Справа № 159/5839/20
Провадження № 2-а/159/11/21
25 січня 2021 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням
судді - Лесика В.О.,
за участі секретаря - Шокот С.Т.,
позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі в спрощеному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Стислий виклад позиції позивача:
13 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд із вказаним позовом, в якому прохає скасувати постанову серії ЕАМ №3365804 від 31.10.2020 року, винесену інспектором УПП в Житомирській області лейтенантом поліції Ющенком Віталієм Васильовичем про притягнення його до адміністративної відповідальності, за ч.3 ст.122 КУпАП.
Свої позовні вимоги обґрунтовуєнаступним, що згідно оскаржуваної постанови він 31 жовтня 2020 року о 13 год.50 хв. керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen Passat» н.з. НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 106 км/год., при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті с.Пилиповичі Житомирської області на 56 км., чим порушив п.12.4 ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП,Вказану постанову позивач вважає незаконною, винесеною з порушенням норм процесуального та матеріального права. Зокрема, не заперечуючи факту проїзду вказаним в оскаржуваній постанові транспортним засобом у час та місці зазначених у оскаржуваній постанові, однак відповідач заперечує факт вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 122 КУпАП, оскільки вказаного правопорушення не вчиняв, рухався з дозволеною швидкістю.Посилаючись на допущені відповідачем порушення вимог ст.ст. 251, 252, 268, 280, 287-289 КУпАП, позивач прохає скасувати оскаржувану постанову.
Стислий виклад заперечень відповідача.
18.01.2021 року представником відповідача було подано відзив на позов. З якого вбачається, що позов не визнає і заперечує проти його задоволення.
Представник відповідача у відзиві вказує, що поліцейський виявивши порушення правил дорожнього руху позивачем, правомірно виніс постанову про притягнення останнього до відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 порушив вимоги п.12.4 ПДР України, які були зафіксовані лазерним вимірювачем швидкості TruCAM LTI 20/20 (серійний номер ТС000545).
На підтвердження правомірності та законності дії поліцейського до відзиву долучено інші документи.
Рух справи в суді.
Позовна заява надійшла до суду 13.11.2020 року.
Ухвалою судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 16.11.2020 року позовну заяву залишено без руху.
14.12.2020 року було усунуто недоліки в даній позовній заяві.
Ухвалою судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 23.12.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Одночасно, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позовну заяву.
Позиція учасників судового розгляду.
У ході розгляду справи позивач ОСОБА_1 заявлений позов підтримав. Не заперечив, що рухався власним транспортним засобом марки «VOLKSWAGEN PASSAT» н.з. НОМЕР_1 , в час та місці зазначеному в постанові, однак вважає його винуватість не доказаною, оскільки з такою швидкістю в населеному пункті не міг їхати і не їхав.Він не переконаний, що на технічному засобі зафіксована швидкість його автомобіля. Стверджує, що він будь-яких порушень ПДР України не допустив, а тому працівники поліції не мали достатніх підстав притягувати до адміністративної відповідальності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, в задоволені позову просив відмовити з підстав викладених у відзиві.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Предметом оскарження є постанова серії ЕАМ №3365804 від 31.10.2020 року, винесена інспектором роти УПП в Житомирській області лейтенантом поліції Ющенком Віталієм Васильовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП та накладенням стягнення у виді штрафу в сумі 510 гривень. Відповідно до якої, 31 жовтня 2020 року о 13 год.50 хв. позивач керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen Passat» н.з. НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 106 км/год., при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті с.Пилиповичі Житомирської області на 56 км., чим порушив п.12.4 ПДР України.
