Номер справи 623/3657/20
Номер провадження 2/623/101/2021
іменем України
28 січня 2021 року м. Ізюм
Ізюмський міськрайонний суд Харківської області в складі
головуючого судді Одарюка М.П.,
секретаря судового засідання Костенко В.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізюмі цивільну справу № 623/3657/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за договором позики,
Зміст позовних вимог, пояснення сторін.
22 жовтня 2020 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом та просив стягнути з відповідача на його користь суму боргу за договором позики від 24 травня 2020 року у розмірі 432306,48 грн, що є еквівалентом 15267 дол. США, та судовий збір у розмірі 4323,06 грн. В обґрунтування вимог посилався на те, що 24 травня 2020 року між ним та відповідачем було укладено договір позики грошових коштів. Відповідно до умов договору позивач передав, а відповідач прийняв грошові кошти у розмірі 15267 дол. США, що підтверджується розпискою, складеною сторонами. Згідно з укладеним договором, підтвердженим розпискою, відповідач зобов'язувався повернути позивачу грошову суму у розмірі 15267,00 дол. США до 24 серпня 2020 року. З настанням встановленого строку позивачу не було повернуто суму позики.
Позивач та його представник в судовому засідання підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили їх задовольнити.
Відповідач в судові засідання не з'являвся, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов суду не надсилав, конверти з відправленням відповідачу повідомлення про дату, час і місце розгляду справи повернулись на адресу суду з відміткою пошти « адресат відсутній за вказаною адресою».
Так, в рішенні Європейського суду з прав людини по справі Пономарьов проти України (Заява № 3236/03) вказано: ... сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (mutatis mutandis, рішення у справі (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Оскільки відповідача повідомлено про судовий розгляд у спосіб, що визначений законом, тому правові наслідки за його відсутність в судовому засіданні процесуальним законом повністю покладено на відповідача.
Відповідно до п. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Згідно частини 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справи за наявними матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Суд, перевірив матеріали справи прийшов до наступного.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи 24 травня 2020 року відповідачем була надана розписка, за якою останній отримав від позивача грошові кошти в розмірі 15267,00 дол. США та зобов'язувався їх повернути до 24 серпня 2020 року.
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики на позичальникові лежить обов'язок повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.
Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Наслідки порушення договору позичальником визначені статтею 1050 ЦК України, відповідно до частини першої якої, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
За змістом статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.
Отже, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки. Таким чином, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов'язання, має містити умови отримання позичальником в борг грошей із зобов'язанням їх повернення та дати отримання коштів.
За своїми правовими характеристиками договір позики є реальною, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана в оригіналі розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику. У разі пред'явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов'язання. З метою забезпечення правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.
Такі правові висновки про застосування статей 1046, 1047 ЦК України викладені в постановах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-63цс13, від 02 липня 2014 року у справі № 6-79цс14 та від 13 грудня 2017 року у справі № 6-996цс17. Підстав відступити від таких правових висновків Верховний Суд не встановив.
Оригінали боргових розписок надано суду позивачем, що доводить невиконання відповідачем своїх зобов'язань.
Оскільки письмова форма договору позики внаслідок її реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й факту передачі грошової суми позичальнику позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 429 998 грн 11 коп. (15267 дол. СШАх28,1652 офіційний курс НБУ станом на 28.01.2021 ).
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги позивача задоволено повністю, тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному розмірі.
На підставі викладеного, та керуючись ст. 13, 526, 527, 1046, 1047, 1048, 1049 ЦК України, ст.12, 13, 76-81, 131, 141, 223, 259, 263- 265, 268, 280-284 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за договором позики задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) борг за договором позики у сумі 15267 дол. США, що станом на 28.01.2021 є еквівалентом 429998 ( чотириста двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім) грн. 11 коп. та судовий збір у сумі 4299 ( чотири тисячі двісті дев'яносто дев'ять) грн. 98 коп., а всього 434298 ( чотириста тридцять чотири тисячі двісті дев'яносто вісім) грн 09 коп.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд або безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя Ізюмського міськрайонного суду М.П. Одарюк
Повний текст складено 02 лютого 2021 року.