Справа № 155/4/19 Провадження №11-кп/802/76/21 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія:ч.4 ст. 296 КК України Доповідач: ОСОБА_2
28 січня 2021 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
законного представника
неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Волинської області ОСОБА_10 на вирок Горохівського районного суду від 09 липня 2020 року щодо неповнолітнього ОСОБА_7 , ОСОБА_11
Цим вироком неповнолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, учня 12 класу загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 імені І.Я. Франка м.Горохова вечірньої форми навчання, судимого вироком Горохівського районного суду Волинської області від 29 грудня 2018 року за ч.ч.1, 2, 3 ст.185 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі, на підставі ст.ст.75, 76, 104 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням, встановлений іспитовий строк 2 (два) роки,
засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.1 ст.125, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.2 ст.125, ч.4 ст.296 КК України та призначено йому покарання:
за ч.2 ст.190 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік;
за ч.1 ст.125 КК України у виді громадських робіт на строк 100 (сто) годин.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначеним вироком Горохівського районного суду Волинської області від 29 грудня 2018 року, остаточно визначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
За ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;
за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців;
за ч.2 ст.186 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки;
за ч.2 ст.125 КК України у виді арешту на строк 1 (один) місяць;
за ч.4 ст.296 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців.
На підставі ч.1 ст.72 КК України покарання у виді арешту на строк 1 (один) місяць переведено у покарання у виді позбавлення волі з розрахунку один день арешту відповідає одному дню позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань, призначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців.
На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано покарання за вироком Горохівського районного суду Волинської області від 29 грудня 2018 року та остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років.
На підставі ч.5 ст.72 КК України зараховано у строк покарання обвинуваченому ОСОБА_7 строк його попереднього ув'язнення з 10 жовтня 2019 року.
Запобіжний захід обраний обвинуваченому ОСОБА_7 у виді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу залишити без змін.
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, судимого вироком Горохівського районного суду Волинської області від 15 листопада 2019 року за ч.3 ст.185 КК України до 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі, на підставі ст.ст.75, 76 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням, встановлений іспитовий строк 2 (два) роки
засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Горохівського районного суду Волинської області від 15 листопада 2019 року, більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_11 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнено ОСОБА_11 від призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, або навчання.
Запобіжний захід обраний обвинуваченому ОСОБА_11 у виді особистого зобов'язання до вступу вироку в законну силу залишений без змін.
Цим вироком вирішено питання про долю речових доказів.
Стягнуто з ОСОБА_7 в дохід держави витрати пов'язані з проведенням судової товарознавчої експертизи в сумі 858 (вісімсот п'ятдесят вісім) гривень, судової товарознавчої експертизи в сумі 942 (дев'ятсот сорок два) гривні 06 копійок, судової товарознавчої експертизи в сумі 785 (сімсот вісімдесят п'ять) гривень 05 копійок та судової товарознавчо-балістичної експертизи в сумі 1884 (одна тисяча вісімсот вісімдесят чотири) гривні 12 копійок.
Стягнуто з ОСОБА_7 та ОСОБА_11 в дохід держави по 392 (триста дев'яносто два) гривні 53 копійки з кожного за проведення судової товарознавчої експертизи та по 942 (дев'ятсот сорок два) гривні 06 копійок з кожного за проведення судової дактилоскопічної експертизи.
Цивільний позов ОСОБА_12 до ОСОБА_7 та ОСОБА_11 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_7 в користь ОСОБА_12 500 (п'ятсот) гривень завданих збитків.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_11 в користь ОСОБА_12 1000 (одну тисячу) гривень завданих збитків.
Цивільний позов ОСОБА_13 до ОСОБА_7 про стягнення моральної шкоди задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_7 в користь ОСОБА_13 1500 (одну тисячу п'ятсот) гривень завданої моральної шкоди.
