Справа № 183/5416/18
№ 1-кп/183/879/21
02 лютого 2021 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження № 12018040120000018 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Підгороднього Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні п'ятьох неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , такого, що не має судимості, РНОКПП НОМЕР_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Підгороднього Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,
15.05.2018 року приблизно о 21.00 годині ОСОБА_4 , маючи умисел, спрямований на незаконне зайняття рибним добувним промислом, вступив у злочинну змову з ОСОБА_5 , після чого в той же день, а саме 15.05.2018 року приблизно о 21.00 годині останні, реалізуючи спільний злочинний намір, за попередньою змовою групою осіб, взявши заборонене знаряддя лову - дві жилкові рибальські сітки та саморобний дерев'яний човен з веслами, прибули на берег р. Самара поблизу м. Новомосковська Дніпропетровської області.
Того ж дня, тобто 15.05.2018 року приблизно о 21.00 годині ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 за попередньою змовою групою осіб, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне зайняття рибним добувним промислом в період весняно-літньої заборони лову риби, за допомогою заздалегідь заготовленого та принесеного з собою забороненого знаряддя лову - двох жилкових рибальських сіток, за допомогою саморобного дерев'яного човна і веслами вийшли на воду р. Самара поблизу м. Новомосковська Дніпропетровської області.
Відійшовши від берегу на деяку відстань, у вказаний вище день, а саме 15.05.2018 року приблизно о 21.30 годині ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 незаконно встановили у воді р. Самара поблизу м. Новомосковська Дніпропетровської області заздалегідь заготовлене та принесене з собою заборонене знаряддя лову, а саме: дві жилкові рибальські сітки, розмірами: вічко 50x50 мм, висотою 1,2 м, довжиною 70 м, після чого повернувшись на берег р. Самара, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 залишились на місці спостерігати за встановленими сітками та охороняти їх.
Наступного дня, тобто 16.05.2018 року приблизно о 05.30 годині ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 , знаходячись у вказаному вище місті знову за допомогою саморобного дерев'яного човна з веслами вийшли на воду р. Самара поблизу м. Новомосковська Дніпропетровської області, де продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на незаконне зайняття рибним добувним промислом за допомогою забороненого знаряддя лову, зняли раніше встановлені ними дві жилкові рибальські сітки, розмірами: вічко 50x50 мм, висотою 1,2 м, довжиною 70 м, в яких вже знаходились водні живі біоресурси, а саме: карась - в кількості 147 одиниць, окунь - в кількості 1 одиниця, товстолоб - в кількості 2 одиниці, плітка - в кількості 2 одиниці, сазан - в кількості 24 одиниці, судак - в кількості 20 одиниць.
Своїми умисними діями, які виразилися у незаконному зайнятті рибним добувним промислом, вилученні з природного середовища - р. Самара поблизу АДРЕСА_2 риби, тобто водних живих біоресурсів, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 в порушення вимог чинного законодавства України, тобто не маючи законного дозволу на зайняття рибним добувним промислом, виданого компетентним органом, в період заборони лову риби встановленого Наказом Управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області від 26.02.2018 року № 26 «Про встановлення весняно-літньої заборони лову риби у рибогосподарських водних об'єктах, підконтрольних Управлінню Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області», відповідно до якого заборонене промислове, любительське рибальство з плавзасобів під час руху риби на нерест та на період її нересту у водоймах, підконтрольних Управлінню Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області у такі терміни: у Кам'янському і Дніпровському (Запорізькому) водосховищах, а також інших водосховищах (окрім Каховського водосховища), з 1 квітня по 9 червня 2018 року (включно); на річках і корінних водах (окрім Апостолівського, Нікопольського, Томаківського районів Дніпропетровської області), з 1 квітня по 20 травня 2018 року включно, а також в порушення вимог чинного законодавства України, а саме: ст. 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства у внутрішніх водоймах України, затверджених наказом Державного Комітету Рибного господарства України» від 15 лютого 1999 року № 19, в яких визначено: «Забороняється лов водних живих ресурсів із застосуванням промислових та інших знарядь лову, виготовлених з сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань...», незаконно виловили з води р. Самара поблизу м. Новомосковська Дніпропетровської області живі водні біоресурси, та повернулися до берега, і в цей час останні були затримані на місці злочину працівниками поліції та рибінспекції.
Умисними діями, які виразилися у незаконному зайнятті рибним добувним промислом за допомогою забороненого знаряддя лову, вилученні з природного середовища - р. Самара Дніпровського водосховища (водойми загального користування) водних живих біоресурсів, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 порушено вимоги чинного законодавства України, а саме: Наказу Управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області від 26.02.2018 №26 «Про встановлення весняно-літньої заборони лову риби у рибогосподарських водних об'єктах, підконтрольних Управлінню Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області», відповідно до якого заборонене промислове, любительське рибальство з плавзасобів під час руху риби на нерест та на періодїї нересту у водоймах, підконтрольних Управлінню Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області у такі терміни: у Кам'янському і Дніпровському (Запорізькому) водосховищах, а також інших водосховищах (окрім Каховського водосховища), з 1 квітня по 9 червня 2018 року (включно); на річках і корінних водах (окрім Апостолівського, Нікопольського, Томаківського районів Дніпропетровської області), з 1 квітня по 20 травня 2018 року включно; а також вимоги ст. 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства у внутрішніх водоймах України, затверджених наказом Державного Комітету Рибного господарства України» від 15 лютого 1999 року № 19, в яких визначено: «Забороняється лов водних живих ресурсів із застосуванням промислових та інших знарядь лову, виготовлених з сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань...».
Таким чином, відповідно до додатку № 1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 року № 1209, та розрахунку суми збитків, що підтверджений висновком судово-економічної експертизи № 12/11.1/115 від 07.08.2018 року Державі в особі Управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області Дніпровський рибоохоронний патруль, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 своїми умисними діями заподіяли істотну шкоду, розмір якої складає 20 740,00 грн.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав повністю та показав, що обставини викладені в обвинувальному акті не оспорює та повністю визнає себе винним у пред'явленому обвинуваченні. Від дачі показань відмовився з огляду на те, що в обвинувальному акті все вірно зазначено, йому доповнити нічого. У скоєному щиро кається, зробив для себе відповідні висновки. Цивільний позов не визнав, оскільки заявлена сума для нього є досить значною.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні вину визнав повністю та показав, що обставини викладені в обвинувальному акті не оспорює та повністю визнає себе винним у пред'явленому обвинуваченні. Від дачі показань відмовився з огляду на те, що в обвинувальному акті все вірно зазначено, йому доповнити нічого. У скоєному щиро кається, обіцяв, що більше подібного не вчинить. Цивільний позов не визнав, оскільки заявлена сума для нього є досить значною.
В судовому засіданні у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України судом було з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст вищенаведених обставин, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.
Оскільки учасники судового провадження, в тому числі обвинувачені, не оспорювали в судовому засіданні обставини, при яких обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 скоєно кримінальний проступок, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і учасники судового процесу проти цього не заперечували.
Також в судовому засіданні суд роз'яснив учасникам судового процесу вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України щодо позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оспорюються, в апеляційному порядку.
Отже, суд, дослідивши докази в межах пред'явленої підозри, не виходячи за межі пред'явленого обвинувачення, яке прокурор підтримав в судовому засіданні, приходить до однозначного висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у незаконному зайнятті рибним добувним промислом, яке заподіяло істотної шкоди, доведена у повному обсязі і його умисні дії вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 1 ст. 249 КК України.
Також, суд приходить до однозначного висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у незаконному зайнятті рибним добувним промислом, яке заподіяло істотної шкоди, доведена у повному обсязі і його умисні дії вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 1 ст. 249 КК України.
При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , суд керується ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинувачених, сукупність усіх обставин у справі.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує, що завдана шкода кримінальним правопорушенням не відшкодована.
Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_4 , суд визнає вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою.
Разом з тим, судом враховується, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_4 , суд визнає його щире каяття, яке ґрунтується на належній критичній оцінці ним своєї протиправної поведінки, визнанні вини та готовності підлягати кримінальній відповідальності.
Крім того, суд бере до уваги дані про особу обвинуваченого, який є особою, що раніше не судима, вину свою визнав повністю, розкаявся у вчиненому, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, має на утриманні п'ятьох неповнолітніх дітей, за місцем мешкання характеризується задовільно, а також думку представника потерпілого, який в своїй заяві зазначив, що не наполягає на призначенні обвинуваченому суворого покарання.
З урахуванням даних про особу обвинуваченого, обставин вчиненого кримінального проступку, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за недоцільне призначення ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі, оскільки вказаний вид покарання передбачає реальну ізоляцію від суспільства, а вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу на рівні мінімальної межі санкції ч. 1 ст. 249 КК України.
При цьому, суд застосовує мінімальний розмір штрафу, передбачений санкцією ч. 1 ст. 249 КК України (в редакції закону станом на час вчинення кримінального правопорушення - 15.05.2018 року), оскільки відповідно до ч. 3 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Отже, ч. 1 ст. 249 КК України (в редакції Закону України від 22.11.2018 року № 2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощеного досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень») посилює нижню межу в частині збільшення мінімального розміру штрафу, а тому в частині мінімального розміру штрафу за ч. 1 ст. 249 КК України, слід застосовувати редакцію санкції ч. 1 ст. 249 КК України, що діяла станом на час вчинення кримінального правопорушення - 15.05.2018 року.
Також, за наявності пом'якшуючої обставини, суд не вбачає необхідності призначення ОСОБА_4 покарання в межах найбільшої санкції ч. 1 ст. 249 КК України.
Призначаючи покарання як кару суд, виходячи з вимог ст. 50 КК України, враховує, що призначення покарання у виді штрафу у вищевказаному розмірі буде необхідним та достатнім для виправлення засудженого і запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Щодо призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує, що завдана шкода кримінальним правопорушенням не відшкодована.
Крім того, обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_5 , суд визнає вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою.
Однак, суд бере до уваги, що обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальний проступок.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_5 , суд визнає його щире каяття, яке ґрунтується на належній критичній оцінці ним своєї протиправної поведінки, визнанні вини та готовності підлягати кримінальній відповідальності.
