Справа № 240/3480/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Семенюк Микола Миколайович
Суддя-доповідач - Сушко О.О.
01 лютого 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2020 року (м. Житомир) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання незаконною відмову, зобов'язання вчинити дії,
позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати незаконною відмову Головного управління Національної полії в Житомирській області у видачі позивачу дозволу на придбання однієї одиниці нарізної мисливської зброї, на підставі п. 12.1 Наказу МВС України від 21.08.1998 року №622; зобов'язати відповідача видати йому дозвіл на придбання однієї одиниці нарізної мисливської зброї.
Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2020 року позов задоволено частково: визнано протиправною відмову Головного управління Національної полії в Житомирській області у видачі позивачу дозволу на придбання однієї одиниці нарізної мисливської зброї, на підставі п. 12.1 Наказу МВС України від 21.08.1998 року №622; зобов'язано Головне управління Національної поліції в Житомирській області повторно розглянути заяву позивача від 18.11.2019 про надання дозволу на право придбання мисливської нарізної зброї в особисте користування з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач є громадянином Франції. На території України перебуває на законних підставах, що підтверджується посвідкою на постійне проживання в Україні № НОМЕР_1 від 12.02.2015.
03.12.2019 позивач звернувся до ГУНП у Житомирській області з заявою від 18.11.2019, в якій просив видати дозвіл на придбання однієї одиниці мисливської нарізної зброї. До заяви додав: оригінал Заяви про видачу дозволу на придбання однієї одиниці мисливської нарізної зброї від 18.11.2019; кольорову фотокартку 3x4 см, у кількості 4 шт.; квитанцію від 15.11.2019р. за №0.0.1523477656.1 на суму 47 грн. 40 коп. за послуги дозвільної системи; квитанцію від 15.11.2019р. за №0.0.1523471926.1 на суму 31 грн. 50 коп. за послуги дозвільної системи; оригінал довідки №ЖФ07523* від 20.09.2019; оригінал довідки про несудимість станом на 28.08.2019р. за №19235345448653021642; оригінал медичної довідки для отримання дозволу (ліцензії) на об'єкт дозвільної системи №582951 від 20.09.2019; оригінал Договору обов'язкового страхування №412.08.0011298 від 20.09.2019; нотаріально завірений переклад паспорту 18СН143776 від 03.09.2019; нотаріально завірену копію посвідки № НОМЕР_1 на постійне проживання від 18.09.2019; оригінал картки-заяви про дозвіл на придбання однієї одиниці мисливської нарізної зброї від 18.11.2019.
Листом від 28.12.2019 № Г-286 Управління превентивної діяльності ГУНП в Житомирській області було надано відповідь, у якій зазначено, що позивач не є громадянином України, а дозвіл на придбання мисливської нарізної зброї в особисте користування може бути наданий лише громадянам України, відповідно до п. 12.1 Наказу МСВ України від 21.08.1998 № 622.
Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, відповідно до пункту першого Положення про дозвільну систему, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576 (далі- Положення про дозвільну систему), дозвільна система - це особливий порядок виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, обліку і використання спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин, а також відкриття та функціонування окремих підприємств, майстерень і лабораторій з метою охорони інтересів держави та безпеки громадян.
За змістом пункту другого цього Положення про дозвільну систему, до предметів, матеріалів і речовин, підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, належать: вогнепальна зброя (нарізна воєнних зразків, несучасна стрілецька, спортивна, навчальна, охолощена, мисливська нарізна і гладкоствольна), бойові припаси до неї.
В силу пункту 9 Положення про дозвільну систему, видача дозволів на виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорону, перевезення і використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття підприємств, майстерень і лабораторій здійснюється:
на вогнепальну зброю (нарізну воєнних зразків, несучасну стрілецьку, спортивну, навчальну, охолощену, мисливську нарізну і гладкоствольну), бойові припаси до неї - у порядку, визначеному МВС.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 29.12.2015 року № 1644 "Про реалізацію повноважень Національної поліції України з видачі та анулювання дозволів" наказано ужити організаційних заходів з реалізації Закону України від 23 грудня 2015 року № 901-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" в частині покладення на органи Національної поліції повноважень з видачі та анулювання дозволів на придбання, зберігання, носіння, перевезення і використання зброї. До врегулювання на законодавчому рівні повноважень органів Міністерства внутрішніх справ України при виконанні Національною поліцією України повноважень, передбачених пунктом 1 цього наказу, застосовувати норми, визначені наказом Міністерства внутрішніх справ від 18 жовтня 1993 року № 642 "Про заходи щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1993 р. № 706 "Про затвердження Положення про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 жовтня 1993 року за № 163, наказом Міністерства внутрішніх справ від 21 серпня 1998 року № 622 "Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07 жовтня 1993 року за № 637/3077, та наказом Міністерства внутрішніх справ від 13 червня 2000 року № 379/ДСК, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2000 року за № 696/4917.
