Баранівський районний суд Житомирської області
Справа № 273/2853/20
Провадження № 2/273/60/21
01 лютого 2021 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Васильчук О. В. при секретарі судових засідань Філоненко О.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Баранівської міської ради про визнання права власності на спадкове майно, -
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, в якому просять: визнати за ними право власності на спадкове майно за законом, а саме на житловий будинок АДРЕСА_1 , на яке мала право ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Баранівка Житомирської області в 1/2 частині за кожним (а.с. 2-4 ).
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Баранівка Житомирської області помер їхній батько ОСОБА_4 . У зв'язку із смертю батька відкрилася спадщина на належне йому майно, а зокрема на житловий будинок АДРЕСА_1 . Вони і їхня мати ( дружина померлого ) прийняли спадщину у встановленому законом порядку, оскільки на день смерті батька проживали разом з ним і були зареєстровані з ним. Однак документи на спадкове майно не отримували. Їхня мати ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Баранівка Житомирської області. Після її смерті вони також прийняли спадщину у встановленому законом порядку, оскільки на день смерті матері проживали і були зареєстровані з померлою. Інші спадкоємці, крім них, які претендують на спадщину, відсутні. Після звернення до державного нотаріуса позивачам відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів і відсутністю реєстрації права власності.
Ухвалою суду від 30.12.2020 року відкрито загальне позовне провадження по справі, надано відповідачеві строк для подання відзиву, витребувано від нотаріуса матеріали спадкової справи, справу призначено до підготовчого засідання, в яке викликано учасників справи (а.с.29 -30).
Позивач ОСОБА_1 до суду не з'явився, подав письмову заяву, в якій просить розглядати справу без його присутності в залі суду, позовні вимоги підтримує (а.с. 35-36).
Позивач ОСОБА_2 до суду не з'явився, подав письмову заяву, в якій просить розглядати справу без його присутності в залі суду, позовні вимоги підтримує (а.с. 35-36).
Відповідач у судове засідання свого представника не направив, подав до суду заяву, в якій просить розглядати справу без участі представника, позовні вимоги визнає, за умови їх підтвердження належними доказами (а.с. 36 ).
Суд вважає, що судове засідання можливо провести без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.
Відповідно до ч.4 ст. 200, ст. 206 ЦПК України, суд ухвалює рішення у підготовчому судовому засіданні.
Дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, надавши їм об'єктивну та неупереджену оцінку, враховуючи те, що відповідач позов визнає, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Баранівка Житомирської області помер батько позивачів ОСОБА_4 , що підтверджується повторно виданим свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 , виданим 08 вересня 2020 року Баранівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) ( а.с. 14), а ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачів ОСОБА_3 в м.Баранівка Житомирської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_2 , виданим 11 січня 2019 року Баранівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області ( а.с 13).
Померлі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 були батьками позивачів, що підтверджується свідоцтвами про народження останніх ( а.с. 5,8).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 .
Звернувшись до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали відмову у вчиненні нотаріальної дії (а.с. 27 ), від 23.12.2020 року № 997/02-14, за змістом якої, нотаріус відмовив видати свідоцтво про право на спадщину у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на будинок та реєстрації права власності за померлим.
Відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачами не оскаржувалася.
Отже, у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсутні умови для оформлення прав на нерухоме майно в нотаріальній конторі.
Відповідно до довідки відділу благоустрою та ЖКГ Баранівської міської ради від 17.08.2020 року № 2623 на день смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з нею проживали та були зареєстровані сини - позивачі по справі ( а.с. 15).
Відповідно до довідки відділу благоустрою та ЖКГ Баранівської міської ради від 08.09.2020 року № 2899 на день смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , з ним проживали та були зареєстровані сини - позивачі по справі та дружина ОСОБА_3 ( а.с. 17).
Згідно з копією довідки КП «Новоград-Волинське МБТІ» від 15.09.2020 року № 254 , право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 не зареєстровано ( а.с. 25).
Згідно із свідоцтвом на забудову садиби від 1975 року ОСОБА_4 була виділена земельна ділянка під забудову площею 0,07 га за адресою АДРЕСА_1 , на підставі рішення зборів уповноважених членів колгоспу «Прапор Жовтня» від 03.04.1974 року ( а.с. 11 - 12 ).
Згідно копії Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя за № 00027879757 ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб 30.03.1969 року ( а.с. 19).
Згідно з технічним паспортом, виготовленим Новоград - Волинським МБТІ станом на 15.09.2020 року, житловий будинок по АДРЕСА_1 є загальною площею 65,7 м2, житловою 33,4 м2 , а також до будинку відносяться господарські будівлі (а.с. 20-24).
З досліджених судом письмових доказів вбачається, що спадкове майно належало померлій на праві власності, однак за життя вона не отримала правовстановлювальний документ та не зареєструвала право власності.
Згідно зі ст.55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
За приписами ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (ч.1 ст.1296 ЦК України). Згідно з ч.1 ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Відповідно до ч. 1 ст. 1298 ЦК, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців із часу відкриття спадщини.
Виходячи зі змісту п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають.
Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. За змістом ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону, права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами). Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах. Відповідно до положень ст.ст. 100,101 ЦК УРСР, 1963 року, громадяни могли мати у власності житловий будинок, при чому норми глави 10 "Особиста власність" цього Кодексу не пов'язували наявність такого права з його обов'язковою державною реєстрацією.
Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає до задоволення в повному обсязі.
На підставі наведеного, керуючись ст. 55 Конституції України, ст.ст.1296 - 1298 ЦК України, п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", ст.ст. ст.ст. 4,5,13, 89, 200, 206, 207, 247, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Баранівської міської ради про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності на спадкове майно за законом, а саме: на житловий будинок АДРЕСА_1 , і на яке мала право ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Баранівка Житомирської області по 1/2 частині за кожним.
Судові витрати залишити за позивачами.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення), через Баранівський районний суд Житомирської області.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя : О. В. Васильчук