Справа № 643/673/21
Провадження № 3/643/759/21
02.02.2021 м.Харків
Суддя Московського районного суду м. Харкова Олійник О.О., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, працюючої лікарем-невропатологом у КНП "Міська клінічна лікарня № 13", проживаючої за адресою: АДРЕСА_1
-за ч. 1 ст. 184 КУпАП, -
19 січня 2021 року до Московського районного суду м. Харкова з Московського ВП ГУНП у Харківській області надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначила клопотання про розгляд адміністративного протокола за її відсутності. Також вказала у протоколі, що зобовязується приділяти більше уваги вихованню свого сина.
ОСОБА_1 особисто підписала вказаний протокол, якій було роз'яснено її права, та повідомлено, що розгляд його справи буде відбуватись у Московському районному суді м. Харкова.
Крім того, ОСОБА_1 судом направлялась телефонограма про час та місце розгляду її справи.
За таких обставин, суд приходить до висновку про належне повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду її справи.
Відповідно до ст. 268 КУпАП явка особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 184 КУпАП не є обов'язковою.
Крім того, ОСОБА_1 уклала договір із адвокатом Чуб С.В., який надав через канцелярію суду письмові пояснення з доданими до них характеристиками на ОСОБА_1 та її сина ОСОБА_2 , щодо складеного відносно ОСОБА_1 адміністративного протоколу та заяву про розгляд справи за його відсутності.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №311100 від 22.12.2020 ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності у зв'язку з тим, що її син ОСОБА_2 , 2008 року народження пішов з дому, який розташований по АДРЕСА_1 , 22.12.2020 року та вчасно не повернувся, внаслідок чого мати звернулась до поліції.
Відповідно до письмових пояснень, які надані захисником Тараторіної О.С., остання категорично не погоджується із складеним протоколом. Захисник Тараторіної О.С. зазначає, що в протоколі про притягнення до адміністративної відповідальності не зазначено у чому саме полягає невиконання обов'язків щодо виховання сина, та яким чином дії ОСОБА_1 або її бездіяльність призвели до ухилення від виконання батьківських обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання сина, у чому полягає суть вчинених нею протиправних дій, які утворюють склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП, яка форма її вини щодо таких дій, у матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на наявність суб'єктивної сторони складу правопорушення та не зазначено, які саме дії спричинили невиконання батьківських обов'язків з об'єктивної сторони. В обгрунтування своєї правової позиції захисник посилається на норми Закону України "Про охорону дитинства", Постанову Пленуму Верховного суду України від 30.03.2007 року №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківський прав" де розкрите поняття "ухилення батьків від виконання своїх батьківських обовязків", Рішення Конституційного суду України від 09.07.1998 року, практику Європейського суду з прав людини, а також надає до пояснень позитивні характеристики з місця роботи ОСОБА_1 та з місця навчання її сина ОСОБА_2 .. Також зазначає, що докази які додані до протоколу: рапорт працівника поліції від 22.12.2020 року, копії паспорту та копії свідоцтва про народження, не доводять винуватість ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступних висновків.
Диспозиція ч. 1 ст. 184 КУпАП зазначає, що адміністративна відповідальність передбачена в разі ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов'язків щодо виховання дітей, захищає права сім'ї, сприяє розвитку системи послуг з підтримки сімей з дітьми та мережі дитячих закладів.
Отже, неналежне виховання, виходячи з положень ст. 12 закону, може мати місце при умисних чи не умисних діях, які визначені Законом України «Про охорону дитинства» як порушення прав, обов'язків батьків та визначення меж відповідальності батьків за виховання та розвитку дитини.
Як видно з письмових пояснень, наданих суду, скарг зі школи, інших закладів освіти, органів опіки та піклування на ОСОБА_1 щодо неналежного виконання або ухилення від виконання батьківських обов'язків не надходило. Відповідно до характеристики з КЗ "Харківський фізико-математичний ліцей №27" Харківської міської ради ОСОБА_2 навчається у 7 класі, дотримується режиму школи, не пропускає заняття. Батьки приділяють належну увагу вихованню сина, постійно підтримують зв'язок зі школою та класним керівником, систематично відвідують батьківські збори. Таким чином, вищевикладене свідчить про сприяння ОСОБА_1 виконанню дитиною - сином ОСОБА_2 освітньої програми та досягненню ним результатів навчання. Відповідно до характеристики з КНП " Міська клінічна лікарня № 13" від 01.02.2021 року, де працює ОСОБА_1 лікарем-невропатологом, остання сумлінно виконує свої професійні обов'язки, не допускає порушень дисципліни та здатна брати на себе відповідальність. Заміжня, виховує трьох дітей.
Рапорт працівника поліції від 22.12.2020 року, який був доданий до протоколу та свідчить лише про факт виклику поліції ОСОБА_1 щодо того, що її син пішов з дому і вчасно не повернувся, не свідчить про невиконання ОСОБА_1 своїх батьківських обовязків щодо виховання свого сина.
Інших доказів в матеріалах справи, які спростовували б позицію ОСОБА_1 та її захисника, суду не надано.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Аналізуючи письмові пояснення ОСОБА_1 та її захисника та ст. 247 КУпАП суд звертає увагу на зусилля щодо виховання свого сина ОСОБА_2 та не вбачає в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки вказані дії ОСОБА_1 як матері свого сина свідчать про вчинення належних та достатніх дій, спрямованих на виховання дитини та визначених умов Законом України «Про охорону дитинства».
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Суд також наголошує на тому, що він не має права самостійно вишукувати докази винуватості особи, змінювати кваліфікацію правопорушення тощо.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Враховуючи, що суд не встановив в діях матері дитини дій, які би свідчили по ухилення її від виконання батьківських обов'язків, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, у зв'язку з чим провадження по адміністративній справі відносно неї підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 7, 9, 33, 40-1, 184, 221, 276, 277, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП закрити відповідно до п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП - у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду в десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Московський районний суд міста Харкова.
Суддя Олійник О.О.