За вироком суду Неповнолітній ОСОБА_7 , 13 листопада 2018 року приблизно о 13 годині 00 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння в місті Горохів, по вулиці Студентській, 6 Волинської області, на території Горохівського коледжу ЛНАУ, умисно, повторно, з корисливих мотивів, під приводом необхідності зателефонувати, шляхом зловживання довірою ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , заволодів належним йому мобільним телефоном марки «Sony» моделі «Хperia Z-1» чорного кольору, імеі НОМЕР_1 , вартість якого, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №736 від 17 грудня 2018 року, становить 1710 (одна тисяча сімсот десять) гривень, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_14 майнової шкоди на вищевказану суму, тобто вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 190 КК України.
Крім цього, неповнолітній ОСОБА_7 , 13 листопада 2018 року приблизно о 13 годині 00 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння в місті Горохів, по вулиці Студентській, 6 Волинської області, на території Горохівського коледжу ЛНАУ, в ході особистого конфлікту, який виник раптово, керуючись прямим умислом на заподіяння травм іншій людині, діючи разом з особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження - неповнолітнім ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , наніс тілесні ушкодження ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які згідно з висновком судово-медичної експертизи №160 від 17 грудня 2018 року належать до категорії легких тілесних ушкоджень, чим вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 125 КК України.
Також, ОСОБА_7 , 27 березня 2019 року приблизно о 17 годині 00 хвилин, перебуваючи у житловому будинку, що знаходиться в АДРЕСА_2 , належному ОСОБА_16 , повторно, таємно, умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння чужим майном, викрав належні ОСОБА_16 електричний самовар об'ємом 2,5 л, вартість якого згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №425 від 10 липня 2019 року становить 373 (триста сімдесят три гривні) 33 (тридцять три) копійки, а також газовий балон з редуктором ємкістю 50 л, вартість якого відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №425 від 10 липня 2019 року становить 483 (чотириста вісімдесят три) гривні 33 (тридцять три) копійки, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд, внаслідок чого завдав потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 856 (вісімсот п'ятдесят шість гривень) 66 (шістдесят шість) копійок, та вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 185 КК України.
Крім цього, ОСОБА_7 , 22 квітня 2019 року, приблизно о 16 годині 00 хвилин, перебуваючи у квартирі ОСОБА_17 , що розташована в АДРЕСА_3 , повторно, таємно, умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння чужим майном, шляхом вільного доступу, скориставшись відвернутою увагою мешканців квартири, викрав із належної останній жіночої сумки гроші в сумі 400 (чотириста) гривень, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_17 майнової шкоди на вказану суму, тобто вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 185 КК України.
Також, ОСОБА_7 , 28 серпня 2019 року приблизно о 12 годині 30 хвилин, перебуваючи у будинку свого знайомого ОСОБА_18 , який знаходиться в АДРЕСА_4 , керуючись прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, користуючись тим, що його дії непомітні для власника, таємно, повторно, викрав належний потерпілому пневматичний пістолет марки XBG sn 18D00585 cal 4.5 mm, вартість якого відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи становить 854 (вісімсот п'ятдесят чотири) гривні 10 копійок, чим спричинив потерпілому ОСОБА_18 майнової шкоди на вказану суму, чим вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 185 КК України.
Крім цього, ОСОБА_7 , 28 серпня 2019 року, приблизно о 17 годині 30 хвилин, перебуваючи у громадському місці - на вулиці Князя Володимира, що у місті Горохові Волинської області, будучи в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, прагнучи показати свою відверту зневагу до існуючих правил та норм поведінки, самоутвердитись за рахунок приниження інших осіб, діючи з особливою зухвалістю, використовуючи малозначний (нікчемний) привід, а саме: ненадання йому ОСОБА_13 сигарети через її відсутність, застосувавши викрадений у ОСОБА_18 пневматичний пістолет марки XBG sn 18D00585 cal 4.5 mm, споряджений металевими кульками, провів два прицільні постріли в ділянку тулуба останнього, чим спричинив потерпілому, який є особою значно старшою за віком від ОСОБА_7 , тілесні ушкодження у вигляді непроникаючих поранень грудної клітки зліва, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи за ступенем тяжкості належать до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягнули за собою короткочасний розлад здоров'я чи незначну втрату працездатності, чим вчинив злочин передбачений ч.4 ст. 296 КК України.
