ЄУН193/1351/20
Провадження №1-кс/193/20/21
02 лютого 2021 року смт.Софіївка
Слідчий суддя Софіївського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора Софіївського відділу Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі сел. Софіївка клопотання слідчого СВ Софіївського ВП Жовтодського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020040580000286 від 02 грудня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Федорівка Березнегуватського району Миколаївської області, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, працюючого на посаді бункирувальника ТОВ «Автомагістраль Південь», одруженого, на утримані малолітніх дітей не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
02 лютого 2020 року до Софіївського районного суду надійшло клопотання слідчого СВ Софіївського ВП Жовтодського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Софіївського відділу Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в межах досудового розслідування, до 02.03.2021 року, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040580000286 від 02 грудня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
В обґрунтування поданого клопотання слідчий посилається на обставини, встановлені досудовим розслідуванням, що 02.12.2020 року о 02:14 годині до Софіївського відділення поліції Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення з лінії 102, що звернулась медична сестра приймального відділення КП «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» Криворізької міської ради» в Дніпропетровській області, ОСОБА_8 , яка повідомила про те, що о 01:10 годині 02.12.2020 за адресою: АДРЕСА_2 , біля приміщення зачиненого магазину було виявлено ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з тілесними ушкодженнями, а саме: відкрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку, перелом основи черепа, контузійне ураження, алкогольне сп'яніння, якого доставлено до КП «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» Криворізької міської ради» в Дніпропетровській області.
Дане повідомлення зареєстровано до журналу Єдиного обліку Софіївського відділення поліції Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, за № 4007 від 02.12.2020 року, та цього ж дня відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040580000286, з правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 121 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що у вчиненні вказаного злочину обгрунтовано підозрюється: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Так, 01 грудня 2020 року близько о 22:40 годині ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи біля магазину «Крамничка», що розташований за адресою: с. Мар'є-Дмитрівка, вул. Центральна, 1, Софіївського району, Дніпропетровської області, спостерігаючи за конфліктом який виник між ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_9 .. Реалізовуючи свій умисел, направлений на нанесення тілесних ушкоджень потерпілому, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, спричинив тильною зоною стопи правої та лівої ноги не менше п'яти ударів в область голови та тулуба ОСОБА_9 .. Від отриманих ударів потерпілий утримався на ногах, та опору в свою чергу не чинив. Потім в ході подальшого конфлікту коли від спричинених ударів підозрюваного ОСОБА_10 , потерпілий ОСОБА_9 , падаючи назад на спину вдарився головою об залізобетонний бордюр, та ОСОБА_5 , лежачому ОСОБА_9 спричинив тильною зоною стопи правої ноги два удари в область голови зверху. Після чого потерпілий ОСОБА_9 підвівся на ноги, та пройшовши близько трьох метрів в сторону асфальтованої дороги. ОСОБА_5 перебуваючи на вулиці біля магазину «Крамничка», і спостерігаючи за потерпілим, та продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу спрямованого на спричинення тяжких тілесних ушкоджень підійшов до ОСОБА_9 , який стояв на дорозі та спричинив один удар тильною зоною стопи правої ноги в область голови зліва, від якого останній упав на асфальтовій автодорозі, та втратив свідомість.
Відповідно до первинної довідки виданої КП «Криворізька міська клінічна лікарня №2» Криворізької міської ради, від 02.12.2020, у ОСОБА_9 , наступний діагноз: відкрита черепно - мозкова травма, забій головного мозку, перелом потиличної кістки, перелом основи черепа, контузійне ураження.
Крім того 14.12.2020 до чергової частини Саксаганського відділення поліції Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області, надійшло повідомлення з КП «Криворізька міська клінічна лікарня №2» КМР про те, що констатовано смерть ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Враховуючи викладене постановою слідчого перекваліфіковано злочин в даному провадженні з ч. 1 ст. 121 на ч. 2 ст. 121 КК України, та відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно висновку експерта №2911 від 29.12.2020 року причиною настання смерті ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є: черепно мозкова травма яка супроводжувалася переломами кісток основи черепу та ускладнилася набряком головного мозку, що підтверджується наявністю тілесних ушкоджень, морфологічними змінами з боку внутрішніх органів, даними судово - гістологічного дослідження, а саме повний лінійний перелом потиличної кістки, лівої скроневої кістки; крововиливи у сіру та білу мозкову речовину обох півкуль головного мозку та мозочка.
