Справа № 212/10323/19
2/212/8/21
заочне
25 січня 2021 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді: Чорного І.Я.,
за участю секретаря судового засідання: Поперечної А.С.,
без участі сторін та без фіксації судового процесу технічними засобами розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину, -
в грудні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину. В процесі розгляду справи, позивачем були уточнені позовні вимоги.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 24.02.2006 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу мають малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.06.2017 року з відповідача стягнуто аліменти на користь позивача у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку на дитину, до досягнення останнім повноліття. ІНФОРМАЦІЯ_2 , задля розвитку дитини нею укладений договір про навчання сина з ТОВ «Комп'ютерна академія ШАГ Кривий Ріг» на п'ять років, оплата складає 1147,00 грн., щомісяця. Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.10.2018 року з відповідача на її користь стягнуто додаткові витрати пов'язані із розвитком дитини у розмірі 50% від суми сплаченої нею за договором у розмірі 6096,00 грн. за період з 11.12.2017 року по 20.05.2018 року. Після рішення суду відповідач продовжує не надавати допомогу з приводу оплати за навчання сина. Позивачем за період з 26.09.2018 року по 18.07.2020 року сплачено за навчання 27077,00 грн., тому просить стягнути з відповідача на свою користь 50% від сплаченої суми, а саме 13538,50 грн. та витрати по справі.
Ухвалою суду від 03.01.2020 року було відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав викладених в позовній заяві, в подальшому подав заяву про розгляд справи у його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений, відзив на позов не надав, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутність від нього не надходило, у зв'язку з чим, відповідно до положень ч. 8 ст. 178, ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів, зі згоди представника позивача, судом прийнято рішення про заочний розгляд справи.
За відсутності учасників справи у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно ст.ст.13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, з 24 лютого 2006 року по 16 листопада 2017 року перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 . Батьками в свідоцтві про народження дитини зазначені сторони у справі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 червня 2017 року, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 стягнуто аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) до повноліття дитини.
Відповідно до довідки Криворізької об'єднаної міської довідково-інформаційної служби «Нова. Ком» за №51 від 26.11.2019 позивач ОСОБА_1 та неповнолітній ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
29 серпня 2016 року між ОСОБА_4 з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комп'ютерна академія Шаг Кривий Ріг» з іншої сторони укладено договір №391000035 на навчання ОСОБА_3 , відповідно до умов якого строк навчання становить п'ять років.
Відповідно до п.3.1 Договору оплата Послуг за Договором здійснюється в національній валюті України у відповідності з Додатком №1 до Договору.
Відповідно до Додатку №1 до Договору від 29.08.2016 року вартість послуг за кожний рік навчання становить 9204,00 грн..
Відповідно до рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.10.2018 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто додаткові витрати пов'язані із розвитком дитини, неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 11.12.2017 року по 20.05.2018 року у розмірі 6096,00 грн..
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24.01.2019 року рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.10.2018 року залишено без змін.
Згідно зі ст.185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину у разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватись наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Крім того, вирішуючи даний спір, суд враховує, що дотримуючись рівноваги між інтересами дитини та інтересами батьків, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (Рішення Європейського суду з прав людини від 07.12.2006 року по справі «Хант проти України»).
Так, до особливих обставин, які викликають необхідність додаткових витрат на дитину закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу тощо. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Такі особливі обставини будуть індивідуальними у кожному конкретному випадку.
Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини.
В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
У пунктах 18, 19 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15 травня 2006 року № 3 зазначено, що до передбаченої ст. 185 СК України, до участі в додаткових витратах на утримання дитини можуть залучатися батьки, а додаткові витрати це такі, які викликані особливими обставинами: розвитком здібностей дітей, хворобою, каліцтвом тощо. У цих випадках йдеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами. Так, позивачкою надано документи про здійснені нею додаткові витрати на загальну суму 27077,00 грн., що підтверджується дублікатами квитанцій за період з 26.09.2018 року по 18.07.2020 року.
Понесені позивачкою фактичні витрати, які документально підтверджені, підлягають розподілу між батьками дітей та стягненню 1/2 частини фактично понесених витрат на користь позивачки, що становить 13538,50 грн..
Суд, оцінивши докази щодо матеріального стану платника аліментів, враховуючи розмір утримуваних аліментних платежів, діючи в найвищих інтересах дитини, яка має право на належне забезпечення та достатній рівень життя, вважає, що позов підлягає до задоволенню.
Щодо вимог позивача щодо стягнення з відповідача витрат на правчинну допомогу, суд зазначає наступне.
Частина 1 статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
Згідно ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Так, між позивачем ОСОБА_1 ОСОБА_5 30 листопада 2018 року укладено договір про надання правової допомоги та Додатковий договір № 19-1/18 до договору № 19/18 від 30.11.2018 року.
Відповідно до положень ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Згідно із положеннями ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Виходячи зі змісту положень ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Відповідно до статті 903 ЦК України плата за договором про надання послуг здійснюється замовником у розмірі, встановленому договором.
Відповідно до попереднього Акту-розрахунку від 30.11.2019 року, вартість роботи адвоката станом на 30.11.2019 року по даній справі складає 6 годин, що становить 3000 грн., яку було сплачено позивачем, що підтверджується квитанцією прибуткового касового ордера № 24 від 30.11.2019 року.
Однак в уточненій позовній заяві від 22.07.2020 року, позивач просить стягнути з відповідача на її користь витрати на правчинну допомогу адвоката у розмірі 2000 грн..
В матеріалах справи міститься довіреність від імені ОСОБА_1 видана на представлення її інтересів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , позивачем до матеріалів справи договору про надання правової допомоги не долучено, що робить неможливим встановлення передбаченого договором розміру плати за надання юридичних послуг.
Статтею 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» визначено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
При цьому склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу,а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь держави судовий збір.
Керуючись ст.ст. 141,150, 185 СК України, ст. ст.ст. 4,12, 23, 76-83, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273,354 ЦПК України, суд,-
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) додаткові витрати на неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 26.09.2018 року по 18.07.2020 року у розмірі 13538 (тринадцять тисяч п'ятсот тридцять вісім) гривень 00 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривні 80 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з часу його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення виготовлено 01 лютого 2021 року.
Суддя: І. Я. Чорний