28.01.2021
Справа № 642/6258/20
3/642/43/21
28 січня 2021 року cуддя Ленінського районного суду м. Харкова Бородіна О.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КпАП України,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ДПР18 № 144621, 15.11.2020 року, о 01 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , керував т.з. ВАЗ 21093 д.н. НОМЕР_1 , у м. Харкові, вул. Холодногірська, 128, з ознаками алкогольного сп'ягніння, водій в присутності двох свідків відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп”яніння за допомогою газоаналізатора Драгер 6820 на місці, а також в КНП ХОР «ОНД» за адресою м. Харків, вул. Шевченко, 26, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДП, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання з'явився, свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130КУпАП не визнав оскільки транспортним засобом не керував. Зазначив, що він на прохання кума - ОСОБА_2 , поїхав з ним на автомойку. Автомобіль належить куму, та він ним керував. Сам ОСОБА_1 має власний автомобіль - Тойота, та часто приїздить на автомойку на вул. Холодногірська. Коли вони приїхали, вийшли з автомобіля та стояли курили. Через деякий час під'їхала патрульна поліція. Підішли до нього, стали робити зауваження: чому без маски.., чому курите та кидаєте окурки.., порушуєте громадський порядок.., попросили документи. На що він відповів, що документів не має. Після чого, поліцейський зазначив, що оскільки він без документів, то порушує карантинні вимоги. Йому вказав поліцейський, що для встановлення особи його буде затримано, на що ОСОБА_1 вказав, що бажає скористуватися правовою допомогою. Потім йому надягли кайданки, хоча він жодного супротиву не чинив, та доставили до відділення поліції. Знаходячись у відділенні він неодноразово просив повідомити підстави застосування кайданок. Вже у відділенні поліції йому стали пропонувати пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що він неодноразово зазначав, що він не є водієм, автомобілем не керував, тож не зобов'язаний проходити огляд.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Мельник І.В. також зазначив у судовому засіданні, що матеріали адміністративного матеріалу складені з порушенням вимог законодавства, в тому числі не містять належних доказів вчинення порушення ОСОБА_1 , просив закрити справу за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що того дня він ввечері зустрівся із ОСОБА_1 , вони спілкувалися. Потім ОСОБА_2 забажав помити свій автомобіль ВАЗ 21093 д.н. НОМЕР_1 , тож вони разом поїхали на автомойку. Автомобілем, яким він постійно користується, керував саме він. Приїхали на автомойку, вийшли з авто, та стояли спілкувалися. Потім приїхав патруль та почали спілкуватися із ОСОБА_3 , робили йому зауваження, чому він без маски, що він порушує карантин. Потім ОСОБА_3 посадили в патрульне авто, він лише встиг сказати куди його повезуть. Будь-яких зауважень до ОСОБА_3 щодо керування транспортним засобом та проходження огляду на стан сп'яніння на місці зі сторони поліцейських не пред'являлось. Якби таке питання виникло на місці, то він би повідомив, що ОСОБА_1 не керував автомобілем ВАЗ.
Свідок ОСОБА_4 надав пояснення суду, що він працює на автомойці на вул. Холодногірська. ОСОБА_1 знає як клієнта автомойки. Він завжди приїздить на своєму авто ОСОБА_5 . Того вечора, коли відбувались події, він стояв біля автомойки, пив каву, чекав клієнтів. ОСОБА_3 приїхав разом із своїм знайомим помити авто. Вони вийшли та стояли на вулиці спілкувалися. Через деякий час під'їхали патрульні. Потім він чув, що вони мають якісь претензії до ОСОБА_3 . Він до них не підходив. На місці ОСОБА_6 не пропонували проходити огляд на стан сп'яніння, ніяких свідків не запрошували. Якби у нього спитали, він би підтвердив, що ОСОБА_1 автомобілем не керував.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , свідків, дослідивши матеріали справи, оглянувши відео з бодікамер поліцейських долучене до матеріалів справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У цьому контексті суд нагадує, що відповідно до статей 1, 8 Основного Закону Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції України є нормами прямої дії. Згідно з положеннями ст.129Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В пункті 24 постанови «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, Пленум Верховного Суду України звернув увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників, зазначивши, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
У звязку з цим, суд, досліджуючи та оцінючи докази згідно ст.251 КупАП, при прийнятті рішення зобов"язаний керуватись верховенством права та основними засадами судочинства закріпленими в Конституції України.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Завданням Кодексу Українипро адміністративніправопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.