Виявлені тілесні ушкодження відносяться до комплексу закритої внутрішньочерепної травми та оцінюються у сукупності, за своїм характером виявлені ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя.
Виявлені тілесні ушкодження прижиттєві, що підтверджується крововиливами в ушкоджених тканинах, виникли задовго до настання смерті у проміжок часу який становить одинадцять діб.
Виявлені тілесні ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів, можливо при падінні на тверду нерівну поверхню з переважною контактуючою поверхнею, якими могли бути проїзна частина дороги або інші предмети володіючи аналогічними властивостями.
Таким чином, ОСОБА_5 досудовим розслідуванням підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, за ознаками умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
27 січня 2021 року керівником Жовтоводської місцевої прокуратури в Дніпропетровській області ОСОБА_11 продовжено строк досудового розслідування , до трьох місяців, тобто до 02.03.2021 року.
В судовому засіданні слідчий просив задовільнити клопотання в повному обсязі та обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 .
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого, вважає, що воно є обґрунтованим та підлягає задоволенню, враховуючи наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 щодо поданого клопотання заперечують, вважають, що до підозрюваного доцільно застосувати запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту за адресою : АДРЕСА_1 .
Крім того, захисник ОСОБА_6 надав письмові заперечення на клопотання про застосування заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , обгрунтовуюючи його тим, що з 02.12.2020 року по сьогоднішній день ОСОБА_5 постійно за першим викликом органів досудового слідства, прокуратури чи суду з'являється для проведення слідчих дій. З моменту початку досудового розслідування ОСОБА_5 добровільно надав органу досудового розслідування речові докази, які були необхідні для призначення експертиз. На жодного свідка чи іншого учасника кримінального провадження не впливав та не намагався вплинути. Після отримання повідомлення про підозру, наступного дня з'явився до органів досудового слідства для отримання клопотання про обрання запобіжного заходу за першим телефонним викликом, що свідчить що ОСОБА_5 не має на меті переховуватись від органів досудового розслідування та суду. На утриманні в ОСОБА_5 знаходиться пробабуся, яка потребує постійного догляду в зв'язку з хронічними хворобами та похилим віком. Окрім того, в ОСОБА_5 існують міцні соціальні зв'язки з дружиною, батьками, двома малолітніми сестрами. Відповідно до характеристик з місця проживання, проходження строкової військової служби, служби в лавах ЗСУ за контрактом, місця роботи ОСОБА_5 характеризується як відповідальний добропорядний громадянин. Відповідно до матеріалів кримінального провадження органом досудового слідства допитані всі свідки та сторони кримінального провадження, зібрано всі наявні та необхідні докази, та залишилось тільки отримати висновки експертизи ( відповідно до клопотання про продовження строку досудового розслідування). Таким чином, ризик переховування підозрюваного ОСОБА_5 , від органу досудового розслідування та суду на даному етапі досудового розслідування, є надуманим та таким що не знаходить свого підтвердження жодними допустимими доказами. Запобігти заявленому прокурором ризику можливого переховування підозрюваного є можливим застосувавши більш м'який запобіжний захід. Доводи клопотання прокурора про наявність ризику впливу, як на допитаних свідків та потерпілих, так і на тих свідків, які ще не допитані під час досудового розслідування, є безпідставними, оскільки цей ризик значно зменшився, зважаючи на те, що всі підозрювані, потерпілі та свідки у кримінальному провадженні на теперішній час вже допитані. Посилання на можливий вплив на свідків у справі, є безпідставним враховуючи те, що таке формулювання в контексті обґрунтування необхідності тримання особи під вартою, з посиланням на такий ризик, не може враховуватися, оскільки є абстрактним та невмотивованим. Запобігти ризику можливого впливу на інших учасників процесу можливо шляхом покладення на підозрюваного обов'язку утримання від спілкування з цими особами. Обвинувачений має постійне місце проживання в м. Кривому Розі та позитивно характеризується за місцем проживання у м. Кривому Розі, що підтверджується долученою до справи характеристикою за місцем проживання та актом. Зазначає, що прокурором жодних обгрунтованих доказів того що існують певні ризики щодо ухилення ОСОБА_5 , від суду, тиску на сторони кримінального провадження, чи інші дії що будуть перешкоджати розгляду справи не надав, а всі аргументи сторони обвинувачення базуються виключно на припущеннях, що є недопустимим, тому просить постановити ухвалу суду про обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за адресою : АДРЕСА_1 та покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки: з'являтись на першу вимогу слідчого, прокурора суду, здати закордонний паспорт на зберігання до відділу реєстрації та міграції громадян з місцем реєстрації, уникати спілкування з іншими учасниками кримінального провадження без дозволу органу досудового розслідування.
Розглянувши матеріали клопотання, вислухавши думку слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали поданого клопотання та матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків:
У відповідності до ст.176 КПК України, одним із видів запобіжних заходів є тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для справи; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Окрім того, стаття 17 Закону України № 3477-І/ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права, а стаття 18 цього Закону визначає порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.
Європейський суд з прав людини стверджує, що вимога законності не може бути задоволена лише шляхом дотримання національного законодавства, яке само по собі повинно відповідати Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі «Плесо проти Угорщини»), тому позбавлення волі може бути цілком законним з точки зору внутрішнього права, однак, бути свавільним, виходячи зі змісту Конвенції, порушуючи тим самим її положення (рішення ЄСПЛ у справі «А. та інші проти Об'єднаного Королівства»).
З наведеного витікає, що рішення суду про застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою/продовження строку дії тaкoго запобіжного заходу буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає внутрішньому законодавству, але й постановлене з урахуванням положень Конвенції та рішень Європейського суду.
Так, у справі «Маккей проти Об'єднаного Королівства» ЄСПЛ зазначив, що основна мета статті 5 Конвенції полягає у запобіганні свавільного або безпідставного позбавлення волі особи.
ЄСПЛ під час вирішення справи «Медведев та інші проти Франції» зауважив, що право на свободу і особисту недоторканість має першочергове значення у демократичному суспільстві у значенні, передбаченому Конвенцією.
Відповідно до частини 1 статті 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першої статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Крім того, відповідно до положень статті 184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу обов'язково повинно містити посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177цього Кодексу, виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів. Тобто, одних припущень слідчого та прокурора щодо наявності певних ризиків недостатньо для винесення слідчим суддею, судом рішення про обрання запобіжного заходу, кожен конкретний ризик має бути доведений та обґрунтований доказами його існування, з наданням копій матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Обґрунтована підозра стосовно ОСОБА_5 у вчиненні інкрімінованого йому кримінального правопорушення підтверджується доданими до клопотання та оглянутими в судовому засіданні доказами, а саме: протоколом огляду місця події, протоколами допиту в якості свідків, повідомленням про підозру ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 121 КК України, висновком експерта №2911 від 29.12.2020 року, та висновком експерта №2911 від 14.01.2021 року, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_10 , протоколом проведення слідчого експерименту з ОСОБА_10 від 08.01.2021 року проведеного під відеозапис, протоколами проведених слідчих експериментів за участю свідків проведених під відеозапис та іншими матеріалами у сукупності.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України», наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Як зазначено в п. 111-112 Рішення ЄСПЛ «Белеветський проти Росії» - обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п. 4 ст. 5 Конвенції.
Як зазначено в Рішенні ЄСПЛ "Александер Макаров проти Росії" національні органи влади зобов'язані проаналізувати особисті обставини особи докладніше та навести на користь тримання її під вартою конкретні підстави, підкріплені встановленими в судовому засіданні доказами.
Суд, в свою чергу повинен ретельно дослідити наявні докази вказаних ризиків, проаналізувати, дати належну оцінку в кожній конкретній справі. Це узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні у справі «Кобець проти України» зазначив, що «Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (також рішення у справі «Авшар проти Туреччини». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні довести суду обставини, на які вони посилаються.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Суд у рішенні по справі "Белчев проти Болгарії" наголосив, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх вищевказаних обставин.
ЄСПЛ визнав, що абстрактна можливість перешкоджання кримінальному провадженню є недостатньою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Зокрема, доказами на обґрунтування ризику можуть бути:- фактичне переховування від органів досудового розслідування та/або суду; показання свідків про намір особи переховуватись, придбання квитків, зміна місця проживання підтверджені документально, відомості про відсутність постійного місця проживання, тощо; фактичні знищення, ховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; показання свідків, про намір підозрюваного вчинити дії особи, спрямовані на знищення, схов або спотворення важливих для слідства речей чи документів, спроба підозрюваної особи вчинити дії направлені на знищення доказів - підтверджені документально; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні - підтверджені документально; документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку; інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв'язки особи; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - підтверджене документально; необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується; документами, довідками про те, що особа вже притягалась до кримінальної відповідальності, була засуджена, має не зняту чи не погашену судимість, схильна до протиправної поведінки, притягалась до адміністративної відповідальності, інформація про те, що не будучи раніше судимою, особа вчинила декілька злочинів, інформація про зловживання наркотичними засобами чи алкоголем.
При обґрунтуванні такого ризику, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, прокурор посилається на тяжкість покарання, яке загрожує особи, проте, як зазначено в п. 143 Рішення ЄСПЛ «Бойченко проти Молдови» одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказання підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню по справі, переховуватись від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатніми для ухвалення рішення про тримання заявника під вартою (аналогічні справи - «Беччієв проти Молдови» та «Сарбан проти Молдови»).
Стосовно загрози втечі, на яку посилається прокурор, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, чи обвинувачений можна законно розглядати, як таку, що може спонукати до втечі, однак можливість жорстокого засудження є недостатньою для виправдання тримання під вартою. При цьому загроза втечі не випливає з простої можливості для обвинуваченого перетнути кордон держави. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно доказувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейних зв'язків, будь яких зв'язків з іншою країною, або наявність зв'язків в іншому місці. Вказані обставини на думку суду належним чином не доведені та не підтверджені прокурором поданими доказами.
Сама по собі тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа не може бути безумовною підставою для обрання щодо цієї особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту (рішення ЄСПЛ у справі "Ніколова проти Болгарії"). Відповідно до рішення ЄСПЛ по справі "Ноймайстер проти Австрії" позбавлення волі особи (тримання під вартою) не повинно перетворюватися на своєрідну прелюдію до завчасного відбування можливого у майбутньому вироку про позбавлення волі.
У п. 10 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 квітня 2013 р. № 511-550/0/4-13 суд конкретизував положення п. 3-8 ч. 1 ст. 178 КПК України. Так, встановлення віку передбачає з'ясування, чи є особа неповнолітньою або похилого віку, стану здоров'я, наявності тяжких хвороб, інвалідності, нездатності самостійно пересуватися. Міцність соціальних зв'язків підозрюваного (обвинуваченого), у тому числі наявність у нього родини й утриманців потребує з'ясування сімейного стану цієї особи, стану здоров'я членів його сім'ї, кількості й віку дітей, строку фактичного проживання в цій місцевості тощо. Ураховуючи репутацію підозрюваного (обвинуваченого), слідчий суддя, суд зобов'язаний проаналізувати матеріали сторін кримінального провадження, об'єктивно оцінити надані характеристики на цю особу з місця роботи, навчання, проживання: дані, що свідчать про перебування підозрюваного (обвинуваченого) на обліку в наркологічному, психоневрологічному диспансері тощо. Встановлення майнових статків передбачає з'ясування наявності належного цій особі нерухомого майна за місцем проживання та інших місцевостях, транспортних засобів, грошових банківських вкладів, їх розміру. При з'ясуванні сімейного стану має значення наявність як батьківської так і власної родини, оскільки у підозрюваного (обвинуваченого) можуть бути члени сім'ї, які потребують його догляду. Водночас слід встановлювати, чи підтримує ця особа із родиною позитивний емоційний зв'язок.
Судом встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 має постійне місце проживання та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , працевлаштований, має позитивні характеристики, раніше до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався.
В той же час суду не надано доказів того, що за час досудового слідства свідки сторони обвинувачення та потерпіла вказували на тиск відносно них з боку сторони захисту, як і не надано доказів того, що підозрюваний ОСОБА_5 намагався знищити документи чи речі по кримінальному провадженню. В судовому засіданні досліджений протокол допиту представника потерпілого від 17.12.2020 року, згідно якого вбачається, що ОСОБА_5 телефонував до потерпілої з метою з'ясування стану здоров'я ОСОБА_12 та як стверджує підозрюваний в судовому засіданні також з метою надання матеріальної допомоги, на що потерпіла відповіла категоричною відмовою. Погроз чи інших обставин впливу підозрюваного на потерпілу в ході судового засідання не встановлено.
Суд також звертає увагу на те, що ОСОБА_13 в розшук не оголошувався, має міцні соціальні зв'язки з дружиною, батьками, двома малолітніми сестрами, має зареєстроване та фактичне місце проживання, тривалий час проживає за зареєстрованим місцем проживання має позитивні характеристики з місця проживання, проходження строкової військової служби, служби в лавах ЗСУ за контрактом, згідно яких характеризується як відповідальний добропорядний громадянин без шкідливих звичок.
Відомостей про те, що підозрюваний ОСОБА_5 готує вчинення інших кримінальних правопорушень суду не надано, а враховуючи характер вчиненого кримінального правопорушення суд повинен розглянути можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів щодо обвинуваченого, що узгоджується з прецедентною практикою ЄСПЛ.
Водночас, наявні у суду матеріали кримінального провадження не вказують на неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 , а тому суд вважає, що застосування до ОСОБА_5 цілодобового домашнього арешту, який за практикою ЄСПЛ прирівнюється до такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, забезпечить належну поведінку останнього на час проведення досудового розслідування.
З урахуванням наведених вище обставин, керуючись ст.ст. 176-179, 181, 193, 194, 199, 202, 315, 369, 371, 372 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020040580000286 від 02 грудня 2020 року за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України відмовити.
В задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_5 -адвоката ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020040580000286 від 02 грудня 2020 року за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України відмовити.
Обрати запобіжний захід ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Федорівка Березнегуватського району Миколаївської області, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, працюючого на посаді бункирувальника ТОВ «Автомагістраль Південь», одруженого, на утримані малолітніх дітей не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 у виді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 в межах строку досудового розслідування, тобто до 02.03.2021 року з покладенням на нього обов'язків, а саме:
1) не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово без дозволу суду;
2) прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожним викликом;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утриматися від спілкування в будь-якій формі зі свідками та потерпілою;
5) здати на зберігання свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
6) носити електронний засіб контролю, який застосується в порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ України.
Копію ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_5 передати на виконання до Інгулецького ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області за зареєстрованим місцем проживання підозрюваного.
Зобов'язати орган поліції негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту цілодобово та негайно забезпечити ОСОБА_5 носіння електронного засобу контролю (браслету).
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що у випадку невиконання ним покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що працівники поліції, відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом мають право з'являтись в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань пов'язаних із виконанням покладених обов'язків, використовувати електронні засоби контролю.
По закінченню строку дії запобіжного заходу та за відсутністю клопотання прокурора в порядку ст. 199 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, заборона залишати житло припиняє свою дію і запобіжний захід, заборона та обов'язок вважаються скасованими.
Копію ухвали направити начальнику Інгулецького ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області для виконання та начальнику Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області для здійснення контролю, відповідно до норм ст.181 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1