Справа № 755/15473/20
про залишення позовної заяви без руху
"01" лютого 2021 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Гаврилова О.В. вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технобудсервіс 2006» про стягнення заробітної плати,-
До Дніпровського районного суду м.Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технобудсервіс 2006» про стягнення заробітної плати.
Згідно заявлених вимог, позивач просить суду стягнути заборгованість із заробітної плати за весь період з 14 травня 2019 року по 16 жовтня 2020 року, у зв'язку з його звільненням
16 жовтня 2020 року за власним бажанням на підставі п.4 ст.36 (ч.3 ст.38) КЗпП України.
Вказана позовна заява та додані до неї документи подані в електронному вигляді.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2020 року позовну заяву повернуто позивачеві.
Постановою Київського апеляційного суду від 18 січня 2021 року ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2020 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам
ст. 177 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали поданої заяви, вважаю, що вона не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України, з огляду на наступне.
Згідно із ч.2 ст.175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (ч. 5 ст. 177 ЦПК України).
Відповідно до ч.8 ст.14 ЦПК України, особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний підпис», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно з ч.9 ст.14 ЦПК України, суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи в електронній формі. Процесуальні та інші документи і докази у паперовій формі не пізніше трьох днів з дня їх надходження до суду переводяться в електронну форму та долучаються до матеріалів електронної судової справи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Частиною 8 статті 43 ЦПК України встановлено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).
Так, зазначену позовну заяву було направлено в електронному вигляді.
Наказом Державної судової адміністрації України № 628 від 22 грудня 2018 року «Про проведення тестування підсистеми «Електронний суд» у місцевих та апеляційних судах» вирішено запровадити тестовий режим експлуатації підсистеми «Електронний суд» у місцевих та апеляційних судах України (пілотних судах).
Відповідно до пункту 2 цього наказу місцевим та апеляційним судам у ході тестового режиму експлуатації підсистеми «Електронний суд» слід керуватися вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (із змінами і доповненнями), у частині функціонування підсистеми «Електронний суд» (далі - Положення № 30).
Згідно із пунктом 1 Розділу ХІ Положення № 30, з 22 грудня 2018 року у всіх місцевих та апеляційних судах обмін електронними документами між судом, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми "Електронний суд". Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого Електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи (пункт 2 Положення № 30).
Електронний кабінет - захищений веб-сервіс, за допомогою якого забезпечується взаємодія авторизованого користувача з АСДС у режимі реального часу. Порядок реєстрації та роботи з електронним кабінетом встановлюється адміністратором (пункт 15 частини першої Розділу ІІ Положення № 30).
Згідно з вимогами розділу XI Положення № 30 обмін процесуальними документами в електронній формі повинен здійснюватися з офіційних електронних адрес (Електронних кабінетів), які вони мають створити в підсистемі "Електронний суд", розміщеній за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua.
Разом з тим, даних про наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Технобудсервіс 2006» зареєстрованого електронного кабінету немає, що унеможливлює обмін електронними документами з вказаним підприємством.
Отже в даній справі при отриманні та надісланні процесуальних документів, заяв по суті справи та додатків до них слід керуватися положеннями п.п. 15.1. п.15 ч.1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, згідно якого передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Враховуючи викладене, всі документи мають подаватися в паперовому вигляді, а письмові заяви повинні мати власноручний підпис заявника (представника заявника).
Згідно ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
В роз'ясненнях, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний Суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.
Проте, вимоги позову (зміст позовних вимог) є не конкретизованими в частині суми заборгованості по заробітній платі, яку позивач просить стягнути за період з 14 травня
2019 року по 16 жовтня 2020 року.
Крім того, як убачається зі змісту позовної заяви, правовими підставами позову зазначені положення ст.116 та ст.117 КЗпП України, які відповідно регулюють строки розрахунку при звільненні та відповідальність за затримку при звільненні.
При цьому, в позовній заяві стверджується, що 15 жовтня 2020 року позивачем було направлено поштою на адресу відповідача заяву про звільнення за власним бажанням на підставі до п.4 ст. 36 (ч.3 ст. 38) КЗпП України, в якій зазначено вимогу про проведення повного розрахунку під час звільнення.
Проте в позовній заяві не зазначені докази направлення такої заяви на адресу відповідача, та такі докази до позову не долучені.
Крім того, зі змісту позовної заяви не вбачається, що відповідачем було видано наказ про звільнення ОСОБА_1 на підставі вищевказаної заяви (в матеріалах позовної заяви такий наказ також відсутній), однак позивач просить стягнути заборгованість саме у зв'язку з його звільненням за власним бажанням, посилаючись на положення ст.116 КЗпП України, що свідчить про суперечливість змісту позовних вимог викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та правовому обґрунтуванню.
Також, позивач, наводячи правове обґрунтування за ст.117 КЗпП України, просить стягнути заборгованість по заробітній платі по 16 жовтня 2020 року, у зв'язку з його звільненням саме в цю дату, що також свідчить про суперечливість змісту позовних вимог наведеному обґрунтуванню.
Також, наводячи розрахунок заборгованості по заробітній платі, позивач посилається на запропонований йому 14 травня 2019 року розмір заробітної плати, проте не вказує, який розмір заробітної плати йому було встановлено згідно штатного розпису.
Крім того, посилаючи на сплату відповідачем позивачеві заробітної плати за травень та червень 2019 року, виходячи з посадового окладу 4183,00 грн, позивач не вказує на відповідні докази.
При цьому позивач посилається на Галузеву угоду, копія якої також не долучена до матеріалів справи.
Крім того, позивачем не враховано вимоги ч.2 ст.95 ЦПК України, відповідно до якої письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Частиною 5 ст.95 ЦПК України передбачено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Водночас, надані із заявою в якості доказів документи не засвідчені належним чином та не містять дати їх засвідчення, в позові не зазначено, в кого знаходяться оригінали цих доказів.
Крім того, долучені до позовної заяви копії відповіді відповідача від 26 червня 2019 року та заяви позивача від 15 жовтня 2020 року є не читабельними, як і частина тексту наказу про прийняття позивача на роботу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок злочину чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду (ч. 2 ст. 177 ЦПК України).
Проте позивачем не долучено копії позовної заяви для направлення відповідачу.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, заява підлягає залишенню без руху, позивачу необхідно в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути зазначені в ній недоліки. Для усунення недоліків заяви позивач має подати до суду в письмовій формі позовну заяву в новій редакції, з урахуванням наведених в даній ухвалі недоліків щодо її змісту та додержанням вимог ст.175 ЦПК України, підписану позивачем. Копії доданих документів, оригінали яких знаходяться у позивача, мають бути посвідчені підписом позивача із поставленням дати.
До виправленої позовної заяви необхідно додати її копію для направлення відповідачу.
Крім того, суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 3 ст.177 ЦПК України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.
Письмові заяви та клопотання подаюся до суду з додержанням вимог ст. 183 ЦПК України
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2, 4, 5, 95, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технобудсервіс 2006» про стягнення заробітної плати - залишити без руху та запропонувати позивачу в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вищезазначені недоліки.
У випадку неусунення недоліків, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.