Справа № 755/123/21
Провадження №: 3/755/100/21
"29" січня 2021 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Омельян І.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 117614 - 30 листопада 2020 року о 01 год. 30 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Opel Vectra», н/з НОМЕР_1 , по вул. Краківській, 27, у м. Києві з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, тремтіння кінцівок пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у лікаря нарколога у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що у день події - 30 листопада 2020 року - був зупинений працівниками поліції о 1 год. 30 хв ночі, коли повертався на своєму автомобілі з роботи, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився, оскільки поспішав до дитини, яка була сама вдома.
У судовому засіданні адвокат Загородній С.В., пояснив, що ОСОБА_1 не визнає вину у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки поліцейські зупинили ОСОБА_2 безпідставно, наркотичних засобів він не вживав. Зазначив, що ОСОБА_1 поспішав додому після роботи, оскільки у нього вдома залишилася сама малолітня донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Працівники поліції, не роз'яснили ОСОБА_1 жодних положень законодавства, його прав, передбачених ст. 268 КУпАП, та повідомили, що він може не проходити огляд з метою встановлення стану сп'яніння. Стверджував, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, але зазначив про неможливість участі в огляді на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення у зв'язку з тим, що поспішав додому до дитини, не розумів наслідки свої дій, тому без пояснень та зауважень підписав протокол. Крім того, 14.01.2021 року при ознайомленні з матеріалами справи, адвокат з'ясував, що в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 117614 працівники поліції вказали ознаки сп'яніння, які не зазначені в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських засобів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.1995 року (надалі - Інструкція) Зокрема, в протоколі серії ДПР 18 № 117614 працівниками поліції зазначено, що у ОСОБА_1 «розширені зіниці очей, що не реагують на світло, тремтіння кінцівок пальців рук, поведінка не відповідає обстановці», однак згідно Інструкції ознаками сп'яніння є «звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук», а в чому саме поведінка ОСОБА_1 не відповідала обстановці в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено. Крім того, працівники поліції протокол про адміністративне правопорушення склали 30.11.2020 року о 01 год. 30 хв., а направлення водія на огляд склали о 02 год. 20 хв, чим затягнули час, у зв'язку з чим ОСОБА_1 міг не встигнути пройти огляд у закладі охорони здоров'я. Пояснення свідків, додані до протоколу, зафіксовані за допомогою формулярів, що містять в собі заздалегідь зазначені відомості, які не засвідчують факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду, а також у них не зазначено, які ознаки сп'яніння свідки бачили у ОСОБА_1 . Також вказував, що відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП наразі не передбачено чинним законодавством. Крім того, адвокат подав до суду клопотання про виклик свідків та у судовому засідання наполягав на його задоволенні, оскільки хотів, щоб вони описали ознаки, за якими поліцейські визначили стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 .
Суд, заслухавши адвоката Загороднього С.В. та особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 30.11.2020 року серії ДПР18 №117614, зі змісту якого вбачається порушення водієм пункту 2.5 Правил дорожнього руху України; поясненнями свідків від 30.11.2020 року; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції 30.11.2020 року; відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції №АА00967, записаному на DVD диск, на якому чітко зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 у графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» зазначив, що він зобов'язується не керувати транспортним засобом протягом доби.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «O'Halloran and Francis v. The United Kingdom» [GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR 29 червня 2007 року, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Щодо тверджень адвоката про те, що станом на дату складання протоколу про адміністративне правопорушення та на час розгляду справи в суді на офіційному сайті Верховної Ради України міститься редакція КУпАП, ч. 1 ст. 130 якої не передбачає відповідальності водіїв наземних транспортних засобів за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння, то слід зазначити таке.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП (в редакції Закону України № 1446-VIIIвід 07 липня 2016 року), зокрема, передбачена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 07 липня 2016 року№ 1446-VIII, опублікований: у газеті «Голос України» від 26 липня 2016 року № 139; в газеті «Урядовий кур'єр» від 30 липня 2016 року № 142; офіційному друкованому видані «Офіційний вісник України» від 05 серпня 2016 року № 59 та у офіційному друкованому виданні «Відомості Верховної Ради України» від 12 серпня 2016 року № 33.
Враховуючи вище викладені обставини, суддя вважає необґрунтованими вищевказані твердження адвоката, оскільки вимога про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння для водія передбачена вимогами Правил дорожнього руху України, яких повинен дотримуватись водій при керуванні транспортним засобом. Крім того, відповідальність за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння передбачено ст. 130 КУпАП, при цьому редакція цієї статті, чинної на момент вчинення адміністративного правопорушення, належним чином опублікована в офіційних друкованих виданнях для доведення до відома необмеженій кількості осіб.
Щодо клопотання адвоката Загороднього С.В. про виклик свідків у судове засідання, то слід зазначити наступне.
Згідно з п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року № 1413/27858, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 6 розділу ХІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395, Зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853 у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Зважаючи на те, що ознаки наркотичного сп'яніння встановлюються у відповідному закладі охорони здоров'я за направленням працівника органу поліції, а свідки підтверджують лише факт відмови особи від проходження огляду на стан сп'яніння, то суд вважає необґрунтованим клопотання адвоката про виклик свідків та у судовому засіданні обґрунтовано відмовив у його задоволенні.
Крім того, свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не були свідками того, чи знаходився ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння, а лише засвідчили факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння.
У зв'язку з наведеним є також необґрунтованими і доводи адвоката про те, що пояснення свідків, додані до протоколу, зафіксовані за допомогою формулярів, що містять в собі заздалегідь зазначені відомості, які не засвідчують факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду, а також у них не зазначено, які ознаки сп'яніння свідки бачили у ОСОБА_1 .
Твердження ОСОБА_1 та його адвоката Загороднього С.В. про не роз'яснення прав ОСОБА_1 суддя вважає необґрунтованими, оскільки відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції чітко зафіксовано, як працівники поліції роз'яснювали особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, ту обставину, що його відмова від проходження огляду на стан сп'яніння у лікаря нарколога, є підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП. Більше того, зазначені вимоги передбаченні чинним законодавством, яке ОСОБА_1 , будучи водієм транспортного засобу, зобов'язаний знати та розуміти.
Отже, враховуючи доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суддя вважає за необхідне ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції інкримінованої статті.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_1 не відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 40-1, 130, 251, 283-285 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шістсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн 00 коп. із позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп. на користь держави.
Роз'яснити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Суддя І.М.Омельян