Національній поліції України організувати діяльність з реалізації повноважень, указаних у пункті 1 цього наказу, через:
1) Департамент превентивної діяльності Національної поліції України;
2) уповноважений підрозділ (управління, відділ, сектор) з контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи Департаменту превентивної діяльності Національної поліції України;
3) відповідні підрозділи територіальних органів Національної поліції України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві, районах, містах, районах у містах.
Відтак, з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" повноваження з видачі та анулювання дозволів на придбання, зберігання, носіння, перевезення і використання зброї покладено на органи Національної поліції, які до врегулювання на законодавчому рівні повноважень застосовують норми Інструкції № 622.
У відповідності до пункту 1.3 Інструкції № 622, основними завданнями органів поліції є запобігання порушенням порядку виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорони, перевезення та використання вогнепальної зброї, пневматичної зброї калібру понад 4,5 мм та швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду (далі - пневматична зброя) і холодної зброї (арбалети, луки з зусиллям натягу тятиви більше ніж 20 кг, мисливські ножі тощо (далі - холодна зброя)), пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії (далі - пристрої), та патрони до них, основних частин зброї бойових припасів до зброї і охолощеної зброї, вибухових матеріалів і речовин, попередження випадків їх втрати, крадіжок, використання не за призначенням та з протиправною метою.
Згідно пункту 2.3.2 Інструкції № 622, дозволи на придбання, зберігання та носіння мисливської нарізної, гладкоствольної зброї, пневматичної, холодної, охолощеної зброї, пристроїв громадянами України видають управління (відділи) превентивної діяльності Головного управління національної поліції.
Пунктом 12.1 Інструкції № 622 визначено, що правом придбання мисливської гладкоствольної зброї та основних частин до неї користуються громадяни України, які досягли 21-річного віку, мисливської нарізної зброї та основних частин до неї - 25-річного віку, холодної, охолощеної та пневматичної зброї та основних частин до неї - 18-річного віку. Кількість зброї, яку може мати громадянин України, не обмежена, однак власник зброї повинен забезпечити її безумовну схоронність.
Статтею 12 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" передбачено, що право на полювання в межах визначених для цього мисливських угідь мають громадяни України, які досягли 18-річного віку, іноземці, які одержали в установленому порядку дозвіл на добування мисливських тварин та інші документи, що засвідчують право на полювання.
Полювання з використанням вогнепальної мисливської зброї дозволяється лише особам, які в установленому порядку одержали в уповноваженому державному органі відповідний документ дозвільного характеру на право користування цією зброєю.
Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" іноземці можуть здійснювати полювання на території України відповідно до цього Закону. Документи на право полювання, видані відповідними органами інших держав, чинні на території України.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства визначено Конституцією України та Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".
Відповідно до статті 26 Конституції України, іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав (п. 6 ст. 1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства").
За правилами частини 1 статті 3 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Іноземці та особи без громадянства, зазначені у частинах першій та сімнадцятій статті 4 цього Закону, отримують посвідку на постійне проживання (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства").
Тобто, положення чинного законодавства наділяють іноземця, який на законних підставах перебуває на території України, тими самими правами, як і громадян України, окрім тих, які можуть належати тільки громадянам України та прямо визначені Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Слід зазначити, що положення Інструкції № 622 не можуть визначати обмеження прав іноземців, якими також наділені громадяни України, тому що інструкція не є законом у розумінні приписів статей 26, 85 Конституції України.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач є громадянином Франції, проте перебуває на території України на законних підставах (має посвідку на постійне проживання в Україні).
Тобто, позивач перебуваючи в Україні на законних підставах має ті самі права і свободи, а також несе такі самі обов'язки, як і громадяни України.
Отже, відповідно до статті 26 Конституції України позивач користується тими самими правами і свободами, як і громадяни України.
Разом з тим слід звернути увагу, що відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 червня 1992 року № 2471-XII "Про право власності на окремі види майна", громадяни інших держав набувають права власності на вогнепальну мисливську нарізну зброю (мисливські карабіни, гвинтівки, комбіновану зброю з нарізними стволами), придбану ними з відповідного дозволу, що надається органами внутрішніх справ за місцем проживання особам, які досягли 25-річного віку.
Враховуючи викладене, відмова відповідача у видачі позивачу дозволу на придбання однієї одиниці нарізної мисливської зброї, на підставі п. 12.1 Наказу МВС України від 21.08.1998 року №622, є протиправною, оскільки позивач на законних підставах перебуває в Україні та відповідно до статті 26 Конституції України користується тими самими правами і свободами, як і громадяни України, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Щодо вирішення позовної вимоги про зобов'язання відповідача надати дозвіл на придбання однієї одиниці нарізної мисливської зброї, то колегія суддів у відповідності до вимог ст. 308 КАС України не переглядає цю частину судового рішення, так як вона не була оскаржена та виходить за межі апеляційної скарги.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, як така, що розглянута за правилами спрощеного провадження, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.