Справа № 190/101/21
Провадження №2/190/213/21
02 лютого 2021 року м.П'ятихатки
Суддя П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області Кудрявцева Ю.В., при прийнятті позовної заяви ОСОБА_1 до П'ятихатської міської ради Дніпропетровської області, Комунального підприємства П'ятихатської міської ради «П'ятихатський водоканал», Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, третя особа Головне Управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області про відшкодування шкоди суб'єктом владних повноважень, стягнення страхових внесків до Пенсійного фонду України та поновлення страхового стажу,
Встановила:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до П'ятихатської міської ради Дніпропетровської області, Комунального підприємства П'ятихатської міської ради «П'ятихатський водоканал», Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області.
Виконання завдань цивільного судочинства залежить від встановлення судом у справі об'єктивної істини та правильного застосування норм матеріального і процесуального права. Для цього Цивільний процесуальний кодекс України покладає на суд обов'язок, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створювати необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, суд дійшов до наступного висновку.
Як убачається із змісту позовної заяви, предметом спору є: стягнення з П'ятихатської міської ради Дніпропетровської області на його користь страхових внесків; зобов'язання відповідача - П'ятихатську міську раду Дніпропетровської області, зробити перерахунок та виплатити на його користь страхові внески; зобов'язання відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області поновити йому страховий стаж та здійснити відповідний перерахунок розміру пенсії; стягнення з виконавчого комітету П'ятихатської міської ради Дніпропетровської області моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 188 Цивільного процесуального кодексу України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Компетенція (юрисдикція) судів щодо розгляду таких справ визначається процесуальними законами.
Так, відповідно до частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Таким чином, суд убачає, що частина заявлених позивачем вимог повинна бути заявлена в порядку Кодексу адміністративного судочинства України. Тобто у досліджувані позовній заяви позивачем об'єднано вимоги, що підлягають розгляду за різними видами судочинства та не можуть бути розглянуті у одному провадженні.
Частини 3 та 4 ст. 44 ЦПК України визначають, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Таким чином, оскільки вимоги позивача підлягають до розгляду за різними видами судочинства (цивільним та адміністративним), такі позовні вимоги не можуть бути об'єднані в одне провадження та, відповідно, не підлягають розгляду в одному провадженні в порядку цивільного судочинства.
Так, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, заява повертається у випадку порушення правила об'єднання позовних вимог.
З огляду на вищевикладені порушення, а саме: порушення позивачем правила об'єднання основних позовних вимог, за відсутності підстав для застосування положень статті 188 ЦПК України про роз'єднання позовних вимог на стадії відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку про наявність обставин, процесуальним наслідком яких є повернення заяви позивачу.
На підставі викладеного, керуючись статтями19, 20, 44, 185, 258-261, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
постановила:
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до П'ятихатської міської ради Дніпропетровської області, Комунального підприємства П'ятихатської міської ради «П'ятихатський водоканал», Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, третя особа Головне Управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області про відшкодування шкоди суб'єктом владних повноважень, стягнення страхових внесків до Пенсійного фонду України та поновлення страхового стажу.
Ухвалу надіслати позивачу разом із позовною заявою та всіма доданими до неї документами.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кудрявцева Ю.В.