Позивач заперечує факт вчинення ним вищевказаного правопорушення передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП з підстав викладених у позові.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву вказує про безпідставність позову та наявність у діях позивача складу адмінправопорушення. На підтвердження зазначених у відзиві обставин представником відповідача долучено наступні докази, які були предметом дослідження в судовому засіданні і зокрема:
- повідомлення Служби автомобільних доріг у Житомирській області, у відповідності з яким у місці зупинки автомобіля позивача працівником поліції (село Пилиповичі) встановлені дорожні знаки 5.45 (початок населеного пункту) та 5.46 (кінець населеного пункту);
- лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на адресу Національної поліції України у відповідності до якого, лазерний вимірювач швидкості руху транспортних засобів «TruCAM LTI 20/20» внесений до реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки та видано сертифікат перевірки, який діє до 26.12.2028 року;
- лист Державної служби суспільного зв'язку та захисту інформації України на адресу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про можливість використання виробу «TruCAM LTI 20/20»;
- експертний висновок у відповідності з яким «TruCAM LTI 20/20» відповідає вимогам нормативних документів системи технічного захисту інформації України в обсязі функцій, зазначених в документах на цей технічний засіб;
- лист Департаменту патрульної поліції України структурним підрозділами про забезпечення та використання особовим складом лазерних вимірювачів швидкості руху транспортних засобів TruCAM;
- журнал обліку видачі та повернення лазерних вимірювачів швидкості та записів в них у відповідності з яким даний технічний засіб НОМЕР_2 було видано поліцейському Ющенко В.В. 31.10.2020 року. Зазначену обставину підтверджено і розстановкою сил та засобів роти №3 батальйону УПП у Житомирській області з 08.00 до 20.00 31.10.2020 року;
- Свідоцтвом про перевірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/17942 відповідно до якого повірка вказаного лазерного вимірювача чинна до 24.12.2020 року;
- на файл із відеозаписом з технічного засобу TruCAM LTI 20/20 (серійний номер ТС000545), якого використовував поліцейський Ющенко В.В. 31.10.2020 року на якому зафіксовано автомобіль позивача н.з. НОМЕР_1 , що рухався зі швидкістю 106 км./год
- долучено відеозапис з місця події.
Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши надані стороною відповідача письмові докази, які є належними та допустимими, суд приходить до однозначного висновку про відмову у задоволені позову та спростування тверджень позивача.
Відповідно до ч. 1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно п. 8 ч. 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Згідно ч. 3 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частини перша, друга, третя і п'ята статті 122, статті 124-1 - 126.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відтак, з аналізу наведених статей вбачається, що інспектор УПП в Житомирській області Ющенко В.В., як працівник поліції, який має спеціальне звання та уповноважений на розгляд справ про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд яких віднесений до компетенції Національної поліції, мав право розглядати справу про адміністративне правопорушення та винести постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
В пункті 1.3 ПДР України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п. 12.4 ПДР України, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.
Відповідно до ч. 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, відповідач у справі зобов'язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення позивачем порушення ПДР України відповідними доказами.
Пунктом 9 статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що в якості поліцейського превентивного заходу, дозволено застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису в не автоматичному режимі.
Використання приладів TruCam поліцейськими у службовій діяльності належить до повноважень поліцейських визначених Законом України «Про Національну поліцію».
Таким чином, положення вказаного закону надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості доказу наявності або відсутності факту правопорушення.
В якості доказу вчинення позивачем правопорушення відповідачем надано суду диск із відеозаписом, здійсненим лазерним вимірювачем швидкості TruCam TC 000545, про застосування якого зазначено в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності.
В матеріалах справи наявне фото здійснене приладом TruCam TC 000545, на якому зафіксовано, що автомобіль позивача рухався зі швидкістю 106 км/год.
Крім цього, з оглянутого у судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери поліцейського слідує, що позивач фактично не оспорював зазначених порушень правил дорожнього руху, а намагався сплатити штраф на місці при цьому висловлював прохання не вносити дане правопорушення в базу даних.
Сумнівів в об'єктивності поданих суду доказів з цих підстав не виникає.
Зважаючи на вищевикладене та приймаючи до уваги, що дотримання ПДР України є невід'ємною частиною організації процесу дорожнього руху з метою створення безпеки для інших учасників дорожнього руху, уникнення дорожньо-транспортних пригод та їх наслідків, суд приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Згідно з статтею 252 цього Кодексу орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Позивачем не надано суду доказів нас спростування вказаних обставин при винесенні постанови відповідачем.
Відтак, суд приходить до висновку, що вина позивача у порушенні ним Правил дорожнього руху України є доведеною.
Відповідно вимог ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, вказаною нормою процесуального закону передбачені повноваження суду щодо залишення рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
На підставі ст. ст. 9, 72, 77, 229, 242-246, 250, 286 КАС України, ст.125, ч.1 ст.126, ст.ст. 251,258,268, 280 КУпАП, Законом України «Про Національну поліцію» суд,
У позові ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення винесеної інспектором Ющенком Віталієм Васильовичем серії ЕАМ № 3365804 від 31.10.2020 року за ч.3 ст.122 КУпАП - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ковельський міськрайонний суд Волинської області.
Повний текст рішення складено та підписано без його проголошення 01 лютого 2021 року.
Головуючий: В.О.Лесик