Справа № 199/454/21
Провадження (3/199/459/21)
іменем України
02.02.2021 року місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Савченко Є.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, складеного працівником поліції - місцем проживання зазначена адреса: АДРЕСА_1 , у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, -
28.12.2020 року о 02:10 год., в м.Дніпро, вул. Вітчизняній, 24, водій ОСОБА_1 керував ТЗ ВАЗ 2101 № НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, та від проходження огляду, у встановленому законом порядку, з метою виявлення стану сп'яніння водій відмовився у присутності двох свідків, повторно протягом року, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.
ОСОБА_1 був сповіщений про дату, час і місце судового розгляду справи судовою повісткою, яка направлялася поштою, а також через офіційний веб-сайт судової влади, тобто судом прийнято вичерпні заходи для їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і висловити своє відношення до складеного протоколу про адміністративне правопорушення.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності не з'явилася в судове засідання, при тому, що вона обізнана про розгляд даної справи, визнано можливим розгляд справи у її відсутність, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Обставини справи підтверджуються:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 028584 від 28.12.2020 року, де викладені обставини скоєння правопорушником ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, зі змістом якого останній ознайомлений, про що свідчить його підпис в протоколі;
- рапортом працівника поліції від 28.11.2020 року, де викладені обставини скоєння правопорушником ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП;
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , їх даними при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, про те, що в їх присутності водій ОСОБА_1 , від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку відмовився;
- відеозаписом, знятого на нагрудні камери відеоспостереження працівників поліції, де зафіксований факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, а саме відмови від проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння.
Однак, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодного доказу того, що ОСОБА_1 протягом року піддавався адміністративному стягненню за ст.130 КУпАП.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 слід перекваліфікувати з ч.2 ст.130 КУпАП на ч.1 ст.130 КУпАП.
За таких обставин дії ОСОБА_1 повинні бути вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного, чим були порушені вимоги п.2,5 Правил Дорожнього руху.
Дослідивши наявні докази, вважаю, що ОСОБА_1 винний в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Призначаючи вид адміністративного стягнення, враховую характер і міру громадської небезпеки скоєного, особу правопорушника, те, що ОСОБА_1 не спростував факти, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та не надав суду відомостей, про оскарження обставин адміністративного правопорушення та кваліфікацію його дій.
Вирішуючи питання щодо застосування до ОСОБА_1 такого виду адміністративного стягнення, як позбавлення права керування транспортними засобами, виходжу з того, що відповідно до довідки Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області від 27.01.2021, ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування транспортними засобами не отримував.
За таких обставин слід враховувати роз'яснення, яке міститься в п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зі змісту якого слідує, що суди не вправі застосовувати таке стягнення, як позбавлення права керувати транспортними засобами, тоді, коли винна особа взагалі його не має.
У зв'язку з викладеним та враховуючи суспільну небезпеку скоєного ним правопорушення, що могли бути завдані його діями збитки або настанням негативних тяжких наслідків, вважаю можливим призначити ОСОБА_1 єдине, встановлене санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП, адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Крім того, з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) підлягає стягнення на користь держави судові витрати у вигляді судового збору у сумі 454,00 грн.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.283,284 КУпАП, -
ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) накласти адміністративне стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 600 (шісот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 10200 (десять тисяч двісті) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) на користь держави 454 гривні 00 копійок судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, щодо якої її винесено, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Суддя: Є.М.Савченко