Крім цього, 24 вересня 2019 року приблизно о 24 годині 30 хвилин, ОСОБА_7 , перебуваючи в житловому будинку ОСОБА_12 , що знаходиться в АДРЕСА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, повторно, відкрито викрав, вирвавши з рук потерпілого ОСОБА_12 , гроші - одну купюру номіналом 500 (п'ятсот) гривень та, продовжуючи свої злочинні дії, відкрито заволодів мисливською рушницею, належною ОСОБА_12 , вартістю 300 (триста) гривень, яка зберігалася в будинку, чим спричинив потерпілому майнову шкоду на загальну суму 800 (вісімсот) гривень, чим вчинив злочин передбачений1 ч.2 ст. 186 КК України.
Також, ОСОБА_7 24 вересня 2019 року, приблизно о 24 годині 30 хвилин, перебуваючи в житловому будинку ОСОБА_12 , що знаходиться в АДРЕСА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, після відкритого викрадення майна у ОСОБА_12 , умисно, з метою перешкодити потерпілому застосувати газовий балончик та викликати поліцію, наніс потерпілому ОСОБА_12 декілька ударів в ділянку обличчя, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді набряку, синюшності обличчя, крововиливів в очні яблука, закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи належать до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягнули за собою короткочасний розлад здоров'я, чим вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 125 КК України.
Також, ОСОБА_7 26 вересня 2019 року приблизно о 22 годині 00 хвилин, ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_11 , зайшли на територію домоволодіння місцевого жителя ОСОБА_12 , яке розташоване в АДРЕСА_1 та, переконавшись, що власника домоволодіння немає вдома, з метою незаконного заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шляхом розбиття вікна веранди, проникли в будинок, звідки таємно, повторно, за попередньою змовою викрали продукти харчування, а саме: м'ясо свинини (шинка) вагою 1,5 кг вартістю 270 гривень, два свинячих бочки (сирі) вагою 800 гр. та 450 гр., свинячі ребра вагою 800 гр. загальною вартістю 210 гривень, свинячу ногу рублену вагою 450 гр. вартістю 22 гривні та дві пачки морозива «Пломбір» шоколадний апельсин торгової марки «РУДЬ» вартістю 25 гривень кожна, пляшку коров'ячого молока ємністю 2 л. вартістю 25 гривень, пляшку горілки «Медов» ємкістю 0,5 л. вартістю 90 гривень та приймач супутникового телебачення марки «Eurosky» моделі DVD-3023 super вартістю 150 гривень, чим спричинили потерпілому майнову шкоду на загальну суму 702 (сімсот два) гривні, чим вчинили злочин, передбачений ч.3 ст. 185 КК України.
Не оспорюючи кваліфікації дій обвинувачених, прокурор оскаржує вирок суду з мотивів неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність при призначенні покарання неповнолітньому ОСОБА_7 .
Вказує на те, що судом першої інстанції при призначенні неповнолітньому ОСОБА_7 остаточного покарання за сукупністю злочинів, передбачених ч.2 ст. 190, ч.1 ст. 125 КК України за цим вироком, тобто злочинів, які він вчинив до постановлення попереднього вироку Горохівського районного суду Волинської області від 29 грудня 2018 року та злочинів, за які той засуджений вироком Горохівського районного суду Волинської області від 29 грудня 2018 року, необґрунтовано застосував положення ч.4 ст. 70 КК України, та помилково призначив на підставі даної норми остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, оскільки вироком Горохівського районного суду Волинської області від 29 грудня 2018 року неповнолітнього ОСОБА_7 було звільнено від відбування покарання у виді 3 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки. Таким чином суд фактично змінив покарання призначене попереднім вироком ОСОБА_7 , тим самим допустив неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність та істотне порушення вимог кримінального процесуального
Прокурор просить вирок суду щодо ОСОБА_7 в частині призначеного йому покарання змінити. Вважати ОСОБА_7 засудженим за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190, ч.1 ст. 125, ч.2 ст. 125, ч.2, ч.3 ст. 185, ч.4 ст. 296 КК України та призначити покарання:
за ч.2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 рік;
за ч.1 ст. 125 КК України у виді громадських робіт на строк 100 годин;
за ч.2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки;
за ч.3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців;
за ч.2 ст.186 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки;
за ч.2 ст. 125 КК України у виді арешту на строк 1 місяць;
за ч.4 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань, з урахуванням вимог ст 72 КК України, призначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців.
