Справа № 199/773/21
(1-кп/199/304/21)
іменем України
02 лютого 2021 року м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро кримінальне провадження № 12021040630000008 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.01.2021, відносно обвинуваченого:
ОСОБА_3 , який народився у 1987 році березня місяця 03 дня у м. Підгородне, Дніпропетровської області, зареєстрованого у будинку АДРЕСА_1 та фактично проживаючого у будинку АДРЕСА_2 , не працевлаштованого, із середньо-технічною освітою, не одруженого, громадянина України, українця, не маючого на утриманні неповнолітніх і непрацездатних осіб, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачена ч.2 ст.263 КК України,
учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_4
обвинувачений - ОСОБА_3
захисник - ОСОБА_5
1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
Судом визнано доведеним, що ОСОБА_3 , 03.01.2021, перебував за місцем свого мешкання за адресою АДРЕСА_2 , де в кухні на столі побачив ніж виготовлений саморобним способом по типу мисливських ножів. В цей час, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на носіння холодної зброї, без передбаченого законом дозволу. Реалізуючи свій злочинний умисел, розуміючи, що вищевказаний ніж являється холодною зброєю носіння якої заборонено, не маючи передбаченого законом дозволу ОСОБА_3 взяв зі столу вказаний ніж, який сховав до лівого рукава одягненої на ньому куртки та утримуючи його при собі вийшов з дому та направився в напрямку вул. Торгової що в м. Дніпрі, тим самим почав незаконно носити при собі холодну зброю, без передбаченого законом дозволу, чим порушив положення ст.39 Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкцію про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України №622 від 21.08.1998, не маючи дозволу, передбаченого положенням «Про дозвільну систему», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року №576.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на носіння холодної зброї, без передбаченого законом дозволу, цього ж дня близько 17 години 10 хвилин, перебуваючи біля буд. №30-а, по вул. Торговій у м. Дніпро, ОСОБА_3 був помічений працівниками патрульної поліції у складі екіпажу «Легіон - 0113», які згідно з Законом України «Про Національну поліцію», відповідно до ст.ст. 32, 34 провели превентивні заходи, а саме: згідно з п. 4 ст. 32 «Перевірка документів» - якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином не можливо; згідно з п. 2 ст. 34 «Поверхнева перевірка» - поліцейський для здійснення поверхневої перевірки особи може зупиняти осіб та/або оглядати їх, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа має при собі річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров'ю такої особи або інших осіб. В ході розмови на запитання працівників патрульної поліції чи є у ОСОБА_3 заборонені для зберігання предмети, останній відповів, що зберігає при собі саморобний ніж у лівому рукаві куртки одягненої на ньому, у зв'язку із чим співробітниками поліції було викликано на місце слідчо-оперативну групу Амур-Нижньодніпровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області. Далі, 03.01.2021 у період часу з 17 години 30 хвилин до 17 години 50 хвилин, за адресою: м. Дніпро, вул. Торгова, 30-а, дізнавачем АНД ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції ОСОБА_6 у присутності двох понятих, проведено огляд місця події, в ході якого ОСОБА_3 дістав з лівого рукава одягненої на ньому куртки та надав для огляду предмет, зовні схожий на ніж, який було вилучено. Вказаний вище ніж, вилучений 03.01.2021 у ОСОБА_3 є холодною зброєю колюче-ріжучої дії, виготовлений саморобним способом по типу мисливських ножів загального призначення.
Умисні дії ОСОБА_3 , які виразились у носінні холодної зброї без передбаченого законом дозволу, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 263 КК України.
2.Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Вказаних висновків суд дійшов з урахуванням пояснень обвинуваченого ОСОБА_3 у суді.
Як пояснив ОСОБА_3 суду, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, викладених вище, він визнає повністю і у вчиненому кається. Не оспорюючи фактичні обставини справи обвинувачений, підтвердив обставини про час і місце вчиненого ним кримінального правопорушення. ОСОБА_3 пояснив, що він дійсно, 03.01.2021 року знаходився у себе вдома, на кухні узяв ніж, та з метою самооборони пішов з ним на вулицю. Приблизно о 17.00 годині того ж дня, знаходився за адресою м. Дніпро, вул. Торгова, був помічений працівниками поліції, та даний ніж у нього було виявлено та вилучено у присутності понятих.
ОСОБА_3 , просив суд суворо не карати, врахувати щиросерде каяття.
Винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджується, окрім визнання ним своєї вини, письмовими доказами дослідженими у судовому засіданні.
Так, відповідно до протоколу огляду від 03.01.2021, у період часу з 17 години 30 хвилин до 17 години 50 хвилин за адресою: АДРЕСА_3 , дізнавачем АНД ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції ОСОБА_6 у присутності двох понятих, проведено огляд місця події, в ході якого ОСОБА_3 дістав з лівого рукава одягненої на ньому куртки та надав для огляду предмет, зовні схожий на ніж, який було вилучено.
