Справа № 165/1326/20
Провадження № 2/165/47/21
заочне
29 січня 2021 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді Ушакова М.М.,
з участю секретаря Лубаєвської Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Нововолинської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини, -
встановив:
19 травня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Нововолинської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини.
Свої вимоги обгрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у них із відповідачем народився син ОСОБА_3 , оскільки вони із відповідачем не перебували у зареєстрованому шлюбі, а лише у фактичних шлюбних відносинах, тому 30 січня 2017 року Любомльським районним судом Волинської області винесено рішення суду про визнання батьківства. Зазначає, що з 26 грудня 2011 року, коли дитині виповнилося лише чотири місяці, відповідач залишила йому сина та його батькам озвучивши це, як на "тимчасове" виховання, однак з того часу і до сьогодні дитина проживає з ними. Позивач вказує, що він з батьками створили усі належні умови для проживання, виховання та розвитку сина. Позивач посилається на те, що відповідач фактично з чотирьохмісячного віку сина не приймає жодної участі у його житті ні морально, ні матеріально, абсолютно не цікавиться його долею знаючи де вони проживають, маючи контактні дані. Вказує, що дитина відвідувала дошкільний навчальний заклад, на даний час навчається у школі, відповідач не цікавилась його дошкільним життям та на даний час не цікавиться шкільним життям та не відвідує і не відвідувала збори. Відповідач жодного разу за період навчання дитини, з 01.12.2017 року до школи не з'являлася, навчанням і вихованням сина не цікавилася. Позивач вважає, що така поведінка відповідача шкодить інтересам дитини. Крім того позивач зазначає, що дитина потребує значних коштів для належного утримання та розвитку, дитяче харчування, вітаміни, розвиваючі іграшки, одяг, взуття потребує значних витрат, син відвідує гурток з поглибленого вивчення англійської мови, позивач постійною роботою не забезпечений, змушений їздити на тимчасові заробітки за кордон. Тому позивач звернувся до суду, просить позбавити батьківських прав відповідача ОСОБА_2 відносно її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягувати аліменти з відповідача в його користь на утримання сина в розмірі 1200,00 гривень, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з індексацією відповідно до закону, починаючи з дня пред'явлення позову до досягнення дитиною повноліття, та стягнути понесені судові витрати в розмірі 840,80 грн. сплаченого судового збору та 3000,00 грн. за надання професійної правничої допомоги.
До проведення судового засідання представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 подала до суду письмову заяву, позовні вимоги підтримують, просить розгляд справи проводити у їхній відсутності, позов задовольнити повністю, проти винесення заочного рішення не заперечують.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином через судовий виклик, про причини неявки в судове засідання не повідомила.
До проведення судового засідання представник третьої особи: Служби у справах дітей Виконавчого комітету Нововолинської міської ради Думич І.О. подала до суду письмову заяву, не заперечує щодо задоволення позову, просить справу розглянути у її відсутності.
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З'ясувавши обставини справи, взявши до уваги висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.44-45), дослідивши матеріали справи в їх сукупності, зокрема: копію паспорта та ідентифікаційного коду позивача (а.с.6), копію свідоцтва про народження дитини (а.с.7), копію рішення суду про визнання батьківства (а.с.8-9), довідку Нововолинського дошкільного навчального закладу №1 Нововолинської міської ради Волинської області від 18.05.2020 року №14 (а.с.10), довідку Нововолинського УСЗН від 21.10.2019 року №1141 про доходи позивача (а.с.12), лист Нововолинської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 Нововолинської міської ради Волинської області від 18.05.2020 року №59/01-32 (а.с.11), акт КП "УЖК №1" від 10.02.2020 року про фактичне місце проживання дитини з позивачем (а.с.12), суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.
Суд розглядає справу в межах позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 ухилилась від обов'язку по вихованню малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не утримує його, а також не проявляє до нього щонайменшої материнської турботи, не цікавиться його життям, здоров'ям, вихованням, а тому її слід позбавити батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно вимог статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Згідно із нормами ст.164 Сімейного кодексу України, ухилення від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини є підставою для позбавлення батьківських прав.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Відповідно п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 р. № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний, духовний розвиток дитини, не забезпечують дитині необхідного харчування, медичного догляду, тощо.
Судом встановлені обставини ухилення ОСОБА_2 від виконання обов'язків по вихованню малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому з метою захисту прав малолітньої дитини, яка залишилась без материнського піклування та опіки, суд позбавляє ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно ст.184 Сімейного Кодексу України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Таким чином, враховуючи вказані норми, приймаючи до уваги потреби дитини відповідного віку у витратах на освіту та оздоровлення, приймаючи до уваги обов'язок обох батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття, враховуючи розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, суд, відповідно до ст.182, ст.184 Сімейного Кодексу України приходить до висновку про можливість присудження до стягнення з відповідача в користь позивача аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1200,00 грн. щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з індексацією відповідно до закону, починаючи з дня звернення до суду - 19 травня 2020 року до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ст.ст. 137, 141 ЦПК України до стягнення з відповідача в користь позивача підлягає 3840,80 грн. понесених судових витрат, в тому числі: 840,80 грн. по оплаті судового збору, що підтверджується документально (а.с.1) та 3000,00 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу, що підтверджується документально (а.с.13-17).
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 137, 141, 263, 264, 280, 281, 282, 354 ЦПК України, ст.ст.150, 164, 165, 166, 167, 180, 182, 184 СК України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженку селища Головне, Любомльського району Волинської області батьківських прав щодо її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки селища Головне, Любомльського району Волинської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1200 (одну тисячу двісті) гривень, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з індексацією відповідно до закону, починаючи з 19 травня 2020 року до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки селища Головне, Любомльського району Волинської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 3840 (три тисячі вісімсот сорок) грн. 80 коп.понесених по справі судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки селища Головне, Любомльського району Волинської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення можна подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд- якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Волинського апеляційного суду через Нововолинський міський суд Волинської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя М.М. Ушаков