Положення ст.7КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 23КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Пункт 1.3 Правил дорожньогоруху (далі - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Так, п. 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.
Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі -Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Виходячи з аналізу вказаних норм, вбачається, що до адміністративної відповідальності передбаченої ст.. 130 КупАП може бути притягнуто лише особу яку керувала транспортним засобом.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 надано протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 144621, протокол про адміністративне затримання, пояснення свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які складені не ними, та які своїми підписами лише засвідчили факт відмови від проходження огляду на стан сп'яніння.
Вказані особи не були безпосередніми свідками того, чи знаходився за кермом під час керування автомобілем, а також те, що транспортний засіб взагалі був зупинений працівниками поліції. Вказані свідки були запрошені вже до відділення поліції. При цьому у присутності свідків ОСОБА_1 неодноразово зазначав, що він ніяким автомобілем не керував, а тому відсутні підстави для проходження огляду.
Судом було проведено перегляд відеозапису службового бодікама, долученого до матеріалів справи.
Так відео розпочинається з того, що патрульний поліції спілкується із особою, яка знаходиться на вулиці, та у якого вимагає пред'явити документи, а отримавши відповідь про їх відсутність, зазначає про порушення ним карантину, та вказує про необхідність встановити його особу для складення матеріалу. Потім роз'яснює, що громадянина буде затримано та доставлено до відділення поліції, на що чоловік погоджується, та вказує що він бажає скористуватися правовою допомогою. На що патрульний поліцейський відповів, що вони не мають часу чекати, що у відділенні вони повідомлять центр правової допомоги. Біля автомобіля поліції чоловіку одягли кайданки та доставили до відділення поліції. У подальшому відеофіксація здійснюється вже у відділенні поліції. У подальшому, більш ніж через годину, були запрошені свідки та було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, але ОСОБА_1 категорично заперечував, що він керував транспортним засобом та на протилежне просив поліцейського надати докази. Крім того, ОСОБА_1 неодноразово на відеозапису зазначав, що його було затримано за ст. 44-3 КУпАП.
На відеозаписі відсутні відомості що поліцією взагалі безпосередньо було зупинено транспортний засіб.
Так у своїх поясненнях ОСОБА_1 категорично заперечував, що він знаходився за кермом автомобіля, що підтвердили допитані в судовому засіданні свідки.
Слід також зазначити, що у протоколі про адміністративне затримання вказано підставу затримання, у зв'язку із вчиненням правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП. При цьому з оглянутого відеозапису вбачається, що будь-яких посилань на вчинення даного адміністративного правопорушення на момент затримання, працівником поліції не зазначалось.
Суд повинен обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом» (п.43 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості (ст. 62 Конституції України).
Матеріали адміністративної справи не містять належних, допустимих, достатніх і достовірних доказів того, що ОСОБА_1 керував автомобілем.
Суд встановив, що в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130КУпАП не вбачається, оскільки, опитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 , та під час складання протоколу, категорично заперечував свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, так як він не керував авто коли до нього звернулися патрульні поліції, не спростовано його доводи і іншими матеріалами справи.
Відповідно до п. 1 ст.247КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв"язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки в матеріалах справи відсутні належні, достатні та допустимі докази вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відсутні докази того, що він керував т.з. ВАЗ 21093 д.н. НОМЕР_1 , тобто не є особою, яку може бути притягнуто за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд приходить до висновку що провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 130, 247, 289 КУпАП, суд, -
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КупАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Скарга подається до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Харкова.
Суддя О.В. Бородіна