Справа № 161/14495/20
Провадження № 2/161/23/21
25 січня 2021 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :
головуючого - судді Черняка В.В.
за участю секретаря судового засідання - Бугайчука О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.
Свій позов мотивує тим, що на підставі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06.11.2018 року з нього стягуються аліменти в користь ОСОБА_2 на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1 500 грн. щомісячно і до досягнення дитиною повноліття. Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13.05.2020 року змінено розмір стягуваних аліментів та стягнуто в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн. щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Зазначає, що на даний час суттєво змінились обставини, які безпосередньо вплинули на його матеріальний стан: він не має постійного місця роботи, працює тимчасово періодично, тобто має сезонні заробітки, має нерегулярний мінливий дохід. Крім того, його життєві обставини змінились через проблеми зі здоров'ям. Він постійно лікується амбулаторно з діагнозом остеохондроз грудного, попереково-крижового відділу хребта, верикозно-розширені поверхневі вени лівої гомілки, артрозо-артрит обох колінних суглобів. 13.08.2020 року йому зроблено оперативне втручання на лівому плечі, після лікування протипоказана робота, пов'язана з навантаженням. Сплата аліментів у визначеному розмірі ставить його в скрутне матеріальне становище, тому погоджується сплачувати аліменти в розмірі 1 200, 00 грн. щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Позивач в письмовій заяві просить розгляд справи провести без його участі, позовні вимоги підтримує.
Відповідач подала на адресу суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позов не визнає.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу (далі - СК) України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст. 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду аліменти присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06.11.2018 року у справі № 161/14342/18 вирішено стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованої: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1 500 (одна тисяча п'ятсот) грн. 00 коп. щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з звернення до суду - 07.09.2018 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13.05.2020 року змінено розмір аліментів та вирішено стягувати з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний код - НОМЕР_2 ) аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі по 2000 (дві тисячі) грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, які повинні забезпечити належне утримання дитини до її повноліття незалежно від розміру їх доходів.
За приписами ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, зміна раніше встановленого розміру аліментів можлива за наявності доведених у судовому порядку підстав.
У даній справі позивач посилається на своє скрутне матеріальне становище, відсутність постійного місця роботи, сезонні заробітки, нерегулярний мінливий дохід, проблеми зі здоров'ям.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх позовних вимог та заперечень.
Позивачем надано до суду виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого (а.с.7) щодо проведення йому 13.08.2020 року оперативного втручання: розкриття та дренування нагноєної атероми; виписку № 17 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого (а.с.8) згідно якого ОСОБА_1 рекомендовано консультації нейрохірурга, оформлення групи інвалідності, санаторно-курортне лікування; електронне направлення на планову консультацію хірурга (а.с.9).
Разом з тим, позивачем не доведено про наявність медичних протипоказань щодо працевлаштування, а посилання на скрутне матеріальне становище не звільняє його від обов'язку утримувати дитину шляхом сплати аліментів в розмірі, необхідному для її гармонійного розвитку, та має стати стимулом для відшукання можливостей збільшення заробітку.
Матеріали справи не містять достатніх доказів, які дозволяють встановити обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, а саме: на погіршення свого матеріального становища після ухвалення 13.05.2020 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області рішення про зміну розміру аліментів, а відтак відсутні правові підстави для задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 25.01.2021 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.В. Черняк