Справа№ 953/19966/20
н/п 3/953/296/21
"25" січня 2021 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Шаренко С.Л.,
при секретарі - Мельник В.В.,
за участю особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1 ,
розглянувши адміністративний матеріал направлений з Управління патрульної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є фізичною особою підприємцем, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, -
15.11.2020 близько 12.00 год ОСОБА_1 за адресою: м. Харків, вул. Академіка Проскури, буд. 11, здійснювала роботу закладу громадського харчування та продажу алкогольних напоїв, чим порушив вимоги Постанови Кабінету Міністрів України №641 від 22.07.2020 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
ОСОБА_1 в судовому засіданні не погодилася з протоколом про адміністративне правопорушення, зазначила, зокрема, що у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено ані пункт ані підпункт, ані статтю Постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641, які нею нібито були порушені, що в свою чергу, свідчить про відсутність правової кваліфікації діяння. Крім того, на момент розгляду даної справи п.п. 10, 15, 17-46-4 втратили чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236, п.п. 2-9, 11-14, 16 виключено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2020 №1100, що свідчить про скасування відповідальності особи за чинене правопорушення під час дії нормативно-правового акту, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього. Просила провадження у справі закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Суддя, вислухавши пояснення особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши матеріали справи, відеозапис, приходить до наступних висновків.
В статті 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» № 1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року визначено, що карантин - це адміністративні та медико - санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.
Згідно ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» № 1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.
Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за поданням головного державного санітарного лікаря України.
Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.
У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності. До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред'явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину.
Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS - CoV-2», на усій території України з 12 березня 2020 року, встановлено карантин, який на даний час не скасовано.
Відповідно до вимог ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до п.п. 1 п. 15 постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 (в редакції станом на дату вчинення правопорушення), Додатково до обмежень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, в період з 00 годин 00 хвилин суботи до 00 годин 00 хвилин понеділка на території України з 14 листопада 2020 р. до 30 листопада 2020 р. забороняється: приймання відвідувачів суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері громадського харчування (барів, ресторанів, кафе тощо), крім діяльності з надання послуг громадського харчування із здійсненням адресної доставки замовлень та замовлень на винос.
Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення в їх сукупності, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 277177 від 15.11.2020; рапортом поліцейського взводу 2 роти 1 батальйону 1 УПП в Харківській області від 15.11.2020, відеозаписом, який міститься на диску, доданого до матеріалів справи.
У зв'язку з вищевикладеним, суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 44-3 КУпАП.
Обставин, які б пом'якшували чи обтяжували відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, не встановлено.
Невизнання стороною захисту вини у скоєному адміністративному правопорушенні, суд розцінює як спосіб захисту, з метою уникнення від адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 44-3 КУпАП.
Враховуючи особу порушника, характер вчиненого правопорушення та його наслідки, відсутність обставин, що пом'якшує відповідальність та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 44-3 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу, передбаченого санкцією статті у мінімальному розмірі, що становить 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Окрім того, в порядку ст. 40-1 КУпАП з правопорушника на користь держави підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 454 грн. 00 коп.
Керуючись ст.40-1, ст.44-3 КУпАП, ст.ст. 275-280,283-287 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КпАП України, та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 17000,00 (сімнадцять тисяч) грн. (отримувач: УК Київськ/м.ХарКиївський/21081100, код отримувача: 37999675, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), розрахунковий рахунок: UA938999980314050542000020004, код класифікації доходів бюджету: 21081100, призначення платежу: сплата штрафу).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп. (отримувач коштів: ГУК Харків обл/мХар Київськ/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37874947; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA578999980313161206000020654; код класифікації доходів бюджету: 22030101, у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова "судовий збір по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ).
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови, через Київський районний суд м. Харкова.
Строк пред'явлення постанови до виконання складає три місяці.
Суддя С.Л. Шаренко