Баранівський районний суд Житомирської області
Справа № 273/2764/20
Провадження № 3/273/21/21
27 січня 2021 року суддя Баранівського районного суду Новицький Є. А. , розглянувши матеріали, які надійшли від відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
На розгляд Баранівського районного суду Житомирської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно громадянина ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 28.10.2020 о 09.55 год на автодорозі Київ - Ковель , 160 км, керував транспортним засобом ЗАЗ 110380-40 з державними номерними знаками НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, невиразна мова. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР.
В судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не вчиняв. Коли працівники поліції його зупинили, то йому пояснили, що зупинка транспортного засобу відбулася через не ввімкненні фари в дану пору доби, при цьому, вони запитали його чи він вживав спиртні напої. Він відповів, що ні. Тоді вони запропонували пройти йому освідування на місці зупинки на приладі "Драгер", або поїхати в лікарню. Він відмовився, пояснивши, що вживав алкогольні напої за день до даної події, але він наполягав на направлення його в медичний заклад.
Захисник Нурієв Р.Т. зазначив, що працівники поліції безпідставно зупинили транспортний засіб, не надали направлення для проходження огляду на стан сп'яніння в Баранівській КЦРЛ, в судовому засіданні не було встановлено, що працівниками поліції пропонувався огляд на стан сп'яніння на місці зупинки, а також інспектор не відсторонив його підзахисного від керування т/з відповідно до ст.266 КУпАП. З огляду на викладене, вважав, що провадження щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю.
Незважаючи на невизнання вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме даними:
- протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №290647 від 28.10.2020 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 28.10.2020 о 09.55 год на автодорозі Київ - Ковель , 160 км, керував транспортним засобом ЗАЗ 110380-40 з державними номерними знаками НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, невиразна мова. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР;
- письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , згідно яких 28.10.2020 у їх присутності ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі;
- продемонстрованими у судовому засіданні відеозаписами, що міститься на СD - диску і долучений до справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності;
- розписки, в якій зазначено, що ОСОБА_1 зобовязується не керувати транспортним засобом та іншими транспортними засобами до повного витверезення;
- рапорт працівників поліції щодо складання даного протоколу;
- постанова серії ЕАМ №3349546 від 28.10.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.125 КУпАП.
Зокрема, вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями), зобов'язують водіїв на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність же за ст. 130 КУпАП настає, серед іншого, настає і у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У свою чергу, порядок такого огляду, тобто, виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція).
Зокрема, згідно п.2 Розділу І вказаної Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, у свою чергу, є запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я) ( п.п.6,7 Розділ 1 Інструкції).
Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків (п.6 Розділу 2 Інструкції)
Відповідно ж до пункту 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 року), судам слід ураховувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.
Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, імя, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Аналізуючи ст. 256 КУпАП суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №290647 від 28.10.2020 року відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
У ході судового розгляду не знайшли свого підтвердження доводи захисника з приводу не дотримання працівниками поліції вимог ст. 266, 268 КУпАП, натомість, із продемонстрованого у судовому засіданні відеозапису вбачається, що працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд у встановленому законодавством порядку та зачитували його права та обов'язки.
Окрім того, вина ОСОБА_1 підтверджується поясненнями свідків, які були присутні під час відмови ОСОБА_1 від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння та відмови їхати до найблищого закладу охорони здоровя. Про повторний допит свідків сторона захисту не клопотала.
Суд не бере до уваги доводи захисника в тій частині, що працівники поліції безпідставно зупинили транспортний засіб його підзахисного, адже їх твердження прямо суперечать постанові серії ЕАМ №3349546 від 28.10.2020, яку ОСОБА_1 не оскаржував, а також підтверджується його поясненнями, які він надав безпосередньо після вчинення адміністративного правопорушення, що містяться на відеозаписі.
Крім того, суд вважає не обгрунтованими доводи сторони захисту в тій частині, що працівниками поліції було запропоновано огляд на стан сп'яніння на місці, без свідків та не направлено до найблищої лікарні, адже вони є такими, що не відповідають дійсності.
За таких обставин, аналізуючи докази по справі у їх сукупності, суд розцінює позицію ОСОБА_1 та його адвоката Нурієва Р.Т. під час судового розгляду справи, як спосіб уникнення від адміністративної відповідальності за скоєне правопорушення.
З огляду на наведене, у ракурсі установлених фактичних обставин справи шляхом встановлення юридично значущих ознак, визначення правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненої дії конкретному складу правопорушення, передбаченому КУпАП, суд вважає правильною кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки він відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, як особа, яка керує транспортним засобом. У той час, як будь - яких відомостей про його притягнення до відповідальності за цієї статтею протягом року суд у своєму розпорядженні не мав.
Суд, крім цього, ураховував практику Європейського суду з прав людини, зокрема, його рішення у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («OHalloran and Francis v. the United Kingdom») [GC] no. 15809/02 і 25624/02 ECHR 29.06.2007, яким постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
За такого, суд визнав повністю доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП за обставин, установлених судом.
При накладені адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , суд враховує обставини визначені ст. 33 КУпАП, як то, характер вчиненого правопорушення, зокрема, підвищений ступінь його суспільної небезпеки, особу порушника, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, обставини, за яких учинено діяння, та не убачає, в розумінні ст.ст. 34, 35 КУпАП, обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність останнього і вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення згідно санкції ч. 1 статті 130 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.
Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.
Враховуючи, що санкція статті не передбачає альтернативних видів покарання, суд приходить до висновку про необхідність накладення стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. 23, 130 ч. 1, ст. 283,284 КУпАП України,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідент.код НОМЕР_2 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 10200 (десять тисяч двісті) гривень, у прибуток держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. (Отримувач: ГУК у Житомирській області/Житомирська область/21081300, код отримувача: 37976485, номер рахунку : UA 368999980313060149000006001, код класифікації доходів: 21081300, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) протокол серії ДПР 18 №290647).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідент.код НОМЕР_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста двадцять) грн. (Отримувач коштів ГУК у Житомирській області/ТГ м Баранівка/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA 708999980313181206000006713, код класифікації доходів бюджету 22030101)
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Баранівський районний суд протягом десяти днів з часу її винесення.
Суддя Є.А. Новицький