На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати покарання за вироком Горохівського районного суду Волинської області від 29 грудня 2018 року та остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років.
Виключити з резолютивної частини вироку посилання на призначення покарання ОСОБА_7 з застосуванням положень ч.4 ст. 70 КК України.
В іншій частині вирок залишити без змін.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку, повідомив ким та в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляційної скарги, думку прокурора, який просив апеляційну скаргу задовольнити, а вирок суду змінити з мотивів, наведених у скарзі, пояснення ОСОБА_7 його захисника, котрі не заперечували щодо задоволення скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає з таких підстав.
Вирок щодо обвинуваченого ОСОБА_11 прокурором не оскаржується.
Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та умотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення..
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 190, ч.1 ст. 125, ч.2 ст. 125, ч.2, ч.3 ст. 185, ч.4 ст. 296 КК України, є правильними і ніким з учасників судового провадження не оспорюються.
Що стосується доводів прокурора в частині необґрунтованого застосування судом першої інстанції положень ч.4 ст. 70 КК України при призначенні покарання неповнолітньому ОСОБА_7 , суд вважає їх необґрунтованими.
Виходячи з приписів кримінального закону правила призначення покарання, передбачені ч. 4 ст. 70 КК України застосовуються в разі, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що особа винна ще й в іншому злочині, вчиненому нею до постановлення попереднього вироку. У такому випадку суд, призначаючи покарання за другим вироком, може як поглинути покарання за першим вироком, так і приєднати його повністю або частково, однак таким чином, щоб обраний захід примусу не перевищував максимального покарання, встановленого статтею (частиною статті), за якою особу засуджено, і водночас не був меншим за строк покарання, визначений за перший злочин. При цьому суд зобов'язаний в остаточне, призначене за сукупністю злочинів, покарання зарахувати покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст. 72 КК України.
Призначення покарання за сукупністю вироків застосовується у випадках, коли засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин. У цьому разі суд відповідно до ч. 1 ст. 71 КК до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. При складанні покарань у порядку ч. 1 ст. 71 КК остаточне покарання має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком. Ці приписи закону є імперативними і підлягають обов'язковому виконанню.
Згідно з рекомендаціями, що містяться у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.200 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", коли особа, щодо якої було застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до винесення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.
Однак, як пояснив Верховний Суд у правовому висновку у постанові Об'єднаної Палати Касаційного кримінального суду №511/37/16-к від 25 червня 2018 року, такий орієнтир стосується лише відображеної ситуації, а не випадку вчинення засудженим злочинів до та після постановлення попереднього вироку, за яким винна особа не відбула призначеного покарання.
Згідно даного правового висновку, у кримінально-правовій ситуації, коли вчинення нового злочину в період іспитового строку стає фактичною підставою для визнання (скасування) призначеного за попереднім вироком покарання у виді позбавлення волі, від відбування якого звільнялась особа, таким, що належить відбувати реально, його самостійне виконання при застосуванні ч. 4 ст. 70 КК України не допускається за наявності підстав для подальшого призначення остаточного покарання за правилами ч. 1 ст. 71 КК України.