Згідно до постанови слідчого від 04.01.2021 року про зберігання речових доказів та вирішення питання про них, за яким DVD-R диск з відеозаписом слідчої дії від 03.01.2021 року визнано речовим доказом та вирішено зберігати в матеріалах кримінального провадження.
У відповідності до протоколу перегляду відеозапису від 27.01.2021, у присутності двох понятих, оглядався відеозапис з камери спостереження гіпермаркету «Фоззі» після перегляду якого, обвинувачений ОСОБА_3 повідомив, що дійсно зображений саме він 03.01.2021, біля будинку АДРЕСА_3 та видає співробітникам поліції ніж. Який він зберігав при собі в лівому рукаві одягненої на ньому куртки.
За результатами Висновку експерта № 19/104-7/1/3 від 05.01.2021, ніж вилучений у ОСОБА_3 , 03.01.2021 року, є холодною зброєю колюче-ріжучої дії. Вказаний ніж виготовлений саморобним способом по типу мисливських ножів загального призначення.
Згідно до постанови слідчого від 06.01.2021 року, ніж вилучений у ОСОБА_3 визнано речовим доказом та передано на зберігання до камери схову АНД ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області.
Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, відповідно до ст.94 КПК України, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Судом встановлено, що вказані у вироку та дослідженні в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на їх системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях обвинуваченого складу інкримінованого йому злочину, доведеності вини у його вчиненні та для прийняття законного та обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні. Об'єктивних підстав ставити під сумнів свідчення допитаного в суді обвинуваченого у суду немає, оскільки ОСОБА_3 суду пояснив, що він добре розумів протиправність своїх дій, як і добре розумів їх наслідки.
При цьому, судом установлено, що обставини визнані судом у вироку як доведені, з числа регламентованих ст. 91 КПК України, у своїй сукупності підтверджуються процесуальними джерелами доказів, які передбачені ст. 84 того ж Кодексу, та містяться у матеріалах цього провадження, як наслідок, суд вважає, встановленими всі обставини, що мають значення для кримінального провадження шляхом обсягу та порядку дослідження доказів на їх підтвердження.
3.Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 і його умисні дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 263 КК України, як такі, що виразилися у носінні холодної зброї без передбаченого законом дозволу.
4.Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Суд відносить визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, та каяття обвинуваченого до обставин, що пом'якшують покарання, оскільки вій визнав свою вину, проявив дійове каяття, що характеризуючи суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого ним кримінального правопорушення, означає, що особа визнає свою вину за усіма пунктами висунутого проти неї обвинувачення, дає правдиві свідчення, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, яка склалася, демонструє готовність понести заслужене покарання.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
5.Мотиви призначення покарання та звільнення від відбування покарання.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів. Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_3 кримінального правопорушення, який скоєно умисно, і, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до середньої тяжкості кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, який свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав, не працює, за місцем проживання скарг не надходило, не має на утриманні неповнолітніх і непрацездатних, не перебуває на обліку у лікарів нарколога і психіатра.
Таким чином, призначаючи покарання, суд, відповідно вимог ст.65 КК України, враховує:
вищенаведені обставини, позицію прокурора який просив призначити покарання у виді громадських робіт, обвинуваченого та його захисника, які просили суворо не карати, також суд враховує наявність обставин, що пом'якшують та відсутність обставин що обтяжують покарання обвинуваченому, дані про його особу, суд вважає за необхідне призначити покарання у виді громадських робіт в межах санкції ч.2 ст. 263 КК України.
Оскільки саме, це покарання, на переконання суду, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Саме визначене покарання відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».
Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
Призначення ж покарання у виді штрафу, який є найбільш м'яким видом кримінального покарання, не буде відповідати меті покарання, оскільки ОСОБА_3 , офіційного доходу (заробітку) не має, а тому є вірогідність того, що покарання у виді штрафу особисто ОСОБА_3 виконано не буде. Тобто, такий вид покарання як штраф буде суперечити вимогам ст.65 КК України, та не сприяти вихованню ОСОБА_3 в дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством тощо.
Крім вказаного, призначення покарання у виді арешту, чи позбавлення волі, буде досить суворим та становити надмірний тягар для ОСОБА_3 .
6.Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 - не обирався.
За вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України, із ОСОБА_3 необхідно стягнути на користь держави витрати пов'язані із проведенням судових експертиз.
Питання про долю речових доказів вирішити відповідно до ч.9 ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст.370,374 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 263 КК України і призначити йому покарання у виді громадських робіт строком на 150 (сто п'ятдесят) годин.
Речові докази:
-DVD-R диск з відеозаписом слідчої дії від 03.01.2021 року - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
-ніж виготовлений саморобним способом по типу мисливських ножів загального призначення вилучений у ОСОБА_3 03.01.2021 року, який зберігається в камері схову АНД ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ( квитанція № 01854) - знищити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати пов'язані із проведенням судової експертизи - в сумі 1307.60 гривень.
На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - з моменту вручення йому копії вироку, до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Амур-Нижньодніпровського
районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_7 -Почтовик
02.02.2021