01.02.2021 Єдиний унікальний № 371/1213/20
1 лютого 2021 року м. Миронівка
ЄУН 371/1213/20
Провадження № 2-з/371/2/21
Суддя Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
Позивач звернувя до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_2 боргу в сумі 18500 гривень за договором позики від 17 червня 2019 року.
Провадження у цивільній справі не відкрито.
18 січня 2021 року через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» позивач подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову у вказаній справі шляхом накладення арешту на належне ОСОБА_2 майно у виді будинку під номером АДРЕСА_1 .
Заяву обґрунтував тими обставинами, що невжиття заходів забезпечення позову зможе утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки відповідач може прриховати майно, продати його чи переоформити на іншу особу.
Відповідно до частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Згідно із частиною 3 статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов'язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на ту особу, яка заявляє відповідне клопотання. Отже, за загальним правилом, заявник зобов'язаний довести наявність підстав для забезпечення позову, надавши відповідні докази.
Згідно з частиною 1 статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається особами, які беруть участь у справі, та має бути обгрунтованою. В ній має бути зазначено, в тому числі, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Подана заява про забезпечення позову за змістом не відповідає вимогам статті 151 ЦПК України.
При прийнятті заходів забезпечення позову суду необхідно перевірити аргументованість заяви про забезпечення позову і застосовувати такі заходи у випадках, коли є реальна небезпека, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду.
Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При застосуванні заходів до забезпечення позову основним елементом є подання доказів на підтвердження обставин, на які посилається позивач, заявляючи клопотання про вжиття таких заходів.
Відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов'язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на ту особу, яка заявляє відповідне клопотання. Отже, за загальним правилом, заявник зобов'язаний довести наявність підстав для забезпечення позову, надавши відповідні докази.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Подана заява не є обґрунтованою, містить перепис диспозиції норм процесуального права та посилання на припущення щодо реалізації відповідачем належного їй майна, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання судового рішення.
Обгрунтовуючи заяву вказаними обставинами, та заявляючи вимогу про забезпечення позову шляхом арешту майна, належного відповідачу ОСОБА_2 , заявник не зазначив його вартість, що позбавляє суд можливості вирішити питання щодо забезпечення позову з урахуванням співмірності позовних вимог, не вказав, якою є реальна небезпека, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду.
Як вбачається зі змісту заяви, заява про вжиття заходів до забезпечення позову ґрунтується лише на особистому припущенні позивача щодо унеможливлення виконання рішення суду.
Зустрічне забезпечення - по суті це гарантія відшкодування можливих для відповідачів збитків. Зустрічне забезпечення має на меті забезпечити певний баланс сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів.
У заяві не зазначено пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
За правилами ч. 5 ст. 151 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Документ, що підтверджує сплату судового збору, не поданий до Миронівського районного суду Київської області.
Заява про забезпечення позову разом з додатками надійшла до суду в електронному вигляді. Останній містить відмітку про те, що документ сформований в системі «Електронний суд» 16 січня 2021 року.
Відповідно до ч.ч. 1, 4, 8 ст. 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
У п.п. 15 п. 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України зазначено, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи:
15.1) подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі;
15.2) позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду в день надходження документів;
15.3) розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі.
Враховуючи викладене, до початку функціонування в Україні Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи всі документи мають подаватися в паперовій формі.
Частиною 9 статті 153 ЦПК України встановлено санкцію за порушення вимог щодо порядку подання та змісту заяви про забезпечення позову.
Відповідно до вказаної норми суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Повернення заяви не позбавляє заявника можливості, усунувши недоліки заяви, повторно подати заяву про забезпечення позову.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 151 - 153, 259, 260, 353 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою про забезпечення позову до суду за умови, що перестануть існувати обставини, які стали підставою для повернення цієї заяви.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХШ «Перехідні положення» ЦПК України в новій редакції до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Складення повного тексту ухвали відповідає даті її постановлення.
Суддя підпис Л.О. Капшук
Згідно з оригіналом
Суддя Л.О. Капшук