Натомість згідно п. 25 цієї ж постанови № 7, у разі, коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші - після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст. 70, так і ст. 71 КК: спочатку - за правилами ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього - за правилами ч. 4 ст. 70 КК; потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків відповідно до ч. 1 ст. 71 цього Кодексу.
Отже, згідно висновків Об'єднаної Палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду №511/37/16-к від 25 червня 2018 року у такому випадку процеспризначення покарання проходить наступні стадії:
1) призначення покарання за злочин, вчинений до постановлення попереднього вироку; якщо вчинено декілька таких злочинів, які не охоплюються однією статтею чи частиною статті КК, то покарання призначається за кожен злочин окремо;
2) визначення покарання за сукупністю вказаних злочинів (частини 1-3 ст. 70 КК);
3) призначення покарання за сукупністю злочинів, встановлених новим та попереднім вироками, і зарахування у строк покарання повністю або частково відбутого покарання за попереднім вироком (ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК);
4) призначення покарання за злочин, вчинений після постановлення попереднього вироку; якщо вчинено декілька таких злочинів, які не охоплюються однією статтею чи частиною статті КК, то покарання призначається за кожен злочин окремо;
5) визначення та призначення покарання за сукупністю вказаних злочинів (частини 1-3 ст. 70 КК);
6) призначення остаточного покарання за сукупністю вироків (ч. 1 ст. 71 КК).
Як правильно встановлено місцевим судом ОСОБА_7 засуджений вироком Горохівського районного суду від 29 грудня 2018 року за ч.1, ч.2, ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки. Злочини, передбачені ч.2 ст. 190, ч.1 ст. 125 КК України, за які того засуджено оскарженим вироком від 09 липня 2020 року, він вчинив 13 листопада 2018 року, тобто до постановлення попереднього вироку, іншу частину злочинів, передбачених ч.2, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 125, ч.4 ст. 296 КК України - починаючи з 27 березня до 28 серпня 2019 року, тобто в період іспитового строку, визначеного вироком суду від 29 грудня 2018 року.
Як вбачається з матеріалів провадження, місцевий суд призначив ОСОБА_7 покарання за останнім за часом вироком за сукупністю злочинів, передбачених ч.2 ст. 190, ч.1 ст. 125 КК України, вчинених до постановлення першого вироку (Горохівського районного суду Волинської області від 29 грудня 2018 року), після цього - за правилами ч.4 ст. 70 КК України, ; потім - за сукупністю злочинів, передбачених ч.2, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 125, ч.4 ст. 296 КК України, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків відповідно до ч.1 ст. 71 КК України, до покарання призначеного за даним оскарженим вироком від 09 липня 2020 року, частково приєднав покарання за вироком Горохівського районного суду Волинської області від 29 грудня 2018 року та остаточно призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.
Таким чином апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції, при призначенні покарання ОСОБА_7 , повністю дотримано вимоги ст. 50, 65 КК України, правила його призначення, встановлені в ст. ст. 70-71 КК України, що також узгоджується з рекомендаціями, викладеними в наведеній вище Постанові Об'єднаної Палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду №511/37/16-к від 25 червня 2018 року.
З цих підстав доводи скарги прокурора про неправильне призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд вважає надуманими.
Порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли б перешкодити суду повно і всебічно розглянути кримінальне провадження та ухвалити законне і обґрунтоване рішення, апеляційним судом не встановлено.
Законних підстав для зміни вироку та задоволення апеляційної скарги, з наведених у ній мотивів, апеляційний суд не вбачає.
На підставі наведеного і керуючись ст. 405, 407 КПК України, суд
Апеляційну скаргу заступника прокурора Волинської області ОСОБА_10 відхилити, а вирок Горохівського районного суду Волинської області від 09 липня 2020 року щодо неповнолітнього ОСОБА_7 , ОСОБА_11 залишити без змін.
Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_7 рахувати з моменту його затримання в порядку ст. 208 КПК України - 10 жовтня 2019 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення апеляційним судом, а засудженим ОСОБА_7 в той же строк з моменту отримання її копії.
Головуючий
Судді