Справа № 189/439/20
2/189/62/21
іменем України
02.02.2021 року смт. Покровське Дніпропетровської області
Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Чорної О.В., за участю секретаря судового засідання Корхової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач, Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», звернувся до суду з цивільним позовом до ОСОБА_1 , яким просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 40695,35 грн. станом на 22.03.2020 року за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 24.02.2011 року, а також стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 2102,00 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг у зв'язку з чим підписав заяву б/н від 24.02.2011 року.
14.06.2018 відбулася державна реєстрація та змінено повне і скорочене найменування позивача на АТ КБ «Приватбанк».
Позивач зазначає, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним анкета-заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком кредитний договір.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, іншими витратами відповідно до умов договору, отже, належним чином зобов'язання за договором не виконував.
Як зазначає позивач у позові, у відповідача станом на 22.03.2020 року виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 40695,35 грн., яка складається з наступного: 22250,66 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 8898,51 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК; 7132,12 грн. - нарахована пеня; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 1914,06 грн. - штраф (процентна складова) (а. с. 3, зворот).
Як на докази по справі позивач посилається на розрахунок заборгованості, виписку з рахунку, довідку про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, довідку про видачу картки, копію заяви позичальника, витяг з «Тарифів», витяг з «Умов та правил надання банківських послуг» у редакції, що діяла на момент підписання, копією наказу банку щодо затвердження ««Умов та правил надання банківських послуг» та «Тарифів» у редакції, , що діяла на момент підписання заяви (а. с. 4).
Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 18.05.2020 року відкрите спрощене позовне провадження у справі №189/439/20 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 22.06.2020 року дана справа за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передана на розгляд до Романівського районного суду Житомирської області за територіальною підсудністю.
Ухвалою Романівського районного суду Житомирської області від 21.09.2020 року
цивільна справа № 189/439/20 за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передана на розгляд до Покровського районного суду Дніпропетровської області у зв'язку з тим, що згідно відомостей, наданих відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Житомирській області та органом реєстрації Романівської селищної ради Житомирської області, ОСОБА_1 зареєстрованим/знятим з реєстрації на території, що підсудна Романівському районному суду Житомирської області не значиться.
Водночас, згідно відомостей адресно-довідкового підрозділу ГУДМС України у Дніпропетровській області та виконавчого комітету Великомихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області, адреса зареєстрованого місця проживання ОСОБА_2 до 19 листопада 2019 року значиться по АДРЕСА_1 .
19 листопада 2019 року ОСОБА_1 знявся з реєстрації місця проживання по АДРЕСА_1 , зазначивши при цьому про своє вибуття для реєстрації місця проживання по АДРЕСА_2 , однак реєстрацію місця проживання за вказаною адресою, у встановленому законодавством України порядку, останній так і не здійснив.
Покровським районним судом Дніпропетровської області після отримання цивільної справи зроблений запит до органів місцевого самоврядування та згідно листа Березівського старостинського округу Великомихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області від 11.11.2020 №477/1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але 21.11.2019 року вибув Житомирська область смт. Романів.
На запит суду від. 02.11.2020 року Романівська селищна рада Романівського району Житомирської області повідомила, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не зареєстрований на території Романівської селищної ради.
Статтею 27 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) визначено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи) (частина 9 статті 28 ЦПК України).
Враховуючи, що останнім відомим зареєстрованим місцем проживання відповідача ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 , а відомості про реєстрацію місця проживання останнього на території Романівського районного суду Житомирської області в матеріалах справи відсутні, суд дійшов висновку, що справа підсудна Покровському районному суду Дніпропетровської області, отже, ухвалою суду від 25.11.2020 справа прийнята до провадження Покровського районного суду Дніпропетровської області і призначене судове засідання.
Частиною 10 ст. 187 ЦПК України передбачено, що якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
На виконання вимог закону на веб-сайті Покровського районного суду Дніпропетровської області розміщене оголошення про виклик відповідача, місце проживання (місцезнаходження) якого невідоме в судове засідання.
В судове засідання сторони не з'явилися, повідомлені про час, дату та місце судового розгляду належним чином.
Представник позивача надав клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, позов підтримує, просить задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує (а. с. 90).
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки всі умови у сукупності існують, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення по справі, про що постановив відповідну ухвалу.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв'язку з неявкою всіх учасників справи.
Дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 24.02.2011 року ОСОБА_1 підписав з позивачем анкету-заяву про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг у Приватбанку (копія, а. с. 53).
24.02.2011 року ОСОБА_1 також підписав довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 дній пільгового періоду», де зазначаються базова відсоткова ставка за користуванням кредиту, порядок нарахування та розміри пені і штрафів (а. с. 54).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у тій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та у порядок, встановлені договором.
Статтею 536 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний сплачувати проценти за користування чужими грошовими коштами.
Суд встановив, що між сторонами укладений кредитний договір у простій письмовій формі шляхом підписання кількох документів, зокрема, анкети-заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг у Приватбанкута довідки про умови кредитування, в яких зазначені істотні умови кредитного договору, зокрема, зазначений розмір кредитного ліміту, процентна ставка за користування кредитом, тип процентної ставки, розмір і порядок сплати щомісячних платежів тощо.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримав кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на карткових рахунок, періодично сплачував кошти за кредитом.
Встановлено, що при виконанні договору з боку відповідача внаслідок порушення ним строків оплати договору, виникла заборгованість за тілом кредиту.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитом розмір заборгованості за простроченим тілом кредиту станом на 22.03.2020 складає 22250,66 грн. (а. с. 27).
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України зазначається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Суд встановив, що відповідач не заперечив факту укладення кредитного договору, користувався кредитними коштами, періодично сплачував кошти за кредитом, що підтверджується: розрахунками заборгованості за період з 24.02.2011 по 31.05.2015 року і за період з 01.06.2015 по 22.03.2020 року (а. с. 6-10, 11-27).
Отже, в цій частині позов є обґрунтований і до стягнення з позичальника (відповідача) підлягає прострочене тіло кредиту у розмірі 22250,66 грн.
Суд також вважає обґрунтованою позовну вимогу в частині стягнення пені за кредитним договором у розмірі 7132,12 грн., розмір і порядок нарахування якої обумовлений у довідці про умови кредитування і розрахунок якої викладений у розрахунку заборгованості.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК в сумі 745,59 грн., суд дійшов наступного.
У частині 2 статті 625 ЦК України зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У відповідності до ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Учасники мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивач жодним чином не обґрунтував у позові заборгованість відповідача за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК, не зазначив за який період рахує суму прострочення, не навів розрахунків з індексу інфляції, не надав суду відповідного розрахунку, з якого вбачалося за який період і виходячи з якої суми заборгованості рахується заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК.
Таким чином, позовні вимоги в цій частині не є обґрунтованими і суд відмовляє у їх задоволенні.
Щодо стягнення штрафних санкцій у виді штрафу, то суд дійшов висновку, що в цій частині позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України).
У позові позивач просить стягнути 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 729,74 грн. - штраф (процентна складова), посилаючись при цьому на пункт 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг (а. с. 19-60).
При цьому Умови та Правила надання банківських послуг, які містяться у справі, взагалі не містять пункту 2.1.1.7.
Окрім того, матеріали справи не містять підтверджень того, що саме ці Умови та правила надання банківських послуг розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови щодо сплати неустойки (пеня, штраф) у розмірах і порядку нарахування, зазначеному в документах, що додані банком до позовної заяви.
Надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг у ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих їй умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.
З огляду на викладене, загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором б/н від 24.02.2011 року складає: 22250,66 грн. (заборгованість за простроченим тілом кредиту) + 7132,12 грн. (пеня) що разом складає 29382,78 грн. (двадцять дев'ять тисяч триста вісімдесят дві гривні 78 коп.).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 1517,68 грн. сплаченого судового збору, який у зв'язку з частковим задоволенням позову розраховується наступним чином: 29382,78 /40695,35 х 2102,00 = 1517,68 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 528, 530, 638, 1049, 1050, 1054 ЦК, ст. ст. 7, 8, 10, 12, 18, 77, 81, 247, 259, 263-265, 274-281 ЦПК України, суд, -
Цивільний позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіу розмірі 40695,35 грн. за кредитним договором б/н від 24.02.2011 року - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 24.02.2011 року у розмірі 29382,78 грн. (двадцять дев'ять тисяч триста вісімдесят дві гривні 78 коп.), яка складається із заборгованості за простроченим тілом кредиту у розмірі 22250,66 гривень та пені у розмірі 7132,12 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1517,68 грн. грн. (одна тисяча п'ятсот сімнадцять гривень 68 коп.).
В решті позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Покровський районний суд Дніпропетровської області в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
З дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яка починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; код ЄДРПОУ 14360570, рахунок для погашення заборгованості НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складений 02 лютого 2021 року.
Суддя О.В. Чорна