ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/21630/19
провадження № 2/753/7/21
(ЗАОЧНЕ)
"25" січня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Лужецька О.Р.,
при секретарі - Григораш Н.М.,
за участю:
позивача ОСОБА_1 ,
представника третьої особи Служби у справах дітей Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації Піренко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї Баришівської районної державної адміністраціїпро позбавлення батьківських прав
Позивач, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї Баришівської районної державної адміністраціїпро позбавлення батьківських прав. Позовні вимоги мотивовані тим, що вона є бабусею неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батьками дитини є відповідач ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . Зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 батько дитини ОСОБА_4 помер. Вказує, що на даний час дитина проживає з позивачем та знаходиться на її утриманні. Відповідач з лютого 2017 р. та на даний час свої батьківські обов'язки не виконує, про стан здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток свого сина не піклується, участі в його вихованні та утриманні не приймає, у зв'язку з чим позивач звернулась до суду з даним позовом, в якому просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 та стягнути з неїаліменти в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача на дитину.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 29.01.2020 р. відкрито провадження у даній справі та постановлено провести розгляд даної справи в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 17.11.2020 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила задовольнити позов, не заперечуючи проти постановлення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, заяви про відкладення розгляду справи не надав, причини неявки не повідомив.
Представник третьої особи Служби у справах дітей Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації в судовому засіданні надала висновок про доцільність позбавлення батьківських прав та підтримала позовні вимоги.
Представник третьої особи Служби у справах дітей та сім'ї Баришівської районної державної адміністраціїв судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без участі представника служби.
Відповідно до ч.ч.7,8 ст.128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України за згодою позивача суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 .
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_3 , батьком, якого є ОСОБА_4 , а матір'ю - ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 25.02.2006 р. (а.с.7).
ІНФОРМАЦІЯ_2 батько дитини ОСОБА_4 помер, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 02.04.2011 р. (а.с.4)
З матеріалі справи вбачається, що 07.06.2011 р. ОСОБА_2 уклала шлюб з ОСОБА_7 , після чого її прізвище змінено на « ОСОБА_2 ». Після одруження ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом із чоловіком та двома дітьми від даного шлюбу.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва 02.07.2015 р. ОСОБА_2 позбавлено батьківський прав щодо сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.9-11)
Як вбачається із матеріалів справи, на даний час дитина проживає з бабусею - позивачем по справі ОСОБА_1 , в квартирі АДРЕСА_2 та знаходяться на її утриманні.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Статтею 150 Сімейного кодексу України (далі - СК України) встановлено обов'язок батьків щодо виховання та розвитку дитини. Визначено, зокрема, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування.
А частиною 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Ті ж самі принципи закріплені Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, відповідно п. 6. та п. 7 якої проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. Якнайкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, хто відповідає за її освіту і навчання; ця відповідальність лежить насамперед на її батьках.
За змістом ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
У відповідності до п. 2 частини 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Пунктом 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» встановлено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Таким чином, обов'язок нести відповідальність за дитину, її фізичний і моральний розвиток, її соціальне буття, здійснення прав щодо її захисту покладено на батьків. Обставини справи свідчать про небажання відповідача займатися вихованням дитини, а саме відсутність будь-яких дій, які б свідчили про його намір змінити обставини свого життя та вчинити дії, спрямовані на виховання дитини. Доказів щодо спростування таких обставин в матеріалах справи немає.
Водночас Пленум Верховного Суду України в п. 15 зазначеної вище постанови роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Згідно висновку Дарницької районної в м. Києві державної адміністраціївід 07.08.2020 року №101-6250/02 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено, що зі слів бабусі хлопчика, ОСОБА_3 деякий час перебував у Київському обласному центрі соціально-психологічної реабілітації дітей (с. Копилів), куди його влаштувала мати ОСОБА_2 .
Відповідно до вказаного висновку було встановлено наступне.
Влітку 2018 р. ОСОБА_3 самостійно приїхав на проживання до бабусі ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 . На теперішній час неповнолітній ОСОБА_3 продовжує проживати разом з бабусею ОСОБА_1 . Дитина закінчила 8 класів спеціалізованої загальноосвітньої школи №127 м. Києва і відповідно до інформації наданої навчальним закладом, в школу ОСОБА_3 приходив охайний, забезпечений необхідним навчальним приладдям.
Протягом двох років ОСОБА_2 сина ОСОБА_3 не утримує, участі у виховані та розвитку дитини не бере. ОСОБА_2 отримує пенсію на дитину по втраті годувальника, проте кошти на дитину не виділяє.
Згідно даного висновку, ОСОБА_2 ухиляється від виконання батьківський обов'язків. ОСОБА_3 залишився поза увагою матері, яка не цікавиться його здоров'ям, не створює належних умов для проживання сина, не утримує матеріально.
З метою захисту прав та інтересів неповнолітньої дитини, на підставі ст. 164 СК України, беручи до уваги думку дитини та рекомендації комісії з питань захисту прав дитини (протокол від 25.06.2020 р. №9), орган опіки та піклування Дарницького району м. Києва вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно її неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
За змістом ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Що стосується вимоги про стягнення аліментів, то суд дійшов до наступних висновків.
Згідно ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст.181, 191 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до закону батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.
Як вбачається із матеріалів справи, дитина проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні.
Згідно зі ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ч. 1 ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч.1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ст.27 Конвенції про захист прав дитини, батько(- ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 18 Конвенції про захист прав дитини передбачено, що суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.
Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Будь-яких заперечень по суті позовних вимог Відповідачем суду не надано
Враховуючи вищевикладене та стан здоров'я дитини, її матері, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів та інші обставини, що мають істотне значення при вирішенні даного спору, суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача аліментів в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) на дитину підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Будь-яких заперечень по суті позовних вимог Відповідачем суду не надано.
Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.
Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 155, 164, 165 СК України, ст.ст. 10, 12, 81, 141, 265, 268, 280-289 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї Баришівської районної державної адміністраціїпро позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , відомості про ідентифікаційний номер відсутні, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) батьківських прав щодо сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , відомості про ідентифікаційний номер відсутні, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 )на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , відомості про ідентифікаційний номер відсутні, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) аліменти на утримання дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів ) на дитину, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 11.11.2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , відомості про ідентифікаційний номер відсутні, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь держави судовий збір у розмірі 768,40 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА