Справа № 646/2780/19
Провадження № 2/638/49/21
13.01.2021 Дзержинський районний суд м. Харкова у складі
головуючого судді - Омельченко К. О.
при секретарі - Юрченко Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-ті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про збільшення розміру стягуваних аліментів та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів, -
установив:
Позивач звернулася до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 , 3-ті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про збільшення розміру стягуваних аліментів . Свої вимоги обґрунтовує тим, що з перебувала у шлюбі з відповідачем, від якого мають дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 29.04.2014 з відповідача на її користь стягнуті аліменти на утримання дитини в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менш 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення нею повноліття. Виконавчий лист на даний час перебуває на виконанні . також позивач зазначила, що їй відомо, що з відповідача стягуються аліменти ще на трьох дітей. При зверненні нею до державного виконавця із заявою про зміну граничного розміру аліментів до 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, їй було відмовлено, оскільки відсутнє необхідне рішення суду. Позивач вважає, що розмір аліментів, які стягуються на утримання її дитини повинен бути збільшений у зв*язку із змінами в законодавстві, оскільки на даний час мінімальний розмір аліментів не може бути меншим ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 липня 2019року по справі відкрито загальне позовне провадження.
02.09.2019 відповідач звернувся до суду із зустрічною позовною заявою про зменшення розміру аліментів, в якій зазначив, що рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 29.04.2014 з нього на користь позивача ОСОБА_1 стягнуті аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку щомісячно, але не менш 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01 квітня 2014 року і до досягнення нею повноліття. Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10.04.2018 ( по справі № 646/8378/17, провадження 2/646/464/2018) з нього на користь ОСОБА_4 стягнуті аліменти на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі у розмірі 930 (дев'ятсот тридцять) гривень щомісячно, починаючи з 10 листопада 2017 року до досягнення дитиною повноліття. 31 липня 2018 року Дзержинським районним судом м. Харкова у цивільному провадженні №2-н/638/479/18 (єдиний унікальний № 638/5799/18) видано судовий наказ про стягнення з нього на користь ОСОБА_7 , аліменти на утримання доньок - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , доньки - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , доньки - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 у розмірі Ѕ частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину починаючи з 02.05.2018 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Таким чином, на п*ятьої доньок позивач сплачує різні суми аліментів, що ставить доньок в нерівне положення, окрім того, сума відрахувань за виконавчими провадженнями становить приблизно 75 % від всього його заробітку, що суперечить законодавству. На підставі наведеного просить суд просить суд зменшити розмір аліментів на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до 1/10 частини від усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття дитини.
Ухвалою суду від 12.11.2020 зустрічний позов відповідача ОСОБА_2 в частині позовних вимог до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів об'єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-ті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про збільшення розміру стягуваних аліментів.
Позивач за первісним позовом відповідач за зустрічним надала до суду заяву, в якій просила суд розглядати справу за її відсутності, первісні позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити, щодо заявлених зустрічних вимоги в ухваленні рішення покладалася на розсуд суду.
Відповідач за первісним позовом позивач за зустрічним надав до суду заяву, в якій зустрічний позов підтримав в повному обсязі, просив суд його задовольнити, первісний позов не визнав та просив суд залишити його без задоволення, справу просив розглядати за його відсутністю
Суд, з'ясувавши обставини справи, безпосередньо дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх кожний окремо та у сукупності й взаємозв'язку, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 29.04.2014 з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 стягнуті аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку щомісячно, але не менш 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01 квітня 2014 року і до досягнення нею повноліття.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовими рішеннями або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
Згідно частини другої статті 182 СК України (у редакції, чинній до моменту прийняття Закону України від 17 травня 2017 року № 2037-VIII) мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17 травня 2017 року № 2037-VIII частину другу статті 182 СК України викладено в такій редакції: «Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку».
Згідно частини другої статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 3 листопада 1989 року батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
У частині першій статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментівза наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Аналіз змісту статті 192 СК України свідчить, що зміна законодавцем мінімального розміру аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів на одну дитину, не є підставою для зміни розміру аліментів відповідно до статті 192 СК України.
Згідно статті 8 СК України якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім'ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами ЦК України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин. Відповідно до частини першої статті 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.
Аналіз статті 8 СК України та частини першої статті 9 ЦК України дозволяє зробити висновок, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин.
У частинах першій, другій статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
Усталеним є розуміння юридичних фактів як певних фактів реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків.
У частині третій статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Тлумачення частини третьої статті 11 ЦК України свідчить, що правові норми самі по собі не можуть створювати суб'єктивних прав та обов'язків, оскільки необхідна наявність саме юридичного факту. Зміна законодавцем мінімального розміру аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів на одну дитину, не є підставою для зміни розміру аліментів відповідно до статті 192 СК України.
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного суду від 20.06.2019р., справа №632/580/17, провадження №61-51ск18.
Таким чином, положення ст. 192 Сімейного кодексу України регулюють зміну розміру аліментів, тобто їх зменшення або збільшення. за обставин зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Доводи позивача про необхідність стягувати аліменти у збільшеному розмірі не заслуговують на увагу суду, оскільки позивачем не надано жодного доказу про зміну матеріального стану сторін.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Також суд звертає увагу, що Законом України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII частину першу статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» доповнено абзацом другим, яким передбачено, що виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Тобто законодавством передбачений механізм, який надає можливість забезпечити виплату аліментів у розмірі не нижче мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України навіть при наявності постановлених раніше судових рішень про стягнення аліментів у розмірі, нижчому ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом на час стягнення.
Отже, враховуючи вказані норми та встановлені на підставі наданих доказів обставини, суд вважає що підстав для задоволення первісного позову і збільшення розміру аліментів не має, оскільки належних доказів щодо зміни матеріального стану позивача чи відповідача не надано, а зміна законодавцем мінімального розміру аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів на одну дитину, не є підставою для зміни розміру аліментів відповідно до статті 192 СК України.
Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, то такі підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 29.04.2014 ( по справі № 742/1391/14, провадження 2/742/520/2014) з відповідача ОСОБА_11 на користь позивача ОСОБА_1 стягнуті аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку щомісячно, але не менш 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01 квітня 2014 року і до досягнення нею повноліття.
Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10.04.2018 ( по справі № 646/8378/17, провадження 2/646/464/2018) з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 стягнуті аліменти на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі у розмірі 930 (дев'ятсот тридцять) гривень щомісячно, починаючи з 10 листопада 2017 року до досягнення дитиною повноліття
31 липня 2018 року Дзержинським районним судом м. Харкова у цивільному провадженні №2-н/638/479/18 (єдиний унікальний № 638/5799/18) видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця Харківської області, м.Первомайський, РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ур. м.Харкова, РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 аліменти на утримання доньки - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , доньки - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , доньки - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 у розмірі Ѕ частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину починаючи з 02.05.2018 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним, а тому при зміні стану здоров'я, сімейного стану чи матеріального становища платника аліментів або одержувача аліментів, у сторін є право звернутись до суду із позовом про зменшення або збільшення розміру аліментів.
Визначаючи розмір аліментів на утримання позивача, суд виходить з наступного.
Частиною третьою статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.
Судом встановлено, що з відповідача стягуються аліменти на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку щомісячно, але не менш 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі у розмірі 930 (дев'ятсот тридцять) гривень щомісячно, на утримання доньки - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , доньки - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , доньки - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 у розмірі Ѕ частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину починаючи з 02.05.2018 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги щодо зменшення розміру аліментів, позивач посилався на те, що після ухвалення первісного рішення про стягнення з нього аліментів на користь позивача ОСОБА_1 , з нього також стягнуті аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання їх доньки та на користь ОСОБА_7 на утримання трьох доньок від шлюбу. Загалний розмір аліментів становить близько 75 % від всього заробітку відповідача.
Таким чином, суд вбачає суттєву зміну сімейного та матеріального стану платника аліментів (позивача), в порівнянні з його матеріальним становищем на момент ухвалення рішення про стягнення з нього на користь позивача за первісним позовом ОСОБА_1 аліментів у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку на дитину щомісячно, що відповідно до положень ст. 192 СК України є підставою для зменшення розміру аліментів.
Зменшення розміру аліментів з 1/6 частини до 1/10 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на думку суду, є розумним, не суперечить нормам матеріального права, а також буде справедливим балансом між захистом прав неповнолітніх дітей.
17 травня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», яким внесені зміни до ч. 2 ст. 182 СК України та визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Таким чином, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, у звязку з чим при зменшеному за даним рішенням суду розміром аліментів, що присуджені до стягнення, мінімальний їх розмір складатиме 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
За правилами ст. 191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.
У даному випадку відповідач за первісним позовом позивач за зустрічним довів наявність підстав, які мають значення для визначення розміру аліментів, передбачених у пункті 3 та пункті 4 частини 1 статті 182 СК України (а саме народження у нього чотирьох дітей після рішення суду про стягнення аліментів на першу дитину; а також стягнення з позивача аліментів на цих дітей).
Таким чином, є підстави для зменшення розміру аліментів на першу дитину. Суд вважає можливим зменшити розмір аліментів, що стягують на користь позивача за первісним позовом відповідача за зустрічним на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до 1/10 частки доходу, що поставить всіх дітей позивача у рівні між собою умови , та вирівняє грошові зобов'язання батька по відношенню до обох дітей; суд враховує, що таке зменшення аліментів не порушить вимог закону, зокрема, вимог ч.2 ст.182 СК щодо мінімального рекомендованого розміру аліментів на одну дитину в розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Керуючись ст. ст. ст.ст. 180-184, 192, 196 СК України, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-ті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про збільшення розміру стягуваних аліментів - залишити без задоволення.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів задовольнити.
Змінити розмір аліментів, встановлений рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області по справі № 742/1391/14 від 29 квітня 2014року та стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІПН НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , ІПН НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , але зменшивши їх розмір з 1/6 до 1/10 частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 50% відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання чинності рішенням суду і до досягнення дитиною повноліття.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення лише вступної та резолютивної частин судового рішення, а також у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Дзержинський районний суд м. Харкова.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 22.01.2021.
Головуючий суддя: