Справа № 214/7311/20
2/214/737/21
Іменем України
02 лютого 2021 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Гриня Н.Г.,
при секретарі судового засідання - Гливук М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, при заочному розгляді, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом 22.10.2020 року, в якому просить суд визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Пред'явлені вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 є власником квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить йому на підставі свідоцтва про право на спадщину. За вказаною адресою з 16.01.2004 року зареєстрована ОСОБА_2 (дружина позивача), як член сімї власника та продовжує бути зареєстрованої по теперішній час. . З 2016 року відповідач у вказаній квартирі не проживає, виїхала з квартири на інше місце проживання, залишивши проживати разом з позивачем їх спільного сина, на утримання якого сплачує аліменти. Факт не проживання у квартирі підтверджується актом мешканців будинку АДРЕСА_2 . Позивач змушений сплачувати комунальні послуги, які також нараховуються і на відповідача, якими вона не користується та не сплачує. Відповідач не проживає у квартирі майже 4 роки, своєю реєстрацією чинить перешкоди позивачу здійсненні свого законного права як власника квартири на вільне користування, володіння та розпорядження нею.
Ухвалою суду від 02.11.2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 03.12.2020 року, постановленою на місці, підготовче провадження закрито з призначенням справи до судового розгляду ( а.с.27, п.15 журналу с/з).
Позивач правом на участь в судовому засіданні не скористався, подавши заяву про розгляд справи за йог відсутності, пред'явлені вимоги підтримав, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, про дату, час, місце слухання справи повідомлялась належним чином. Про поважність причини неявки суд не повідомила, відзив на позов не подав.
Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, а також враховуючи належне повідомлення відповідача, його неявку до суду без поважних причин, не подання відзиву суд постановив ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних доказів за відсутності заперечень з боку позивача проти заочного розгляду справи.
Заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись.
Суд, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам в їх сукупності, приходить до висновку, що у судовому засіданні встановлені наступні обставини і визначені відповідно до них правовідносини.
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 загальною площею 69,8 кв.м., належної йому на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 виданого Управління житлово-комунального господарств міськвиконкому (а.с. 5) та на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Сьомої Криворізької державної нотаріальної контори Лігута Л.В. (а.с. 6), зареєстровано в реєстрі за №2-3518. Право власності на квартиру зареєстроване за позивачем КП «Криворізьке БТІ» ДОР в реєстровій книзі №23п-60-60, що підтверджується витягом про реєстрацію прав власності на нерухоме майно №2351907 від 19.12.2003 року (а.с. 7) та документацією на квартиру (а.с. 7, 8-9).
Як вказував позивач, що підтверджується довідкою з Криворізької об'єднаної довідково-інформаційної служби №29 від 16.10.2020 року (а.с.11) та відповіддю з адресно-довідкового органу (а.с.24) в житловому приміщенні значиться зареєстрованою з 16.01.2004 року та по теперішній час ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..
Відповідно до акту від 15.10.2020 року, засвідченого ТОВ «Житлосервіс-КР» (а.с.12), фактично ОСОБА_2 в квартирі не проживає з 2016 року по теперішній час. Більш того, у вказаній квартирі проживає ОСОБА_1 , разом з їх спільним сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на утримання якого рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30.10.2013 року з ОСОБА_2 стягнуто аліменти у розмірі ј частки з усіх видів її заробітку щомісяця до досягнення дитиною повноліття (а.с. 18).
В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_2 є дружиною ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 (а.с. 10)
Визначаючи характер спірних правовідносин, з урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що вони склались між власником житла та членом сім'ї, у зв'язку з чим регулюються ст.405 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч.1 ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
З аналізу положень ст.ст.391, 396 ЦК України слідує, що позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння, на чому також акцентує увагу Вищий спеціалізований суд України з розгляду кримінальних і цивільних справ в п.п.33,34 Постанови №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав».
Згідно з ч.1 ст.405 ЦК України, члени сім'ї власника житла в силу наявності особистого сервітуту мають право користування цим житлом відповідно до закону. Натомість, як слідує з положень ч.2 ст.405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Оскільки відповідач в належному позивачеві житловому приміщенні не проживає з 2016 року, добровільно обравши собі інше постійне місце проживання, перешкод в користуванні квартирою їй ніхто не чинив, в той час як реєстрація місця проживання відповідача створює позивачеві перешкоди в користуванні належною йому власністю, обмежуючи майнові права ОСОБА_1 , який вимушений сплачувати за відповідача ОСОБА_2 додатково комунальні послуги, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість пред'явлених ним вимог негаторного позову та необхідність їх задоволення із визнанням ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, згідно ст.141 ЦПК України, п.35 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь ОСОБА_5 840,80 грн. в рахунок відшкодування документально підтверджених витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, ч.2 ст.247, 258-259, 263-265, 273, 279, 280-284, 287, 354, 355, п.15 Перехідних положень ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення є підставою для зняття ОСОБА_2 з реєстраційного обліку місця проживання.
Після набрання рішенням суду законної сили видати виконавчий лист для пред'явлення на виконання у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» в частині стягнення судових витрат.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його ухвалення не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно ст.285 ЦПК України та поданою протягом 30 днів з дня його підписання. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його підписання.
Відомості про сторін:
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення складено та підписано 02.02.2021 року.
Суддя Н.Г. Гринь