Крім того, суд враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, вину свою визнав повністю, розкаявся у вчиненому, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується задовільно, а також думку представника потерпілого, який в своїй заяві зазначив, що не наполягає на призначенні обвинуваченому суворого покарання.
З урахуванням даних про особу обвинуваченого, обставин вчиненого кримінального проступку, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за недоцільне призначення ОСОБА_5 покарання у виді обмеження волі, оскільки вказаний вид покарання передбачає реальну ізоляцію від суспільства, а вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання у виді штрафу на рівні мінімальної межі санкції ч. 1 ст. 249 КК України.
При цьому, суд застосовує мінімальний розмір штрафу, передбачений санкцією ч. 1 ст. 249 КК України (в редакції закону станом на час вчинення кримінального правопорушення - 15.05.2018 року), оскільки відповідно до ч. 3 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Отже, ч. 1 ст. 249 КК України (в редакції Закону України від 22.11.2018 року № 2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощеного досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень») посилює нижню межу в частині збільшення мінімального розміру штрафу, а тому в частині мінімального розміру штрафу за ч. 1 ст. 249 КК України, слід застосовувати редакцію санкції ч. 1 ст. 249 КК України, що діяла станом на час вчинення кримінального правопорушення - 15.05.2018 року.
Також, за наявності пом'якшуючої обставини, суд не вбачає необхідності призначення ОСОБА_5 покарання в межах найбільшої санкції ч. 1 ст. 249 КК України.
Призначаючи покарання як кару суд, виходячи з вимог ст. 50 КК України, враховує, що призначення покарання у виді штрафу у вищевказаному розмірі буде необхідним та достатнім для виправлення засудженого і запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
По даному кримінальному провадженню Державним агентством рибного господарства України в особі Управління державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області заявлено цивільний позов про стягнення солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 матеріальних збитків завданих рибному господарству держави у розмірі 20 740 гривень 00 копійок.
Вирішуючи цивільний позов, суд дійшов наступного висновку.
Так, відповідно до ст. 63 ЗУ «Про тваринний світ» підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Відповідно до ст.ст. 68, 69 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом дисциплінарну,адміністративну,цивільну і кримінальну відповідальність. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації у повному обсязі.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до положень ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими.
Розмір шкоди позивачем обраховано у відповідності до Постанови КМУ від 21 листопада 2011 року № 1209 "Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів риб та інших об'єктів водного промислу", та відповідні обрахунки, в свою чергу, були підтвердженні висновком судово-економічної експертизи № 12/11.1/115 від 07.08.2018 року.
Таким чином, враховуючи те, що вина ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення доведена, обставини, викладені в позовній заяві знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, суд приходить до висновку, що позов Державного агентства рибного господарства України в особі Управління державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області обґрунтований, а тому підлягає задоволенню.
Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України з урахуванням вимог ст. ст. 96-1, 96-2 КК України.
Так, згідно з ч. 1 ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого, зокрема ч. 1 ст. 249 КК України.
Відповідно до п. 3, 4 ч.1 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Враховуючи, що водні живі біоресурси, а саме виловлена риба є предметом кримінального правопорушення, то в даному випадку щодо зазначених біоресурсів (риби) необхідно застосувати спеціальну конфіскацію, та конфісковані водні біоресурси безоплатно вилучити в дохід держави. Дві жилкові рибальські сітки та саморобний дерев'яний човен з двома саморобними дерев'яними веслами, які вилучені 16.05.2018 року у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , та які є знаряддям незаконного промислу - підлягають спеціальній конфіскації та знищенню.
Крім того, вирішуючи питання щодо розподілу процесуальних витрат у відповідності до ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експертів, які складають 858 грн. 00 коп. (висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи № 12/11.1/115 від 07.08.2018 року).
На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинувачених, а також усі обставини по справі, керуючись ст. ст. 96-1, 96-2 КК України, ст. ст. 128, 370, 371, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 249 ККУкраїни та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 1700 гривень 00 копійок.
ОСОБА_5 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 249КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 1700 гривень 00 копійок.
Речові докази:
- водні живі біоресурси, а саме: карась - в кількості 147 одиниць, окунь - в кількості 1 одиниця, товстолоб - в кількості 2 одиниці, плітка - в кількості 2 одиниці, сазан - в кількості 24 одиниці, судак - в кількості 20 одиниць, які передані на зберігання ФОП « ОСОБА_6 » - конфіскувати в дохід держави;
- дві жилкові рибальські сітки, які передані на зберігання до камери схову ВП в річковому порту Амур-Гавань ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, та саморобний дерев'яний човен з двома саморобними дерев'яними веслами, які передані на зберігання ОСОБА_4 - конфіскувати та знищити.
Цивільний позов Державного агентства рибного господарства України в особі Управління державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Держави в особі Управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області матеріальні збитки завдані рибному господарству держави у розмірі 20740 гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 858гривень 00 копійок, тобто по 429 гривень 00 копійок з кожного.
Копію вироку вручити обвинуваченим та прокурору негайно, після його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1