Справа № 344/1338/21
Провадження № 1-кс/344/536/21
02 лютого 2021 року Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську заяву адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про відвід слідчого слідчого відділу СУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження №420 190 900 00000057 від 25.07.2019,-
До Івано-Франківського міського суду надійшла вказана заява про відвід слідчого в зв'язку з іншими обставинами, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Скаржник в судове засідання не з'явився будучи належним чином повідомленим, прохав розгляд клопотання без його участі, а тому слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу по суті з постановленням ухвали, враховуючи положення ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Слідчий надав письмову заяву про розгляд заяви про відвід без його участі та покладався на розсуд суду при вирішенні заяви.
Слідчий суддя ознайомившись із заявою заявника про відвід слідчого, матеріалами кримінального провадження та заявою слідчого, приходить до наступного переконання.
Відповідно до змісту положень ч. 2 ст. 81 КПК України відводи слідчому, прокурору під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя.
Статтею 77 частиною 1 КПК України передбачені підстави для відводу прокурора, слідчого:
Прокурор, слідчий не має права брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Для відведення слідчого, прокурора за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості, необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу його упередженість чи заінтересованість у результаті кримінального провадження.
При цьому, відводу підлягає слідчий, прокурор не лише у разі існування фактів, що свідчать про його упередженість, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути обґрунтовані сумніви в їх неупередженості.
Підстави для відводу слідчого визначені уст. 77 КПК України, згідно якої прокурор, слідчий не має права брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Наведений перелік є вичерпним.
Згідно ч. 1ст. 36 КПК Українипрокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цьогоКодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Аналогічні положення містяться в ч. 5ст. 40 КПК України стосовно слідчого.
Як зазначав ЄСПЛ у своїх рішеннях «Тимошенко проти України», «Ходорковський проти Росії», структура Конвенції ґрунтується на презумпції добросовісності дій органів державної влади країн - учасниць. Дійсно, будь-яка державна політика чи окремий захід може мати «прихований мотив», а презумпція добросовісності є спростованою. Однак, заявник, який стверджує, що його права і свободи були обмежені з неналежних підстав, повинен переконливо довести, що справжня мета державних органів була не такою, як її було проголошено (або яка може обґрунтовано припускатись, виходячи з контексту). Простої підозри про те, що державні органи користувались своєю владою для іншої мети, ніж та, що передбачена Конвенцією, недостатньо, щоб довести порушення статті 18 Конвенції.
Так, обставини, на які посилається суб'єкт звернення у своїй заяві не виключено, що можуть свідчити про наявність в діях слідчого ознак дисциплінарного проступку, проте все ж таки не доводять його упередженості.
У відповідності до положень ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ст. 9 КПК Українипід час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимогКонституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Вимога безсторонності, згідно із судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Фельдман проти України»), характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з'ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін, має бути при розгляді клопотання про відвід, судом відповідно оцінена. Право сторін на справедливий суд закріплено в нормах міжнародного права, зокрема, в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При розгляді заяви про відвід слід виходити саме з суб'єктивної оцінки сторони у справі щодо дій слідчого. Так, якщо сторона має сумнів в безсторонності слідчого, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення прав особи.
А тому враховуючи викладене, з урахуванням обставин, що склалися, враховуючи висловлену заявником недовіру слідчому, з метою дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів сторін і цілями, для досягнення яких спрямоване кримінальне провадження, з метою уникнення в подальшому будь-яких сумнівів у неупередженості слідчого слідчого відділу СУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_5 при здійсненні досудового розслідування у кримінальному провадженні №420 190 900 00000057 від 25.07.2019, слідчий суддя приходить до висновку про можливість задоволення заяви про відвід в даному конкретному провадженні.
На підставі наведеного та керуючись ст.2,9,77,80,81 КПК України, слідчий суддя,-
Заяву про відвід задовольнити.
Відвести слідчого слідчого відділу СУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_5 при здійсненні досудового розслідування у кримінальному провадженні №420 190 900 00000057 від 25.07.2019.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1