Справа № 712/876/21
Провадження № 1-кс/712/483/21
02 лютого 2021 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
захисник ОСОБА_6
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,-
До Соснівського районного суду м. Черкаси звернувся слідчий СВ Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області лейтенант поліції ОСОБА_7 із клопотанням про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, в межах досудового розслідування, тобто до 08.03.2021 включно.
Клопотання мотивовано тим, що у провадженні СВ Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області знаходяться матеріали кримінального провадження за № 12020251010003840 від 15.11.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Вході досудового розслідування встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, у приблизний період часу з 00 години 17 хвилин 12 листопада 2020 року до 12 години 30 хвилин 16 листопада 2020 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в підвальному приміщенні четвертого під'їзду багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 , перебуваючи у неприязних відносинах з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_8 , діючи умисно, протиправно та цілеспрямовано, скориставшись дерев'яною палицею розмірами 45х810 мм, умисно наніс не менше трьох ударів зазначеною палицею в область голови ОСОБА_8 , внаслідок чого, згідно з лікарським свідоцтвом про смерть № 1039 від 19.11.2020, спричинив ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді закритої внутрішньо-черепної травми, перелому кісток склепіння черепа, крововиливу ід оболонки головного мозку, від яких настала смерть ОСОБА_8 .
Після чого, ОСОБА_5 , з метою уникнення кримінальної відповідальності та приховання слідів скоєного злочину і тіла потерпілого, за допомогою предметів, що володіють колюче-ріжучими властивостями, у вказаному підвальному приміщенні розчленував труп ОСОБА_8 , помістивши частини тіла до окремих полімерних пакетів.
16.11.2020 року до ЄРДР внесені відомості по факту виявлення розчленованого трупа ОСОБА_8 за № 12020251010003856 за ознаками кримінального правопорушення-злочину передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
30.11.2020 прокурором Черкаської місцевої прокуратури матеріали кримінальних проваджень № 12020251010003840 та № 12020251010003856 об'єднані в одне та присвоєно загальний № 12020251010003840.
08.12.2020 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
08.12.2020 ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 05.02.2021, включно.
Постановою заступника начальника СУ ГУНП в Черкаській області від 06.01.2021 змінено слідчу групу, до якої включено слідчих СУ ГУНП в Черкаській області та слідчих СВ Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області.
Постановою керівника Черкаської місцевої прокуратури від 19.01.2021 строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців, тобто до 08.03.2021.
Підозрюваний: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , білорус, уродженець м. Слуцьк, Мінська область, Білорусь, громадянин України, пенсіонер, неодружений, зі слів освіта вища, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , постійного місця проживання не має, останнім часом мешкав в підвальному приміщенні багатоквартирного будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 , депутатом не являється, раніше не судимий.
Причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: даними протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення ОСОБА_9 від 14.11.2020; даними протоколу огляду місця події від 16.11.2020; даними протоколу огляду місця події від 18.11.2020; даними протоколу огляду трупа ОСОБА_8 від 17.11.2020; даними лікарського свідоцтва про смерть № 1039 від 19.11.2020; показаннями свідка ОСОБА_10 від 17.11.2020, 19.11.2020; показаннями свідка ОСОБА_11 від 17.11.2020, 19.11.2020; даними протоколів оглядів дисків від 07.12.2020; даними висновку судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19-20/35140-Б від 07.12.2020; даними висновку судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19-20/35139-Б від 04.12.2020; даними висновку судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19-20/35143-Б від 30.12.2020; іншими матеріали кримінального провадження.
Разом з тим, закінчити досудове розслідування в двохмісячний строк, який спливає 08.02.2021, неможливо, оскільки необхідно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, а саме: отримати висновок судово-медичної експертизи, в разі необхідності призначити додаткову судово-медичну експертизу, отримати висновки молекулярно-генетичних експертиз, висновок судово-психіатричної експертизи, висновки судово-медичних (імунологічних) експертиз, висновки судово-медичних (цитологічних) експертиз, виконати інші слідчі та процесуальні дії в яких виникне необхідність, з урахуванням зібраних у кримінальному провадженні доказів виконати вимоги ст. ст. 290-292 КПК України. Саме тому, постановою керівника Черкаської місцевої прокуратури строк досудового розслідування було продовжено до трьох місяців, тобто до 08.03.2021.
Строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 згідно з ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси обрано на 60 (шістдесят) діб тобто до 05.02.2021 включно. На даний час ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились та є достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інші кримінальні правопорушення, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
На існування ризиків передбачених у п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України вказує те, що ОСОБА_5 розуміючи, що він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, об'єктом посягання якого є життя та здоров'я людини, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, з метою приховування вчиненого злочину розчленував тіло ОСОБА_8 , може переховуватися від органу досудового розслідування та суду так останній відповідно до копії посвідчення являється особою, яку взято на облік бездомних осіб, тобто підозрюваний ОСОБА_5 не має постійного місця проживання, міцних соціальних зв'язків. Незаконно впливати на свідків, потерпілих та свідків так як підозрюваний знає їх адреси проживання. Вчинити інші кримінальні правопорушення, так як підозрюваний ОСОБА_5 не має постійного джерела доходів та деякий час мешкав в підвальному приміщенні багатоквартирного будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1 .
Вказане свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Таким чином, підстави для зміни запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 відсутні, а тому у відповідності до п. 3 ч. 1 ст.194 КПК України інший, більш м'який запобіжний захід, не буде достатнім для запобігання вказаним ризикам, а його вік, стан здоров'я не перешкоджають перебувати під вартою.
В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання повністю підтримали та просили його задовольнити, вказували на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні вину свою не визнав, та пояснив, що він не має ніякого відношення до даного злочину.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засідання заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що підозра сформована на непрямих доказах та є необгрунтованою.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 199 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а також неможливість завершення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно з ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку запобіжного заходу до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Розглядаючи заявлені клопотання, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Вирішуючи клопотання слідчого, суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Згідно рішення ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» ризик вчинення нових правопорушень має місце, коли попередня поведінка дає підстави для очікувань, що він не має наміру зупинятись у своїх злочинних діях; коли небезпека має бути явною, а запобіжний захід необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи. Рішенням ЄСПЛ «Сельчук проти Туреччини» визначено, що попередня судимість може бути підставою ризику вчинення нових правопорушень.
Встановлено, що у провадженні СВ Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області знаходяться матеріали кримінального провадження за № 12020251010003840 від 15.11.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
08.12.2020 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
08.12.2020 ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 05.02.2021, включно.
Обрані ОСОБА_5 при застосуванні запобіжного заходу обов'язки діють до 01.02.2021. Постановою заступника начальника СУ ГУНП в Черкаській області від 06.01.2021 змінено слідчу групу, до якої включено слідчих СУ ГУНП в Черкаській області та слідчих СВ Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області.
Постановою керівника Черкаської місцевої прокуратури від 19.01.2021 строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців, тобто до 08.03.2021.
Аналіз досліджених слідчим суддею матеріалів кримінального провадження, а саме проведених експертиз, із який можливо спрогнозувати про причетність ОСОБА_5 до вчиненого кримінального правопорушення, що мало місце у період з 12 листопада 2020 року по 16 листопада 2020 року, а відтак і підозра є обґрунтованою.
Строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного закінчується 05.02.2021, але в судовому засіданні встановлено, що на даний час передбачені ст. 177 КПК України ризики, які існували на момент обрання запобіжного заходу в повному обсязі не відпали. До такого висновку суд приходить з урахуванням в сукупності обставин відповідно до ст. 178 КПК України:
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України - умисному вбивстві, за який законом передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років позбавлення волі. Таким чином, наявний ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування.
Слідчий суддя також враховує, що ОСОБА_5 не працює, неодружений та є особою без постійного місця проживання, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв'язків.
Наявним є й ризик протиправного впливу ОСОБА_5 на потерпілого та свідків, з метою примусити їх шляхом погроз, вмовлянь чи підкупу, до зміни показань, які ними були надані на стадії досудового розслідування.
Наявність ризику втечі через загрозу кримінального покарання, в сукупності з іншими вищевказаним ризиками, які на думку слідчого судді є доведеними, дають підстави для висновку про можливість відступу від викладеної у рішеннях ЄСПЛ презумпції нетримання особи під вартою.
Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою, суд врахував наявність ризиків, передбачених пунктами ч.1 ст.177 КПК, а також тяжкість покарання за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_12 , його вік, стан здоров'я, а також з урахуванням інших даних що характеризують особу підозрюваного, та з огляду на суспільну небезпечність самого кримінального правопорушення, в якому він підозрюється та його наслідків, аналізуючи наведене у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що докази та обставини, на які посилався слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих та свідків, а також вчинити такий самий чи інший злочин проти власності.
Ризики, зазначені в ухвалі слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 08.12.2020 року, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , на даний час не відпали.
Жоден менш обтяжливий запобіжний захід у виді домашнього арешту чи особистого зобов'язання - не дозволить мінімізувати вищевказані ризики.
Європейський суд з прав людини, зокрема у викладених рішеннях по справах «Калашников проти Росії», «Томазі проти Франції» та інших, роз'яснив, що сама по собі тяжкість злочину згідно повідомлення особі про підозру, не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За роз'ясненнями п.п. 3, 13 постанови Пленуму Верховного Суду №4 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» (зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 11 червня 2004 року №10 та від 24 жовтня 2008 року №15), взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинувачуваним процесуальних обов'язків, і його належної поведінки; обов'язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість в тому, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
Вирішуючи дане питання, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини з приводу того, що серйозність пред'явленого обвинувачення і ризик втечі може бути аргументом лише при обранні запобіжного заходу і відповідно до п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованості підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи і продовження тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості переважає принцип поваги до свободи особистості.
Суспільний інтерес в даному конкретному випадку полягає у виконанні завдань, які передбачені ст. 2 КПК України, зокрема, у захисті інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинувачених, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п. 79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року.
Враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177 та 178 КПК України відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає необхідним не визначати підозрюваному розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного кримінального правопорушення, умисному заподіянні смерті іншій людині.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 176-178, 182, 184, 193, 194, 196-198 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого слідчого відділу Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в межах досудового розслідування, тобто до 08 березня 2021 року включно.
Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_5 та направити начальнику ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» і прокурору по нагляду за досудовим слідством у кримінальному провадженні № 12020251010003840.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її оголошення, а підозрюваному, який перебуває під вартою, в той же строк, з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1