Справа № 240/10952/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфіменко Ольга Володимирівна
Суддя-доповідач - Сушко О.О.
01 лютого 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року (м. Житомир) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання нечинним рішення, зобов'язання вчинити дії,
позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати нечинним рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області від 30.03.2020 без номера про скасування первинного рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області від 19.02.2020 № 918260815294 про призначення йому пенсії за віком в сумі 5154,61 грн з 28.01.2020 і довічно; зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області виплачувати призначену йому 19.02.2020 пенсію за віком в сумі 5154,61 грн довічно на підставі рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області від 19.02.2020 №918260815294 і доплатити різницю недоплаченого розміру пенсії, виплаченої в зменшеному розмірі за період з квітня 2020 року по день вступу рішення суду в законну силу.
Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач з 12.10.2011 по 27.01.2020 отримував пенсію по інвалідності.
28.01.2020 позивач у зв'язку із досягненням пільгового пенсійного віку звернувся до відповідача із заявою про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком зі зниженням віку, за результатом розгляду якої рішенням Головного управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області від 19.02.2020 позивачу з 28.01.2020 призначено пенсію за віком у розмірі 5154,61 грн.
Як свідчать матеріали справи, позивачу протягом лютого і березня місяця 2020 року виплачувалась призначена й нарахована відповідачем пенсія за віком зі зниженням пенсійного віку в сумі 5154,61 грн, що підтверджується довідкою про доходи № 2059 7078 2700 9013 від 11.04.2020.
У позовній заяві позивачем зазначено, що у зв'язку із отриманням в квітні 2020 року пенсію у меншому розмірі за призначений, звернувшись до відповідача з'ясував, що відповідачем безпідставно (без його згоди і відповідної заяви) - переведено його пенсійне забезпечення на пенсію по інвалідності із вдвічі меншим її розміром.
Вказані обставини мали місце тому, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 30.03.2020 первинне рішення про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку скасовано, що у свою чергу слугувало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.
Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, частинами 2-4 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі Закон №1058-IV) передбачено, що пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.
Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Разом з тим, основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-ХІІ).
Статтею 10 вказаного Закону передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 частини 1 ст.14 Закону № 796-ХІІ передбачено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів; з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів та у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи.
В силу статті 55 Закону № 796-XII, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Так, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів 10 років, а які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів 8 років.
Разом з тим, постановою правління Пенсійного фонду України, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №22-1).
Абзацом 9 підпунктом 5 пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що документами, які засвідчують особливий статус особи зокрема є: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року №122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (за наявності)) та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та працювали визначену кількість днів у зоні відчуження.
В свою чергу, законодавець встановив перелік документів, що підтверджують участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який не обмежується лише довідкою форми № 122, а навпаки, такий факт може бути підтверджений будь-якими первинними документами, зокрема довідкою військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, довідкою архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Відтак, будь-які вище перелічені документи можуть підтверджувати участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1986 року 1 категорії.
При зверненні позивача до відповідача із заявою про перехід із пенсії по інвалідності на пенсію по віку зі зниженням пенсійного віку останнім надано наступні документи: копію довідки від 31.04.1991 № 38, видану колгоспом ім. Щорса Овруцького району про прийняття участі у сільськогосподарських роботах на територіях безпосередньо прилеглих до с. Журба (зона відчуження); копію довідки № 44 від 26.07.1994 видану колгоспом ім. Налепки Репкіна Овруцького району про кількість відпрацьованих людиноднів в колгоспі ім. Щорса в 1986 році; копію довідки від 18.07.2001 № 249 видану Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Гладковицьке» (в минулому колгосп ім. Налепка-Репкіна) про прийняття участі у евакуації сільськогосподарської техніки з с.Журба Овруцького району та радіологічного обстеження на землях забруднених радіонуклідами, що прилягають до с.Журба; копію облікового листка виконаних робіт за період роботи на території колгоспу ім.Щорса, засвідчена Переїздівською сільською радою народних депутатів Овруцького району; копію книги розрахунків по оплаті праці, виданої сільгосппідприємством колгоспу ім.Щорса.
За результатами розгляду поданої позивачем заяви призначено пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку на підставі ст.55 Закону №796-ХІІ у розмірі 5154,61 грн.
Проте у подальшому відповідачем прийнято оскаржене рішення від 30.03.2020, в якому відмовлено позивачу у переведенні на пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку згідно з ст.55 Закону №796-ХІІ, з підстав доданих до заяви документів не засвідчених належним чином.
Однак суд першої інстанції вірно не погодився з підставами, які слугували винесенню оскарженого рішення, оскільки пенсія за віком зі зниженням пенсійного віку з 28.01.2020 позивачу була призначена у розмірі 5154,61 грн, більш того, останній протягом лютого-березня 2020 отримував вказане пенсійне забезпечення у визначеному Пенсійним органом розмірі.
Таким чином, право позивача на пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку (в даному випадку перехід із одного виду пенсійного забезпечення на інший) Пенсійним органом встановлено.
Проте за твердженнями відповідача додані позивачем до заяви документи не засвідчені належним чином, а тому не можуть бути прийняті до уваги.
Як пояснив позивач у відповіді на відзив, ним на особистому прийомі надано головному спеціалісту управління Пенсійного фонду належним чином завірені копії документів, які підтверджують його стаж роботи у зоні відчуження.
Більш того, для підтвердження належності поданих документів позивач отримав оригінал особової справи «Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорії 1)», яка перебувала в Управлінні соціального захисту населення Департаменту соціальної політики Житомирської ОДА та надав для огляду уповноваженій особі відповідача, яка вказані документи відсканувала. Крім того, позивачем пред'явлено головному спеціалісту Семеняченко Л.В. на підтвердження статусу учасника ліквідації аварії на ЧАЕС (категорії 1) посвідчення від 29.10.2019 серії НОМЕР_1 .
З приводу огляду оригіналу особової справи «Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорії 1)» спеціалістом Пенсійного фонду заперечень до суду не надано.
Суперечностей з приводу страхового стажу між сторонами не виникало, а тому в цій частині відносини між учасниками справи судом не досліджуються.
Аналіз встановлених під час розгляду вказаної справи обставин дає підстави для висновку, що право позивача на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону №796-ХІІ відповідачем попередньо визнано (призначено пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку з 28.01.2020), а оскаржуване рішення прийняте відповідачем із формальних підстав (неналежне засвідчення поданих документів).
Так, пенсія за віком, зі зниженням пенсійного віку призначається Пенсійним фондом у зв'язку із наявністю документів, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796-ХІІ, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».
Водночас, статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивача підтверджений посвідченням "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" серії А №038016 від 29.10.2019, копія якого міститься в матеріалах справи.
При цьому, довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Подібна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.03.2020 у справі №652/610/16-а.
Отже, позивач має право на отримання пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку у розмірі встановленому Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області з 28.01.2020, оскільки таке право встановлене відповідачем та підтверджене належними і достатніми доказами, які були надані відповідачу позивачем при зверненні із заявою про перехід із одного виду пенсії на інший, а тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову позивачу у переведенні на пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 30.03.2020 підлягає скасуванню.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, як така, що розглянута за правилами спрощеного провадження, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.