Тернівський районний суд міста Кривого Рогу
Дніпропетровської області
справа № 215/1870/20
номер провадження 2/215/279/21
01 лютого 2021 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Дудікова А.В.
при секретарі - Коломійчук К.Ю.
згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу № 215/1870/20 за позовом комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за централізоване опалення,
встановив:
У березні 2020 року комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі - Підприємство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за централізоване опалення.
В обґрунтування позову представник позивача вказував, що підприємство по специфіці своєї виробничої діяльності здійснює постачання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання населення, яке зобов'язане робити оплату за отриману теплову енергію та гарячу воду, згідно особового рахунку і встановлених тарифів. Відповідачі є споживачами теплової енергії, яку надає позивач за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачі своєчасно та в повному обсязі за надані послуги не сплачують, внаслідок чого виникла заборгованість за період з 01.02.2014р. по 01.11.2019р. за централізоване опалення у розмірі 18 136,18 грн. Відповідачам було направлено лист щодо заборгованості з вимогою добровільно сплатити борг. Однак заборгованість у добровільному порядку сплачено не було. За таких обставин, позивач просив стягнути з відповідачів на свою користь вказану суму заборгованість, а також судові витрати.
Ухвалою суду від 13.04.2020р. прийнято справу до провадження суддею Дудіковим А.В., визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 21.05.2020 р.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення судом не заперечує (а.с. 85).
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника позивача відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, враховуючи, що останній скористався своїми процесуальними правами.
Відповідачі у судове засідання призначене на 21.05.2020р. не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися судом належним чином, а саме шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, однак конверти повернувся до суду без відмітки пошти про причини невручення поштових відправлень. У судові засідання призначені на 23.06.2020р., 11.08.2020р., 29.09.2020р., 10.11.2020р. 15.12.2020р. відповідачі не з'явилися, розгляд справи було відкладено через відсутність відомостей про належне повідомлення останніх про дату, час та місце розгляду справи. У судові засідання призначені на 13.01.2021р. та 01.02.2021р. відповідачі не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися судом шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, та за допомогою публікацій оголошень про виклик на сайті суду. Відзив на позовну заяву відповідачі не подали, будь-яких клопотань на адресу суду не надходило (а.с. 39, 41, 43, 99, 101, 103, 109, 110, 111, 112, 113, 114).
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі не подання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин, суд вважає можливим відповідно до ст. 280 ЦПК України, розглянути справу та ухвалити заочне рішення у відсутності відповідачів на підставі наявних у справі доказів, враховуючи, що відповідачі будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з'явилися без поважних причин та без повідомлення причин, відзив на позовну заяву не подали, представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
Частиною 2 ст. 247 ЦПК України передбачено, що в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч.8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного висновку.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між виробниками і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначено у Законі України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживачем комунальних послуг є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб.
Згідно ст. 67 ЖК України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Отже, відповідно до зазначеної норми та за змістом Закону України «Про житлово-комунальні послуги», зареєстровані у квартирі споживачі комунальних послуг зобов'язані вносити плату за їх використання.
Згідно довідки КПТМ «Криворіжтепломережа» квартира АДРЕСА_2 , належить до комунальної форми власності: наймач ОСОБА_4 , яка 23.12.2003р. знята з реєстрації. На даний час у вищевказаній квартирі зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 8).
Відповідно до ст. 13 Закону України від 24 червня 2004 року «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Пунктом 1 частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а пунктом 5 частини 3 тієї ж статі Закону передбачений обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Обов'язок споживачів оплатити надані послуги встановлено ст. 19 Закону України «Про теплопостачання».
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що між позивачем та відповідачами виникли правовідносини по наданню, з одного боку, та споживанню, з іншого боку, комунальних послуг по центральному опаленню, які врегульовано Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені Постановою КМУ України №630 від 21.07.2005 р.
Правом споживачів є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов'язком - оплатити житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
При цьому, обов'язок з укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, відповідно до п. 1 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», покладено саме на споживача.
Крім того, на відповідачів, як споживачів комунальних послуг, поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів».
Даним законом передбачено, що під договором слід розуміти усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Отже, відсутність між сторонами письмового договору про надання житлово-комунальних послуг, не звільняє споживачів від оплати отриманих житлово-комунальних послуг, а лише позбавляє їх можливості скористатися в повному обсязі правами споживача, передбаченими Законом «Про захист прав споживачів», на отримання послуг вчасно та відповідної якості згідно з умовами укладеного договору.
У постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 зроблено висновок, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Позивачем були надані послуги з постачання теплової енергії ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , однак останні належним чином не виконували своїх зобов'язань по оплаті за отриману теплову енергію, у зв'язку з чим, у них перед КПТМ "Криворіжтепломережа" утворилася заборгованість за період з 01.02.2014р. по 01.11.2019р., за централізоване опалення у розмірі 18 136,18. (а.с. 10).
Факт наявності заборгованості, а також правильність розрахунку заборгованості за житлово-комунальні послуги, законність тарифів та розміру нарахування послуг у встановленому законом (ст. ст. 12, 81 ЦПК України) порядку ніким не спростовано.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що відповідачами не в повному обсязі виконувались зобов'язання щодо оплати за надані послуги з постачання теплової енергії, у зв'язку з чим у останніх виникла заборгованість, яка підлягає стягненню в повному обсязі, а тому позов КПТМ "Криворіжтепломережа" підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розподіл судових витрат між сторонами вирішити за правилами ст. 141 ЦПК України, стягнувши суму судового збору у розмірі 2 102 гривні з відповідачів на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268, 272, 279, 280-282 ЦПК України, суд-
ухвалив:
Позов комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за централізоване опалення, - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованість за централізоване опалення в розмірі 18 136 (вісімнадцять тисяч сто тридцять шість) гривень 18 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» судовий збір у розмірі по 700 (сімсот) гривень 67 копійок, з кожного.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Роз'яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб'єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається до або через відповідні суди, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач - комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа», код ЄДРПОУ 03342184, рахунок НОМЕР_1 АТ «Ощадбанк», місцезнаходження: 50099, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 .
Повне судове рішення складено 01 лютого 2021 року.
Суддя: