАП до доказів відносять протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протокол про вилучення речей і документів, а також інші документи.
Згідно з пунктом 2.7 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України №185 від 22.02.2001, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.03.2001 №272/5463) на підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення до протоколу долучаються відповідні матеріали (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення правопорушників, потерпілих, свідків правопорушення, протоколи виявлення, знищення, тощо). Кожний документ має свої реквізити (дату, адресу, назву, підпис, штампи, печатки тощо) і повинен відповідати своєму призначенню, містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства.
Зібрані по справі про адміністративне правопорушення докази відповідно до статті 251 КУпАП повинні підтверджувати наявність правопорушення, місце, час його скоєння, наявність свідків, потерпілих при обставинах, які встановлюються, винність особи у вчиненні правопорушення.
Разом з тим, відповідно до вимог процесуального закону докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, компетентними органами та в установленому порядку, а належними - якщо вони підтверджують факт даного адміністративного проступку. Докази повинні бути оформлені з дотриманням визначеного законом порядку.
Поданими відповідачем письмовими доказами (протоколом про адміністративне правопорушення серії АВ №220769 від 18.04.2009; письмовими поясненнями водія-позивача; письмовими поясненнями свідка водія маршрутного автобусу Еталон, держномер НОМЕР_3 ОСОБА_5; рапортом інспектора Роти ДПС ВДАІ міста Сімферополя Дашивця Є.В.) доводиться та обставина, що 18.04.2009 о 08:45 в місті Сімферополі, проспект Вернадського, 167, позивач, керуючи автомобілем Лексус, держномер НОМЕР_2, здійснив обгін на крутому повороті та рух по розділювальній смузі.
Згідно зі статтями 69, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія дійшла висновку, що відповідачем надано належні та допустимі докази в підтвердження скоєння позивачем адміністративного правопорушення - недотримання пунктів 14.6, 11.9 Правил дорожнього руху.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 3 Закону України "Про дорожній рух" забезпечення безпеки дорожнього руху в України покладається на Державну автомобільну інспекцію, яка входить до системи органів Міністерства внутрішніх справ України.
Відповідно до статті 11 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 №565-XII (із змінами і доповненнями) міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право складати протоколи про адміністративні правопорушення, у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, накладати адміністративні стягнення.
Відповідно до підпункту 5 пункту 4 Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 №341, одним з основних завдань Державтоінспекції є забезпечення безпеки учасників дорожнього руху, захист їх прав та законних інтересів.
Згідно з Інструкцією з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13.11.2006 №1111, яка діяла під час виявлення правопорушення, на ДПС покладено завдання по попередженню та припиненню адміністративних правопорушень у сфері дорожнього руху, яке виражається у застосуванні в межах своєї компетенції до порушників заходів адміністративного впливу.
Таким чином, дії інспектора Роти ДПС ВДАІ міста Сімферополя Дашивця Є.В. по виявленню, фіксації правопорушення, скоєного ОСОБА_2, винесенню відносно нього постанови серії АК №088696 від 18.04.2009 про накладення адміністративного стягнення в виді штрафу знаходяться в межах його повноважень та здійснені у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В апеляційній скарзі позивач посилався на те, що судом в порушення статті 69 КАС України не допитаний свідок ОСОБА_6, який протягом руху на дорожній ділянці проспект Вернадського, 167, у місті Сімферополі та під час вияснення обставин з працівниками ДАІ знаходився на задньому сидінні автомобілю позивача.
Відповідно до статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право заявляти клопотання.
Статтею 279 КУпАП встановлений порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, який включає у себе крім іншого дослідження доказів та вирішення клопотань.
В матеріалах справи відсутні належні докази того, що позивач під час розгляду справи про адміністративне правопорушення 18.04.2009 о 08:45 на проспекті Вернадського в місті Сімферополі заявляв клопотання про залучення як свідка у справі про адміністративне правопорушення пасажира ОСОБА_6, у зв'язку з чим дії суду першої інстанції по відхиленню клопотання позивача про допит свідка є правомірними та ґрунтуються на нормах закону.
Відповідно до статі 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснив обгін на крутому повороті, здійснив наїзд на розділювальну смугу, позаду нього рухалися інші транспортні засобі, у зв'язку з чим своїми діями він мав створити перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову є правомірним.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не спростовують правову позицію, викладену в постанові Залізничного районного суду міста Сімферополя від 09.11.2009 у справі №2-а-1899/09.
Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтями 200, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, статями 287, 288, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Залізничного районного суду міста Сімферополя від 09.11.2009 у справі №2-а-1899/09 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України з дати складання ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 21 квітня 2010 р.
Головуючий суддя підпис Ю.Л.Шеренін
Судді підпис Т.В. Дадінська підпис О.В.Дугаренко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Ю.Л.Шеренін