У Х В А Л А Справа № 932/867/21
Провадження №2/932/192/21
29 січня 2021 року м. Дніпро
Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Куцевол В.В., ознайомившись із позовною заявою акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю «Міка 71», ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна, визнання недійсним правочину щодо відчуження нерухомого майна шляхом його внесення до статутного капіталу, скасування рішення про державну реєстрацію права власності, -
28.01.2021 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю «Міка 71», ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна, визнання недійсним правочину щодо відчуження нерухомого майна шляхом його внесення до статутного капіталу, скасування рішення про державну реєстрацію права власності.
З позовної заяви вбачається, що АТ «Банк Кредит Дніпро» звернулось до суду з наступними вимогами:
-про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення АДРЕСА_1 , що укладений ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
-про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення АДРЕСА_1 , що укладений ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
-про визнання недійсним правочину щодо відчуження нежитлового приміщення АДРЕСА_1 , оформленого рішенням установчих зборів засновників ТОВ «Міка 71» про передачу ОСОБА_3 до статутного капіталу ТОВ «Міка 71» вказаного нежитлового приміщення;
-про скасування рішення про державну реєстрацію права власності ТОВ «Міка 71» на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 , що прийнято приватним нотаріусом ДМНО Іщенко Є.О. 12.02.2016 року за індексним № 28204178;
-про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення АДРЕСА_1 , що укладений ТОВ «Міка 71» та ОСОБА_4 ;
-про визнання недійсним договору купівлі-продажу офісного приміщення АДРЕСА_1 , що укладений ТОВ «Міка 71» та ОСОБА_4 .
Під час ознайомлення з матеріалами позовної заяви встановлено, що АТ «Банк Кредит Дніпро», як іпотекодержатель нежитлового приміщення АДРЕСА_1 , в позасудовому порядку зареєстрував 09.11.2018 року за банком право власності на офісне приміщення АДРЕСА_1 та на приміщення виставкової зали АДРЕСА_1 . Через існування скасованого судового рішення, на підставі якого припинено запис про обтяження майна іпотекою, відповідачами було вчинено низку фраудаторних правочинів з метою невиконання зобов'язання за договором іпотеки, що було поєднано із фактично фіктивною реконструкцією нерухомого майна, шляхом поділу нежитлового приміщенні на два окремих об'єкти. Узгодженні дії відповідачів, направлені на уникнення наслідків невиконання зобов'язань за кредитним договором та договором іпотеки, продовжуються, оскільки ОСОБА_4 продовжує подавати у суди позови, зокрема, про скасування записів про право власності АТ «Банк Кредит Дніпро» на спірну нерухомість, у зв'язку з чим, банк вимушений звернутись до суду з цими позовними вимогами.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Нормою ч. 1 ст. 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно з вимогами п.п. 3, 4, 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Позовні вимоги АТ «Банк Кредит Дніпро» про визнання недійсним правочину щодо відчуження нежитлового приміщення АДРЕСА_1 , оформленого рішенням установчих зборів засновників ТОВ «Міка 71» про передачу ОСОБА_3 до статутного капіталу ТОВ «Міка 71» вказаного нежитлового приміщення та про скасування рішення про державну реєстрацію права власності ТОВ «Міка 71» на вказане нежитлове приміщення, звернуті до ТОВ «Міка 71», що є господарюючим суб'єктом.
Отже спір про передачу нерухомого майна у статутний капітал суб'єкта господарювання виник між юридичними особами - господарюючими суб'єктами АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Міка 71», а також ОСОБА_3 , як засновником товариства, а отже і власником корпоративних прав.
Характер спірних правовідносин щодо захисту права власності на майно, яке використовувалось в господарській діяльності, де сторонами спору є юридичні особи і один із учасників юридичної особи, відповідає критеріям належності справи до господарського судочинства.
Аналогічна правова позиція про те, що спори юридичних осіб щодо захисту права власності на майно, яке використовується в господарській діяльності іншої юридичної особи, підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, викладена у постанові Верховного Суду від 22.03.2018 року по справі № 235/4376/15-ц.
Положеннями ч. 1 ст. 175 ЦПК України визначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до вимог ч. 1, 4 ст. 188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Згідно із вимогами п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, позовна заява повертається, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
Отже, вимоги позивача до ТОВ «Міка 71» про визнання недійсним правочину щодо відчуження нежитлового приміщення АДРЕСА_1 , оформленого рішенням установчих зборів засновників ТОВ «Міка 71» про передачу ОСОБА_3 до статутного капіталу ТОВ «Міка 71» вказаного нежитлового приміщення та про скасування рішення про державну реєстрацію права власності ТОВ «Міка 71» на вказане нежитлове приміщення не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства, а решта вимог про визнання договорів купівлі-продажу нерухомого майна є цивільним спором.
Об'єднавши в одній позовній заяві вимоги, що належить розглядати за правилами цивільного судочинства та вимоги, які підлягають розгляду за правилами господарського судочинства господарськими судами, позивач порушив правила об'єднання позовних вимог.
Порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог, з урахуванням того, що провадження у справі на цей час не відкрито, є підставою для повернення позовної заяви.
Оскільки суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами, в тому числі, з тим, щоб у стороннього спостерігача не виникло сумнівів в об'єктивності та неупередженості суду, та в тому, що справа розглядається належним судом, встановленим законом в розумінні багаточисельної практики ЄСПЛ, внаслідок порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог, приходжу до висновку про повернення позову позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 13, 19, 44, 175-177, 185, 188, 259, 260, 353 ЦПК України, -
Позовну заяву акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю «Міка 71», ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна, визнання недійсним правочину щодо відчуження нерухомого майна шляхом його внесення до статутного капіталу, скасування рішення про державну реєстрацію права власності - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, протягом 15 днів з дня її складення.
Суддя В.В. Куцевол