Справа №639/3538/18
Провадження №2-во/639/6/21
02 лютого 2021 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Баркової Н.В.,
за участю секретаря - Волкової С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові заяву ОСОБА_1 про виправлення описки у рішенні Жовтневого районного суду м. Харкова від 11.02.2019 року у цивільній справі №639/3538/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -
28.01.2021 року відповідач ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про виправлення описки у рішенні Жовтневого районного суду м. Харкова від 11.02.2019 року у цивільній справі №639/3538/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, в якій просить суд виключити третій абзац резолютивної частини рішення про зміну прізвища.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 29.01.2021 року заяву ОСОБА_1 про виправлення описки у рішенні Жовтневого районного суду м. Харкова від 11.02.2019 року у цивільній справі №639/3538/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - прийнято до провадження Жовтневого районного суду м. Харкова. Призначено заяву до розгляду в судовому засіданні без повідомлення учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали заяви та цивільної справи, приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, 06.07.2018 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просив суд розірвати шлюб, укладений 29.11.2008 року між ним та відповідачем у відділі реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову №1 Харківського міського управління юстиції, актовий запис №2696 (а.с.4-5).
Також матеріали цивільної справи №639/3538/18 містять заяву від 15.01.2019 року за вх. №1084 відповідача ОСОБА_1 (а.с.34), в якій остання просить розглядати справу у її відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти розірвання шлюбу не заперечує, після розірвання шлюбу просить залишити їй дошлюбне прізвище - « ОСОБА_3 ».
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від11.02.2019 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - задоволено. Розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 29.11.2008 року у відділі реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову №1 Харківського міського управління юстиції, актовий запис №2696. Після розірвання шлюбу прізвище відповідача ОСОБА_1 змінено на дошлюбне - « ОСОБА_3 » (а.с.41-43).
Вищевказане рішення суду від 11.02.2019 року набрало чинності, та на підставі письмової заяви від 31.08.2020 року відповідач ОСОБА_1 особисто 16.09.2020 року отримала на руки рішення суду, яке набрало чинності (а.с.50).
Відповідно до ч.1 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки.
Частиною 2 ст. 269 ЦПК України передбачено, що питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Відповідно до п. 19 постанови Пленуму про виправлення описки в ухвалі суду від 16.11.2016 року «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків.
Виходячи з позиції Верховного Суду України (ухвала Верховного Суду України у справі №6-788цс16 від 22.02.2017 р.), суд може виправити лише ті описки або арифметичні помилки, яких він сам припустився.
Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
В частині 2 статті 78 ЦПК України зазначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи №639/3538/18, текст рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 11.02.2019 року та матеріали заяви про виправлення описки вважає, що при ухваленні рішення суд не припустився помилки щодо прізвища відповідача після розірвання шлюбу, оскільки відповідач ОСОБА_1 у своїй письмовій заяві, яка подана через канцелярію суду, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції, просила після розірвання шлюбу залишити їй дошлюбне прізвище - « ОСОБА_3 ». З огляду на викладене, зазначені відповідачем обставини суд не вважає підставами для внесення змін в рішення суду, що набрало законної сили в порядку, передбаченому ЦПК України для виправлення описок, у зв'язку з чим суд не знаходить підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про виправлення описки.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст.13, 76-80, 269, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заявиОСОБА_1 про виправлення описки у рішенні Жовтневого районного суду м. Харкова від 11.02.2019 року у цивільній справі №639/3538/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 02.02.2021 року.
Суддя Н.В. Баркова