Справа № 405/819/20
провадження № 1-кп/405/38/20
02.02.2021 м. Кропивницький
Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Арарат, Республіка Вірменія, у кримінальному провадженні №12019120020009349, внесеного до Єдиного державного реєстру досудового розслідування 12.12.2019,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України,
за участі:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника-адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
встановив:
ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 17.12.2020 обвинуваченому ОСОБА_3 продовжено дію запобіжного заходу - тримання під вартою на 60 днів, строк дії якого спливає 14.02.2021, включно.
В судовому засіданні у відповідності з вимогами ч. 3 ст. 331 КПК України поставлено на обговорення питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою.
Прокурор вказав про необхідність продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зазначивши, що на даний час не зменшилися ризики, які були встановлені під час обрання запобіжного заходу, оскільки останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, за яке передбачено покарання до п'яти років позбавлення волі, та у Ленінському районному суді м. Кіровограда розглядається кримінальне провадження відносно обвинуваченого за ст.115 КК України.
Захисник заперечив щодо доцільності продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, оскільки прокурором не обґрунтовані ризики, передбачені ст.177 КПК України, а також обвинувачений вже перебуває під вартою по іншому кримінальному правопорушенні.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку свого захисника.
Заслухавши доводи прокурора, думку захисника та обвинуваченого, суд прийшов до наступних висновків.
Частиною першою статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для справи; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста; вчинити інше кримінальне правопорушення.
В рішеннях Європейського суду з прав людини неодноразово підкреслювалось, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин, покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, а саме рішення «Лабіта проти Італії», за яким питання розумності строків тримання особи під вартою вирішуються судом, зважаючи на наявність дійсного публічного інтересу у триманні особи під вартою, що переважає над приватним правом особи на особисту недоторканність.
Слід зважати, що процесуальні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були заявлені під час попереднього застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися, не перестали існувати, й виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.
Встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 неодружений, що вказує на відсутність міцних соціальних зв'язків, офіційно не працевлаштований та не має офіційних заробітків, обвинувачується у вчинені умисного заподіяння працівнику правоохоронного органу середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків в ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор».
Станом на час розгляду питання доцільності продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, судовий розгляд у вищевказаному кримінальному провадженні розпочався, однак не допитаний обвинувачений, свідки, не досліджені матеріали кримінального провадження, суд з метою запобігання спробам: переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, вважає за доцільне продовжити ОСОБА_3 строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, оскільки більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України не зможуть запобігти доведеним ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Наразі матеріали провадження не містять переконливих даних про застереження, які б на даний час унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою
На підставі викладеного, керуючись 177,178, 183, 369, 376 КПК України, суд,
постановив:
продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, а саме з 02.02.2021 до 02.04.2021 включно.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_6